Ухвала

від 21.05.2024 по справі 712/10764/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1014/24 Справа № 712/10764/21

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

21 травня 2024 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Гончар Н.І., вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Релігійної Організації «Релігійна Громада Святотроїцький кафедральний собор Черкаської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) м. Черкаси», Релігійної Організації «Релігійна громада Свято-Миколаївської парафії Черкаської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) м. Черкаси» про визнання дій протиправними, поновлення на посаді, стягнення заробітної плат, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

До Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 квітня 2024 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 квітня 2024 року як незаконне та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначено, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заборгованості із заробітної плати та поновлення на роботі.

Дослідивши апеляційну скаргу та наявні матеріали справи, суд встановив, що апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.

Однак, на момент постановлення даної ухвали апеляційне провадження не може бути відкрито з підстав несплати ОСОБА_1 судового збору за подачу апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору в судах усіх інстанцій звільняють позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Так, предметом спірних правовідносин між позивачем ОСОБА_1 та відповідачами, зазначеним у позовній заяві є трудовий спір. Позовні вимоги позивача складаються з вимог про стягнення невиплаченої заробітної плати з індексацією; про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку з відповідача Релігійної Організації «Релігійна громада Свято-Троїцький кафедральний собор Черкаської єпархії Української православної церкви (православної церкви України)»; про стягнення невиплаченої заробітної плати з індексацією; про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку з відповідача Релігійної Організації «Релігійна громада Свято-Миколаївська парафія Черкаської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) м. Черкаси»; про визнання незаконним звільнення; про поновлення на роботі, які позивач не оплачує судовим збором під час розгляду справи в судах усіх інстанцій відповідно до положень ЗУ «Про судовий збір».

Крім вказаних позовних вимог ОСОБА_1 є вимоги про стягнення з Релігійної Організації «Релігійна громада Свято-Троїцький кафедральний собор Черкаської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) м. Черкаси» заборгованості по виплаті добових витрат пов`язаних з відрядженням; про стягнення 10 % від розміру боргу, за ставкою НБУ, за користування коштами; про стягнення середнього заробітку за час затримки; про стягнення з Релігійної Організації «Релігійна громада Свято-Миколаївська парафія Черкаської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) м. Черкаси» 10 % від розміру боргу, за ставкою НБУ за користуванням коштами; про стягнення середнього заробітку за час затримки; стягнення моральної шкоди з відповідачів.

З цього приводу Велика Палата Верховний Суд при розгляді справи № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) у своїй постанові від 30 січня 2019 року надав судам відповідні роз`яснення.

У вищезазначеній постанові ВС зазначив, що стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховуються у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Середній заробіток за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 ЗУ від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене ВС зробив висновок, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Отже, вимоги щодо стягнення середнього заробітку, добових витрат, 10 % від розміру боргу за ставкою НБУ є відповідно такими, що підлягають оплаті судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 2 п. 1 ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подачу позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог пункту 1.6 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» при подачі апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

В заяві про збільшення позовних вимог (а.с. 155-168) ОСОБА_1 просить стягнути з відповідачів добові витрати (121348,30 грн.); 10% від розміру боргу за ставкою НБУ за користування коштами (10982,96+14332,74); середній заробіток за час затримки (665648,85+263245,95); моральна шкода в розмірі (1000000,00), а всього 2075558,80 грн.

1 % від оспорюваної суми складає 20755 грн. 59 коп. (2075558,80 грн. х 1 % / 100 %).

З позовом до суду ОСОБА_1 звернувся в 2021 році.

Мінімальний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року встановлений 2270,00 грн. Оскільки оспорювана сума є більшою від максимальної ставки судового збору (2270,00 грн. х 5 = 11350 грн. 00 коп.), тому суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про розмір суми, що підлягає сплаті за подачу апеляційної скарги виходить із максимальної ставки судового збору 11350,00 грн.

При подачі апеляційної скарги із врахуванням положень ЗУ «Про судовий збір» ОСОБА_1 повинен був сплатити 17025 грн. 00 коп. судового збору (11350 грн. х 150 % / 100 %).

У зв`язку з цим, особі, що подає апеляційну скаргу, необхідно надати строк для сплати 17025,00 грн. судового збору у відповідності до вимог ст. 185, ст. 357 ЦПК України, а апеляційну скаргу залишити без руху, надавши термін для усунення вказаних в ухвалі недоліків, не пізніше десяти днів з моменту отримання копії ухвали суду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню.

Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Релігійної Організації «Релігійна Громада Святотроїцький кафедральний собор Черкаської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) м. Черкаси», Релігійної Організації «Релігійна громада Свято-Миколаївської парафії Черкаської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) м. Черкаси» про визнання дій протиправними, поновлення на посаді, стягнення заробітної плат, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 17025 грн. 00 коп. за подачу апеляційної скарги на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 квітня 2024 року.

Копію ухвали направити скаржнику для виконання.

Оригінал квитанції про сплату судового збору направити на адресу апеляційного суду в термін, не пізніше десяти днів з моменту отримання копії ухвали суду.

У разі невиконання ухвали суду апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.І. Гончар