Окрема думка

від 14.05.2024 по справі 711/1406/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Окрема думка

судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Крата В. І.

14 травня 2024 року

м. Київ

справа № 711/1406/19

провадження № 61-10876св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В., Крата В. І., у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Сенс Банк»» про закриття касаційного провадження - відмовив. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Бігунець Іриною Миколаївною, задовольнив. Постанову Черкаського апеляційного суду від 28 червня 2023 року в частині задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне підприємство «Бізнес Гранд», про витребування майна з чужого незаконного володіння - скасував. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне підприємство «Бізнес Гранд», про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовив.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс19) зроблено висновок, що:

«7.18. Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не від дня, коли власник майна, яке перебуває у володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача цього майна.

7.19. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що оскільки право власності територіальної громади м. Львова на спірну земельну ділянку було порушено в момент її вибуття з комунальної власності у володіння іншої особи, то початок перебігу позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов`язується з моментом, коли Львівська міська рада довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила, а саме про факт вибуття з комунальної власності у володіння іншої особи.

7.20. Порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями. Закон не пов`язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням.

7.21. Закон також не пов`язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб».

Не можу погодитися з висновком, зробленим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс19), з таких мотивів.

1. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

1.1. Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

2. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України).

2.1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

2.2. Для визначення початку перебігу позовної давності за вимогою про витребування власником майна з чужого незаконного володіння належить застосовувати частину першу статті 261 ЦК України.

2.3. Початок перебігу позовної давності за вимогою про витребування власником майна з чужого незаконного володіння починається з наступного дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права власності або про особу, яка його порушила.

2.4. Положення частини першої статті 261 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, слід розуміти так, що: по-перше, за загальним правилом перебіг позовної давності починається з наступного дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права власності; по-друге, у разі, якщо особа довідалась про порушення права, але не мала відомостей про особу, яка порушила право власності, перебіг позовної давності починається з наступного дня, коли власник дізналася про особу, яка порушила право. Людина розумна і обачна внаслідок аналізу частини першої статті 261 ЦК України усвідомлює, що перебіг позовної давності за віндикаційною вимогою не може розпочинатися раніше, ніж право власності буде набуте останнім набувачем. Саме тому законодавець і передбачив два правила початку перебігу позовної давності.

2.5. Протилежний підхід до визначення початку перебігу позовної давності за вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння унеможливлює захист прав власника у разі його неодноразового відчуження, оскільки початок перебігу буде завжди пов`язуватися із першим вибуттям майна.

3. Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).

4. Тому касаційному суду необхідно було постановити ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс19).

Суддя В. І. Крат