Постанова

від 22.08.2024 по справі 931/86/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 931/86/24 Головуючий у 1 інстанції: Безп`ятко О. І. Провадження № 22-ц/802/731/24 Доповідач: Шевчук Л. Я.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Шевчук Л. Я.,

суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 14 травня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, який обґрунтувала тим, що вона та відповідач ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час їх син ОСОБА_4 проживає разом з нею та повністю перебуває на її утриманні, відповідач участі в утриманні сина не приймає.

Позивачка також зазначала, що відповідач ОСОБА_2 фізично здоровий та працездатний, є керівником та засновником двох суб`єктів господарювання, має у власності нерухомість та два автомобіля, і наскільки їй відомо, у відповідача відсутні інші особи, які перебувають на його утриманні.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 9 000 грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 14 травня 2024 року у цій справі позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалено стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 6 000 грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 січня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 807,47 грн судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 1 576,67 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 29 травня 2024 року у цій справі ухвалено стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 5 333,33 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в частині визначеного розміру аліментів змінити та стягувати з нього в користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 4 500 грн щомісячно.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційний суд розглянув цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Як передбачено частинами 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач має змогу сплачувати на утримання свого неповнолітнього сина аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 6 000 грн щомісячно, оскільки відповідач є працездатною особою, на його утриманні не перебувають інші неповнолітні діти та непрацездатні особи, у відповідача є рухоме та нерухоме майно, а також відповідач має корпоративні права.

Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону.

За матеріалами справи судом установлено, що сторони у цій справі позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 5).

Згідно з витягом № 76 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 25 січня 2024 року, виданого Виконавчим комітетом Локачинської селищної ради, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 6).

Син сторін по справі ОСОБА_6 навчається у 6 класі Опорного закладу загальної середньої школи «Локачинський ліцей», що підтверджується довідкою Опорного закладу загальної середньої освіти «Локачинський ліцей» Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області від 10 січня 2024 року (а. с. 7).

Крім того судом встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта відповідач ОСОБА_2 є власником житлового будинку на АДРЕСА_2 загальною площею 112 кв. м, а також є власником земельних ділянок, частина яких перебуває в оренді, за що відповідач отримує орендну плату (а. с. 8-13).

Окрім того відповідач ОСОБА_2 є засновником та керівником Фермерського господарства «ЄДК», статутний внесок якого складає 2000 000 грн, що підтверджується витягом з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 14, 15).

Відповідно до Інформації з державних відкритих та публічних реєстрів відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», ОСОБА_2 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником Фермерського господарства «ЄДК» та Приватного акціонерного товариства «Локачинський хлібозавод» (а. с. 16-20).

За ОСОБА_2 на праві власності зареєстровано автомобіль марки «Toyota Avensis» 2007 року випуску та автомобіль марки «Ford Kuga» 2019 року випуску.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у будинку АДРЕСА_2 . Крім нього у цьому будинку зареєстрована ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 65).

Домовленості між сторонами щодо сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини не досягнуто.

Відповідно дочастин 1,2статті 27Конвенції проправа дитини,прийнятої 44-юсесією ГенеральноїАсамблеї ООН20листопада 1989року,яка ратифікованаПостановою ВерховноїРади України№ 789-ХІІвід 27лютого 1991року танабула чинностів Україніз 27вересня 1991року,держави-учасницівизнають правокожної дитинина рівеньжиття,необхідний дляфізичного,розумового,духовного,морального ісоціального розвиткудитини. Батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зістаттею 8Закону України«Про охоронудитинства» кожнадитина маєправо нарівень життя,достатній дляїї фізичного,інтелектуального,морального,культурного,духовного ісоціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 48 Конституції України гарантовано, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Як передбаченостаттею 141СК Українимати,батько маютьрівні правата обов`язкищодо дитини,незалежно відтого,чи перебуваливони ушлюбі міжсобою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За положеннямичастин 1-3статті 181СК Україниспособи виконаннябатьками обов?язкуутримувати дитинувизначаються задомовленістю міжними. Задомовленістю міжбатьками дитинитой ізних,хто проживаєокремо віддитини,може братиучасть уїї утриманнів грошовійі (або)натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначеннірозміру аліментівсуд враховує: станздоров`я таматеріальне становищедитини; станздоров`я таматеріальне становищеплатника аліментів; наявністьу платникааліментів іншихдітей,непрацездатних чоловіка,дружини,батьків,дочки,сина; наявністьна правівласності,володіння та/абокористування уплатника аліментівмайна тамайнових прав,у томучислі рухомогота нерухомогомайна,грошових коштів,виключних правна результатиінтелектуальної діяльності,корпоративних прав; доведеністягувачем аліментіввитрати платникааліментів,у томучислі напридбання нерухомогоабо рухомогомайна,сума якихперевищує десятикратнийрозмір прожитковогомінімуму дляпрацездатної особи,якщо платникомаліментів недоведено джерелопоходження коштів; іншіобставини,що маютьістотне значення. Розміраліментів маєбути необхіднимта достатнімдля забезпеченнягармонійного розвиткудитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частини 1, 2 статті 182 СК України).

Згідно із частиною 1 статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

У випадку, коли сторони добровільно не домовилися про утримання неповнолітньої дитини, то кошти на її утримання (аліменти) присуджує суд.

Встановивши, що відповідач працює, має на праві власності рухоме та нерухоме майно, має корпоративні права, зобов`язань щодо сплати аліментів на утримання інших дітей або непрацездатних членів сім`ї не має, а також врахувавши право дитини на достатній рівень життя, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення з відповідача ОСОБА_2 в користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 6 000 грн щомісячно.

Натомість відповідач ОСОБА_2 не надав суду належних доказів щодо того, що він за своїм станом здоров`я чи матеріальним становищем не має змоги сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 6 000 грн щомісячно.

З наведених підстав суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не може сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 6 000 грн.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду і не впливають на правильність рішення суду.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Локачинського районногосуду Волинськоїобласті від14травня 2024року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді