Ухвала

від 10.05.2024 по справі 570/665/24

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/665/24

Номер провадження 2/570/531/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2024 р. Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань: Іллюк С.Р.

представника позивачки адвоката Андрієнко І.В.

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації у зв`язку із відчуженням спільного майна, -

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації у зв`язку з відчуженням спільного майна.

Ухвалою судді від 21.02.2024 р. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

01.05.2024 р. представник позивачки адвокат Андрієнко І.В. подала до суду оригінал сторінки 22 звіту з незалежної оцінки від 23.01.2024 р. транспортний засіб легковий автомобіль AUDI А4, 2014 року випуску, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Консалтинг експертиза" та 10.05.2024 р. нею також подано копію адвокатського запиту від 09.04.2024 р. та копію відповіді Управління патрульної поліції в Рівненській області від 15.04.2024 р.

У підготовчому судовому засіданні 10.05.2024 р. представник позивачки адвокат Андрієнко І.В. усно просить поновити процесуальний строк та прийняти вказані докази у справі.

Відповідач ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення вказаного клопотання представника позивачки щодо поновлення процесуального строку та долучення вказаних доказів до матеріалів справи.

У свою чергу 18.03.2024 відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить постановити ухвалу про проведення рецензування звіту з незалежної оцінки майна від 23.01.2024 р. транспортний засіб легковий автомобіль AUDI А4 2014 року випуску виконаного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Консалтинг експертиза" сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №317/2023 року виданий ФДМУ від 31.05.2023 р.

В обгрунтування клопотання вказує, що оцінювачем визначено ринкову вартість автомобіля AUDI А4 2014 року випуску станом на 23.01.2024 р. у сумі 406 660 грн. Дане твердження не відповідає дійсності, оскільки у процесі експлуатації автомобіль вийшов з ладу та потребував ремонту. Дані доводи підверджують результатом діагностики від 23.10.2023 р. Встановлено вихід з ладу двигуна внутрішнього згорання. Для відновлення до робочого стану рекомендовано замінити двигун внутрішнього згорання або провести капітальний ремонт. Попередня вартість ремонту сформована в рахунку № НОМЕР_1 від 23.10.2023 р. на суму 375854 грн. Після цього відповідач зрозумів, що не має доцільності проводити дорогий ремонт та вирішив продати автомобіль 31.10.2023 р. за 49 000 грн.

Ринкова вартість автомобіля у звіті про оцінку, який визначений станом на 23.01.2024 р. без урахування реального стану автомобіля, а продаж здійснено 31.10.2023 р.

Наводить судову практику, а саме постанову ВП ВС від 13.03.2018 р. у справі №914/881/17 (провадження №12-18гс18), постанову ВС від 30.08.2021 р. у справі №545/2979/14-ц та від 27.04.2023 р. у справі №509/2654/19.

Вказує, що оцінювачем не здійснювався огляд стану автомобіля, оцінювачем не зазначено комплектацію автомобіля для порівняння вартостей продаж аналогів, відсутня будь-яка інформація про знос деталей ушкоджених попередніми ДТП передуючих власників, у звіті відсутній перелік аналогів та джерело інформації отримання щодо аналогів, оцінювачем не здійснено коригування вартості автомобіля, враховуючи фактичний стан автомобіля, об`єктом оцінки за умовами договору був транспортний засіб Citroen C5.

Представник позивачки у підготовчому судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання відповідача щодо доручення рецензування Звіту з незаледної оцінки майна від 23.01.2024 р.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи в межах заявлених клопотань, приходить до таких висновків.

Щодо усного клопотання представника позивачки про поновлення строку та долучення доказів до матеріалів справи.

Пунктом 2 та пунктом 6 ч. 1 ст. 43 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам та користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За змістом положень частини другої та четвертоїстатті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Виходячи з положень ч.8 ст.83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі,прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Статтю 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, якийвирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (даліКонвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє позивача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, враховуючи наведені норми процесуального закону, практику Європейського суду з прав людини, усні доводи представника позивачки, відсутність заперечень відповідача суд приходить до висновку про можливістьпоновлення представнику позивачки адвокату Андрієнко І.В. процесуального строку для подання доказів та долучити до матеріалів справи оригінал сторінки 22 звіту з незалежної оцінки від 23.01.2024 р. транспортний засіб легковий автомобіль AUDI А4, 2014 року випуску, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Консалтинг експертиза" та копії адвокатського запиту від 09.04.2024 р., копії відповіді Управління патрульної поліції в Рівненській області від 15.04.2024 р.

Також суд зауважує, що на даній стадії не здійснюється оцінка доказів. Оцінку належності, допустимості, достовірності долучених доказів судом буде здійснено в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті.

Щодо клопотання відповідача про проведення рецензування звіту.

Відповідно дост. 84 ЦПК Україниучасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених устатті 5 цього Закону.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

Якщо письмовим запитом про необхідність проведення рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість майна, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У цьому випадку рецензент здійснює або забезпечує здійснення оцінки майна в порядку, встановленому нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який працює в органі державної влади, на запити органів державної влади або у зв`язку з виконанням своїх посадових обов`язків здійснюється в межах повноважень, визначених посадовими інструкціями. Якщо запитом органу державної влади передбачено надання висновку про вартість майна і підготовка зазначеного висновку вимагає проведення незалежної оцінки, органи державної влади забезпечують її проведення у порядку, встановленому цим Законом.

В інших випадках рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на платній основі.

Із урахуванням наведеного, беручи до уваги те, що сторона відповідача не погоджується зі Звітом з незалежної оцінки майна від 23.01.2024 р., з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи та правильного вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. Керуючись ст.ст. 2, 10, 43, 83, 126, 127, 353-355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Усну заяву представника позивачки - адвоката Андрієнко І.В. про поновлення строку для подачі доказів задовільнити.

Поновити строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи докази, долучені представником позивачки ОСОБА_2 - адвокатом Андрієнко Іриною Вікторівною згідно клопотань вх. 7855 та вх. 7856 від 01.05.2024 р. та вх. 8363 10.05.2024 р.

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про рецензування звіту задовольнити.

Доручити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (33001, м.Рівне вул Петра Могили, 24) провести рецензування Звіту з незалежної оцінки майна від 23.01.2024 р.: транспортний засіб, легковий автомобіль AUDI А4 2014 року випуску, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Консалтинг експертиза" сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №317/2023 року, виданий ФДМУ від 31.05.2023 р., код ЄДРПОУ 44883934, АДРЕСА_1 .

У розпорядження рецензентів надати оригінали Звіту з незалежної оцінки майна від 23.01.2024 р.: транспортний засіб, легковий автомобіль AUDI А4 2014 року випуску, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Консалтинг експертиза" сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №317/2023 року, виданий ФДМУ від 31.05.2023 р., код ЄДРПОУ 44883934, 36000, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Мазепи Івана, будинок 23, квартира 17 та сторінки 22 вказаного Звіту.

Обов`язок з проведення оплати рецензування Звіту покласти на відповідача ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повне судове рішення - ухвала суду - складено 14.05.2024 р.

Суддя Гнатущенко Ю.В.