Ухвала

від 20.05.2024 по справі 160/241/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 травня 2024 року

м. Київ

справа №160/241/20

адміністративне провадження № К/990/17994/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року у справі № 160/241/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості і пені,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод» звернулося до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень, просило:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 37 094 240 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача та не включення до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за деклараціями з ПДВ за червень, липень 2015 року та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації за червень 2015 року на загальну суму 37 094 240 грн;

- стягнути з Державного бюджету України через відповідача-1 на користь позивача заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість у розмірі 37 094 240,00 грн, та пеню нараховану у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень, липень 2015 року за період з 06.10.2015 року по 31.12.2019 року у сумі 30 533 004,92 грн.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 28 вересня 2023 року скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції виходив з того, що судами не було надано належної правової оцінки дотримання позивачем строку звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у спосіб стягнення відповідних сум у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ державою та пені.

Під час нового розгляду справи Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск Товариством строку звернення до суду із цим позовом.

Також відповідач просив суд у разі постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду здійснити поворот виконання рішення суду.

Позивач подав клопотання про поновлення строку звернення з позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року:

- відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Криворізький ремонтно-механічний завод» від 05 лютого 2024 року про поновлення строку звернення з позовом до суду;

- задоволено клопотання головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01 грудня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду;

- позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Криворізький ремонтно-механічний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості та пені залишено без розгляду.

- частково задоволено заяву Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про поворот виконання рішення суду, в поворот виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Криворізький ремонтно-механічний завод» (50057, м. Кривий Ріг, вул. Заводська, буд. 1, код ЄДРПОУ 35484610) на користь Державного бюджету України суму пені у розмірі 30 533 004,92 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року в частині часткового задоволення клопотання про поворот виконання судового рішення та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною другої статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Аналіз норм статті 328 КАС України дає підстави для висновку, що частиною першою вказаної статті передбачено, що до касаційного суду можуть бути оскаржені саме рішення суду першої інстанції у справі, судовий розгляд в якій закінчено, після її апеляційного перегляду та постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за наслідками розгляду апеляційної скарги на такі рішення.

Частина друга зазначеної статті передбачає право на касаційне оскарження ухвал суду першої інстанції після їх перегляду судом апеляційної інстанції, а частина третя цієї статті визначає виключний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до Верховного Суду.

Скаржник просить переглянути у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції (яка перешкоджає подальшому провадженню у справі) та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якою, до того ж спір по суті не вирішувався, не може бути предметом касаційного оскарження.

Такий висновок також не суперечить частині першій статті 353 КАС України, якою передбачено підстави для скасування незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Також зі змісту поданої касаційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що скаржник просить переглянути в касаційному порядку ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року в частині задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі № 160/241/20.

Відповідно до пункту 21 частини першої статті 294 КАС України така ухвала суду першої інстанції є предметом апеляційного оскарження, проте згідно з частиною другою статті 328 цього Кодексу відсутня у переліку ухвал, що можуть бути оскаржені у касаційному порядку.

З огляду на викладене, ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року (в частині задоволення заяви про поворот виконання судового рішення), а також постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року, ухвалена за результатами її перегляду, не можуть бути предметом касаційного оскарження.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 3, 248, 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року у справі № 160/241/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості і пені.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко