Ухвала

від 21.05.2024 по справі 400/11695/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 травня 2024 року

м. Київ

справа №400/11695/23

адміністративне провадження №К/990/17640/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

перевірив касаційну скаргу адвоката Бабійчук Ірини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року у справі №400/11695/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік у загальній кількості 39 календарних днів;

- зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік в загальній кількості 39 календарних днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення - 12 липня 2023 року;

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , як особі начальницького складу, що повторно звільнилася зі служби, одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби згідно із статтею 9 Закону України №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за період календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, тобто, за період з 22 червня 2021 року до дня звільнення з ДБР 12 липня 2023 року;

- зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як особі начальницького складу, що повторно звільнилася зі служби, одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби згідно із статтею 9 Закону України №2262-XIІ від 09 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за період календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, тобто за період з 22 червня 2021 року до дня звільнення з ДБР 12 липня 2023 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік у загальній кількості 39 календарних днів.

Зобов`язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік в загальній кількості 39 календарних днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення - 12 липня 2023 року.

Відмовлено в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , як особі начальницького складу, що повторно звільнилася зі служби, одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби згідно із статтею 9 Закону України №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за період календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, тобто за період з 22 червня 2021 року до дня звільнення з ДБР 12 липня 2023 року.

Відмовлено в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як особі начальницького складу, що повторно звільнилася зі служби, одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби згідно із статтею 9 Закону України №2262-XIІ від 09 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за період календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, тобто, за період з 22 червня 2021 року до дня звільнення з ДБР 12 липня 2023 року.

07 травня 2024 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга адвоката Бабійчук Ірини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року у справі №400/11695/23. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У касаційній скарзі скаржник підставою касаційного оскарження визначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні за угодою сторін зі служби в Державному бюро розслідувань особі, яка на день звільнення має вислугу років більше 10 років.

Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Миколаївським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскаржуючи судові рішення у цій справі, яка розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Зокрема, скаржник вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у зв`язку із відсутністю правової позиції Верховного Суду з приводу виплати одноразової грошової допомоги за статтею 9 Закону України №2262-XII при звільненні «за угодою сторін», при цьому суди першої та апеляційної інстанцій по-різному застосовують норму права під час вирішення подібних ситуацій. Також скаржник зазначає, що формування висновку Верховного Суду з порушеного у скарзі питання має значний суспільний інтерес для інших співробітників ДБР, які потенційно можуть опинитися в такій ситуації при звільненні. Окрім цього, ця справа має виняткове значення для позивача, оскільки через «прогалини в законодавстві» склалася ситуація, що позивачу довелося в судовому порядку відстоювати своє право на отримання гарантованої Законом допомоги при звільненні.

Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами, доходить висновку про наявність в цьому випадку обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, що уможливлює допуск цієї касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Обґрунтування скаржником наявності підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.

Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а також підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328 - 330, 334, 335, 338 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Бабійчук Ірини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року у справі №400/11695/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Витребувати справу №400/11695/23 із Миколаївського окружного адміністративного суду.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кашпур

Судді: О.Р. Радишевська

С.А. Уханенко