Постанова

від 07.05.2024 по справі 918/734/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/734/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Краснов Є. В., Могил С. К.

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця"

на рішення Господарського суду Рівненської області від 31.10.2023 (суддя Торчинюк В. Г.)

і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 (головуючий суддя Олексюк Г. Є., судді Гудак А. В., Петухов М. Г.)

у справі № 918/734/23

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця"

до 1) Рівненської міської ради і 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Баланс Ресурс",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Фірма Торгбуд-Сервіс",

про визнання незаконним рішення, визнання недійсним договору і скасування державної реєстрації,

(у судовому засіданні взяли участь представниці: позивача - Яковчук О. Д., відповідача - Костюк Т. П.)

ВСТУП

1. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" (далі - позивач, АТ "Українська залізниця") звернулося з цим позовом до суду, посилаючись на те, що Рівненська міська рада (далі - Міська рада, відповідач-1) незаконно розпорядилася землями залізничного транспорту, передавши їх у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Баланс Ресурс" (далі - ТОВ "Баланс Ресурс", відповідач-2).

2. Суди з такими доводами АТ "Українська залізниця" не погодилися та вказали, що останнє не надало правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку.

3. З урахуванням доводів касаційної скарги позивача, а також наведеної ним судової практики, Верховний Суд вважає висновки судів, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, передчасними, про що детально викладено далі у цій постанові.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений виклад обставин справи, установлених судами попередніх інстанцій

4. 07.02.013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області (орендодавець) і ПП-Фірмою "Торгбуд-Сервіс" (орендар) укладено договір оренди державного майна № 1069-2013, за умовами якого (з урахуванням додаткових угод) ПП - Фірмі "Торгбуд-Сервіс" у строк до 30.06.2018 передано окреме індивідуально визначене нерухоме майно - будівлею пункту обігріву площею 41,2 кв.м та майданчик великотоннажних контейнерів площею 4500 кв.м, розташованих у м. Рівне, вул. Біла, 18-В, що перебувало на балансі ВП "Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 3" ДТГО "Львівська залізниця".

5. 29.01.2016 між АТ "Укрзалізниця" (орендодавець) і ПП-Фірмою "Торгбуд-Сервіс" (орендар) укладено додатковий договір до договору оренди нерухомого майна від 07.02.2013 № 1069-2013, у якому сторонами встановлено, що орендодавцем майна за договором оренди від 07.02.2013 № 1069-2013, є АТ "Українська залізниця".

6. Згідно з п. 2 додаткового договору, в тексті договору оренди найменування "Відокремлений підрозділ "Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №3" ДТГО "Львівська залізниця" замінено на "Виробничий структурний підрозділ "Рівненське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця".

7. У додатковому договорі від 22.12.2017 до договору оренди державного майна від 07.02.2013 №1069-2013 сторони погодили, що у зв`язку з реорганізацією підприємств залізничного транспорту в тексті договору оренди нерухомого майна від 07.02.2013 № 1069-2013 найменування "Виробничий структурний підрозділ "Рівненське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" було замінено на підрозділ.

8. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 09.04.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 та постановою Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 918/792/18, позов задоволено. Зобов`язано ПП-Фірму "Торгбуд-Сервіс" усунути перешкоди в користуванні ВП "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" будівлею пункту обігріву площею 41,2 кв.м та майданчиком великотоннажних контейнерів площею 4500 кв.м, розташованих у м. Рівне, вул. Біла, 18-В, шляхом звільнення цього майна та його передачі ВП "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" шляхом підписання акта приймання-передачі.

9. Згідно з актом приймання - передачі нерухомого майна від 05.02.2019, підписаного між ПП-Фірма "Торгбуд Сервіс" і ТОВ "Баланс Ресурс", останнє набуло у власність нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Біла, будинок 18-В, а саме: виробнича будівля, бетонозмішуючий вузол, об`єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 90,5 кв.м, матеріали стін: металопрофіль, опис: Д-1 операторська, Д-1 ганок-2 цементні силоси, номер відомості про речове право 30232929 від 07.02.2019; гараж, об`єкт не житлової нерухомості, загальною площею 141,8 кв.м, матеріали стін: металеві, опис (А-1), номер відомості про речове право 30232560 від 07.02.2019; адміністративно побутова будівля не житлової нерухомості, загальною площею 76,5 кв.м, опис (Б-2) номер відомості про речове право 30233403 від 07.02.2019.

10. Згідно із записами у Технічній документації (згідно технічних паспортів на будівлі) роком забудови нерухомого майна є 1991 рік.

11. Згідно з Інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 329349165 за адресою: м. Рівне, вул. Біла, буд. 18-В знаходяться: виробнича будівля, бетонозмішуючий вузол, об`єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 90,5 кв.м, матеріали стін: металопрофіль, опис: Д-1 - операторська, Д-1 ганок, Д-2 цементні силоси, номер відомості про речове право 30232929 від 07.02.2019; гараж, об`єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 141,8, кв.м, матеріали стін: металеві, опис (А-1), номер відомості про речове право 30232560 від 07.02.2019; адміністративно - побутова будівля не житлової нерухомості, загальною площею 76,5 кв.м, опис (Б-2) номер відомості про речове право 30233403 від 07.02.2019.

12. Власником споруд та будівлі є ТОВ "Баланс Ресурс".

13. Рішенням Міської ради від 23.12.2021 № 1873 надано АТ "Українська залізниця" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 680 000 кв.м у м. Рівному в постійне користування для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту. Земельну ділянку відвести за рахунок земель, які згідно з даними Державного земельного кадастру обліковуються за Рівненським відділком Львівської залізниці.

14. Рішенням Міської ради від 20.10.2022 № 2591, за заявою ТОВ "Баланс Ресурс", згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтями 12, 122, 125 та главою 20 Земельного кодексу України, додатком 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 № 1051, у відповідності до Положення про порядок продажу земельних ділянок у межах міста Рівного, затвердженого рішенням Міської ради від 25.07.2002 № 74, затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 7 498 кв.м, розташованої за адресою: м. Рівне, вул. Біла, 18-В (далі - спірна земельна ділянка), у власність шляхом викупу ТОВ "Баланс Ресурс" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств.

15. Включено земельну ділянку загальною площею 7 498 кв.м, розташовану за адресою: м. Рівне, вул., Біла, 18-В, до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу, та провести її експертну грошову оцінку. Вартість проведення експертної грошової оцінки відшкодовується (за згодою) ТОВ "Баланс Ресурс". Продати ТОВ "Баланс Ресурс" у власність шляхом викупу земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 5610100000:01:076:0013) загальною площею 7498 кв.м, розташовану за адресою: м. Рівне, вул. Біла, 18-В, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, без права розміщення на ній гральних автоматів та залів грального бізнесу, як власний розташованого на цій земельній ділянці об`єкта нерухомого майна (витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №308492084 від 30.08.2022, № 308493336 від 30.08.2022, № 308494484 від 30,08.2022), за умови погодження експертної грошової оцінки цієї ділянки контрольною комісією з продажу земельних ділянок, створеною згідно з рішенням Рівненської міської ради від 25.07.2002 № 74 (зі змінами та доповненнями).

16. 10.02.2023 між Управлінням комунальної власності виконавчого комітету Рівненської міської ради і ТОВ "Баланс Ресурс" укладено договір купівлі-продажу № 399 земельної ділянки несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5610100000:01:076:0013 загальною площею 7498 кв.м, розташовану за адресою: м. Рівне. вул. Біла, 18-В.

17. 09.03.2023 на підставі договору купівлі - продажу від 10.02.2023 ТОВ "Баланс Ресурс" зареєструвало у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, речове право 49510580 на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:076:0013 загальною площею 7498 кв.м.

18. Земельна ділянка, яка знаходиться під забудовою спірного майна, кадастровий номер: 5610100000:01:076:0013, згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку відноситься до категорії: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид цільового призначення земельної ділянки: 11.03 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств. Станом на 02.08.2022 відомості про зареєстроване речове право на спірну земельну ділянку в Державному земельному кадастрі за АТ "Українська залізниця", відсутні.

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

19. АТ "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Міської ради і ТОВ "Баланс Ресурс", в якому просить суд:

- визнати незаконним рішення Міської ради від 20.10.2022 № 2591, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність шляхом викупу ТОВ "Баланс Ресурс" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу від 10.02.2023 № 399 спірної земельної ділянки, що посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Каменською Я. М.;

- скасувати речове право 49510580 на спірну земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:076:0013 загальною площею 7498 кв.м, державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 5610100000:01:076:0013;

- скасувати державну реєстрацію виробничої будівлі бетонозмішуючий вузол за номером відомості про речове право 30232929 від 07.02.2019; гаража за номером відомості про речове право 30232560 від 07.02.2019; адміністративно побутової будівлі за номером відомості про речове право 30233403 від 07.02.2019;

- зобов`язати ТОВ "Баланс Ресурс" за свій власний рахунок знести самовільно побудовані споруди - приміщення, що знаходяться на території вантажного двору станції Рівне, за адресою: м. Рівне вул. Біла 18-В.

20. Позовні вимоги аргументовано тим, що спірне рішення Міської ради від 20.10.2022 № 2591, договір купівлі - продажу від 10.02.2023 № 399, вчинені реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки та щодо самочинної забудови (споруд - приміщень) за адресою: м. Рівне вул. Біла 18-В є незаконними, порушують права позивача, як належного землекористувача земельної ділянки за законом у межах смуги відведення залізниці (станції Рівне Львівської залізниці), яка визначена технічною документацією по встановленню меж смуги відчуження Львівської залізниці в м. Рівне 1997 року.

21. Правовими підставами позову, зокрема, є положення ст. ст. 68, 84, 149 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст. ст. 321, 376, 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.ст. 11, 23 Закону України "Про транспорт".

Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень

22. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 31.10.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду, в позові відмовлено.

23. Стосовно позовних вимог про скасування державної реєстрації нерухомого майна і зобов`язання знести самовільно побудовані споруди-приміщення місцевий господарський суд виходив із того, що під час проведення державної реєстрації права власності на спірну будівлю, державними реєстраторами перевірена інформація і документи стосовно спірного майна, надані для вчинення реєстраційної дії, та у них були відсутні підстави для відмови в державній реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем-2. Право власності на спірне майно за відповідачем-2 зареєстровано згідно з вимогами законодавства та не порушувало прав інших осіб, а позивач не навів правових підстав для скасування державної реєстрації спірного майна. Крім того, вказав, що позивач знав або мусив знати про існування спірних об`єктів з 90 - х років і відповідно звернутися в законом визначений спосіб до державних органів для встановлення тих чи інших обставин щодо самочинного будівництва.

24. Стосовно позовних вимог про визнання незаконним рішення Міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки місцевий господарський суд виходив із відсутності відомостей про зареєстроване речове право на спірну земельну ділянку в Державному земельному кадастрі за АТ "Українська залізниця", водночас вказав, що відповідач-2 є власником об`єктів нерухомого майна, які знаходяться на спірній земельній ділянці, яка перебувала у комунальній власності Міської ради.

25. Стосовно доводів позивача про те, що на спірній земельній ділянці розташоване майно яке перебуває на балансі підрозділу АТ "Українська залізниця" по станції Рівне, спірна земельна ділянка входить до смуги відводу станції Рівне АТ "Українська залізниця", а право користування цією земельною ділянкою передбачене законодавством, місцевий господарський суд наголосив на тому, що у Міської ради були відсутні підстави для відмови в продажі земельної ділянки, визначені ч. 5 ст. 128 ЗК України, а тому остання, на підставі визначених ч. 2 ст. 128 ЗК України документів, прийняла рішення щодо продажу спірної земельної ділянки ТОВ "Баланс Ресурс", як законному власнику розташованій на ній об`єктів нерухомого майна.

26. Вказав, що позивач не надав жодного правовстановлюючого документа на спірну земельну ділянку, який підтверджував би те, що він є власником чи користувачем земельної ділянки.

27. Апеляційний господарський суд залишив без змін рішення суду першої інстанції з тих же мотивів.

Касаційна скарга

28. Не погодившись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

29. У касаційній скарзі позивач наголошує, що самовільно побудоване майно відповідача-2 знаходиться на земельній ділянці, яка відповідно до законодавства відноситься до земель залізничного транспорту та право постійного користування на яку за позивачем визнається за законом.

30. Зазначає, що постановою Верховного суду від 29.11.2018 у справі №918/129/17, визначено, що смуга відведення станції Рівне Львівської залізниці визначена технічною документацією по встановленню меж смуги відчуження Львівської залізниці в м. Рівне 1997 року. Де відповідно погоджено межі смуги відчуження станції Рівне в межах міста начальником управління земельних ресурсів та заступником директора департаменту архітектури.

31. Вказує на неврахування судами висновків Верховного Суду щодо питання застосування приписів статті 6, частини 1 статті 23 Закону України "Про транспорт", частини 2 статті 6 Закону України "Про залізничний транспорт", статті 68 ЗК України, викладених у постановах від 01.02.2018 у справі № 909/277/16, від 14.03.2019 у справі № 918/1373/16, від 14.06.2022 у справі 903/1173/15, від 10.04.2019 у справі № 466/413/15-ц (провадження № 61-16111св18), від 19.02.2020 у справі № 466/1058/15-ц (провадження № 61-23268св18) від 15.10.2020 у справі № 466/6682/14-ц (провадження № 61-1957св19), від 13.01.2021 у справі № 715/2402/18 (провадження № 61-8999св20), від 19.05.2021 у справі № 715/2081/18 (провадження № 61-3144св21), від 08.02.2023 у справі № 466/1058/15-ц (провадження № 61-6732св22), постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі № 3-305гс15.

32. Скаржник зазначає, що Міська рада не мала права розпоряджатися спірною земельною ділянкою. Натомість наголошує, що постійний користувач земельної ділянки у відповідності до положень частини 4 статті 376 ЦК України вправі вимагати знесення самочинного будівництва.

33. Зазначає, що здійснення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна не означає припинення правового режиму цього майна як самочинного будівництва. В цій частині посилається на постанову Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 727/4058/20, постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13.

34. Окрім того, посилається на висновки Верховного Суду щодо "подібності правовідносин", наведені у постановах від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19, від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16, від 25.04.2018 у справі № 925/3/17, від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16, від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15ц, також на висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі № 923/682/16.

Узагальнені доводи інших учасників справи

35. ТОВ "Баланс Ресурс" подало відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Зазначає, що суди правильно встановили характер спірних правовідносин, надали правову оцінку поданим сторонам доказам й обґрунтовано виходили з того, що позивач не довів наявності речових прав на спірну земельну ділянку; не довів факт накладення (перетину) земельної ділянки, яка перебуває у користуванні АТ "Українська залізниця", із земельною ділянкою, власником якої є відповідач-2; не довів факт вчинення самочинного будівництва спірних будівель та не спростовав правомірність спірного правочину. Посилається на постанови Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №444/2299/18, від 15.05.2019 у справі 914/1420/18, від 22.09.2021 у справі №444/2308/18, від 07 липня 2021 року у справі №444/2233/18, від 21 липня 2021 року у справі №444/2316/18, від 15 вересня 2021 року у справі №444/2234/18, від 03.11.2021 у справі №44/2191/18 за позовами АТ "Українська залізниця" про усунення перешкод у користування землею / визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта, скасування державної реєстрації земельної ділянки. Просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

36. Міська рада також подала відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги. Вказує на правомірність рішення ради про продаж відповідачеві-2 спірної земельної ділянки. Зазначає, що позивач у передбаченому процесуальним законом порядку не довів, що він є власником чи користувачем спірної земельної ділянки. Водночас, наголошує, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постановах від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17, від 24.04.2018 року у справі № 910/79/17 передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку. Просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Рух касаційної скарги

37. Відповідно до Розпорядження заступника керівника Апарату-керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 06.05.2024 № 32.2-01/764 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 918/734/23 у зв`язку із відпусткою судді Мачульського Г. М.

38. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2024 вказану судову справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Могил С. К., Краснов Є. В.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій

39. Згідно з частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

40. Предметом позову у даній справі є вимоги позивача до відповідачів про визнання незаконним та скасування рішення Міської ради від 20.10.2022 № 2591, визнання недійсним договору купівлі - продажу від 10.02.2023 № 399, скасування речового права та державної реєстрації на земельну ділянку та приміщення (будівлі, які належать відповідачу - 2) та зобов`язання ТОВ "Баланс Ресурс" знести самовільно побудовані споруди - приміщення, що знаходяться за адресою: м. Рівне вул. Біла 18-В.

41. Звертаючись до суду з позовом, АТ "Українська залізниця" посилалось на те, що спірна земельна ділянка належить до земель залізничного транспорту, на вказаній земельній ділянці знаходиться майно, яке є на балансі підрозділу АТ "Українська залізниця" по станції Рівне, а також, що спірна земельна ділянка входить до смуги відводу станції Рівне АТ "Українська залізниця".

42. Згідно з частиною 1 статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

43. Пунктом "б" частини 4 статті 84 ЗК України визначено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під державними залізницями, об`єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту.

44. Згідно із частинами 1, 2 статті 6 Закону України "Про залізничний транспорт" землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до ЗК України та Закону України "Про транспорт".

До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

45. Згідно із частиною 1 статті 11 Закону України "Про транспорт" землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із ЗК України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об`єктів транспорту.

46. До земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту (частина 1 статті 23 Закону України "Про транспорт").

47. Аналогічна правова норма міститься у статті 68 ЗК України.

48. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із недоведеності позивачем його права власності (користування) на спірну земельну ділянку.

49. Зокрема, вказали, що позивач не надав жодного правовстановлюючого документа на спірну земельну ділянку, який підтверджував би те, що він є власником чи користувачем, такої земельної ділянки (оформлення права користування або права власності з відповідними записами у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

50. Відповідно до правового висновку Верховного Суду, наведеного у постановах від 01.02.2018 у справі № 909/277/16, від 14.03.2019 у справі № 918/1373/16, від 14.06.2022 у справі 903/1173/15, від 10.04.2019 у справі № 466/413/15-ц, від 19.02.2020 у справі № 466/1058/15-ц, від 15.10.2020 у справі № 466/6682/14-ц, від 13.01.2021 у справі № 715/2402/18, від 19.05.2021 у справі № 715/2081/18, від 08.02.2023 у справі № 466/1058/15-ц, у постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі № 3-305гс15 (на які посилається позивач у касаційній скарзі), наявність чи відсутність у землекористувача документів на користування земельною ділянкою не змінює її правового статусу, оскільки його вже визначено законом.

51. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з доводами скаржника про те, що висновки судів першої та апеляційної інстанції про непідтвердження позивачем права володіння земельною ділянкою, яка, за доводами останнього, відповідно до вимог законодавства має статус земель залізничного транспорту, з огляду на відсутність у позивача документів про оформлене право користування спірною земельною ділянкою, не узгоджуються з наведеним вище висновком судів касаційної інстанції.

52. Звертаючись до суду з цим позовом, позивач саме наголошував на тому, що спірна земельна ділянка відноситься до земель залізничного транспорту в силу вимог законодавства, в тому числі з огляду на розташуванні на ній нерухомого майна, яке належить залізниці, а також з огляду на те, що вона входить до смуги відведення залізниці.

53. На підтвердження віднесення спірної земельної ділянки до земель залізничного транспорту, позивач посилався на те, що на вказаній земельній ділянці знаходиться майно, яке є на балансі підрозділу АТ "Українська залізниця" по станції Рівне (площадка великовантажних контейнерів та будівля пункту обігріву станції Рівне, прожекторна щогла металева станції Рівне, верхня будова станційних колій № 42, 48, 48/1 станції Рівне Ковельський парк та стрілочний перевід № 220), а також, що спірна земельна ділянка входить до смуги відводу станції Рівне АТ "Українська залізниця", межі якої підтверджуються технічною документацією по встановленню меж смуги відчуження Львівської залізниці в м. Рівне 1997 року.

54. Місцевий господарський суд доводам позивача щодо розташування на спірній земельній ділянці майна залізниці взагалі оцінки не надав. Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, вказав, що розташування на спірній земельній ділянці майна, яке перебуває на балансі підрозділу АТ "Українська залізниця" не свідчить про належність спірної земельної ділянки позивачеві на праві користування.

55. Окрім того, позивач у суді першої та апеляційної інстанції послідовно наголошував на тому, що був орендодавцем майна, яке передано на баланс АТ "Українська залізниця", а саме: площадки великогабаритних контейнерів станції Рівне та будівлі пункту обігріву станції Рівне, розташованих за адресою: м. Рівне, вул. Біла 18-В, на підставі договору оренди державного майна від 07.02.2013 № 1069-2013.

56. Разом з тим, суд першої інстанції відповідним доводам позивача у контексті розташування на спірній земельній ділянці майна АТ "Українська залізниця" не надав. Апеляційний господарський суд наголосив на тому, що орендоване майно було повернуто АТ "Українська залізниця", строк договору закінчився у 2018 році, а умови самого договору оренди не визначали факту належності або ж неналежності оформлення земельної ділянки у передбачений законом спосіб за АТ "Українська залізниця".

57. З огляду на викладене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає декларативними посилання судів на врахування практика Верховного Суду щодо належності АТ "Українська залізниця" права володіння земельною ділянкою в силу вимог закону, позаяк обставин віднесення спірної земельної ділянки до земель залізничного транспорту, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги, суди не перевірили, а виходили саме з відсутності у позивача правовстановлюючих документів на землю.

58. Суди також відхили посилання позивача на технічну документацію по встановленню смуги відведення станції Рівне Львівської залізниці 1997 року, вказавши, що вона не є правовстановлюючим чи правопідтверджуючим документом на земельну ділянку. Водночас, не надали належної оцінки доводам АТ "Українська залізниця" щодо входження спірної земельної ділянки до смуги відводу станції Рівне АТ "Українська залізниця", з урахуванням всіх наявних у матеріалах справи доказів та доводів сторін, достеменно не встановив правовий статус та належність земельної ділянки до земель залізничного транспорту, що також не свідчить про відповідність висновків судів першої та апеляційної інстанції наведеним вище положенням законодавства та правовим висновкам Верховного Суду.

59. З огляду на викладене вище, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, знайшла своє підтвердження під час касаційного розгляду справи.

60. За наведеного вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги зазначеного вище та всупереч вимогам норм процесуального права не проаналізували, з урахуванням предмета і підстав заявлених позовних вимог, аргументи учасників справи, не дослідили усіх наданих доказів та не надали їм належну правову оцінку. Декларативно оцінили наявні у матеріалах справи докази та доводи стосовно належності / неналежності спірної земельної ділянки до земель залізничного транспорту, а відтак, не здійснили оцінки цьому.

61. З огляду на зазначене, Суд вважає передчасними та такими, що не відповідають обставинам справи та висновкам Верховного Суду, на які послався скаржник в обґрунтування своєї касаційної скарги, висновки судів попередніх інстанцій про непідтвердження позивачем належності спірної земельної ділянки до земель залізничного транспорту.

62. Ураховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності, з огляду на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права (статті 73-79, 86, 210, 236 ГПК України), що мало своїм наслідком не встановлення обставин, що є визначальними і ключовими у цій справі для вирішення даного спору, на підставі доказів і доводів сторін, беручи до уваги, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, які імперативно визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

63. В залежності від установелного, суду також необхідно перевірити доводи стосовно наявності / відсутності у Міської ради законних повноважень розпоряджатися землями такої категорії, чи могли передаватися ці землі у приватну власність, а також щодо правового статусу майна відповідача-2, розташованого на цих землях.

64. Так, звертаючись з позовом, АТ "Українська залізниця" наголошувало на тому, що спірні об`єкти нерухомості є самочинним будівництвом, державна реєстрація яких не змінює їх статусу і не тягне за собою виникнення права власності. Наведеним також обґрунтована касаційна скарга позивача з посиланнями на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.08.2022 у справі № 727/4058/20, від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13.

65. Як суд першої, так і суд апеляційної інстанції не розглянули відповідні доводи позивача по суті, вказавши лише, що відповідно до відомостей з реєстрів власником спірного майна є ТОВ "Баланс Ресурс", а відповідно до технічних паспортів на будівлі, роком забудови нерухомого майна є 1991 рік.

66. Наведене, в свою чергу, не свідчить про спростування судами з урахуванням оцінки належних та допустимих доказів на підтвердження набуття особою права власності доводів позивача про статус спірного нерухомого майна. Суд касаційної інстанції в силу імперативних приписів статті 300 ГПК України позбавлений можливості самостійно усунути відповідні недоліки судових рішень.

67. За наведеного, Суд не надає оцінку доводам скаржника, про якій йдеться у пунктах 32, 33 цієї постанови, оскільки вони є передчасними.

68. Усі інші доводи касаційної скарги (1) підставою касаційного оскарження не обґрунтовані, (2) підставою відкриття касаційного провадження не слугували, (3) направлені на переоцінку обставин справи, а тому Суд їх не аналізує і не надає їм оцінку.

69. Суд не бере до уваги посилання скаржника на правові позиції щодо "подібності правовідносин", про якій йдеться у пункті 34 цієї постанови, оскільки вони були конкретизовані Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19. Саме наведені Великою Палатою Верховного Суду критерії "подібності правовідносини" враховані колегією суддів під час цього касаційного розгляду справи у контексті надання оцінки доводам скаржника, якими він обґрунтовує підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

70. Стосовно посилань відповідача-2 у відзиві на касаційну скаргу на постанови Верховного Суду за позовами АТ "Українська залізниця" про усунення перешкод у користування землею / визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта, скасування державної реєстрації земельної ділянки (пункт 35 цієї постанови), колегія суддів зазначає, що висновки Верховного Суду щодо наявності / відсутності підстав для захисту прав АТ "Українська залізниця" обумовлені обставинами кожної конкретної справи, встановлених судами за результатом дослідження та оцінки доказів, наявних у справі, та не спростовують викладеного вище.

71. Так, у наведених відповідачем-2 постановах Верховного Суду викладено висновок про те, що наявність чи відсутність у АТ "Українська залізниця" документів, які посвідчують право на користування земельними ділянками у разі їх відведення як земель залізничного транспорту не змінює їх правового статусу, який ґрунтується на визначеному законом юридичному факті належності до земель залізничного транспорту. Водночас, причиною відмови у задоволенні позовних вимог у наведених справах було те, що позивач не зміг довести накладення земельних ділянок відповідачів на землі залізничного транспорту, що в свою чергу свідчить про специфіку кожної конкретної справи з урахуванням установлених у ній обставин. У справі, що переглядається, з огляду на викладене вище у цій постанові, до подібних висновків (результату розгляду справи) суди попередніх інстанцій прийшли (навпаки) із неврахуванням відповідних викладених у цих постановах позицій щодо застосування норм матеріального права, а також у зв`язку з порушенням норм процесуального права, а саме статей 73-79, 86, 210, 236 ГПК України, що призвело до невстановлення обставин справи, які мають вирішальне значення для правильного вирішення цього спору.

72. Не спростовують наведеного вище також і посилання відповідача-1 на загальні висновки Верховного Суду щодо належності підтвердження факту порушення прав власника чи землекористувача, викладені в постановах від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17, від 24.04.2018 у справі № 910/79/17, позаяк, як установлено вище, висновки судів про те, що жодні права позивача не порушені є передчасними, а відповідні обставини підлягають дослідженню під час нового розгляду справи.

73. Інші доводи відповідачів, викладені під час касаційного розгляду справи, з урахуванням наведеного у цій постанові, не беруться до уваги Касаційним господарським судом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

74. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

75. У зв`язку з наведеним ухвалені у справі постанова суду апеляційної інстанції і рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, а отже їх не можна визнати законними і обґрунтованими.

76. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

77. Зважаючи на викладене, а також відповідно до положень частин 3 статті 310 ГПК України касаційну скаргу позивача необхідно задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції і рішення місцевого господарського суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

78. Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Судові витрати

79. Оскільки справа направляється на новий розгляд розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 і рішення Господарського суду Рівненської області від 31.10.2023 у справі № 918/734/23 скасувати.

3. Справу № 918/734/23 направити на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Є. В. Краснов

С. К. Могил