Ухвала

від 16.05.2024 по справі 295/5712/24

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №295/5712/24

Провадження № 2-з/293/1/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 рокуселище Черняхів

Суддя Черняхівськогорайонного суду Житомирської області Проценко Л.Й., вирішуючи заявупозивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа- приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Доброльожа Віктор Віталійович, про визнання недійсними договорів дарування земельних ділянок та скасування рішень нотаріуса про державну реєстрацію прав та обтяжень

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року до Богунського районного суду м.Житомира надійшла вказана позовна заява та одночасно з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить прийняти рішення про забезпечення його позову, шляхом накладенням арешту на майно відповідачів: земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер якої 1825681602:13:002:0002, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) разом із розташованим на ній житловим будинком АДРЕСА_1 , та земельні ділянки загальною площею 2,2176 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у тому числі: площею 1,9621 га кадастровий номер якої 1825681600:04:000:0108, площею 0,2555 га кадастровий номер якої 1825681600:04:000:0200, розташовані на території Видиборівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.

Відповідно до ухвал судді Богунського районного суду міста Житомира від 19.04.2024 вказану цивільну разом з заявою про забезпечення позову передано за підсудністю до Черняхівського районного суду Житомирської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.05.2024 цивільну справу разом з заявою про забезпечення позову передано судді ОСОБА_4 .

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, суд встановив наступне.

Позивач узаяві вказує,що 13липня 2023року суддеюБогунського районногосуду м.ЖитомиріСтрілецькою О.В.позовна заява ОСОБА_1 була задоволеначастково тау справі№295/859/25прийнято рішенняпро стягненняз ОСОБА_2 на користьпозивача матеріальноїшкоди,завдану внаслідокпошкодження транспортногозасобу врезультаті дорожньо-транспортноїпригоди,в розмірі382535,61грн.,10000грн.моральної шкоди,10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 3 925,36 грн. судового збору.

Після цього позивач вжив заходів до примусового виконання судового рішення, оскільки відповідач і далі ігнорував його прохання щодо відшкодування завданої шкоди.

Зазначає, що приватним виконавцем Дідківським А.С. при примусовому виконанні виконавчого листа №295/859/23, виданого 19 вересня 2023 року Богунським районним судом м.Житомира, в межах виконавчого провадження АСВП 72830851 встановлено відсутність майна та коштів у боржника, на які можливо звернути стягнення, оскільки в період з серпня 2022 року по серпень 2023 року боржником вчинено договори дарування на корить дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та онуку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян та інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкта нерухомого майна щодо суб`єкта.

Таким чином, на думку заявника 26 квітня 2023 року ОСОБА_2 , з метою уникнути звернення стягнення на майно внаслідок відповідальності за спричинену ОСОБА_1 шкоду створеної дорожньо-транспортної пригоди, уклав договір дарування, відповідно до якого подарував (передав безоплатно) земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер якої 1825681602:13:002:0002, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) разом із розташованим на ній житловим будинком АДРЕСА_1 , оцінені і 49 000 грн., а його онука ОСОБА_3 отримала у власність шляхом прийняття дару вказану земельну ділянку разом із розташованим на ній житловим будинком. Договір дарування посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Доброльожею В.В., зареєстрований в реєстрі за №964.

Крім того, 07 серпня 2023 року ОСОБА_2 , з метою уникнути звернення стягнення на майно внаслідок відповідальності за спричинену ОСОБА_1 шкоду створеної дорожньо-транспортної пригоди, уклав договір дарування, відповідно до якого подарував (передав безоплатно) земельні ділянки загальною площею 2,2176 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у тому числі: площею 1,9621 га кадастровий мер якої 1825681600:04:000:0108, площею 0,2555 га кадастровий номер якої 25681600:04:000:0200, розташовані на території Видиборівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, оцінені в 49 000 грн., а його онука ОСОБА_3 отримала у власність шляхом прийняття дару вказані земельні ділянки. Договір дарування посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Доброльожею В.В., зареєстрований в реєстрі за №2165.

Отже, як зі змісту позовної заяви так і заяви про забезпечення позову слідує, що спір стосується нерухомого майна у вигляді трьох земельних ділянок.

Тому позивач просить забезпечити позов, шляхом накладення арешту на спірне майно.

Позивач вважає, що даний вид забезпечення позову буде відповідати інтересам учасників справи та забезпечить належний їх захист. Незабезпечення ж позову навпаки істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно вимог частини третьоїстатті 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову`зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Як роз`яснено у п.10 вище зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №520/5745/18.

В свою чергу у своїй постанові від 11 січня 2022 року у справі № 639/6347/18 Верховний суд зазначає, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) сформульовано висновок про те, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, згідно п. 43 рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, враховуючи те, що між сторонами дійсно виник спір щодо нерохомого майна відповідачів, невжиття заходу забезпечення позову може призвести до подальшого відчуження земельних ділянок та будинку, що може в подальшому призвести до порушення справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача в межах цього судового провадження, що суттєво ускладнить виконання рішення суду.

Також суд враховує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Отже, розглянувши вищезазначену заяву, враховуючи обґрунтування заявника, приходжу до висновку про наявність підстав для забезпечення позову, враховуючи, що вимога про забезпечення позову подана з додержання вимог встановлених ст. 151 ЦПК України.

Наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення і виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій .

Заявником в заяві про забезпечення позову зазначено причини, у зв`язку з чим потрібно забезпечити позов. Заходи забезпечення позову відповідають заявленим вимогам, безпосередньо пов`язані з предметом спору, є співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити заяву та забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер якої 1825681602:13:002:0002, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), разом із розташованим на ній житловим будинком АДРЕСА_1 , та земельні ділянки загальною площею 2,2176 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у тому числі: площею 1,9621 га кадастровий номер якої 1825681600:04:000:0108, площею 0,2555 га кадастровий номер якої 1825681600:04:000:0200, розташовані на території Видиборівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.

Керуючись статтями 149-153, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер якої 1825681602:13:002:0002, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), разом із розташованим на ній житловим будинком АДРЕСА_1 , та земельні ділянки загальною площею 2,2176 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у тому числі: площею 1,9621 га кадастровий номер якої 1825681600:04:000:0108, площею 0,2555 га кадастровий номер якої 1825681600:04:000:0200, розташовані на території Видиборівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали про забезпечення позову направити для негайного виконання державному нотаріусу Черняхівської державної нотаріальної контори для виконання.

Роз`яснити положення ч. 4 ст. 157 ЦПК України, згідно якої особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

місце проживання: АДРЕСА_2

Боржники: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Людмила ПРОЦЕНКО