Ухвала

від 13.05.2024 по справі 495/10474/22

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/10474/22

№ провадження 2-з/495/55/2024

УХВАЛА

про відмову у задоволені клопотання

"13" травня 2024 р. м. Білгород - Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Ульвіс К.Є.,

справа № 495/10474/22

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському Одеської області клопотання представника позивачів адвоката Царенко О.О. про вжиття заходу забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,

представника позивачів адвоката Царенко О.О.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 , 27.12.2022 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя, просить суд визнати в порядку розподілу майна подружжя, особистою приватною власністю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2/5 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , що в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», житловою площею 51,3 кв.м.; загальною площею 77,7 кв.м., літньої кухні «Б»; вбиральні «І», споруд № № 1-3, 6-9, розташованого на земельній ділянці площею 0,0580 га, кадастровий номер 5110300000:01:002:0278; визнати за ним право власності на 2/5 частини вказаного житлового будинку; стягнути з відповідача понесені витрати.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер позивач по справі.

26 березня 2024 року Ухвалою суду, замінений позивач ОСОБА_4 на правонаступників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

10 травня 2024 року від представника позивачів до суду надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, у якому просить суд: накласти арешт на 2/5 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , що в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», житловою площею 51,3 кв.м.; загальною площею 77,7 кв.м., літньої кухні «Б»; вбиральні «І», споруд № № 1-3, 6-9, розташованого на земельній ділянці площею 0,0580 га, кадастровий номер 5110300000:01:002:0278.

Свою заяву представник позивачів мотивував тим, що предметом вказаного позову є: 2/5 часток житлового будинку АДРЕСА_1 .

05 травня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб, який 25 листопада 2021 року рішенням Білгород Дністровського міськрайонного суду вказаний шлюб був розірваний.

Під час перебування в шлюбі, ними придбано 2/5 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , за особисті кошти ОСОБА_4 , однак зареєстровані на ім`я ОСОБА_3 .

Враховуючи, що первісний позивач помер, а спірний будинок зареєстрований на відповідача, відповідач може розпорядитися зазначеним житловим будинком на власний розсуд.

У зв`язку з цим вважає, що є необхідність у забезпечені позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, тому він і звернувся з вказаною заявою до суду.

В судовому засіданні представник позивача своє клопотання підтримав на наполягає на його задоволенні.

Відповідач надала до суду письмові заперечення на клопотання про вжиття заходу забезпечення позову, просить суд відмовити представнику позивача в задоволені клопотання, розглянути вказане питання за її відсутності.

Свою незгоду з клопотанням обґрунтовує тим, що представник правонаступників приховав від суду, що на момент розірвання шлюбу спору щодо спільного майна не було.

Після розірвання шлюбу позивач ніяких розмов не вів про поділ майна та про надання повноважень від його імені судитись, ніяких розмов не вів про надання повноважень будь кому представляти його інтереси у суді.

Надумано, з метою незаконного заволодіння її майном, представник правонаступників вказав, що під час перебування в шлюбі придбано спірне майно та за особисті кошти позивача.

З метою введення суд в оману, представник правонаступників приховав від суду та не надав Договір купівлі продажу в повному обсязі, де в п. 15 Договору купівлі продажу позивач нотаріально надав згоду на особисте придбання ОСОБА_3 вказану частку будинку.

Надумано, необґрунтовано, бездоказово в обґрунтування заяви представник вказав, що вона може розпорядитися спірною частиною будинку, однак жодного доказу ним до клопотання не надано.

Вислухавши думку представника позивачів, оголосивши письмові заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 151 ЦПУ України, заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Як вказав у своїй Постанові від 1 жовтня 2020 року у справі № 524/188/18 (провадження № 61-38051св18) Верховний Суд України, обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття таких заходів призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Позивачем до матеріалів справи не надано жодного доказу того, що існує реальна загроза порушення прав позивача, що відповідачем приймаються будь які дії щодо відсудження 2/5 часток житлового будинку під АДРЕСА_1 , у будь який спосіб, що існує очевидна загроза порушення прав позивачів.

Разом з тим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Натомість, звертаючись до суду із клопотанням про забезпечення позову, заявник не надає доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, що невжиття заявлених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги чи заперечення.

Позовна заява надана позивачем 27 грудня 2022 року та з того часу, відповідачем жодних дій щодо розпорядження вказаним майном не здійснювалось, доказів зворотного до суду не надано.

Таким чином, виходячи з необґрунтованості та недоведеності клопотання про забезпечення позову від 10 травня 2024 року, відсутністю доказів імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 258, 260, 353 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання представника позивача адвоката Царенко О.О. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складений 17 травня 2024 року.

Суддя: