Ухвала

від 16.05.2024 по справі 642/6507/15-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

16.05.2024

справа № 642/6507/15

провадження № 4-с/642/2/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гримайло А.М.,

за участю секретаря судового засідань - Антонян А. М.,

представника скаржника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за скаргою представника стягувача ОСОБА_2 , що діє в інтересах Приватної фірми «Левада-7», на дії державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Полтава Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, інші учасники - боржник ОСОБА_3 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Тера»,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_2 , який діє в інтересах стягувача Приватної фірми «Левада-7», звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Полтава Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відповідно до якої просить суд визнати неправомірною бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні ВП 48169388 та зобов`язати усунути порушення у строк 3 дні.

Мотивуючи свої вимоги заявник зазначив, що стягувачем було передано на виконання виконавчий лист Ленінського районного суду м. Харкова про стягнення боргу у сумі 88009,94 грн., у Октябрьському ВДВС Полтавського МУЮ за виконавчим листом було відкрито виконавчі провадження ВП 48169388. Для належного виконання судового рішення стягувач кілька разів звертався до державного виконавця із відповідними заявами, у яких зокрема просив здійснити передбачені законом дії, однак держвиконавець в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» не здійснив належних дій, чим порушує права та законні інтереси стягувана. Бездіяльність державного виконавця полягає в тому, що

останній порушив безумовне право стягувача на здійснення виконавчих дій через свого представника, а саме: стягувач звернувся до виконавця із заявою, у якій просив стягнуті з боржниці суми та перераховувати їх на рахунок представника, зазначивши у призначенні платежу номеру ВП і посилання на довіреність № 0501 від 05.05.2023, однак виконавець відмовив з посиланням на факт недопущення виплат стягнутих коштів іншим особам, які не є стягувачами. Крім того, згідно із даними відкритих інформаційних сервісів Судової влади боржниця ОСОБА_3 звернулася із майновим позовом про припинення права на частку у спільному майні до Октябрьського суду м. Полтави, відповідно до ст. 365 ЦК України судовий розгляд справ про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників можливе тільки за умови внесення ОСОБА_3 належних їй грошових коштів не депозитний рахунок суду, на ці гроші боржниці повинен бути накладений арешт у інтересах стягувача, однак держвиконавець відмовив у накладенні арешту на зазначені гроші, посилаючись на те, що норми Закону України «Про виконавче провадження» не передбачають стягнення коштів, які є на рахунках суду, оскільки суд не є боржником. Від того, що кошти боржниці внесені нею на депозитний рахунок суду, нічого не змінюється, адже власником цих коштів продовжує залишатися сама боржниця ОСОБА_3 , а бездіяльністю держвиконавця порушується порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, який врегульований статтею 48 Закону «Про виконавче провадження».

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 16.04.2024 у цивільній справі відкрито провадження.

Від Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного

міжрегіонального управлінняМіністерства юстиції подано відзив на скаргу, у якій просили відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на наступне.

На примусовому виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження

№ 48169388, до складу якого входять:

-виконавче провадження № 32473196 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області № 5023/537/12 від 27.03.2012 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Приватної фірми «Левада-7» боргу в розмірі 211055,01 грн.;

-виконавче провадження № 51225860 з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Харкова № 642/6507/15-ц від 04.05.2016 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Приватної фірми «Левада-7» боргу в розмірі

88 009,94 грн.;

-виконавче провадження № 48044797 з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Харкова № б42/5739/14-ц від 16.06.2015 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Приватної фірми «Левада-7» боргу в розмірі 72 687,35 грн.

У ході зведеного виконавчого провадження 22.11.2023 до відділу надійшла заява від стягувача - Приватної фірми «Левада-7» про перерахунок коштів на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 за довіреністю; у задоволенні заяви було відмовлено на підставі ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не допускається виплата стягувачу стягнутих коштів готівкою або виплата стягнутих коштів іншим особам, які не є стягувачами у виконавчому проваджень.

29.01.2024 на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява стягувача Приватної фірми «Левада-7» про перерахунок коштів на їх адресу шляхом поштового грошового переказу.

На підставі отриманої заяви кошти, стягнуті з ОСОБА_3 на користь Приватної фірми «Левада -7», перераховано на адресу стягувана грошовим поштовим переказом.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У свою чергу ч. 3 ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження» зазначає, що звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а саме готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих.

Отже, законодавством передбачена лише можливість вилучення готівки та майна, боржника, що перебуває в інших осіб, однак Закон не містить вказівки на можливість накладення арешту на рахунки інших осіб та примусове списання коштів з цих рахунків, тому державний виконавець не може здійснити стягнення з рахунків третьої особи, а саме суду, навіть якщо ці кошти внесені боржником, так як для цього відсутні правові підстави та технічна можливість, оскільки безпідставна зміна боржника в автоматизованій системі виконавчого провадження не допускається, так як і заміна стягувача.

Вважали, що з боку стягувача має місце зловживання процесуальними правами, а тому просили у задоволенні скарги відмовити за безпідставністю, необґрунтованістю і недоведеністю.

Представник скаржника - Приватної фірми «Левада-7» у судове засідання з`явився, підтримав доводи скарги, просив її задовольнити.

Представник Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Полтава Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд скарги за його відсутності, проти задоволення скарги заперечував з підстав, зазначених у відзиві.

Боржник ОСОБА_3 та третя особа - ТОВ «Тера» в судове засідання не з`явилися, про розгляд скарги повідомлялися належним чином, в тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника та державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

З`ясувавши думку скаржника, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 13 ЦПК України регламентує, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Право на звернення із скаргою до суду передбачено ст. 447 ЦПК України. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців закріплено пункту 9 частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження».

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Шевченківського відділуДержавної виконавчоїслужби ум.Полтава Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїперебуває зведене виконавче провадження № 48169388, до складу якого входять: виконавче провадження № 32473196 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області № 5023/537/12 від 27.03.2012 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Приватної фірми «Левада-7» боргу в розмірі 211055,01 грн.; виконавче провадження № 51225860 з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Харкова № 642/6507/15-ц від 04.05.2016 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Приватної фірми «Левада-7» боргу в розмірі 88 009,94 грн.; виконавче провадження № 48044797 з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Харкова № б42/5739/14-ц від 16.06.2015 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Приватної фірми «Левада-7» боргу в розмірі 72 687,35 грн.

28.11.2023 листом Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції стягувачу роз`яснено, державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника, що знаходяться на його рахунках та не передбачать можливості звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках суду, оскільки суд не є боржником.

30.01.2024на адресуШевченківського відділудержавної виконавчоїслужби умісті ПолтавіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції надійшлазаява стягувача-Приватної фірми«Левада-7»проперерахунок коштів на рахунок фізичної особи представника стягувача ОСОБА_1 за довіреністю від 05.05.2023.

05.12.2023 листом Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у задоволеннізаяви проперерахунок коштів на рахунок представника було відмовлено на підставі ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не допускається виплата стягувачу стягнутих коштів готівкою або виплата стягнутих коштів іншим особам, які не є стягувачами у виконавчому проваджень.

30.01.2024 на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява стягувача - Приватної фірми «Левада-7» про необхідність звернення із запитом до Октябрьского районного суду м. Полтави з метою стягнення з боржниці ОСОБА_3 грошових коштів, які ОСОБА_3 планує внести на депозитний рахунок суду в ході розгляду цивільної справи за її позовом про припинення права на частку у спільному майні.

Згідно зч.1,2ст.14Закону України«Про виконавчепровадження» учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставістатей 176,177і229Кримінального кодексу України,статті 512Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно доч.1,2ст.15Закону України«Про виконавчепровадження»сторонами виконавчогопровадження єстягувач іборжник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

В силу ч. 1, 3, 4 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можутьреалізувати своїправа іобов`язки увиконавчому провадженнісамостійно абочерез представників.Особиста участьфізичної особиу виконавчомупровадженні непозбавляє їїправа матипредставника,крім випадку,коли боржникзгідно зрішенням зобов`язанийвчинити певнідії особисто. Представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Як вбачається з ч. 1, 3 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Інші учасники виконавчого провадження мають право надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Згідно зч.1,3,5ст.47Закону України«Про виконавчепровадження» грошовікошти,стягнуті зборжника (утому числіодержані відреалізації майнаборжника),зараховуються навідповідний рахунокоргану державноївиконавчої служби,рахунок приватноговиконавця. Стягувачу -юридичній особістягнуті грошовісуми перераховуютьсявиконавцем увстановленому порядкуна визначеністягувачем рахунки. Не допускається виплата стягувачу стягнутих коштів готівкою або виплата стягнутих коштів іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових коштів заставодержателю, який не є стягувачем, згідно ізстаттею 51цього Закону).

Відповідно до ст.48Закону України«Про виконавчепровадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).Про зверненнястягнення намайно боржникавиконавець виноситьпостанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Згідно зі ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку.

Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих.

На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно зі ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п. 13 розділу VII «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, у разі наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів державний виконавець невідкладно після ознайомлення з інформацією про надходження коштів готує одне розпорядження (додатки 6,7) (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу державної виконавчої служби із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби. Розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається відповідальній особі, копія залишається у виконавчому провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, суд приходить до висновку, що державний виконавець у ході відмови у перерахуванні грошових коштів на рахунок представника стягувача за довіреністю діяв в межах своїх повноважень, оскільки ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» прямо передбачено заборону виплати стягнутих грошових коштів іншим особам, які не є стягувачами у виконавчому провадженні, в той час як зазначення у довіреності таких повноважень представника є недійсними в силу Закону (нікчемними).

Також суд зазначає, що здійснення державним виконавцем будь-яких дій повинно бути спрямовано на виконання цілей виконавчого провадження реальне виконання судового рішення та проводитись відповідно до вимог чинного законодавства України. Законом України «Про виконавче провадження» передбачена можливість вилучення готівки та майна боржника, що перебуває в інших осіб, однак державний виконавець позбавлений можливості здійснення стягнення з рахунків третьої особи, а саме з депозитного рахунку суду, на який боржником ймовірно будуть внесені грошові кошти в рамках розгляду цивільної справи за відсутності законодавчо забезпечених підстав. Крім того, здійснення державним виконавцем запитів до будь-яких органів повинно бути спрямовано на з`ясування необхідної інформації для подальшого її використання при вчиненні інших процесуальних дій у рамках певного виконавчого провадження, тому здійснення запиту до суду на предмет з`ясування питання щодо можливого внесення грошових коштів у майбутньому на депозит суду є недоцільним та суперечить вимогам ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження».

Заявник у своїй скарзі не навів жодних обґрунтувань щодо того, які саме права заявника були порушені державним виконавцем та не надав до суду жодних доказів таких порушень.

З огляду на те, що під час розгляду скарги встановлено, що державний виконавець здійснював процесуальні дії в межах своїх повноважень, судом не встановлено порушення прав стягувача, суд доходить висновку про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 259, 264, 265, 268, 447, 448, 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

у х в а л и в:

У задоволенні скаргиПриватної фірми «Левада-7» на дії державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Полтава Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціївідмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня виготовлення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Повний текст виготовлено 16.05.2024.

Суддя- А. М. Гримайло