Ухвала

від 16.05.2024 по справі 460/454/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

16 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 460/454/19

Провадження № 61-6310ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою Мисливсько-рибальського господарства «Майдан»(далі - скаржник)

на постанову Львівського апеляційного суду від 25 березня 2024 року

у справі за позовом Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району) до ОСОБА_1 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - скаржника, ОСОБА_2 , Міністерства оборони України - про витребування майна із чужого незаконного володіння та

в с т а н о в и в :

1. 1 травня 2024 року скаржник сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 15189/0/220-24 від 2 травня 2024 року). Просив змінити зазначену постанову в мотивувальній частині, яку викласти відповідно до обґрунтування касаційної скарги, відмовивши у позові через його безпідставність і недоведеність, а не через сплив позовної давності.

2. Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржник не зазначив у ній передбачені Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України) підстави касаційного оскарження.

3. За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Такі підстави скаржник не зазначив.

4. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті (пункт 1 частини першої статті 389 ЦПК України).

5. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

(1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України);

(2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац третій пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України);

(3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);

(4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

6. За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).

7. Касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку (пункт 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України).

8. Оскільки скаржник у касаційній скарзі не зазначив передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку та не навів відповідне обґрунтування, таку скаргу слід повернути. Вказане не перешкоджає повторному зверненню із касаційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 260, 261, 389, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

повернути Мисливсько-рибальському господарству «Майдан» касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 25 березня 2024 року у справі за позовом Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району) до ОСОБА_1 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Мисливсько-рибальського господарства «Майдан», ОСОБА_2 , Міністерства оборони України - про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима