Ухвала

від 20.05.2024 по справі 990/160/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 травня 2024 року

м. Київ

справа №990/160/24

провадження №П/990/160/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Єзерова А.А.,

суддів: Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,

перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 01.04.2023 №191/2023 у частині,

у с т а н о в и в:

До Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Президента України, у якій він просить:

- визнати протиправним та скасувати Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01.04.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» щодо ОСОБА_1 ;

- судові витрати покласти на Президента України.

Перевіривши зміст позовної заяви, колегія суддів встановила таке.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зазначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку на звернення до суду ОСОБА_1 зазначає, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24.10.2022 у справі №761/22675/22 (провадження №1-кс/761/12509/2022) починаючи з 22.10.2022 до ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Цей запобіжний захід неодноразово продовжувався та продовжує діяти до поточної дати. Отже, починаючи з 22.10.2022 ОСОБА_1 фактично знаходиться у неволі, а саме у Державній установі «Київський слідчий ізолятор». Вказує, що дізнався про факт прийняття Указу Президента №191/2023 лише після ознайомлення зі змістом позовної заяви Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», яка була подана до Вищого антикорупційного суду 22.01.2024. Враховуючи наведене, просить Верховний Суд поновити пропущений процесуальний строк на звернення до суду із позовною заявою щодо оскарження Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01.04.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

З приводу зазначених ОСОБА_1 доводів, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За змістом частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що суд має з`ясовувати момент не тільки безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивну можливість цієї особи знати про такі факти.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Так, на підтвердження пропущеного строку для звернення до суду з цією позовною заявою, ОСОБА_1 надано копію ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 24.10.2022 у справі №761/22675/22 (провадження №1-кс/761/12509/2022), зі змісту якої вбачається, що відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою рахувати з 22.10.2022 до 20.12.2022 включно.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не надано доказів, які б могли підтвердити його необізнаність про застосовані до нього санкції оскаржуваним Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01.04.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» щодо ОСОБА_1 , з моменту його опублікування 04.04.2023 і до моменту отримання ОСОБА_1 позовної заяви Міністерства юстиції України (22.01.2024).

Таким чином, подана позовна заява не містить підстав та відповідних доказів, які можуть підтвердити поважність причин пропуску строку на звернення до суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про неповажність причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом.

Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Беручи до уваги те, що позовна заява подана без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху та надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення йому ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків шляхом:

- подання заяви про поновлення пропущеного процесуального строку, в якій навести підстави для його поновлення та надати відповідні докази.

Керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до суду із позовною заявою до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 01.04.2023 №191/2023 у частині.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 01.04.2023 №191/2023 у частині залишити без руху.

3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати адвокату Колеснику Олегу Івановичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.

Головуючий А.А. Єзеров

Судді Н.В. Коваленко

В.М. Кравчук

О.П. Стародуб

С.М. Чиркін