Ухвала

від 20.05.2024 по справі 758/12483/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 758/12483/23

Провадження № 3-зв/824/16/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_5 від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 19 квітня 2024 року за нововиявленими обставинами у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , директора ТОВ «Карпатська паливна компанія» (ЄДРПОУ 44842725), юридична адреса: вул. Олени Степанівни, 45, поверх 2, офіс 55, м. Львів, адреса проживання: АДРЕСА_1 , за порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 Митного кодексу України,

в с т а н о в и в:

09 травня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 19 квітня 2024 року у справі № 758/12483/23.

Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13 травня 2024 року для розгляду вказаної заяви у справі № 758/12483/23 визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) - ОСОБА_5.

Разом з тим, 10 травня 2024 року до апеляційного суду надійшла заява захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5. від участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстав наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості цієї судді.

Заява обґрунтована тим, що поведінка судді ОСОБА_2 , що відображена в постановах Київського апеляційного суду від 19 квітня 2024 року та 07 травня 2024 року, дає обґрунтовані підстави вважати щодо її заінтересованості у результаті розгляду справи.

Суддя ОСОБА_5. грубо порушила гарантії ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, самостійно займалася збором доказів, давала вказівки щодо збору таких доказів Енергетичній митниці, позбавила ОСОБА_1 права на перегляд постанови суду першої інстанції, обмежила її у праві на перегляд постанови Київського апеляційного суду від 19 квітня 2024 року за нововиявленими обставинами, повернувши її заявнику.

Крім того, зазначена суддя при розгляді справи взяла до уваги недопустимі докази і фактично зайняла роль «прокурора», тобто свідоме виконання функцій обвинувачення, незабезпечення права на справедливий суд неупередженим судом.

Наведені обставини, на думку захисника, свідчать про наявність підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України для відводу головуючого суді в цій справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 14 травня 2024 року для розгляду вказаної заяви про відвід судді у справі № 758/12483/23 призначено головуючого суддю (суддю-доповідача) - ОСОБА_3

17 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_4 надіслав електронним засобом зв`язку клопотання про відкладення розгляду у зв`язку з тим, що його 20 травня 2024 року на 09:00 год. викликано до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У призначене судове засідання по розгляду заяви про відвід ОСОБА_1 не з`явилася, її представник - адвокат ОСОБА_4 у день засідання надіслав на електронну адресу суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із встановленням наявності у нього захворювання короновірусу з рекомендацією дотриманням режиму самоізоляції.

З огляду на те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про судове засідання у справі, апеляційний суд визнав за можливе розглядати заяву про відвід за її відсутності та відсутності її захисника, ураховуючи при цьому, що з матеріалами справи вони знайомі, всі обставини щодо заявленого відводу викладені в заяві від 10 травня 2024 року, доповнень до неї не надходило.

Дослідивши матеріали справи та обставини заявленого відводу, апеляційний суд приходить до такого висновку.

Так, нормами чинного КУпАП не врегульовано питання вирішення відводу судді у справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим необхідно застосовувати аналогію закону та при вирішенні цього питання керуватись нормами Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), згідно з якою з огляду на каральну мету стягнення провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (рішення у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, рішення у справі «Лучанінова проти України» від 9 червня 2011 року), питання про відвід судді повинно бути розглянуте за аналогією закону, тобто у передбаченому ст.ст. 75-83 КПК України порядку.

Відповідно до положень ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, зокрема, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

У разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу (ч. 1 ст. 81 КПК України).

ЄСПЛ неодноразово вказував, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, N 33949/02, § 49 - 52, від 9 листопада 2006 року).

Як вбачається зі змісту заявленого відводу судді Київського апеляційного суду ОСОБА_5, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, фактично висловлено незгоду із рішеннями (в тому числі процесуальними) цієї судді, якими залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а постанову Подільського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року - без змін, а також повернуто попередню заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 19 квітня 2024 року за нововиявленими обставинами, що не свідчить про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості складу суду.

Слід врахувати, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням, в тому числі процесуальним, або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція, яких стророну не влаштовує.

При аналізі поданої заяви про відвід та матеріалів справи про адміністративне правопорушення не встановлено, що в очах розумного спостерігача може виникнути сумнів в неупередженості судді Київського апеляційного суду ОСОБА_5. під час розгляду справи № 758/12483/23, а доводи ОСОБА_1 фактично зводяться до її незгоди із процесуальними рішеннями судді у даній справі, що не може слугувати належною і достатньою підставою для відводу.

Апеляційний суд відзначає, що незгода учасника провадження з процесуальними рішеннями суду (судді), що прийняті в межах його повноважень, реалізованих згідно з вимогами процесуального закону, не може слугувати підставою для відводу складу суду та вказувати на наявність сумнівів в неупередженості судді у справі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин посилання захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_4 не свідчать про наявність підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, для відводу судді Київського апеляційного суду ОСОБА_5. від участі у розгляді заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 19 квітня 2024 року у справі № 758/12483/23 за нововиявленими обставинами, відтак у задоволенні його заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 268, 294 КУпАП, ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_5 від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 19 квітня 2024 року за нововиявленими обставинами у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду ОСОБА_3