Рішення

від 15.05.2024 по справі 161/6588/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/6588/23

Провадження № 2/161/1237/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Філюк Т.М.

за участю секретаря судового засідання Октисюк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей, сім`ї та соціального захисту населення Боратинської сільської ради, Служба у справах дітей Дядьковицької сільської ради Рівненської області, про усунення перешкод у спілкуванні з онуками, встановлення графіку спілкування з дітьми,

В С Т А Н О В И В :

28 квітня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Луцького міськрайонного суду Волинської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей, сім`ї та соціального захисту населення Боратинської сільської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з онуками, встановлення графіку спілкування з дітьми.

Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її онуками. Батьки дітей - відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ролучились, діти залишились проживати з відповідачем, яка чинить перешкоди позивачу, як бабусі, у спілкуванні з внуками.

Просить зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні з онуками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме постійно - необмежене спілкування особисто з дітьми шляхом телефонного зв`язку та інтернет зв`язку у зручний для дітей час; спілкування ( зустрічей) з дітьми, а саме у другий та четвертий тиждень місяця з 16 години п`ятниці по 16 годину неділі; під час літніх канікул 2 тижні - у першій половині червня; 2 тижні у другій половині липня; 2-3 тиждень серпня; під час зимових канікул - 7 днів; під час весняних канікул - 3 дні; під час новорічних, різдвяних, пасхальних свят - по загальному графіку, визначеному судом; один раз на тиждень у вихідний день з 09.00 години до 19.00 години ( без супроводу мами) із зобов`язанням матері привозити дітей до місця проживання бабусі за адресою : АДРЕСА_1 , а також мати можливість у дні прибуття бабусі до місця проживання дітей відвезти або забрати дітей з навчальних, спортивних або інших центрів розвитку дитини, які вони відвідують. Зобов`язати відповідача ОСОБА_2 інформувати позивача про те, з ким і де залишаються діти, коли відповідач ходить на роботу, або з інших причин залишає дітей.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Луцького міськрайнного суду Волинської області від залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Службу у справах дітей Дядьковицької сільської ради.

29 січня 2024 року від відповідача надійшла заява, в якій вона вказує, що позовні вимоги визнає та не заперечує щодо задоволення позову, просить розгляд справи проводити за її відсутності.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши та дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач є бабусею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про народження дітей, а також копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 - сина позивача.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 вказаної Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

СК України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (стаття 1 СК України).

Частиною другою статті 2 СК України визначено, що цей Кодекс регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.

Згідно із частинами восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Положеннями статті 257 СК України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров`я та інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширюються, у тому числі, і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, §108). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ у справі «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, § 82).

Подібні правові висновки щодо врахування найкращих інтересів дитини висловлені у рішенні ЄСПЛ від 23 липня 2019 року у справі «Швець проти України» (заява № 22208/17), а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 12 квітня 2021 року у справі № 638/12278/15 (провадження № 61-14491сво20).

При цьому у вищевказаній постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено, що: «Для врахування балансу інтересів у цій справі Верховний Суд звертається до положення статті 257 СК України, згідно з якою баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків . Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Тлумачення наведених норм матеріального права у системному поєднанні з прецедентними рішеннями Європейського суду з прав людини дає Верховному Суду підстави вважати, що дід має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати йому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд вважає, що саме збалансування наведених вище прав і гарантій має бути основою для належного виконання рішення суду про участь у спілкуванні дитини з дідом».

Подібні за змістом висновки викладено Верховним Судом у постанові від 19 травня 2022 року у справі № 607/9336/20 (провадження № 61-20367св21), вирішуючи питання про права діда та баби на спілкування зі своєю онукою та на участь у її вихованні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Крім того, ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

У даній справі спір стосується прав баби на спілкування зі своїми онуками та встановлення графіка спілкування з ними.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що бабуся має право на особисте спілкування з внуками, а той із батьків, з ким проживають діти, не має права перешкоджати йому спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Разом із тим положеннями ч. 5 ст.19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до висновку № 43 від 18 квітня 2024 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, керуючись найкращими інтересами дитини, взявши до уваги ставлення бабусі до виконання сволїх обов`язків, особисту прихильність дітей до бабсуі і матері, вік дітей та інші обставини, що мають істотне значення, орган опіки та піклування Дядьковицької сільської ради вважає за доцільне визначити наступний спосіб участі бабусі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за попередньою домовленістю та спільною згодою із матір`ю дітей. Спілкування з дітьми може відбуватися за місцем їх проживання - с.Малий Шпаків, в межах населеного пункту, в присутності/без присутності матері ( на власний вибір), із обов`язкових урахуванням стану здоров`я, бажання, інтересів та потреб дітей та за попередньою домовленістю з мамою. Також Орган опіки та піклування вважає за недоцільне встановлення сталого графіку способу участі бабусі у вихованні дітей, оскільки на даний час конфлікту між сторонами немає, та фактичних перешкод у сплкуванні та вихованні дітей не існує.

Суд враховує висловлену органом опіки та піклування позицію з приводу дотримання прав та забезпечення інтересів дітей під час розгляду цієї справи, зокрема затверджений 18 квітня 2024 року рішенням виконавчого комітету Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області висновок органу опіки та піклування.

Також суд наголошує, що, визначаючи способи участі бабусі у спілкуванні та вихованні внуків, необхідно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, суд має враховувати, у першу чергу, інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров`я, психоемоційного стану.

Враховуючи, що на час розгляду справи встановлено, що відповідач не чинить перешкод у спілкуванні позивачу з онуками, своєю заявою від 23 січня 2024 року позовні вимоги визнала та не заперечувала щодо їх задоволення, а судом не встановлено перешкод, які б чинила відповідач у спілкуванні позивача з дітьми, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, суд, вирішуючи спір між сторонами, керується зазначеними вище нормами сімейного законодавства та задовольняючи позовні вимоги частково, виходить насамперед з інтересів самих дітей, які мають пріоритет над інтересами дорослих, з урахуванням усіх інших істотних обставин справи у їх сукупності, віку дітей, із дотриманням розумного балансу на участь у вихованні малолітньої дитини, врахувавши активне бажання бабусі брати участь у вихованні та спілкуванні зі своїми онуками встановлює спосіб спілкування шляхом систематичних побачень.

Також суд звертає увагу, що з урахуванням вікових змін дітей, їх розвитку та потреб, ставлення до бабусі, остання не позбавлена у майбутньому права на зміну встановленого судом способу участі у вихованні малолітніх онуків, що буде відповідати, насамперед, якнайкращим інтересам дітей.

Суд відхиляє вимоги позивача про зобов`язання відповідача ОСОБА_2 інформувати позивача про те, з ким і де залишаються діти, коли відповідач ходить на роботу, або з інших причин залишає дітей , такі вимоги не підлягають до задоволення, оскільки не вбачає підстав для їх задоволення.

При цьому, визначаючи конкретний графік побачень бабусі з онуками, на підставі частини шостої статті 19 СК України суд відступає від рекомендацій, викладених у висновку органу опіки та піклування, врахувавши інтереси позивача, яка прагне спілкуватися з онуками та приймати участь у їх вихованні.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 206, 259, 263-265, 273,354,355 ЦПК України, суд та ст. ст. 50, 166 , 180, 181 Сімейного Кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей, сім`ї та соціального захисту населення Боратинської сільської ради, Служба у справах дітей Дядьковицької сільської ради Рівненської області, про усунення перешкод у спілкуванні з онуками, встановлення графіку спілкування з дітьми задовольнити частково.

Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітніх онуків, а саме встановити ОСОБА_1 графік побачень та спілкування з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з врахуванням стану здоров`я та інтересів малолітніх дітей, а саме:

-спілкування особисто з дітьми шляхом телефонного зв`язку та інтернет зв`язку у зручний для дітей час;

-зустрічей з дітьми, а саме:

-у другий та четвертий тиждень місяця з 16 години п`ятниці по 16 годину неділі;

-під час літніх канікул 2 тижні - у першій половині червня; 2 тижні у другій половині липня; 2-3 тиждень серпня;

-під час зимових канікул - 7 днів;

-під час весняних канікул - 3 дні;

-один раз на тиждень у вихідний день з 09.00 години до 19.00 години (без супроводу мами) за місцем проживання бабусі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту рішення 21 травня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.М.Філюк