Постанова

від 20.05.2024 по справі 380/25348/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/25348/23 пров. № А/857/1143/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 380/25348/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними дій,

суддя (судді) в суді першої інстанції - Морська Г.М.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернулась у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі також ВКДКА, відповідач), в якому просила суд:

- визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо ненадання публічної інформації на запит ОСОБА_1 від 28.08.2023;

- зобов`язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури розглянути запит від 28.08.2023 та надати у відповідь на нього публічну інформацію, а саме: перелік ПІБ осіб, які притягалися до дисциплінарної відповідальності рішеннями ВКДКА із зазначенням дати прийняття та номеру таких рішень.

Позов обґрунтовує тим, що 28.08.2023 надіслала на офіційну електронну адресу ВКДКА info@vkdka.org запит на публічну інформацію. У ньому просила надати таку інформацію: перелік ПІБ осіб, які притягалися до дисциплінарної відповідальності рішеннями ВКДКА із зазначенням дати прийняття та номеру таких рішень. На час звернення до суду відповіді позивачка не отримала, відтак вважає, що відповідачем порушене її право на отримання публічної інформації, яке просить суд захистити.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо несвоєчасного надання відповіді на запит ОСОБА_1 про доступ до публічної інформації від 28.08.2023.

Зобов`язано Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури надати ОСОБА_1 запитувану нею інформацію у запиті від 28.08.2023 з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звернулась з апеляційною скаргою, в якій апелянт зазначає, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу вказує, що 28 серпня 2023 року в 22 год. 12 хв. на електронну адресу ВКДКА надійшло повідомлення від ОСОБА_1 із запитом про доступ до публічної інформації. Проте, дане повідомлення потрапило в папку «Спам» електронної пошти. Зазначене повідомлення було виявлено у папці «Спам» управителем з адміністративної діяльності ОСОБА_2 08 листопада 2023 року в результаті здійснення перевірки відомостей згідно з наказом № 40-ОД від 07.11.2023. Після виявлення запит від ОСОБА_1 про доступ до публічної інформації був зареєстрований за вхід. № 20210 від 08.11.2023 та надана відповідь за вих. № 1916 від 15.11.2023, якою відмовлено у надані запитуваної інформації. Звертає увагу, що організація підготовки та надання інформації за даним запитом вимагає проведення роботи із систематизацією, а Закон України «Про доступ до публічної інформації» надає право доступу до вже існуючої інформації і не вимагає створення у відповідь на запит нової інформації. Вказує, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зобов`язав ВКДКА надати позивачу інформацію, що складається з прізвищ, імен та по-батькові адвокатів, яка по суті є конфіденційною та охороняється Законом України «Про захист персональних даних». З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі, апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Вказує, що скаржник є розпорядником запитуваної інформації, оскільки така міститься у створених ним рішеннях, і він повинен був допомогти запитувачу ідентифікувати запитувану інформацію, а не самоусуватись від виконання покладених на нього повноважень. Звертає увагу, що у своєму запиті просила надати перелік прізвищ, імен та по батькові осіб, які притягались до дисциплінарної відповідальності рішеннями ВКДКА із зазначенням дати прийняття та номеру таких рішень, що є публічною інформацією, яка створюється ВКДКА в процесі виконання обов`язків, а отже така інформація знаходиться у його володінні і не потребує проведення додаткової роботи із створення. Зазначає, що скаржник надав відповідь на запит 15.11.2023 після відкриття провадження у справі, із порушенням строку, встановленого Законом України «Про доступ до публічної інформації».

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28 серпня 2023 року ОСОБА_1 надіслала на офіційну електронну адресу ВКДКА info@vkdka.org запит на публічну інформацію, у якому просила надати таку інформацію: перелік ПІБ осіб, які притягалися до дисциплінарної відповідальності рішеннями ВКДКА із зазначенням дати прийняття та номеру таких рішень.

На час звернення до суду 29.10.2023 відповідь позивачці на вказаний запит не надходила.

15.11.2023 на електронну адресу ОСОБА_1 скерований лист за вих. № 1916 від 15.11.2023, у якому Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури відмовила у надані запитуваної інформації.

Відмова мотивована наступним: «… За визначенням, наведеним у частині першій статті 19 Закону «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Тобто, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готова, зафіксована, отримана або створена лише суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків. Так, Закон України «Про доступ до публічної інформації» надає право доступу до вже існуючої інформації (документів) і не вимагає створення у відповідь на запит нової інформації (зокрема, шляхом проведення систематичної та аналітичної роботи). Таким чином, організація підготовки та надання інформації в розрізі: ПІБ осіб які притягались до дисциплінарної відповідальності, дати прийняття та номери таких рішень, вимагає проведення роботи із систематизацією, аналітикою за Вашими критеріями. Додатково, звертаємо Вашу увагу, що всі рішення ВКДКА публікуються на офіційному сайті ВКДКА за посиланням: https://vkdka.org/decision/. …

Разом з тим, відповідно до частини першої, другої статті 14 Закону України «Про захист персональних даних», поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення. Додатково, частина четверта статті 14 вищезазначеного закону передбачає, що сторона, якій передаються персональні дані, повинна попередньо вжити заходів щодо забезпечення вимог цього Закону.

Так, з аналізу зазначених норм випливає, що прізвище, ім`я, по батькові особи належить до персональних даних. Таким чином, в силу вимог статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», статті 11 Закону України «Про інформацію», статті 14 Закону України «Про захист персональних даних», у ВКДКА відсутні повноваження щодо надання Вам переліку ПІБ осіб, які притягались до дисциплінарної відповідальності рішеннями ВКДКА із зазначенням дати прийняття та номеру таких рішень»...».

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася в суд першої інстанції з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що запитувана у ВКДКА позивачем та не надана їй інформація стосовно переліку ПІБ осіб, які притягались до дисциплінарної відповідальності рішеннями ВКДКА, підпадає під визначення, яке міститься у статті 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI), а саме: інформація, отримана або створена в процесі виконання ВКДКА своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, яка знаходиться у володінні цього органу. Судом першої інстанції встановлено, що у відкритому доступі є Єдиний реєстр адвокатів України, який містить відомості у формі відкритих даних, у тому числі прізвище, ім`я, по батькові адвоката та інформацію про притягнення його до дисциплінарної відповідальності із зазначенням дати рішення та органу, який його ухвалив. Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що посилання відповідача на неможливість розголошення персональних даних адвокатів, які містяться у відкритому доступі, є таким, що не грунтуються на вимогах Закону № 2939-VI.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Стаття 34 Конституції України встановлює, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI).

Так, відповідно до ст. 1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (стаття 2 Закону №2939-VI).

Статтею 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Згідно з ст. 12 Закону № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Положенням п. 5 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (ч. 4 ст. 13 Закону № 2939-VI).

Відповідно до ст. 14 Закону № 2939-VI розпоряники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Частина 5 ст. 19 Закону №2939-VI передбачає, що запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

У відповідності до ч. 1 ст. 20 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону №2939-VI відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником (ч. 3 ст. 22 Закону №2939-VI).

Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (стаття 23 Закону №2939-VI).

Отже, усі мають право звертатись із інформаційними запитами до суб`єктів владних повноважень та інших розпорядників публічної інформації. Запит може надаватися у письмовій формі чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Розпорядник інформації у свою чергу зобов`язаний надати відповідь на запит не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Проте, строк може бути продовженим у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних. Також запитувачу інформації забезпечено право на оскарження дій або бездіяльності розпорядника інформації.

Щодо дотримання відповідачем строку надання відповіді на запит колегія суддів зазначє наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка надіслала запит на отримання публічної інформації на офіційну електронну адресу відповідача 28.08.2023 0 22:12, яка була доставлена відповідачу, що підтверджується скріншотом сторінки ел. пошти, надісланої разом із відзивом.

Відповідь на вказаний запит скерована позивачці 15.11.2023.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури стверджує, що про існування вказаного запиту дізналась 03.11.2023 після відкриття провадження у справі.

На підставі наказу Голови ВКДКА від 07.11.2023 № 40-ОД проведена службова перевірка відомостей, викладених у позовній заяві ОСОБА_1 , що надійшла на адресу ВКДКА разом з ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі № 380/25348/23.

За результатами перевірки встановлено, що 28 серпня 2023 року в 22 год. 12 хв. на електронну адресу ВКДКА надійшло повідомлення від ОСОБА_1 із запитом про доступ до публічної інформації. Проте, дане повідомлення потрапило в папку «Спам» електронної пошти. Зазначене повідомлення було виявлено у папці «Спам» управителем з адміністративної діяльності ОСОБА_2 08 листопада 2023 року в результаті здійснення перевірки відомостей згідно з наказом № 40-ОД від 07.11.2023.

Після виявлення запит від ОСОБА_1 про доступ до публічної інформації був зареєстрований за вхід. № 20210 від 08.11.2023.

Колегія суддів звертає увагу, що запит позивачкою надісланий на адресу офіційної електронної пошти відповідача, відтак саме на нього покладається обов`язок перевіряти кореспонденцію, яка надходить на таку пошту та своєчасно її опрацьовувати.

Спрямування листа до папки «Спам» не є законною підставою для несвоєчасного надання відповіді на запит про отримання публічної інформації.

Фактично причинами відмови у наданні запитуваної інформації відповідач зазначив:

- відсутність згоди суб`єктів персональних даних (адвокатів) на поширення інформації, що містить персональні дані (прізвище, ім`я, по батькові);

- відсутність сформованої інформації за запитуваним форматом, в розрізі: ПІБ осіб які притягались до дисциплінарної відповідальності, дати прийняття та номери таких рішень.

Щодо посилання відповідача на неможливість подання інформації, що містить персональні дані, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 10-1 Закону № 2939-VI публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. Розпорядники інформації зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.

Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення. Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов`язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

Публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов: 1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»; 2) фізичні особи (суб`єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону України »Про захист персональних даних»; 3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом; 4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.

Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому до такого переліку Кабінет Міністрів України обов`язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом. Створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері електронного урядування.

Судом першої інстації встановлено, що у відкритому доступі є Єдиний реєстр адвокатів України, який містить відомості у формі відкритих даних, у тому числі прізвище, ім`я, по батькові адвоката та інформацію про притягнення його до дисциплінарної відповідальності із зазначенням дати рішення та органу, який його ухвалив.

Порядок ведення єдиного реєстру адвокатів україни затверджений рішенням Ради адвокатів України № 74 від 22 серпня 2022 року (зі змінами відповідно до рішення РАУ № 124 від 04.11.2022, № 8 від 21.02.2023, № 34 від 19.05.2023, № 64 від 20.05.2023 (далі - Порядок № 74).

Так пункт 3.1. розділу 3. «відомості, що вносяться в єрау та порядок взаємодії адвокатів та адміністраторів бази даних єрау першого та другого рівнів» Порядку № 74 передбачає, що до ЄРАУ вносяться такі відомості про адвокатів:

3.1.1. Прізвище, ім`я та по батькові адвоката;

3.1.2. Номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, назва органу, який прийняв рішення про його видачу; номер і дата прийняття рішення про його видачу (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);

3.1.3. Найменування і місцезнаходження організаційних форм адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку;

3.1.4. Адреси робочих місць адвоката (із зазначенням основної та/або додаткових адрес робочого місця), номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти;

3.1.5. Інформація про зупинення, припинення або поновлення права на заняття адвокатською діяльністю;

3.1.6. Інформація відносно дисциплінарної відповідальності адвоката (орган, який прийняв рішення про дисциплінарну відповідальність, вид дисциплінарного стягнення, строк застосування, підстава) у відповідному профайлі в ЄРАУ (електронному наборі даних про адвоката) обліковується в загальнодоступному вигляді протягом строку застосування дисциплінарного стягнення та 1 (один) рік після спливу його строку, за виключенням відомостей про позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, стан яких залишається незмінним;

3.1.7. Інші відомості, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та/або актами НААУ, чи внесення яких вимагається командами програмного забезпечення бази даних ЄРАУ, в тому числі відмітки про сплату внесків та електронна адреса, електронний варіант фотокартки адвоката, інформація про підвищення кваліфікації, відомості про адвокатів, які включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну допомогу, та/або уклали контракт про надання безоплатної вторинної правової допомоги на постійній основі або договір про надання безоплатної вторинної правової допомоги на тимчасовій основі, які є обов`язковими для внесення реєстраторами (створювачами) Адміністратора бази даних ЄРАУ.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача на неможливість розголошення персональних даних адвокатів, які містяться у відкритому доступі, оскільки таке суперечить вимогам Закону № 2939-VI.

Також ВКДКА, відмовляючи у задоволенні запиту, посилався, що визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків. Норми Закону № 2939-VI регулюють відносини щодо допуску до інформації, яка вже існує, і не вимагають у відповідь на запит створювати певну інформацію. У зв`язку із цим пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI передбачає право розпорядника інформації відмовити в задоволенні запиту, якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит. Оскільки ВКДКА не зобов`язана створювати та не створювала жодних переліків адвокатів, притягнених до дисциплінарної відповідальності, то відповідь на запит позивачці надана відповідно до вимог Закону № 2939-VI. Запитувача повідомлено про інформацію, яка не може бути надана в межах запиту, оскільки не створена ВКДКА в процесі виконання нею повноважень. Відповідач стверджує, що фактично має створити запитувану інформацію за переліком, про який зазначає запитувач, що, у свою чергу, не відповідає вимогам Закону № 2939-VІ.

Щодо наведених підстав для відмови у задоволенні запиту, колегія суддів зазначає наступне.

У листі-відповіді ВКДКА від 15 листопада 2023 року № 1916, який був надісланий ОСОБА_1 , зазначено: «…організація підготовки та надання інформації в розрізі: ПІБ осіб які притягались до дисциплінарної відповідальності, дати прийняття та номери таких рішень, вимагає проведення роботи із систематизацією, аналітикою за Вашими критеріями. Додатково, звертаємо Вашу увагу, що всі рішення ВКДКА публікуються на офіційному сайті ВКДКА за посиланням: https://vkdka.org/decision/...».

Тобто відповідач зазначив, що у нього не створений перелік адвокатів, які притягались до дисциплінарної відповідальності. Разом із тим зазначив, що ВКДКА є розпорядником інформації, яка відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях, що отримана або створена в процесі здійснення ВКДКА своїх повноважень - тобто рішень ВКДКА, які опубліковані на офіційному сайті, в тому числі і щодо притягнення ВКДКА адвокатів до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 2939-VI для забезпечення збереження та доступу до публічної інформації документи, що знаходяться у суб`єктів владних повноважень, підлягають обов`язковій реєстрації в системі обліку, що має містити, зокрема: 1) назву документа; 3) дату надходження документа; 4) джерело інформації (автор, відповідний підрозділ); 7) галузь; 8) ключові слова; 9) тип, носій (текстовий документ, електронний документ, плівки, відеозаписи, аудіозаписи тощо); 10) вид (нормативні акти, угоди, рішення, протоколи, звіти, прес-релізи); 12) форму та місце зберігання документа тощо.

За правилами частини першої статті 16 Закону № 2939-VI розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.

У наведених вище правових нормах Порядку ведення єдиного реєстру адвокатів україни передбачено оприлюднення інформації про адвокатів, у тому числі і щодо притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Наведені положення, що регламентують компетенцію ВКДКА, а також порядок оприлюднення інформації дають підстави для висновку про те, що запитувана у ВКДКА позивачкою та не надана їй інформація стосовно переліку ПІБ осіб, які притягались до дисциплінарної відповідальності рішеннями ВКДКА, підпадає під визначення, яке міститься у статті 1 Закону № 2939-VI, а саме: інформація, отримана або створена в процесі виконання ВКДКА своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, яка знаходиться у володінні цього органу.

Відтак колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відмова ВКДКА у наданні позивачці інформації, яку вона запитувала, є протиправною, а визначені підстави для відмови у її наданні не відповідають частині першій статті 22 Закону № 2939-VI.

Також у цій конкретній ситуації немає підстав вважати, що надання позивачці запитуваної інформації покладало на відповідача надмірний тягар з обробки даних.

Колегія суддів зауважує, що з аналізу положень чинного законодавства слідує, що розпорядник публічної інформації може (і повинен) надати не лише ту публічну інформацію, яку він з огляду на свій правовий статус створив, а й ту, яка була отримана ним (розпорядником) у процесі здійснення його повноважень, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у його володінні, зокрема через систему обліку публічної інформації, яка діє у ВКДКА.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що ВКДКА є розпорядником запитуваної інформації в розумінні Закону № 2939-VI, а відтак належним і достатнім способом захисту прав скаржника є зобов`язання ВКДКА надати ОСОБА_1 запитувану нею інформацію з урахуванням визначених Законом № 2339-VI вимог.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Так, у рішенні від 10 лютого 2010 у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27 вересня 2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 380/25348/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 20.05.24