Постанова

від 16.05.2024 по справі 569/5192/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2024 року

м. Рівне

Справа № 569/5192/24

Провадження № 22-ц/4815/626/24

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Шимківа С.С.,

суддів: Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.

секретар судового засідання Мороз А.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча

компанія "Чистота і порядок"

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката СоколовоїНаталії Іванівни на ухвалу Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від 20березня 2024року (постановлену у складі судді Харечка С.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Чистота і порядок" про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

15 березня 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Соколову Н.І., звернулася до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Чистота і порядок" про зобов`язання вчинити дії.

Позов обґрунтовувала тим, що вона, як уповноважена особа співвласників будинку, 02 лютого 2023 року звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Чистота і порядок" з повідомленням, що згідно протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 11 листопада 2022 року (копія листа додається) управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 буде здійснюватися Товариством з обмеженою відповідальністю "Асоціація управителів Рівненщини".

31 березня 2023 року, з порушенням 30 денного терміну на розгляд звернень громадян, відповідач направив відповідь на лист від 02.02.2023 року, в якій відмовився виконати рішення співвласників багатоквартирного будинку, посилаючись на відсутність певних відомостей в протоколі зборів співвласників.

Твердження відповідача, зазначені ним в листах-відповідях на адресу позивача, не відповідають фактам та спростовуються такими доводами: дата розірвання договору про надання послуг з управління з діючим управителем визначається законодавчо відповідно до абзацу 4 пункту 5 статті 13 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", і визначається не пізніш як за два місяці від дати направлення повідомлення про розірвання договору; в протоколі зборів співвласників наявні відомості про правовстановлюючі документи власників квартир та нежитлових приміщень, що підтверджується наявністю відповідного позначення в протоколі зборів; пропозиція затвердити договір з новим управителем містить відомості з ким укладається договір, що підтверджується протоколом зборів та пунктом 1 Питання порядку денного зборів цього протоколу; на зборах було обрано уповноважену особу співвласників (позивача) для укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, що підтверджується протоколом зборів та пунктом 4 Питання порядку денного зборів цього протоколу.

Отже, ОСОБА_1 , від імені співвласників багатоквартирного будинку, було належним чином повідомлено відповідача про припинення дії договору № 134 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.04.2020 року відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та вжиті всі можливі заходи з його боку для судового врегулювання спору.

Відповідач ігнорує рішення співвласників будинку про зміну управителя, відмовляється від укладення угоди про розірвання Договору № 134 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.04.2020 року та продовжував незаконно здійснювати нарахування за послуги з управління будинком в період з року до 30.11.2023 року, тобто в той період, коли вказаний договір фактично припинив свою дію.

У зазначений період (з 01.04.2023 року до 30.11.2023 року) послуги з управління багатоквартирним будинком співвласникам надає ТОВ "Асоціація управителів Рівненщини", з яким був укладений відповідний договір і якому співвласники здійснюють оплату згідно цього договору.

На підставі ст.ст. 651, 907 ЦК України, абз. 4 п. 5 ст. 13 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", ст.ст. 6, 7, 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", просила суд: зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Чистота і порядок" (ідентифікаційний код юридичної особи 40427376, місцезнаходження юридичної особи: 33005, м. Рівне, вул. Боярка, 40-а) здійснити остаточне нарахування плати за послуги відповідно до фактичних нарахувань та обсягів наданих послуг за період з дати укладання договору № 134 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.04.2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Чистота і порядок" та співвласниками, по 2 квітня 2023 року, та скасувати заборгованість, яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Чистота і порядок" нарахувало за період з 02.04.2023 року по 30.11.2023 року співвласникам багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за Договором № 134 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.04.2020 року, а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Чистота і порядок" понесені судові витрати.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Чистота і порядок" про зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснено позивачу, що позов підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Ухвала мотивована тим, що характер спірних правовідносин має ознаки господарського спору, оскільки заявлена вимога стосується усіх учасників ОСББ, а позов пред`явлений до юридичної особи ТОВ "Управляюча компанія "Чистота і Порядок".

Не погоджуючись із ухвалою місцевого суду, представник ОСОБА_1 адвокат Соколова Наталія Іванівна оскаржила її в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскільки в багатоквартирному будинку за адресою АДРЕСА_1 не було створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку даний спір між позивачкою та відповідачем виник з відносин, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку

Законом, що визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління є Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Таким чином, суд першої інстанції застосував норми Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", який не підлягає застосуванню для даного спору, і не застосував норми Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", який повинен бути застосований, що призвело до постановлення помилкової ухвали, і є самостійною підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З аналізу позовних вимог та підстав позову, можна зробити висновки, що спірні правовідносини, стосуються порушених прав позивачки, як споживача житлових послуг, оскільки саме до останніх відноситься послуга з управління багатоквартирним будинком.

Отже, предмет та підстави позову, які стосуються захисту прав позивачки безпосередньо та виключно як споживача житлових послуг, з урахуванням суб`єктного складу спірних правовідносин (позивачка є фізичною особою) та ст. 19 ЦПК України, справи, що виникають з житлових відносин, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позовні вимоги позивачки фізичної особи, стосуються її прав як споживача житлових послуг, не підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, а підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.

За положеннями частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першоюстатті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі Закон № 2866-III) управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішеннямзагальних зборівфункції зуправління багатоквартирнимбудинком можутьбути передані(всіабо частково)управителю абоасоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Згідно визначень, наведених у статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі Закон № 417-VIII), управитель багатоквартирного будинку (далі управитель) фізична особа підприємець або юридична особа суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором зі співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; управління багатоквартирним будинком це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

За статтею 13 Закону № 2866-III якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об`єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об`єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно дочастини першоїстатті 9Закону №417-VIIIуправління багатоквартирнимбудинком здійснюєтьсяйого співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

За частиною першою статті 10 Закону № 417-VIII співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Стаття 6Закону №417-VІІІвизначає праваспіввласників багатоквартирногобудинку. Зазмістом пунктів1,2частини першоїцієї статтіспіввласники багатоквартирногобудинку маютьправо вільнокористуватися спільниммайном багатоквартирногобудинку зурахуванням умовта обмежень,встановлених закономабо рішеннямспіввласників; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника.

За змістом пунктів 1, 5 частини першої статті 7 Закону № 417-VІІІ, співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників.

Визначення порядку управління багатоквартирним будинком, тобто, вирішення питання про те, наділити цими функціями ОСББ, якщо таке створене в цьому будинку, чи передати відповідні функції (чи їх частину) управителю або асоціації, є невід`ємною складовою реалізації прав та виконання обов`язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо належного утримання та управління спільним майном, що здійснюється за їх безпосереднім волевиявленням.

Управління багатоквартирнимбудинком управителемздійснюється напідставі договорупро наданняпослуг зуправління багатоквартирнимбудинком,що укладаєтьсязгідно зтиповим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів ОСББ) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.

Умови договорупро наданняпослуг зуправління багатоквартирнимбудинком повиннівідповідати умовамтипового договору,затвердженого КабінетомМіністрів України. Істотнимиумовами договорупро наданняпослуг зуправління багатоквартирнимбудинком є: перелікпослуг; вимогидо якостіпослуг; праваі обов`язкисторін; відповідальністьсторін запорушення договору; цінапослуг; порядок оплати послуг ;порядок іумови внесеннязмін додоговору; строк дії договору, порядок і умови продовження дії та розірвання договору (частини перша четверта статті 11 Закону № 417-VIII).

За змістом частини першої статті 15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі Закон № 2189-VIII) договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Отже, надання управителем послуг з управління будинком породжує права та обов`язки між співвласниками багатоквартирних будинків і виконавцем таких послуг.

За статтею15ЦК Україникожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання тана захистсвого інтересу,який несуперечить загальнимзасадам цивільногозаконодавства;відповідно доположень ч.1,2ст.651ЦК Українизміна аборозірвання договорудопускається лишеза згодоюсторін,якщо іншене встановленодоговором абозаконом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 звернулася із позовом до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Чистота і порядок" про зобов`язання здійснити остаточне нарахування плати за послуги з управління багатоквартирним будинком та скасування нарахованої відповідачем заборгованості, за період з 02.04.2023 року по 30.11.2023 року, вказавши на порушення відповідачем її прав, як співвласника багатоквартирного будинку.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З огляду на викладене, враховуючи предмет, характер спору та суб`єктний склад його сторін, апеляційний суд вважає, що спір у цій справі виник стосовно прав і обов`язків позивача, як співвласника багатоквартирного будинку щодо утримання і управління спільним майном та оплати за надані послуги, тому має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 02 лютого 2021 року у справі № 906/1308/19, від 23 березня 2021 року у справі № 367/4695/20.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про належність спору до юрисдикції господарського суду.

Окрім того, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08 березня 2024 року у справі № 918/256/24 відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Чистота і порядок" про зобов`язання вчинити дії, з підстав неналежної юрисдикції.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року; "Беллет проти Франції" від 04 грудня 1995 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто, Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Такими чином, право позивачки на доступ до правосуддя порушено, оскільки їй відмовлено у розгляді позову як в порядку цивільного так і в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскілки судом першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, порушено норми процесуального права, постановлена ним ухвала від 20 березня 2024 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції у іншому складі суду.

Керуючись ст. 19, 379, 381-384 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката СоколовоїНаталії Іванівни задовольнити.

Ухвалу Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від 20березня 2024року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю"Управляючакомпанія "Чистотаі порядок"про зобов`язаннявчинити дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду у іншому складі суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий суддя Шимків С.С.

Суддів Ковальчук Н.М.

Хилевич С.В.