Ухвала

від 20.05.2024 по справі 396/1003/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 травня 2024 року

м. Київ

справа № 396/1003/23

провадження № 61-5788ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2024 року ОСОБА_3 , яка діє від імені ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 березня 2024 року у зазначеній вище справі.

Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2024 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та встановлено заявнику строк для усунення її недоліків, а саме надання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги в якій зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у ОСОБА_1 , вказано дату вручення повного тексту оскарженого судового рішення апеляційного суду.

В матеріалах касаційного провадження міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яким підтверджується вручення ОСОБА_3 копії ухвали Верховного Суду від 23 квітня 2024 року - 06 травня 2024 року.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).

29 квітня 2024 року від ОСОБА_3 , яка діє від імені ОСОБА_1 , до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, зокрема, уточнена касаційна скарга.

У поданій уточненій касаційній скарзі однією із підстав касаційного оскарження заявник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), при цьому не зазначає стосовно якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, не обґрунтовано також неправильність застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у цій частині.

Крім того, в уточненій касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження заявник вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України), при цьому не обґрунтовує необхідність такого відступлення та не вказує від якого саме висновку.

Верховний Суд звертав увагу заявника на те, що Верховний Суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з мотивувальної частини касаційної скарги обирати норми права, з застосуванням яких не погоджується заявник.

Отже, заявник вказані в ухвалі Верховного Суду від 23 квітня2024 року недоліки не усунув,а тому касаційна скарга вважається неподаною та підлягає поверненню.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. І. Грушицький