Ухвала

від 16.05.2024 по справі 944/6135/23

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальнийномер: 944/6135/23

Провадження № 1-кп/448/61/24

У Х В А Л А

судового засідання

16.05.2024 місто Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про поверненняобвинувального акту прокурору в кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12023141350000696 від 21.06.2023 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України,

учасники справи:

прокурор ОСОБА_6 ,

обвинувачений ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 (в режимі відеоконференцзв`язку),

перебуваючи в нарадчій кімнаті, постановив ухвалу про наступне:

І. Стислий опис провадження

1. Згідно ухвали Львівського апеляційного суду від 25.10.2023 року матеріали кримінального провадження №12023141350000696 від 21.06.2023 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України, направлено на розгляд до Мостиського районного суду Львівської області.

Вказана справа надійшла до Мостиського районного суду Львівської області 16.11.2023 та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю ОСОБА_1 .

2. Ухвалою Мостиського районного суду від 17.11.2023 було прийнято до свого провадження кримінальне провадження за №12023141350000696 від 21.06.2023 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України та призначено таке до підготовчого судового засідання на 20.11.2023.

3. Крім того, згідно Ухвали Львівського апеляційного суду №944/6135/15-к від 11 січня 2024, колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про визначення підсудності даного кримінального провадження.

Також і, згідно Ухвали Львівського апеляційного суду №944/6135/23 від 15 лютого 2024, колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про визначення підсудності даного кримінального провадження.

Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні направлений для розгляду Мостиського районного суду Львівської області (Т.2 а.с.1) та надійшов до суду 28.02.2024

Підготовче судове засідання у вказаній справі було призначене на 16.00 год. 05 березня 2024 з подальшим відкладенням розгляду справи.

ІІ. Суть клопотання, що вирішується

4. В підготовчому судовому засіданні 05.04.2024 захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 подав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. В обгрунтування поданого клопотання послався на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України тому є необхідність повернення прокурору обвинувального акту для виправлення недоліків, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Вказує, що до суду повинен надійти обвинувальний акт, в якому мають міститися обов`язкові відомості, які зазначені у ч.2 ст. 291 КПК України та бути доданий перелік документів, який зазначений у ч.4 ст. 291 КПК України. Стаття 337 КПК України зазначає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Пункт 13 частини першої статті З КПК України надає визначення обвинувачення, зокрема, це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулюванняобвинувачення.ВС України неодноразово констатував, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників:

1) фактичних обставин кримінального правопорушення;

2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва «формула обвинувачення»);

3) формулювання обвинувачення.

При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Зазначає,що згідновисунутого прокуроромобвинувачення, ОСОБА_5 вчинив службовепідроблення (шляхомпроставлення факсиміле)у невстановленомумісці тау невстановленийчас (хочапро місцепідписання документів:актів прийому-передачі обвинуваченимчітко повідомлялось,що цетериторія здійсненнядіяльності (місцереєстрації)ТОВ «Тригал»та заволодівчужим майном шляхомзловживання службовимстановищем вумовах воєнногостану уособливо великихрозмірах,в спосібспричинення нестачі(заподіявзбитки КП«Благоустрій -Янів» внаслідокутворення нестачі). Разом з цим, відповідно до вимог КК України можливі три форми злочинного діяння 191 КК України: привласнення, розтрата майна та заволодіння майном. Ця позиція є узгодженою і серед науковців, і серед суддів. В обвинувальному акті іншого опису способу (форми/виду) вчинення злочину окрім слова «заподіяв нестачу» немає, однак спричинення нестачі є розтратою, а не заволодінням. Тобто в обвинувальному акті взагалі відсутнє зрозуміле інформаційне відображення реальної активної поведінки обвинуваченого щодо розтрати яке повинно містити відомості про те, що відбулося саме незаконне і безоплатне витрачання виконавцем злочину чужого майна, яке було йому ввірене чи перебувало в його віданні (або якщо це було заволодіння то мав би бути викладений загальний без деталізації опис заволодіння).

Вказує, що розтрата передбачає незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. Його особливістю є те, що, на відміну від привласнення чи розтрати, предметом заволодіння тужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні. У зазначений спосіб винний може управління чи розпорядження майном через інших осіб. Тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірено чи перебуває у їх віданні.

Зазначає, що прокурор вказує на два взаємовиключні способи вчинення злочину однією особою обвинуваченим ОСОБА_5 : розтрата та заволодіння. Виклад правової кваліфікації положення закону і статті (частини статті) кримінального правопорушення з посиланням на закону про кримінальну відповідальність є обов?язком прокурора. КПК не дозволяє прокурору зазначати цю кваліфікацію на власний розсуд, а вимагає робити це з врахуванням того, що зібрані під час досудового розслідування докази визнані ним достатніми для складання обвинувального акту та того, що обов?язок доказування відповідно до ст.92 КПК України лежить саме на прокуророві. І, хоча, під час судового розгляду прокурор має право змінити правову кваліфікацію та/або обсяг обвинувачення, що передбачено ст.338 КПК України, варто зауважити, що такі дії прокурор може вчинити тільки, якщо, під час такого розгляду будуть встановлені обставини кримінального правопорушення. Формулювання обвинувачення, яке прокурор має викласти в обвинувальному акті, повинно містити всі ознаки складу злочину, у вчиненні якого особі висувається обвинувачення, та за своїм змістом має відповідати диспозиції статті закону України про кримінальну відповідальність, яку прокурор викладає в обвинувальному акті.

При скоєні злочину передбаченого ч.5 ст.191 КК України порушуються відносини власності (основний обов?язковий об?єкт) та відносини, які складаються з приводу розподілу матеріальних благ та порушуються відносини у сфері службової діяльності (додаткові обов?язкові об?єкти). Проте, в обвинувальному акті немає посилань на факт протиправного збагачення винних або інших осіб та взагалі не вказано в чому корисливість даного злочину (обов?язковими суб?єктивними ознаками розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, у долі яких зацікавлений винний).

Також в обвинувальному акті вказано про відшкодування шкоди обвинуваченим в ході досудового розслідування, однак про це не зазначено як пом?якшувальну обставину, отже або відсутнє відшкодування шкоди або присутня пом?якшувальна обставина, що є обов?язком елементом обвинувального акту. Крім цього в порушення ст.291 КПК вказано лише місце складання акту, однак не вказано місце його затвердження прокурором.

Посилається на те, що викладене у обвинувальному акті обвинувачення, у такій конструкції є неконкретним та таким, що допускає подвійне тлумачення та містить інші недоліки, чим порушує право обвинуваченого на захист, що перешкоджає подальшому розгляду справи.

ІІІ. Позиція учасників справи

5. Захисник адвокат ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні підтримав доводи викладені в клопотанні про повернення обвинувального акту прокурору, просив клопотання задовольнити.

6. Обвинувачений ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника про повернення обвинувального акту, просив його задовольнити.

7. Прокурор ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні зазначила, що клопотання стророни захисту є необґрунтованим та заперечила проти його задоволення. Вказала, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК, формулювання обвинувачення та виклад фактичних обставин, які зазначені в обвинувальному акті, викладено відповідно до вимог чинного законодавства. Вказала, що прокурор при затвердженні обвинувального акту про обвинувачення погодився із формулюванням обвинувачення, яке зазначено в ньому, таке містить фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Також зазначила, що безпідставними є посилання захисника на те, що в обвинувальному акті не зазначені обставини, що пом`якшують покарання, оскільки такі обставини можуть бути встановлені в ході розгляду справи по суті. Тому відсутні підстави для повернення прокурору обвинувального акту.

8. Представник потерпілого територіальної громади в особі Івано-Франківської селищної рали Яворівського району Львівської області ( ОСОБА_7 ) в підготовче судове засідання не з`явився, 15.03.2024 подав клопотання про розгляд справи без його участі (Т.2 а.с.16). В поданому клопотанні представник потерпілого також вказав, що у Яворівському відділенні поліції ознайомився із вказаною справою, додатковою інформацією не володіє. Зазначив, що просить проводити розгляд справи без його участі , так як не може надати інформацію, якої б не було в матеріалах справи.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи,приходжу до наступного висновку.

ІV. Застосоване законодавство та висновки суду

9. Підготовче судове провадження є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, єдиною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

10. Виходячи зі змісту частини 3 статті 314 та статті 315 КПК під час підготовчого судового провадження суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані з призначенням кримінального провадження до судового розгляду, й при цьому з`ясування законності процесуальних дій (чи бездіяльності) та рішень органу досудового розслідування виходить за межі компетенції суду.

11. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд, зокрема, має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу

12. Згідно частини 4 статті 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього кодексу.

13. Отже, суд може повернути прокурору обвинувальний акт виключно з підстав його невідповідності вимогам статті 291 КПК, для чого суд має встановити невідповідність такого обвинувального акту положенням цієї статті.

Оскільки, таке повернення є правом, а не обов`язком суду, то для повернення обвинувального акту не може бути підставою будь-яка формальна його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити наявність реальних перешкод для призначення судового розгляду.

Тобто, питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті фактичним обставинам справи, про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду під час підготовчого судового провадження, оскільки на цій стадії судового провадження суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються прийнятих процесуальних рішень детективами та прокурором, які можуть бути досліджені лише під час судового розгляду.

14. За частиною 6 статті 13 "Обов`язковість судових рішень" Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у редакції від 02.06.2016, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Крім того, за частиною 6 статті 368 КПК, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

15. Тому, судом враховується висновок у постанові Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 03.07.2019 в справі №273/1053/17, за яким кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

16. Враховуючи наведені норми та дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що доводи захисника, на які він посилається як на підставу для повернення обвинувального акту є необґрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають.

17. Основне завдання стадії підготовчого судового засідання полягає в тому, щоб процесуально та організаційно забезпечити проведення судового розгляду відповідно до положень кримінального процесуального законодавства.

18. Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону.

19. Суд звертає увагу на те, що повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

20. Відповідно до ч. 4ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогамст. 291 КПК України.

Так, відповідно до ч. 2ст. 291 КПК Україниобвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально- правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт складається та підписується слідчим (в окремих випадках прокурором), після чого затверджується прокурором (ч.ч. 1 та 3ст. 291 КПК України) Перелік документів, що додаються до обвинувального акта визначено в ч. 4ст. 291 КПК України. При цьому надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється

21. Приписами ч. 4ст. 294 КПК Українипередбачено, що до обвинувального акта додається, зокрема,розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другоюстатті 297-1 цього Кодексу).

22. Згідно з п. 1 ч. 1ст. 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

23. Суд на підготовчому судовому засіданні оцінює обвинувальний акт відповідно до вимогст.291 КПК України, а надання оцінки зібраним на стадії досудового розслідування доказам, їх перевірка, правильність кваліфікації дій обвинуваченого на стадії підготовчого судового засідання судом не допускається та не передбачена чинним КПК України, а має бути досліджено під час розгляду обвинувального акту по суті.

24. Необґрунтоване повернення обвинувального акту прокурору тягне за собою порушення вимогст. 6 Європейської конвенції з прав людини, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість висунутого обвинувачення, а також вимоги ч. 5ст. 28 КПК України, згідно з яким кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

25. Зі змісту обвинувального акта вбачається, що в ньому викладено усі обставини, які відповідно дост. 91 КПК Українипідлягають доказуванню, так як вони були встановлені органом досудового розслідування і прокурором, наведені в обвинувальному акті фактичні дані у своїй сукупності дають уявлення стосовно елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

26. Суд звертає увагу на те, що у разі, коли в ході судового розгляду будуть встановлені нові фактичні обставини кримінального провадження або не знайдуть підтвердження фактичні обставини, які прокурор вважав доведеними, або взагалі суд прийде до висновку про відсутність складу, події злочину, або про недоведеність винуватості обвинувачених, тоКПК Українипередбачає процесуальні рішення, які має прийняти суд у таких випадках.

З метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду будуть встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

27. Крім того, слід звернути увагу, що питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті фактичним обставинам справи, про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду під час підготовчого судового провадження, оскільки на цій стадії судового провадження суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються прийнятих процесуальних рішень слідчими та прокурором, які можуть бути досліджені лише під час судового розгляду.

28. Судом встановлено, що до суду скерований обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні, реєстр матеріалів досудового розслідування із розпискою про отимання копії вказаних документів обвинуваченим та його захисником. Обвинувальний акт відповідає вимогам Закону, зокремаст. 291 КПК України, містить у собі усі необхідні елементи та реквізити.

29. Щодо твердження захисника про те, що в обвинувальному акті не зазначені обставини, що пом`якшують покарання, то таке є безпідставним, оскільки встановлення таких обставини на стадії підготовчого судового засідання судом не допускається та не передбачено КПК України, а має бути досліджено під час розгляду обвинувального акту по суті.

30. Мотиви, на які вказує захисник як на підставу для повернення обвинувального акту, не є тими обставинами, які дають підстави для повернення обвинувального акту прокурору з підстав невідповідності вимогамКПК України.

31. З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що обвинувальний акт відповідає вимогам чинного КПК, порушень, за наявності яких суд має повернути такий обвинувальний акт, судом не встановлено, а тому клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору не підлягає задоволенню.

На підставівикладеного,та керуючисьположеннями статтей 110,291,314,372,376,393 КПК України, Суд

п о с т а н о в и в:

1. В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.

2.Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.

3.Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали проголошений 17 травня 2024 року о 14.00 год.

Суддя ОСОБА_8