Ухвала

від 31.12.2024 по справі 580/2582/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/2582/24

УХВАЛА

31 грудня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Заїки М.М. та суддів: Ганечко О.М., Кузьменка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Заїки М.М., Кузьменка В.В. та Ганечко О.М. від участі у розгляді справи № 580/2582/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шполянського районного суду Черкаської області, голови Шполянського районного суду Черкаської області Надії Побережної про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Шполянського районного суду Черкаської області (далі - відповідач 1), голови Шполянського районного суду Черкаської області Надії Побережної (далі - відповідач 2), в якому просила суд:

- визнати протиправними дії Шполянського районного суду Черкаської області вчинені 15.12.2023 щодо перешкоджання ОСОБА_1 у доступі до внутрішнього приміщення Шполянського районного суду Черкаської області для реалізації законних прав та інтересів;

- визнати протиправними дії голови Шполянського районного суду Черкаської області Надії Побережної щодо неналежної організації роботи Шполянського районного суду Черкаської області та мало місце 15.12.2023;

- зобов`язати Шполянський районного суду Черкаської області забезпечити безперешкодний доступ ОСОБА_1 до внутрішнього приміщення суду для реалізації законних прав та інтересів.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2024 адміністративну справу №580/2582/24 за результатами розподілу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Заїка Микола Миколайович ; судді Кузьменко Володимир Володимирович та Ганечко Олена Миколаївна.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

29.12.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій вона просить відвести від участі у розгляді адміністративної справи № 580/2582/24 суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Заїку М.М., Кузьменка В.В. та Ганечко О.М.

В заяві позивач зазначає, що вона оскаржує рішення Черкаського окружного адміністративного суду, в якому працює дружина судді В. Кузьменка - А. Каліновська, яка перебуває у дружніх стосунках із суддею А. Руденко.

Крім того, М.Заїка, який приймає участь у справі в якості головуючого судді, неодноразово, грубо порушував права Апелянта під час розгляду справ. М.Заїка, який подавав заяву про відставку та відкликав вказану заяву, занадто часто отримує справи саме за участі ОСОБА_1 та є головуючим суддею в них, що викликає обґрунтовану підозру про втручання в АСДС Шостого апеляційного адміністративного суду за участі судді М.Заїки та є неприпустимим.

Вивчивши вказану заяву про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Згідно із ст. ст. 126, 129 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

За приписами ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Загальна декларація з прав людини (ст.10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об`єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частина 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Зокрема, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium", "Grieves vs UK"). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України".

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно із ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно.

Посилання позивача на те, що Черкаському окружному адміністративному суді працює дружина судді В. Кузьменка - А. Каліновська, яка перебуває у дружніх стосунках із суддею А. Руденко., не підтверджені жодними доказами та фактично зводяться до припущень.

Разом з цим суд зазначає, що не є підставами для відводу заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними і допустимими доказами.

Тому, вказані посилання не можуть вважатись підставами для відводу судді Кузьменка В.В.

Аналогічним чином колегія суддів розцінює й доводи позивача про те, що суддя Заїка М.М. неодноразово, грубо порушував права апелянта під час розгляду справ, наявність у позивача підозри щодо втручання в АСДС Шостого апеляційного адміністративного суду за участі судді Заїки М.М. внаслідок чого суддя Заїки М.М., занадто часто отримує справи саме за участі ОСОБА_1 та є головуючим суддею в них.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження можливого вчинення вказаних дій суддею Заїкою М.М., а також не свідчать про існування обставин, які прямо чи опосередковано вказують на упередженість судді Заїки М.М. Про наявність таких доказів чи існування таких обставин позивач не зазначає, її доводи у цій частині також зводяться до припущень, належним чином не обґрунтовані та жодним чином не підтверджені.

Крім того, суд акцентує увагу на наведеній вище нормі ч.4 ст.36 КАС України, згідно із якою незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зауважує, що позивач не зазначає інших обґрунтувань на підтвердження упередженості або необ`єктивності суддів Заїки М.М. та Кузьменка В.В., доказів існування таких обставин судом не встановлено.

Заявивши відвід судді Ганечко О.М. позивач не обґрунтовує такого відводу, адже заява позивача не містить жодних посилань та обґрунтувань наявності конкретних обставин чи фактів які на її думку свідчать про наявність підстав для відводу судді Ганечко О.М.

Проаналізувавши викладені у заяві ОСОБА_1 міркування та наведені нею доводи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу суддів Заїки М.М., Кузьменка В.В. та Ганечко О.М. у цій справі, оскільки заява не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають можливість участі суддів у розгляді цієї справи відповідно до статей 36, 37 КАС України.

Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів Заїки М.М., Кузьменка В.В. та Ганечко О.М. у результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумнів в їх неупередженості, зі змісту доводів заяви ОСОБА_1 про відвід не вбачається.

Керуючись статтями 38-40, 248, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Визнати необґрунтованим відвід суддям Шостого апеляційного адміністративного суду Заїці Миколі Миколайовичу, Кузьменку Володимиру Володимировичу та Ганечко Олені Миколаївні у справі № 580/2582/24, заявлений 29.12.2024 позивачем ОСОБА_1 .

Передати справу № 580/2582/24 для визначення автоматизованою системою документообігу Шостого апеляційного адміністративного суду судді, який не входить до складу зазначеної колегії суддів, для вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.М. Заїка

Судді О.М. Ганечко

В.В. Кузьменко