Ухвала

від 17.05.2024 по справі 369/5940/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/5940/23

Провадження №2/369/3922/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н. С.,

при секретарі судового засідання Соловюк В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу №369/5940/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за попереднім договором в розмірі 284 352 грн., три відсотки річних 17 772 грн., інфляційні втрати 75921,98 грн., судовий збір 4417,26 грн., витрати на правову допомогу 8000 грн.

У судовому засіданні 25 липня 2023 року на обговорення поставлено питання про направлення даної цивільної справи за підсудністю до Господарського суду м. Києва, у зв`язку з прийняттям до розгляду заяви фізичної особи ОСОБА_2 та відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність №910/10936/23.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 липня 2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу - передано на розгляд до Господарського суду міста Києва (вулиця Богдана Хмельницького, 44В, Київ, 01054) на розгляді якого перебуває справа №910/10936/23 за заявою фізичної особи ОСОБА_2 про неплатоспроможність.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 січня 2024 року ухвалу районного суду від 27 липня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

30 січня 2024 року представником позивача адвокатом Андрєєвим М.А. через підсистему «Електронний суд» до суду подано заперечення проти закриття провадження та клопотання про передачу цивільної справи № 369/5940/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за попереднім договором купівлі-продажу, за підсудністю до Господарського суду м.Києва, у зв`язку з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 у справі №910/10936/23.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до частини другоїстатті 247 ЦПК Україниу зв`язку з неявкою учасників справи фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому справу слід передати за підсудністю.

Встановлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 20 липня 2023 року відкрито провадження у справі № 910/10936/23 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Устатті 124 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 року та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини 1статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно положень пункту 8 частини 1статті 20ГПК Українигосподарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно доПодаткового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначенихПодатковим кодексом України.

21.10.2019 року набрав чинностіКодекс України з процедур банкрутства. Відповідно до статті 7 Кодексу спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченимиГосподарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно доГосподарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначенимиГосподарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 607/6254/15-ц викладено правовий висновок про те, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Згідно правового висновку, викладеного у вищенаведеній постанові, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржниката його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина третя вказаної статті). Законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. Не можна погодитися з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення.

Таким чином, спір у цій справі між сторонами виник з правовідносин, що відповідають ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції.

До аналогічних висновків дійшов Київський апеляційний суд м. Києва у справі № 369/13065/19 скасовуючи рішення першої інстанції та передаючи справу на розгляд до господарського суду.

На підставі вказаного, враховуючи те, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/10936/23 за заявою фізичної особи ОСОБА_2 про неплатоспроможність суд приходить до висновку, що справу №369/5940/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів слід передати до Господарського суду міста Києва. Саме такий порядок забезпечить право позивача на захист порушеного права та узгоджується з правовим висновком Верховного Суду.

Щодо закриття провадження у справі як такої, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд вважає, що така позиція не ґрунтується на вимогах закону та не узгоджуються з постановою Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц.

Керуючись ст.ст. 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 1ст. 20 ГПК України,ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу - передати на розгляд до Господарського суду міста Києва (вулиця Богдана Хмельницького, 44В, Київ, 01054) на розгляді якого перебуває справа №910/10936/23 за заявою фізичної особи ОСОБА_2 про неплатоспроможність.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч. 2ст. 261 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 17 травня 2024 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ