Постанова

від 15.05.2024 по справі 580/2582/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/2582/24 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Сорочка Є.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шполянського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій,

У С Т А Н О В И В :

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Шполянського районного суду Черкаської області, голови Шполянського районного суду Черкаської області Надії Побережної, в якому позивач просила суд:

- визнати протиправними дії Шполянського районного суду Черкаської області 15 грудня 2023 р. щодо перешкоджання у доступі до внутрішнього приміщення Шполянського районного суду Черкаської області для реалізації законних прав та інтересів;

- визнати протиправними дії голови Шполянського районного суду Черкаської області Надії Побережної щодо неналежної організації роботи Шполянського районного суду Черкаської області та мало місце 15 грудня 2023 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що о 09 год 51 хв 15.12.2023 прибула до приміщення Шполянського районного суду Черкаської області та о 09 год 56 хв подала до суду інформаційний запит. З приводу питань, віднесених до організації роботи суду, намагалася звернутися до працівників суду, але до внутрішнього приміщення суду в доступі їй було відмовлено. Тому, о 10 год 23 хв позивач звернулася до поліції. Лише після приїзду поліції позивача було допущено до внутрішнього приміщення суду. Вказані дії відповідача, на думку позивача, свідчать про протиправне перешкоджання їй в доступі до правосуддя. Також, зазначено про те, що того ж дня ознайомлювалась з матеріалами цивільної справи № 705/2159/19, однак, у матеріалах справи були відсутні матеріали заяви про відвід від 05.12.2023. Вважає, що їх виготовлення відбувалось 15.12.2023 упродовж з 09 год 51 хв до 14 год 49 хв, а ознайомлення тривало до 14 год 58 хв, тобто 9 хв, що є грубим порушенням прав позивача, та зумовлено вимогою працівника ТУ ССО покинути приміщення суду у зв`язку із закінченням робочого дня. Саме відсутність на 09 год 51 хв матеріалів справи № 705/2159/19 та надання їх лише о 14 год 49 хв, є доказом порушення конституційної гарантії на доступ до правосуддя.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 р. відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погоджуючись з ухвалою про відмову у відкритті провадження у справі, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, при цьому посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.05.2024.

Сторони у судове засідання не з`явились, будучи повідомленими про дату та час розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що незазначення позивачем у позовній заяві способу захисту порушеного права, обумовлено її допуском до приміщення Шполянського районного суду Черкаської області та наданням можливості ознайомитись з матеріалами цивільної справи, а отже, порушення прав позивача не є обгрунтованим, оскільки не призвело до неможливості реалізації нею права на ознайомлення з матеріалами цивільної справи, з огляду на зазначене, вимоги позивача не можуть бути предметом окремого судового розгляду.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, адже кожній особі гарантується право на доступ до правосуддя, натомість, вимоги в даній справі, віднесені до оскарження владних/управлінських функцій відповідачів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з тим, право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене певними процесуальними механізмами.

Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до норм частини 1 статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Так, частиною 1 статті 5 КАС України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

У контексті наведеного, позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.

Відповідно до норм п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом цього спору є протиправне, на думку позивача, перешкоджання доступу до приміщення Шполянського районного суду Черкаської області та тривале упродовж з 09.51 до 14.49 год, ненадання для ознайомлення матеріалів цивільної справи, та також надання нетривалого часу (9 хв), для ознайомлення з матеріалами заяви про відвід від 05.12.2023, що, на думку позивача, порушує її права на реалізацію процесуального права на ознайомлення з матеріалами справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, позаяк незазначення позивачем у позовній заяві способу захисту порушеного права обумовлено її допуском до приміщення Шполянського районного суду Черкаської області та наданням можливості ознайомитись з матеріалами цивільної справи, а отже, порушення прав позивача не є обгрунтованим, оскільки не призвело до неможливості реалізації нею права на ознайомлення з матеріалами цивільної справи, а отже, вимоги позивача не можуть бути предметом окремого судового розгляду. Також, судом першої інстанції враховано, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов, за яких суд повноважний розглядати позовну заяву. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Подібні за змістом висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 9901/35/19, від 12 червня 2019 року у справі № 9901/70/19, від 29 квітня 2020 року у справах № 9901/14/20 і № 9901/510/19.

Колегія суддів вважає вказані висновки суду передчасними, позаяк, питання наявності/відсутності порушеного права особи, яка звернулась до суду з позовом, має бути встановлено та констатовано судом виключно за наслідком розгляду такого спору по суті позовних вимог, а не на стадії прийняття позовної заяви до розгляду, адже на даному етапі провадження, суд не має змоги та підстав оцінювати правовідносини по суті, а має встановити, чи підлягає відкриттю провадження у справі.

Також, колегія суддів, у контексті зазначення судом першої інстанції про формулювання позивачем позовних вимог та їх змісту, а також обраного способу захисту прав, наголошує на тому, що вказані судом можливі недоліки позовної заяви підпадають під застосування процесуальної дії залишення позовної заяви без руху, однак, не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У даному випадку, застосування приписів ст. 170 КАС України неможливе та не відповідає завданню адміністративного судочинства.

Колегія суддів під час апеляційного перегляду не надає оцінку суті правовідносин та прийнятності позовної заяви у контексті відкриття провадження у справі, а лише констатує, що суд першої інстанції, відмовляючи, за даних обставин, у відкритті провадження у справі, припустився порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.

Згідно п. ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Доводи апеляційної скарги приймаються колегією суддів, а тому, наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 р. - скасувати.

Справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Є.О. Сорочко