Ухвала від 02.01.2025 по справі 580/2582/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/2582/24

УХВАЛА

02 січня 2025 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Вівдиченко Т.Р., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Заїки М.М., Кузьменка В.В. та Ганечко О.М. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шполянського районного суду Черкаської області, голови Шполянського районного суду Черкаської області Надії Побережної про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Шполянського районного суду Черкаської області, голови Шполянського районного суду Черкаської області Надії Побережної про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, позивач - ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року. Витребувано з Черкаського окружного адміністративного суду матеріали справи №580/2582/24 (суддя-доповідач - Заїка М.М.).

Відповідно до протоколу повторного автомати розподілу судової справи між суддями від 27.12.2024, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Заїка М.М., судді Кузьменко В.В. та Ганечко О.М.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 278 грудня 2024 року продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін. Призначено справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шполянського районного суду Черкаської області, голови Шполянського районного суду Черкаської області Надії Побережної про визнання протиправними дій до апеляційного розгляду у письмовому провадженні.

30 грудня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Заїки М.М., Кузьменка В.В. та Ганечко О.М.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року визнано необґрунтованим відвід суддям Шостого апеляційного адміністративного суду Заїці Миколі Миколайовичу, Кузьменку Володимиру Володимировичу та Ганечко Олені Миколаївні у справі № 580/2582/24, заявлений 29.12.2024 позивачем ОСОБА_1 . Передано справу № 580/2582/24 для визначення автоматизованою системою документообігу Шостого апеляційного адміністративного суду судді, який не входить до складу зазначеної колегії суддів, для вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід суддів.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 01 січня 2025 року, для вирішення вказаного питання визначено суддю Вівдиченко Т.Р.

Частиною 8 статті 40 КАС України передбачено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Положеннями ч. 11 ст. 40 КАС України визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Заїки М.М., Кузьменка В.В. та Ганечко О.М., суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Так, у поданій заяві ОСОБА_1 зазначає, що вона оскаржує рішення Черкаського окружного адміністративного суду, в якому працює дружина судді В. Кузьменка - А. Каліновська, яка перебуває у дружніх стосунках із суддею А. Руденко.

Крім того, заявник стверджує, що М. Заїка, який приймає участь у справі в якості головуючого судді, неодноразово, грубо порушував права апелянта під час розгляду справ. М. Заїка, який подавав заяву про відставку та відкликав вказану заяву, занадто часто отримує справи саме за участі ОСОБА_1 та є головуючим суддею в них, що викликає обґрунтовану підозру про втручання в АСДС Шостого апеляційного адміністративного суду за участі судді М.Заїки та є неприпустимим.

Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Приписами частини 2 статті 36 КАС України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 39 КАС України, що (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У відповідності до частини 4 статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Оскільки йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).

У справі «Газета Україна-Центр проти України» (заява № 16695/04), рішення від 15.07.2010 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності».

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.

Як зазначалося, заява про відвід мотивована наявністю у ОСОБА_1 сумнівів у неупередженості та об`єктивності суддів Заїки М.М., Кузьменка В.В. та Ганечко О.М.

Слід зазначити, що твердження позивача про те, що в Черкаському окружному адміністративному суді працює дружина судді В. Кузьменка - А. Каліновська, яка перебуває у дружніх стосунках із суддею А. Руденко, не підтверджені жодними доказами та фактично зводяться до припущень.

Також, заявником не підтверджено жодними доказами порушення суддею Заїкою М.М. її прав під час розгляду справ чи порушення порядку розподілу судових справ.

Більш того, положеннями ч. 4 ст. 36 КАС України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, проаналізувавши викладені у заяві позивача міркування та наведені доводи, суд приходить до висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу вищевказаних суддів у цій справі, оскільки, заява не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають можливість участі суддів у розгляді даної справи, відповідно до статей 36, 37 КАС України.

При цьому, будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів Заїки М.М., Кузьменка В.В. та Ганечко О.М. у результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумнів у їх неупередженості, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Суд зазначає, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами.

Наявності інших підстав, передбачених ст. ст. 36 та 37 КАС України, для відводу судді заявником не надано.

Враховуючи наведені обставини справи та відсутність обґрунтувань заявника про відвід підставами, передбаченими КАС України, вважаю, що заява ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Заїки М.М., Кузьменка В.В. та Ганечко О.М. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 242, 311, 321, 325, 328 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Заїки М.М., Кузьменка В.В. та Ганечко О.М. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Вівдиченко Т.Р.