Рішення

від 15.05.2024 по справі 289/3008/23

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/3008/23

Номер провадження 2/289/206/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2024 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Мельника О.В., з секретарем судових засідань Писаренко К.Л., за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача адвоката Гарбара К.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 )до Комунального підприємства «Добробут 2021», ЄДРПОУ 13582133 (місце знаходження / місце проживання: вул. Леніна, 25, с. Потіївка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12225) про визнання незаконним наказу № 10-К від 03.11.2023 року про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою в якій, з урахуванням уточнень, просить визнати незаконним наказ директора КП «Добробут 2021» № 10-К від 03.11.2023 року про її звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначила, що 29.05.2023 року рішенням Радомишльськогорайсуду Житомирськоїобласті задоволенапозовна заяваОСОБА_1 ,визнано незаконнимїї звільненняі поновленона роботі,ухвалено судомпро стягненнясереднього заробіткуза часвимушеного прогулу.Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 15.08.2023 року вказане рішення суду першої інстанції залишено без мін.

13.06.2023 року позивач була поновлена, за наказом № 13 від 13.06.2023 року директора КП «Доброоут 2021», на посаді касира на підприємство відповідача.

Проте, 17.07.2023 року за наказом директора КП « Добробут 2021» № 7-К ОСОБА_1 попереджено про скорочення чисельності і попереджено, після затвердження нового штатного розпису підприємства про звільнення.

Підприємство-відповідач працює в звичайному режимі, отримує прибуток, зазначених у наказі підстав в діяльності підприємства не спостерігалося, а тому позивач вважає, що відповідач порушує правові норми передбачені ст. 113 Кодексу законів України про працю, закону України «Про організацію трудових відносин в умовах військового стану» від 15.03.2022 року за № 2136.

03.11.2023 року наказом директора Комунального підприємства «Добробут 2021» ОСОБА_1 втретє звільнено з посади касира з 03.11.2023 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників за п.1 ст. 40 КЗпП України.

Вказане звільнення, наказ № 10-К від 03.11.2023 року, позивач вважає незаконним із тих підстав, що відповідачем грубо, був порушений порядок звільнення за вказаною правовою нормою, передбаченою ст. 49-2 КЗпП України. Зокрема не було запропоновано інша робота, яка є в штатному розпису підприємства.

Також позивач зазначає, що на підтвердження факту скорочення чисельності КП « Добробут 2021» працедавець посилається на наказ по підприємству від 18.07.2023 року, про внесення змін до штатного розпису, проте останній на час попередження про майбутнє звільнення від 17.07.2023 року не був прийнятий, а лише на наступний день.

Також позивач зазначає, що за приписами ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не пізніше як за один рік, а тому просить стягнути середній заробіток за весь час її вимушеного прогулу.

Позивач та її представник ОСОБА_2 в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали, надали суду пояснення.

Представник відповідача адвокат Гарбар К.Г. в судове засідання прибув, проти задоволення позову заперечив з підстав дотримання всіх вимог законодавства під час звільнення позивача, подав відзив на позовну заяву і докази до нього та надав суду пояснення.

Заслухавши пояснення сторін та покази свідків, дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 43 Конституції Українивстановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений устатті 51 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

У справах, у яких оспорюється законність звільнення,обов`язок доведення правомірності звільнення працівника покладається на роботодавця. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 січня 2018 року у справі№273/212/16-ц.

Відповідно до п.1ст.40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності чи штату працівників.

Частиною 2ст.40 КЗпП Українивизначено, що звільнення з підстав, зазначених у п.п.1,2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до п.19Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).

Відповідно дост.49-2 КЗпП Українипро наступне вивільнення працівників персонально попереджують не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до ч.3ст.49-2 КЗпП Українистаном на день попередження позивача про майбутні зміни: 1) позивач повинен був бути ознайомлений з переліком усіх вакантних посад; 2) позивачу повинна була бути запропонована будь-яка з вказаних вакантних посад, рівнозначна тій, яку він займав, або нижча за його згодою.

Як викладено в постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №756/10727/16 та від 07.08.2019 у справі №367/3870/16-ц, суд не вирішує питання щодо доцільності змін в організації виробництва і праці, так як вирішення вказаного питання належить до виключної компетенції роботодавця (власника або уповноваженого ним органу).

Розглядаючи трудові спори, пов`язані із звільненням з займаної посади у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, чи додержано роботодавцем норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, на цьому наголошує у своїй постанові від 16 січня 2018 року Верховний Суд у справі № 761/3694/15-ц (провадження № 61-89 ск 17).

При розглядісправи судомвстановлено,що РішеннямРадомишльського районногосуду Житомирськоїобласті від29.05.2023року усправі № 289/1068/22,яке набралозаконної сили,поновлено ОСОБА_1 на посадікасира Комунальногопідприємства «Добробут2021»с.ПотіївкаРадомишльського районуЖитомирської області. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 15.08.2023 року вказане рішення суду першої інстанції залишено без мін.

Наказом Директора КП «Добробут 2021» № 13 від 13.06.2023 ОСОБА_1 поновлено на роботі з 01.06.2022 року на посаді касира, запропоновано надати трудову книжку та визначено підготувати та надати ОСОБА_1 для ознайомлення посадову інструкцію касира та договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

В цей же день позивач ознайомилась з даним наказом під підпис.

17 липня 2023 року директором Комунального підприємства «Добробут 2021» Потіївської сільської ради видано наказ № 7-к.

Згідно даного наказу передбачено:

- Внесення змін в штатний розпис з виведенням з нього посади касира.

- Подання на погодження нового штатного розпису до виконавчого комітету Потіївської сільської ради.

- Після затвердження нового штатного розпису попередити касира ОСОБА_1 про наступне звільнення з роботи у зв`язку із скороченням її посади, запропонувати переведення за її згодою на вакантні посади.

- Не раніше ніж за два місяці після попередження про наступне звільнення, підготувати проект наказу по особовому складу про звільнення касира ОСОБА_1 згідно п.1 ст. 40 КЗпП України.

В цей же день директором КП «Добробут2021»в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 складено актпро те,що ОСОБА_1 було запропонованоознайомитись підпідпис знаказом №7-квід 17 липня 2023 року «Про скорочення штату працівників». ОСОБА_1 зі змістом наказу ознайомилась, але від підпису відмовилась.

Наказ №7-кобґрунтований тим, що підприємство має заборгованість по заробітній платі та податках, яка через неприбутковість лише зростає. Касові операції не проводяться, касова діяльність здійснюється виключно директором установи. Тому, наказ прийнятий з метою підвищення ефективності і оптимізації управління підприємством і на основі проведеного аналізу економічних і виробничих можливостей підприємства.

З довідки КП «Добробут 2021» № 26 від 27.12.2023 слідує, що станом на 01.11.2023 заборгованість по заробітній платі на підприємстві становить 17571,66 грн., заборгованість по ПДВ 71249,27 грн., по ЄСВ 51019,20 грн. Витрати підприємства за 10 місяців 2023 року становлять 885428,00 грн., а отриманий дохід 880928,00 грн., з яких 590215,00 фінансова підтримка Потіївської сільської ради.

Наявність заборгованості по сплаті податків також підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями № 00052530407 та № 00052540407 від 14.03.2024.

Рішенням виконкому Потіївської сільської ради № 327 від 18.07.2023 року внесено зміни до штатного розпису КП «Добробут 2021» та погоджено штатний розпис з 18.07.2023 року. Згідно додатку до якого, у штатному розписі, який вводиться в дію з 18.07.2023 року посади касира не передбачено.

Відповідно до п.1.3 Статуту КП «Добробут 2021», затвердженого Рішенням Потіївської сільської ради № 774 від 26.11.2021 засновником підприємства виступає Потіївська сільська рада.

Згідно повідомлення КП «Добробут 2021» від 19.07.2023 року ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення з посади касира на підставі пункту 1 стаття 40 КЗпП України та повідомлено про відсутність вакантних посад на підприємстві.

Відповідно до Акту від 19.07.2023 складеного директором КП «Добробут 2021» в присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_1 ознайомилась з повідомленням про звільнення у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників КП «Добробут 2021» та відсутністю вакантних посад на підприємстві, але від підпису відмовилась.

28 серпня 2023 року Директором КП «Добробут 2021» на поштову адресу ОСОБА_1 направлено рекомендований лист зі змісту якого слідує, що останню повідомлено про майбутнє звільнення у зв`язку із скороченням штату працівників та повідомлено, що на даний час вакантних посад на підприємстві не має. Згідно рекомендованого повідомлення ПАТ «Укрпошта» даний лист вручено особисто ОСОБА_1 31.08.2024 року.

Відповідно до Акту від 01.11.2023 складеного директором КП «Добробут 2021» в присутності ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - ОСОБА_1 було запропоновано ознайомитися під підпис з повідомленням про наявність вільних робочих місць КП «Добробут 2021», а саме вакансію тракториста МТЗ-82 та тимчасове робоче місце на час відсутності мобілізованого працівника оператора водоочисних споруд. ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом повідомлення, але від підпису вона відмовилась.

Наказом Директора КП «Добробут 2021» № 10-к від 03.11.2023 ОСОБА_1 звільнено з посади касира з 03.11.2023 року у зв`язку із скороченням штату працівників (посади касира), згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно Акту від 03.11.2023 складеного директором КП «Добробут 2021» в присутності ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - ОСОБА_1 було запропоновано ознайомитись під підпис з наказом про звільнення № 10-к від 03.11.2023, але від підпису вона відмовилась. Вручено копію наказу про звільнення та запропоновано надати трудову книжку для належного оформлення від чого позивач також відмовилась.

Про врученняпозивачу копійнаказів №7-квід17липня 2023року та № 10-к від 03.11.2023 також свідчить долучення їх копій до позовної заяви.

В судовому засіданні позивач не заперечувала, що з наказами № 7-квід17липня 2023року, № 10-к від 03.11.2023 та з повідомленням про скорочення штату її ознайомлювали. Відмову пояснила тим, що спочатку хотіла надати документ для ознайомлення своєму адвокату, а вже потім отримати їх копію і поставити підпис про ознайомлення. Однак, працівники КП «Доробут 2021» надати копії документів без проставлення підпису про їх отримання відмовились. В той же час, позивач заперечує, що перед звільненням їй було повідомлено про всі наявні вакантні посади на підприємстві та запропоновано тимчасово вакантну посаду оператора водоочисних споруд, яку б вона могла виконувати, чим порушено її права під час звільнення.

Вказані покази позивача суд оцінує критично так як вони спростовуються показами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 допитаних в судовому засіданні, які пояснили суду, що в їх присутності позивачу було оголошено зміст оспорюваного наказу та повідомлено перед звільненням про наявність вакантних посад тракториста МТЗ-82 та оператора водоочисних споруд,однак ставитипідпис проознайомлення ізнаказами іповідомленнями позивач ОСОБА_1 відмовилась,про щоскладено відповідніакти вт.ч.і від01.11.2023 та відмовилась працювати на наявних вакантних посадах.

Будь-яких доказів згоди ОСОБА_1 щодо переведення її на вакантні посади матеріали справи не містять і наявність такої згоди директор КП «Добробут 2021» ОСОБА_9 допитаний в судовому засіданні в якості свідка - заперечив.

Твердження представникапозивача проте,що наказпро скороченняштату працівниківбув виданийще донабрання РішенняРадомишльського районногосуду Житомирськоїобласті від29.05.2023року усправі № 289/1068/22, яким поновлено ОСОБА_1 на посаді касира КП «Добробут 2021» (рішення суду першої інстанції оскаржувалось в апеляційному порядку), що свідчить про незаконність наказу № 7-квід 17 липня 2023 року, не доводять обґрунтованості позову, оскільки рішення суду першої інстанції в частині поновлення на роботі звернуто до негайного виконання не залежно від його оскарження.

Профспілкова організація на КП «Добробут 2021» відсутня.

З урахуванням викладеного, відповідно до положень статей 77, 78, 81 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ч.3,4ст.12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно дост.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд приходить до висновку, що у відповідача дійсно мала місце зміна в організації виробництва та праці, яка відобразилась у затвердженні нового штатного розпису, що призвело до скорочення посади, яку займала позивач. Звільнення позивача ОСОБА_1 з займаної посади за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України проведено відповідачем з дотриманням вимог трудового законодавства, за відсутності згоди позивача на переведення на іншу посаду, уповноваженим органом, правомірно.

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на посаді, є повністю безпідставними та не підлягають задоволенню.

Ч. 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Оскільки в судовому засіданні неправомірність звільнення позивача не знайшла свого підтвердження, не встановлено підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог понесенні судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст.12,13,81,259, 265,268 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 )до Комунального підприємства «Добробут 2021», ЄДРПОУ 13582133 (місце знаходження / місце проживання: вул. Леніна, 25, с. Потіївка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12225) про визнання незаконним наказу № 10-К від 03.11.2023 року про її звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 20 травня 2024 року.

Суддя О. В. Мельник