Ухвала

від 16.05.2024 по справі 460/454/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

16 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 460/454/19

Провадження № 61-6310ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою, яку від імені Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району) (далі - скаржник) підписала ОСОБА_1 (далі - підписантка) як юрисконсульт юридичної служби скаржника,

на постанову Львівського апеляційного суду від 25 березня 2024 року

у справі за позовом скаржника до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Мисливсько-рибальського господарства «Майдан», ОСОБА_3 , Міністерства оборони України - про витребування майна з чужого незаконного володіння та

в с т а н о в и в :

1. 29 квітня 2024 року підписантка від імені скаржника сформувала у системі «Електронний суд» касаційну скаргу на зазначену постанову суду апеляційної інстанції (вх. № 14881/0/220-24 від 30 квітня 2024 року).

2. Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути, оскільки її підписала особа, яка не підтвердила повноваження на представництво інтересів скаржника відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

3. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (частина третя статті 392 ЦПК України).

4. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України). Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

5. Підписантка до касаційної скарги додала, зокрема, такі документи:

(1) довіреність скаржника від 23 січня 2024 року № 190 на ім`я підписантки як юрисконсульта юридичної служби скаржника, зокрема, для представництва та самопредставництва скаржника у судах України;

(2) датовану 18 січня 2024 року виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) щодо скаржника, у якій, зокрема, є такі відомості: « ОСОБА_1 (Повноваження: Вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (згідно Положення)) - представник». Також зазначено, що керівником скаржника є ОСОБА_4 ;

(3) сформований 28 вересня 2023 року у системі «Електронний суд» витяг із ЄДР щодо скаржника. Згідно з цим витягом керівником скаржника на той час теж був ОСОБА_4 ;

(4) сформований 6 жовтня 2023 року у системі «Електронний суд» документ із назвою «Довіреність у порядку передоручення» від імені ОСОБА_4 на ім`я підписантки для представництва у судах України інтересів скаржника.

6. Підписуючи касаційну скаргу від імені скаржника, підписантка діяла не як його представник, яким для юридичної особи може бути тільки адвокат. Однак належних доказів того, що підписантка діяла у порядку самопредставництва скаржника у суду теж немає.

7. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).

8. За змістом касаційної скарги, виписки та витягу з ЄДР і довіреності від 23 січня 2024 року підписантка не є керівником скаржника. У такому разі її повноваження діяти від імені скаржника у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У суду відсутня інформація про те, що підписантка має право діяти у порядку самопредставництва скаржника на підставі саме вказаних актів.

9. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23)).

10. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).

11. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).

12. Визначені відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України документи, які можуть підтвердити повноваження діяти від імені скаржника за правилами самопредставництва, підписантка не надала. Входження до кола власне трудових обов`язків підписантки здійснення самопредставництва скаржника не підтвердила.

12.1. По-перше, 29 квітня 2024 року надала датовану 18 січня 2024 року виписку з ЄДР, актуальність даних якої станом на 29 квітня 2024 року не підтверджена, і яка не засвідчує наявність трудових відносин із скаржником;

12.2. По-друге, надала довіреність від 23 січня 2024 року, яка не засвідчує входження до кола саме трудових обов`язків підписантки здійснення самопредставництва скаржника;

12.3. По-третє, надала сформований у системі «Електронний суд» ще 6 жовтня 2023 року «довіреність у порядку передоручення»:

(а) яку на ім`я підписантки видала від власного імені фізична особа - ОСОБА_4 , - а не скаржник (див. статтю 246 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України));

(б) у якій зазначено, що вона «дійсна до моменту її скасування», проте не вказаний строк дії основної довіреності на , копії якої у матеріалах касаційної скарги немає (див. частину другу статті 247 ЦК України);

(в) яка не є посвідченою нотаріально всупереч припису частини другої статті 245 ЦК України.

13. Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України).

14. Оскільки касаційну скаргу підписала особа, яка не підтвердила наявність права її підписувати за правилами самопредставництва, цю скаргу слід повернути. Вказане не перешкоджає повторному зверненню до суду із такою скаргою, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 260, 261, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

повернути касаційну скаргу, яку від імені Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району) підписала ОСОБА_1 як юрисконсульт юридичної служби, на постанову Львівського апеляційного суду від 25 березня 2024 року у справі за позовом Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району) до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Мисливсько-рибальського господарства «Майдан», ОСОБА_3 , Міністерства оборони України - про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима