Рішення

від 14.05.2024 по справі 931/86/24

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 931/86/24

Провадження № 2/931/88/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року смт Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Безп`ятко О.І.,

з участю секретаря судового засідання Левчук О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представника відповідача Приступи С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и в:

26 січня 2024 року позивач надіслала до суду позов до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини. Свої вимоги обґрунтовує тим, що протягом тривалого часу перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем по справі, в яких у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 . Відомості про батька в актовий запис записані на підставі п.1 ч. 2 ст. 125 СК України. На даний час малолітній син проживає разом з нею та перебуває повністю на її утриманні, а відповідач не бере жодної участі в утриманні сина. Їй самій матеріально складно утримувати сина, а тому вимушена звернутися з даним позовом до суду. Зазначає, що відповідач по справі є фізично здоровою та працездатною людиною, є керівником та засновником двох суб`єктів господарювання, має у власності нерухомість та два дороговартісних автомобіля, на скільки їй відомо у нього відсутні інші особи, які перебувають на його утриманні.

Просить стягнути з ОСОБА_3 в її користь аліменти на утримання малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 9000 грн, щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення сином повноліття.

Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 07 лютого 2024 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

29 лютого 2024 року від відповідача та його представника надійшов відзив на позовну заяву, в обгрунтування якого зазначають, що позовна вимога не може бути задоволена повністю, а доводи, викладені в позовній заяві, не відповідають фактичним обставинам справи. Дійсно, перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_4 . Твердження позивачки про те, що батьківська турбота відповідача про сина закінчилась після спільного проживання не відповідає дійсності, оскільки з сином жодним чином не припинив бачитись і спілкуватись, навіть попри те, що позивачка цьому не сприяє, а активно налаштовує дитину проти батька та відмовляється спільно вирішувати матеріально-побутові проблеми сина, в тому числі спілкуватись про визначення розміру добровільної сплати аліментів. Стверджує, що бере участь в матеріальному забезпеченні сина, зокрема надав сину кошти в сумі 16000 грн на підготовку до навчального року та оплачував репетиторство. Вважає, що розмір аліментів на дитину в сумі 9000 гривень в місяць є надміру високим і сплачувати його немає фінансової можливості, а позовні вимоги не підтверджені належними і допустимими доказами. Окрім того, в даний час потребує постійного лікування та медичного обстеження, а тому витрачає значні кошти на підтримання задовільного стану здоров`я та працездатності. Зазначає, що зареєстрований та проживає з донькою від першого шлюбу y власному житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, які необхідно утримувати і оплачувати комунальні послуги. На його утриманні перебувають батьки похилого віку, які проживають разом з ним, отримують невелику пенсію, через що потребують постійного догляду та фінансової допомоги. У власності має два легкових автомобіля, які також потребують фінансових витрат. На даний час працює на посаді голови фермерського господарства «ЄДК» та отримує заробітну плату в розмірі 7200 грн, а також отримує дохід за цивільно-правовим договором в ПрАТ «Локачинський хлібозавод» в розмірі 1700 грн. Не відмовляється сплачувати аліменти на утримання сина, однак вважає достатню для забезпечення потреб сина та таку, що має можливість сплачувати суму аліментів в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку. Тому просить позов задовольнити частково та розділити сплату судового збору в рівних частинах.

Ухвалами Локачинського районного суду від 06.03.2024 та 27.02.2024 за клопотанням представника позивача витребувано у ГУ ДПС у Волинській області відомості про усі отримані доходи ОСОБА_3 як фізичної особи та засновника/керівника ФГ «ЄДК» та ПрАТ «Локачинський хлібозавод»

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с 120 зворот) Про причини неявки суд не повідомила, заяв, клопотань до суду не надійшло.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився також, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду, що стверджується розпискою представника ОСОБА_5 (а.с. 118). Про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань до суду від нього не надійшло.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача та відповідача.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю. Також заявив, що докази в підтвердження витрат позивача на правничу допомогу будуть надані ним після ухвалення рішення суду. Пояснив, що дитина досягла 12 річного віку, а відповідач не надає позивачу жодної допомоги на утримання дитини. ОСОБА_2 офіційно не працевлаштована, має мінливий дохід в розмірі 12-14000 грн і їй матеріально складно одній утримувати сина. Зазначив, що відповідач не подав доказів, що надавав будь-які кошти на утримання сина. Окрім того, до відзиву не подано доказів на підтвердження того, що відповідач несе значні витрати на обслуговування двох автомобілів, на своє лікування та утримання своїх батьків, а сам факт того, що вони пенсіонери, не означає, що він їм допомагає. У відповідача немає інших неповнолітніх дітей на утриманні, а щодо витрат на оплату комунальних послуг, то позивач також такі сплачує. Окрім того, у відповідача наявні корпоративні права, а підприємства мають значні доходи. Вважає, що доходи, які подані у відомостях податкової служби є значно заниженими, про що свідчить придбання дорогих авто, наявність нерухомості та земельних ділянок, а тому відповідач має можливість сплачувати аліменти в розмірі 9000 грн.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 заперечував щодо розміру аліментів з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та зазначив, що відповідач може сплачувати їх у розмірі 1/4 частини своїх доходів, що в твердій сумі становить 2000-2500 грн. Обставини, викладені у відзиві, підтверджені належними доказами. Крім того, позивач ОСОБА_2 є працездатною особою і обов`язок утримувати дітей покладено на обох батьків.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_5 , дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини (далі Конвенції), суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 27 Конвенції батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу (далі - СК) України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно положень Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, що відповідає приписам ч. 3 ст. 181 СК України.

Отже, обов`язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти. Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 22.11.2022 у справі № 188/1029/19.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 , батьком якого є ОСОБА_3 , матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10 квітня 2012 року (а.с 5).

Згідно витягу №76 від 25.01.2024 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданого виконавчим комітетом Локачинської селищної ради, за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 6).

Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на даний час проживає разом із матір`ю ОСОБА_2 , яка здійснює всі зобов`язання по належному утриманню дитини.

Між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру аліментів на дитину, оскільки позивач вважає, що розмір аліментів необхідний та достатній для забезпечення гармонійного розвитку дитини становить 9000 гривень, а відповідач не заперечує проти стягнення з нього аліментів у розмірі 1/4 частини своїх доходів, що в твердій сумі становить 2000-2500 грн..

Тож суд насамперед враховує інтереси дитини, бо відсутність між позивачем та відповідачем згоди в питанні витрат на утримання дитини впливає на забезпечення її гармонійного розвитку.

Суд відзначає, що аліменти це платіж, спрямований саме на утримання дитини, який повинен бути достатнім для цього. Натомість, такий платіж повинен бути співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання, яке є в обох із батьків, і має бути рівним, та покликаний захистити інтереси дитини в коштах у розмірі, необхідному для її життєдіяльності, збереження достойного рівня життя, який необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, її гармонійного розвитку, з врахуванням визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для дитини, її потреб, які батьки повинні забезпечити дитині.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років 3196 гривень.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як вбачається із долучених до позовної заяви копій документів, а саме довідки від 10.01.2024 року №1, ОСОБА_4 навчається в 6 класі опорного закладу загальної середньої освіти «Локачинський ліцей» Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області (а.с. 7).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, відповідач є власником житлового будинку у АДРЕСА_2 , загальною площею 112 кв.м., а також є власником земельних ділянок, частина яких перебуває в оренді, за що отримує орендну плату (а.с. 8-13)

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 є засновником та керівником Фермерського господарства «ЄДК», статутний капітал 2000000 грн.(а.с. 14-15)

Відповідно до інформації з державних відкритих та публічних реєстрів відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», ОСОБА_3 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником Фермерського господарства «ЄДК» та ПрАТ «Локачинський хлібозавод» (а.с. 16-20).

Із інформації кабінету водія, вбачається, що за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровано автомобілі TOYOTA AVENSIS, 2007 року випуску, та FORD KUGA, 2019 року випуску, що не заперечується представником відповідача.

Із долучених відповідачем до відзиву на позовну заяву копій документів, вбачається наступне.

Згідно витягу №216 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданого виконавчим комітетом Локачинської селищної ради, за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 65).

З виписки із медичної карти амбулаторного хворого №130052 від 21.02.2024 року, виданої КНП «Локачинський центр первинної медико-санітарної допомоги», вбачається повний діагноз ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та перебування його на амбулаторному лікуванні (а.с. 66).

Згідно довідок про доходи від 22.02.2024 року №7800318494881813 та № 5783883501774713 вбачається, що батьки відповідача: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебувають на обліку в Локачинському об`єднаному управлінні ПФУ в Волинській області і отримують пенсію за віком (а.с. 70, 71).

Відповідно до заключення №40 лікарсько-консультативної комісії КНП «Локачинський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 08.02.2024 року, у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , наявний діагноз, у зв`язку з чим вона потребує постійного стороннього догляду, нездатна до самообслуговування терміном на 1 рік до 08.02.2025 року (а.с. 72).

Згідно заключення №41 лікарсько-консультативної комісії КНП «Локачинський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 08.02.2024 року, у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , наявний діагноз, у зв`язку з чим він потребує постійного стороннього догляду, нездатний до самообслуговування довічно (а.с. 73).

Відповідно до наказу №3 ФГ «ЄДК» від 15 березня 2011 року, ОСОБА_3 прийнято на роботу з 15.03.2011 року на посаду голови ФГ «ЄДК» з місячним окладом 1300 гривень (а.с. 74).

Згідно довідки ПрАТ «Локачинський хлібозавод» від 21 лютого 2024 року вих. №3, ОСОБА_3 дійсно працює в ПрАТ «Локачинський хлібозавод» на посаді голови правління за сумісництвом з 24 квітня 2012 року (згідно з наказом №3 від 24.04.2012 року) по теперішній час (а.с. 75).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 21.02.2024 року, дохід ОСОБА_3 від ПрАТ «Локачинський хлібозавод» становить 1700 грн у місяць, від ФГ «ЄДК» 7200 грн у місяць (а.с. 76).

Із наданих18квітня 2024року Головнимуправлінням ДПСу Волинськійобласті відомостейна виконанняухвали суду,вбачається,що заданими ІКС«Податковий блок»ФГ «ЄДК»у 2023році перебувалона спрощенійсистемі оподаткування,обліку тазвітності-платникєдиного податкучетвертої групи.Згідно поданоїФінансової звітностімікропідприємства за2023рік разомдоходи становлять5196,1тис.грн.За данимиІКС «Податковийблок» ПрАТ«Локачинський хлібозавод»у 2023році перебувалона спрощенійсистемі оподаткування,обліку тазвітності-платникєдиного податкутретьої групи.Згідно поданоїФінансової звітностімалого підприємстваза 2023рік разомдоходи становлять262,7тис.грн. (а.с. 110)

Частиною 1 ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Тобто Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Аналізуючи подані у справі докази та встановлені судом обставини, суд при визначенні розміру аліментів на дитину враховує наступні обставини, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, яка проживає з матір`ю, середній дохід матері 12-14000 грн; матеріальне становище та стан здоров`я платника аліментів, який за станом здоров`я є працездатним; у відповідача немає на утриманні інших дітей, однак на утримані перебувають батьки, які хоч і утримують пенсію, однак згідно медичних документів потребують постійного стороннього догляду; наявність нерухомого та рухомого майна, а також наявність корпоративних прав

Відповідач вказує, що згідно відомостей податкової служби його середньомісячний дохід складає в середньому до 9000 грн. та стверджує, що несе значні витрати на утримання будинку, автомобілів, однак про розмір таких підтверджуючих доказів суду не надав.

При цьому доводи представника відповідача про те, що останній постійно допомагає дитині не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Даючи оцінку викладеному, суд приймає до уваги також, що законом встановлено його обов`язок надавати матеріальну допомогу дитині, оскільки дитина росте і потребує більшого забезпечення, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги батька.

Водночас позивачка просить стягувати з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі 9000,00 грн. щомісячно, проте представник позивача не подав до суду докази на підтвердження аргументів щодо здійснення позивачем витрат на дитину в заявленому розмірі.

З огляду на викладене, враховуючи пріоритет інтересів дитини, рівність обов`язку обох батьків щодо утримання дитини, матеріальне становище та сімейне становище сторін по справі, зокрема, достатність матеріального становища відповідача, часткове визнання позову останнім, вік дитини, на утримання якого стягуються аліменти, ріст його потреб, підвищення цін та ріст рівня мінімальних соціальних гарантій, тому суд приходить до висновку, що справедливими та розумними, необхідними та достатніми для забезпечення гармонійного розвитку дитини буде стягнення аліментів з відповідача у розмірі 6000,00 грн. щомісячно.

Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них, а також положення ст.185 Сімейного кодексу України щодо обов`язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями ч.1, 6 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, а позовні вимоги судом задоволені частково, тому з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 807, 47 грн

Щодо витрат за надання правничої допомоги.

У позовній заяві та у відзиві сторони заявили про понесення ними витрат на правничу допомогу, докази понесення таких витрат будуть надані суду в порядку та в строки, передбачені ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, до закінчення судових дебатів, представник відповідача ОСОБА_5 подав докази понесення відповідачем ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу.

Відповідно доквитанції доприбуткового касовогоордера №7від 01.05.2024року відповідачсплатив накористь адвокатаПриступи С.А.4730,00грн.згідно договорупро наданняправничої допомогивід 19.02.2024року (а.с.123,125).Детальний описнаданих послугнаведено вАкті здачі-прийманнянаданих інформаційно-консультаційнихпослуг тавиконання робіт питань,пов`язаних звиконанням Договорувід 01.05.2024,а самезазначено:вивчення документівклієнта 200,00грн.;збір документів,інформації 900,00грн.;друкарські,копіювальні таінші технічніроботи 130,00грн.;підготовка таподання відзиву 2000грн.,участь усудовому розгляді3засідання 1500,00грн,що разомстановить 4730,00грн. Такожв матеріалахсправи міститьсяордер нанадання правничої(правової)допомоги серіїАС №1086797на представництво ОСОБА_5 інтересів ОСОБА_3 в Локачинськомурайонному судіВолинської області,Волинському апеляційномусуді таквитанції пронаправлення цихдоказів позивачута йогопредставнику( а.с. 121-125)

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 не заявляв клопотання про зменшення витрат за надання правової допомоги, а у вирішення цього питання поклався на розсуд суду.

Суд враховує, що при визначенні суми відшкодування витрат за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З врахуванням складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); реального часу, необхідного для виконання таких послуг, суд дійшов висновку, що заявлені витрати за надання правничої допомоги в розмірі 4730,00 грн. є співмірними, відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності, необхідності) та розумності.

Отже, оскільки позов задоволено частково, з позивача слід стягнути на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1576, 67 грн.

Водночас, у судовому засіданні до закінчення судових дебатів, представник позивача ОСОБА_1 заявив клопотання про те, що докази понесення позивачем ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1,2статті 246ЦПК Українипередбачено,якщо стороназ поважнихпричин неможе податидокази,що підтверджуютьрозмір понесенихнею судовихвитрат дозакінчення судовихдебатів усправі,суд зазаявою такоїсторони,поданою дозакінчення судовихдебатів усправі,може вирішитипитання просудові витратипісля ухваленнярішення посуті позовнихвимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для поданння стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про призначення судового засідання у даній справі для вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 .

На підставі ст. ст. 142, 180-182, 183, 191 СК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 142, 263-265, 273, 354, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 простягнення аліментівна утриманнядитини задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у твердій грошовій сумі в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 січня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 807 (вісімсот сім) грн 47 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1576 (одна тисяча п`ятсот сімдесят шість) гривень 67 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу.

Призначити судове засідання для вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на 12:00 29 травня 2024 року, яке відбудеться в приміщенні Локачинського районного суду Волинської області за адресою: смт. Локачі, вул. Миру, 20 Володимирського району Волинської області. Встановити позивачу строк - п`ять днів після ухвалення даного рішення суду для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 17.05.2024 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп`ятко