Ухвала

від 20.05.2024 по справі 462/1259/15-к

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/1259/15-к

пр.№ 1-о/464/3/24

УХВАЛА

про залишення заяви про перегляд судового рішення

за нововиявленимиобставинами беззадоволення

20 травня 2024 року м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4

засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Львові заяву захисника ОСОБА_4 , подану в інтересах засудженого ОСОБА_5 , про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Сихівського районного суду м. Львова від 28 лютого 2017 року,

встановив:

01.04.2024 до Сихівського районного суду м. Львова із заявою про перегляд вироку Сихівського районного суду м. Львова від 28.02.2017 у кримінальному провадженні №12013150230000005 від 02.01.2013 за нововиявленими обставинами звернувся адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 . Заява обґрунтована тим, що 28.02.2017 Сихівським районним судом м. Львова ухвалено вирок у кримінальному провадженні, згідно з котрим ОСОБА_5 засуджено за ч. 3 ст. 190 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України останнього звільнено від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку 3 роки, на підставі ч.1 ст. 76 КК України на засудженого покладено обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, цивільний позов прокуратури Львівської області, поданий в інтересах держави, задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_5 198056,78 грн. матеріальної шкоди, 3482,4 витрат на залучення експерта. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 06.12.2021 у справі № 462/1259/15-к відмовлено у поданні провідного інспектора Залізничного РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про вирішення питання щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_6 та скасовано звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 26.12.2022 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишено без задоволення, а ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 06.12.2021 без змін. 08.02.2023 засуджений ОСОБА_5 був затриманий та доправлений для відбування покарання. 24.02.2023 щодо ОСОБА_5 було проведено судово-психіатричну експертизу, згідно з висновком № 703 від 24.11.2023 на момент проведення експертизи останній психічним захворюванням не страждав, виявляв органічний афективний розлад, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, може приймати участь у проведенні процесуальних чи слідчих діях, однак за своїм психічним станом не здатний повною мірою сприймати обставини справи та давати відповідні покази про них, за своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в амбулаторному порядку за місцем перебування. Тобто на даний час ОСОБА_5 визнаний обмежено осудним. У зв`язку із чим ознаки органічного афективного розладу можливо були наявні у ОСОБА_5 до засудження у 2017 році, а наявність такого розладу опосередковано підтверджується матеріалами справи, оскільки він перебував на обліку нарколога. При цьому, обставини щодо здатності повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період скоєння інкримінованого злочину та розгляду справи судом, залишені судом поза увагою. Таким чином, якщо ОСОБА_5 був обмежено осудним на момент вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення та/або був обмеженим на момент розгляду справи в суді, такий його стан міг суттєво вплинути на призначення покарання в сторону пом`якшення. Таким чином, просить скасувати вирок Сихівського районного суду м. Львова від 28.02.2017 у кримінальному провадженні № 462/1259/15-к щодо ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 190 КК України в частині призначення йому покарання та призначити покарання з врахуванням ст. 69 КК України, та засудити останнього до 2 років позбавлення волі.

17.05.2024 захисником засудженого ОСОБА_4 в судовому засіданні подано заяву про призначення у справі психіатричної експертизи.

Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною секретарем судового засідання в журнал судового засідання від 17.05.2024, у задоволенні заяви про призначення у справі психіатричної експертизи відмовлено.

Захисник засудженого ОСОБА_4 заяву підтримав, пояснив, що так як в іншому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 було проведено судову психіатричну експертизу та встановлено, що останній на момент проведення експертизи виявляв органічний афективний розлад та за своїм психічним станом не здатний повною мірою сприймати обставини та потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в амбулаторному порядку за місцем перебування. Однак, ці обставини могли виникнути задовго до ухвалення вироку суду, оскільки засуджений систематично вживав алкоголь, що могло призвести до викладених у висновку експерта наслідків. Чому не призначалася експертиза під час проведення досудового розслідування та розгляду справи судом йому не відомо, оскільки він у ній участі не брав. Саме обставини встановленні на підставі висновку судово-психіатричної експертизи від 24.11.2023 є нововиявленими, що дають підстави для перегляду вироку Сихівського районного суду м. Львова від 28.02.2017 та призначення покарання з урахуванням ст. 69 КК України. Просив заяву задовольнити, скасувати вирок в частині призначеного покарання.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 заяву захисника підтримав в повному обсязі, просив таку задовольнити. Вказав, що нововиявленими обставинами, що дають підстави переглянути вирок суду є наявність в нього захворювання, котре могло бути на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та ухвалення вироку.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви сторони захисту в інтересах ОСОБА_5 , вважає, що заява є безпідставною, оскільки фактичні дані, на котрі посилається останній, не можуть бути нововиявленими обставинами, так як такі встановленні при розгляді іншої справи щодо ОСОБА_5 на момент проведення експертизи. Будь-яких доказів про те, що засуджений хворів на час вчинення інкримінованого злочину чи ухвалення вироку судом, був обмежено дієздатним, стороною захисту не надано. Крім того, щодо засудженого було застосовано ст. ст. 75, 76 КК України, котрі скасовані. Вирок може бути переглянутий судом за наявності обставин, встановлених ст. 459 КПК України, однак захисник та засуджений таких не навели. Підстав для перегляду та скасування вироку не має.

Заслухавши думку прокурора, засудженого, захисника, вивчивши та проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннямист. 459 КПК Українисудові рішення, що набрали законної сили можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються:1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Статтею 460 КПК України передбачено, що учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.

В силуст.462КПК України,заява проперегляд судовогорішення занововиявленими абовиключними обставинамиподається вписьмовій формі,в котрійсеред іншогозазначаються обставини,що могливплинути насудове рішення,але небули відоміта немогли бутивідомі судута особі,яка звертаєтьсяіз заявою,під чассудового розгляду, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, і така підписується особою, яка її подає. Якщо заяву подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.

Судом встановленою, що вироком Сихівського районного суду м. Львова від 28.02.2017 ОСОБА_5 засуджено за ч. 3 ст. 190 КК Українидо покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши випробувальний строк 3 роки, на підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_5 покладено обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, цивільний позов прокуратури Львівської області, поданий в інтересах держави, задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_5 198056,78 грн. матеріальної шкоди, 3482,4 витрат на залучення експерта (т. 6 а. с. 220-227).

Вказаний вирок в апеляційному порядку не оскаржувався, про що свідчить розпорядження від 03.04.2017 про виконання вироку суду, що набрав законної сили. Зокрема, з такого вбачається, що вирок набрав законної сили 30.03.2017 (т. 6 а. с. 229).

Згідно з копією висновку судово-психіатричного експерта № 703 від 24.11.2023, долученого до заяви, встановлено, що на момент проведення експертизи ОСОБА_5 психічним захворюванням не страждав, виявляв органічний афективний розлад, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, може приймати участь у проведенні процесуальних чи слідчих діях, однак за своїм психічним станом не здатний повною мірою сприймати обставини справи та давати відповідні покази про них, за своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в амбулаторному порядку за місцем перебування.

Як вбачається із заяви про перегляд вироку за новоявленими обставинами, сторона захисту вважає, що так як на момент вчинення інкримінованого злочину та ухвалення вироку судом, ОСОБА_5 міг виявляти органічний афективний розлад, у зв`язку із чим не міг в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, це було б підставою для призначення йому покарання в сторону пом`якшення.

Таким чином, суд, при вирішенні заяви, бере до уваги наступне.

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею (ч.1 ст. 337 КПК України).

Згідно ч.1 ст. 18 КК України суб`єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.

Частиною 1 ст. 19 КК України визначено, що осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Підлягає кримінальнійвідповідальності особа,визнана судомобмежено осудною,тобто така,яка підчас вчиненнякримінального правопорушення,через наявнийу неїпсихічний розлад,не булаздатна повноюмірою усвідомлюватисвої дії(бездіяльність)та (або)керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 20 КК України).

Відповідно до ч.1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбаченихстаттею 244цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Частиною 2 вказаної норми визначено, що слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.

Відповідно дост.243КПК Україниексперт залучаєтьсяу разінаявності підставдля проведенняекспертизи задорученням стороникримінального провадження. Стороназахисту маєправо самостійнозалучати експертівна договірнихумовах дляпроведення експертизи,у томучислі обов`язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбаченихстаттею 244цього Кодексу.

Слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними (ч.1 ст. 509 КПК України).

Згідно ч.2 ст. 332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, серед іншого, якщ о під час судового розгляду виникли підстави, передбаченічастиною другою статті 509цього Кодексу.

Згідно зіст.84КПК Українидоказами вкримінальному провадженніє фактичнідані,отримані упередбаченому цимКодексом порядку,на підставіяких слідчий,прокурор,слідчий суддяі судвстановлюють наявністьчи відсутністьфактів таобставин,що маютьзначення длякримінального провадженнята підлягаютьдоказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Частиною 2 ст. 91 КПК України зазначено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Як випливає із змісту ч. 2 ст. 22 та ч.3 ст. 93 КПК України котрими закріплено принцип змагальності сторін та порядок збирання доказів, сторона захисту має рівні права із стороною обвинувачення на збирання та подання до суду доказів, клопотань, скарг.

В силу ст. 94 та ст.368 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення при вирішенні питань під час ухвалення вироку.

Судом встановлено, що постановою слідчого СУ ГУМВС України у Львівській області від 16.01.2015 у кримінальному провадженні № 12013150230000005 від 02.01.2013 призначалася судова амбулаторна наркологічна експертиза з метою встановлення чи хворів ОСОБА_5 наркоманією, чи хронічним алкоголізмом, чи потребує застосування примусових заходів медичного характеру, котра скеровувалася експертам Львівського обласного державного клінічного наркологічного диспансеру (т. 5 а. с. 229-231)

Згідно з висновком спеціальної медичної наркологічної комісії №4 від 19.01.2015 встановлено, що ОСОБА_5 судово-психіатричної експертизи не потребує, має розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Ремісія. Не рекомендовано застосування ст. 96 КК України (т. 5 а. с. 232).

Ув`язку із цим, суд не може погодитися із твердженням захисника засудженого, що обставини можливого захворювання через алкогольну залежність є нововиявленими обставинами, оскільки такі фактичні дані перевірялися під час досудового розслідування та були предметом судового розгляду.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи сторони захисту про те, що на момент розгляду справи обвинувачений був обмежено осудним і такий стан обвинуваченого міг вплинути на умови призначення покарання з пом`якшенням його міри, з огляду на наступне.

Колегія суддів, ухвалюючи вирок та визначаючи вид та міру покарання, враховувала особу обвинуваченого, зокрема, що такий з 01.02.2012 перебуває на обліку в ЛОДКНД з діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, та прийшла до переконання, про можливість виправлення останнього без ізоляції від суспільства та можливість звільнення його від відбування покарання у виді позбавлення волі.

Таким чином, психічний стан ОСОБА_5 , пов`язаний із вживанням алкоголю, що проявлявся в психічних розладах та розладах поведінки, врахований судом при призначенні покарання в сторону пом`якшення, оскільки був однією із підстав застосування ст. 75 КК України.

Одночасно, голослівними визнає суд твердження захисника про обмежену осудність ОСОБА_5 на час вчинення інкримінованого злочину та розгляду справи судом, оскільки такі не підтвердженні жодними доказами.

Так, долучений до заяви висновок судово-психіатричного експерта № 703 від 24.11.2023 містить дані про психічний стан засудженого на момент проведення експертизи і жодним чином не свідчить про обмежену осудність останнього в період часу з 2011 по 2017 роки.

Разом з тим, суд також враховує, що спеціальною медичною наркологічною комісією на час проведення судової амбулаторної наркологічної експертизи у 2015 році не встановлено підстав для проведення судової психіатричної експертизи. Клопотань з даного приводу підозрюваний під час досудового розслідування та обвинувачений під час судового розгляду не заявляв.

Беручи до уваги, що психічний стан обвинуваченого, в частині вивчення особи суб`єкта злочину, перевірявся стороною обвинувачення, а тому, у випадку не врахування цих обставин судом при ухваленні вироку, могло бути підставою для оскарження рішення суду в апеляційному порядку.

Одночасно, слід зважити, що колегією суддів ВС Касаційного кримінального суду у справі № 315/793/16-к висловлено правову позицію про те, що, нововиявлені обставини - це є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду при прийнятті судового рішення, а також спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

З аналізу норм кримінального процесуального права, що закріплюють порядок провадження за нововиявленими обставинами, вбачається, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були й не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

З огляду на це, суд звертає увагу на те, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних її обставин) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

За таких обставин, беручи до уваги, що стороною захисту не надано жодних доказів, що вказували б на обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, судами не приймалися рішення, котрі б встановлювали ці обставини, а фактичні дані на котрі сторона захисту посилається у мотивах викладених у заяві були відомі суду на моменту розгляду справи по суті та ухвалення вироку, а тому твердження про те, що суд при призначенні покарання ОСОБА_5 не мав можливості врахувати психічний стан обвинуваченого, як обставину, яка могла суттєво вплинути на його пом`якшення, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, визнаються судом голослівними та такими, що не заслуговують на увагу.

Зважаючи, що при перегляді судового рішення важливим є дотримання принципу юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу «res judicata» принципу остаточності рішення суду, згідно з яким жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного й обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення (рішення ЄСПЛ від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п. 40) та від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» (п. 46) суд прийшов до переконання, що заява захисника, подана в інтересах засудженого, до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ч. 2 ст. 376 КПК України, суд,

постановив:

заяву захисника ОСОБА_4 , подану в інтересах засудженого ОСОБА_5 , про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Сихівського районного суду м. Львова від 28 лютого 2017 року залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 20 травня 2024 року.

Головуючий ОСОБА_1