Ухвала

від 22.03.2024 по справі 752/25850/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/25850/23

Провадження №1-кс/752/2537/24

У Х В А Л А

про арешт майна

22.03.2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання, внесене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023100000000580 від 21.11.2023 року, -

в с т а н о в и в:

прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, вилученого 20.03.2024 року.

В обгрунтування клопотання зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023100000000580 від 21.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Просить накласти арешт у кримінальному провадженні № 42023100000000580 від 21.11.2023 р. на майно, вилучене у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером: 3222486200:03:004:6032.

Прокурор в судове засідання не з"явився, надав до суду клопотання про слухання справи у його відсутність.

Дослідивши документи, додані до клопотання, встановлено наступне.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчим управлінням ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023100000000580 від 21.11.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

20.03.2024 року під час проведення невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером: 3222486200:03:004:6032, було виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено у клопотанні прокурора.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22 березня 2024 року надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером: 3222486200:03:004:6032, з метою виявлення та відшукання мобільних телефонів у кількості 6 (шість) штук та банківських карткок в кількості 4 (чотири) штуки.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером: 3222486200:03:004:6032, площею 03, (га), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_6, орендарем якого є ОСОБА_4 .

20.03.2024 постановою старшого слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 зазначені речі визнано речовими доказами.

Звертаючись до суду з клопотанням про арешт вказаного майна, прокурор зазначив, що метою такого заходу кримінального провадження є збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

На переконання суду в даному випадку прокурор дотримався вказаних вимог закону, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Так відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов`язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.

Доводи клопотання та додані до нього матеріали, на думку суду, містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що майно, вилучене під час проведення обшуку, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об`єктом кримінально протиправних дій чи набуто кримінально протиправним шляхом, а відтак можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

З огляду на наведене, клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170 - 173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання, внесене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023100000000580 від 21.11.2023 року - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 20.03.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером: 3222486200:03:004:6032, зокрема

- мобільні телефони у кількості 6 (шість) штук, а саме: iPhone 13 Pro Max, Imei: НОМЕР_1 , з сім-карткою на номер НОМЕР_2 , iPhone 15 Pro Max, Imei: НОМЕР_3 , з сім-карткою на номер НОМЕР_4 , iPhone сірого кольору, Imei: НОМЕР_5 , iPhone білого кольору, Imei: НОМЕР_6 , з сім-карткою на номер НОМЕР_7 , iPhone чорного кольору, Imei: НОМЕР_8 , з сім-карткою на номер НОМЕР_9 , Nokia чорного кольору, Imei: НОМЕР_10 , з сім-карткою на номер НОМЕР_11 ;

- банківські картки в кількості 4 (чотири) штуки: Універсал банк: НОМЕР_12 , Приват банк: НОМЕР_13 , Приват банк: НОМЕР_14 , Альфа-банк: НОМЕР_15 .

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя