Рішення

від 13.05.2024 по справі 638/7109/19

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/7109/19

Провадження № 2/638/390/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Почерніної А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Сенс Банк, державного реєстратора КП Регістрсервіс Первомайської міської ради Харківської області Андрусович Олександра Олександровича, державного реєстратора Кобзарівської сільської ради Валківського району Харківської області Іваницького Євгена Анатолійовича про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на іпотечне майно,-

встановив:

15 травня 2019 року ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до АТ «Укрсоцбанк», КП «Регістрсервіс» Первомайської міської ради Харківської області, в якому просить скасувати рішення державного реєстратора КП «Регістрсервіс» Первомайської міської ради Харківської області Андрусовича О.О. про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45668198 від 22.02.2019 19:19:16, про реєстрацію за акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) права приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з внесенням запису про скасування державної реєстрації речових прав та відновленням запису про реєстрацію права власності ОСОБА_4 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтуванні позовної заяви зазначають, що на підставі договору купівлі-продажу від 16 травня 2022 року ОСОБА_4 набула права власності на спірну квартиру. Діючи як майновий поручитель ОСОБА_5 за її кредитним зобов`язанням, позивач 08 лютого 2007 року уклала з АТ «Укрсоцбанк» іпотечний договір № 830/27/14-4/48/7-017, предметом якого стала квартира АДРЕСА_2 . З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01 квітня 2019 року позивач дізналась про прийняття державним реєстратором КП «Регістрсервіс» рішення від 22 лютого 2019 року про реєстрацію права власності на квартиру за банком. Представник позивача зазначає, що відповідачі порушили порядок позасудового врегулювання, передбачений ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», оскільки не надіслали ОСОБА_4 письмової вимоги про усунення порушень, а тому вона була позбавлена права власності незаконно. У зв`язку з невиконанням банком вказаної норми представник позивача вважає, що рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру підлягає скасуванню із відновленням попереднього запису в Державному реєстрі.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 травня 2019 року заявупредставника ОСОБА_4 адвокатаОстапенко Д.М.про забезпеченняпозову усправі запозовом ОСОБА_4 до АТ«Укрсоцбанк»,КП «Регістрсервіс»про скасуваннярішення державногореєстратора прореєстрацію прававласності наіпотечне майнозадоволено частково.Постановлено заборонитивідчуженняквартири АДРЕСА_2 , що належить АТ «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019). В іншій частині вимог клопотання відмовлено.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 травня 2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

22 серпня 2019 року від представника АТ «Укрсоцбанк» до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що АТ «Укрсиббанк» завчасно надіслав повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування позасудового врегулювання на підставі договору про анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням від 07 серпня 2018 року, яке містило вимогу про сплату боргу, розмір якого станом на 16 березня 2018 року складає 2800812,57 грн. Також вказане повідомлення містило попередження про те, що в разі невиконання вимоги про сплату боргу за кредитним договором протягом 30 днів, АТ «Укрсоцбанк» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку передбаченому ЗУ «Про іпотеку». Зазначає, що відповідно до іпотечного договору № 830/27/14-4/48/7-017 від 08 лютого 2007 року сторони , а саме: АТ «Укрсоцбанк» з одного боку та ОСОБА_4 з іншого, дійшли згоди, що іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку». Таким чином, іпотечний договір № 830/27/14-4/48/7-017 від 08 лютого 2007 року містить застереження щодо реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки. Таким чином, представник АТ «Укрсоцбанк» зазначає, що позовна заява є необґрунтованою і такою, що не може підлягати задоволенню.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2019 року клопотання представника позивача ОСОБА_3 про витребування доказів задоволено. Витребувано з КП «Регістрсервіс» Первомайської міської ради Харківської області належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для прийняття державним реєстратором КП «Регістрсервіс» Первомайської міської ради Харківської області Андрусовичем О.О. рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень з відкриттям розділу, індексний номер 45668198 від 22.02.2019 року про реєстрацію за АТ «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) права приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 березня 2020 року клопотання представника позивача ОСОБА_3 задоволено. Зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до АТ «Укрсоцбанк», КП «Регістрсервіс» про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на іпотечне майно до залучення до участі у справі правонаступників позивача ОСОБА_4 .

Ухвалою Дзержинськогорайонного судум.Харкова від 15 лютого 2021 року залучено ОСОБА_1 та ОСОБА_6 до участі у справі в якості правонаступників ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відновлено провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_4 до АТ «Укрсоцбанк», КП «Регістрсервіс» про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на іпотечне майно.

Ухвалою Дзержинськогорайонного судум.Харкова від 07 червня 2021 року клопотання представника АТ «Альфа-Банк» - Сербінова О.В. - задоволено. Залучено до участі у справі правонаступника АТ «Укрсоцбанк» - АТ «Альфа-Банк».

22 вересня 2021 року до суду від представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Остапенка Ю.О. надійшла уточнена позовна заява, в якій останнім було визначено ще одного відповідача по справі державного реєстратора Кобзарівсьої сільської ради Валківського району Харківської області Іваницького Є.А. В обґрунтування уточненої позовної заяви, представник позивачів зазначає, що відповідачі порушили порядок позасудового врегулювання, передбачений ст. 35 ЗУ Про іпотеку, оскільки надіслана ОСОБА_4 письмова вимога про усунення порушень грунтується на значно завищеному обсязі майнових вимог з боку банка, тому вона була позбавлена права власності незаконно. Зазначає, що ПАТ Укрсоцбанк вимагало від боржника ОСОБА_5 та її поручителя ОСОБА_4 сплати боргу, розмір якого станом на 16 березня 2018 року становив 106605,62 доларів США або 2800812,57 грн. В свою чергу, згідно з рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків від 01 березня 2011 року у справі № 335/10 з ОСОБА_5 було вирішено стягнути на користь ПАТ Укрсоцбанк 513089,87 грн. заборгованості за кредитним договором № 830/27/14-4/2/7-011 від 08 лютого 2007 року, тобто за договором, виконання якого було забезпечено іпотекою квартири ОСОБА_4 . Таким чином, після отримання ПАТ Укрсоцбанк (правонаступником якого є АТ Альфа Банк) рішення третейського суду про дострокове стягнення з ОСОБА_5 залишку боргу за кредитом зі штрафними санкціями, банк не мав жодних правових підстав для продовження нарахування відсотків, про які зазначено в надісланій ОСОБА_4 вимозі, а відтак вказана банком заборгованість в розмірі 2800812,57 грн. є повністю необгрунтованою.

19 листопада 2021 року до суду від представника відповідача АТ «Альфа банк» надійшли пояснення на уточнену позовну заяву, в якому останній посилався на позицію, яка була викладена у відзиві на позовну заяву. Також посилався на позицію Великої Палати ВС у справі № 361/7543/17 відповідно до якої, звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, а отже таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б розумітися як подвійне. Також зазначив, що рішення про стягнення суми боргу на яке посилається позивачі, не було виконано з боку боржника, що порушило законні права та інтереси банка.

Ухвалою Дзержинськогорайонного судум.Харкова від16листопада 2023року клопотанняпредставника АТ«Альфа Банк»про замінуу справіза позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до АТ«Альфа Банк»,КП «Регістрсервіс»про скасуваннярішення державногореєстратора прореєстрацію прававласності наіпотечне майноАТ «АльфаБанк» наАТ «СенсБанк» задоволено.Замінено відповідачаАТ «АльфаБанк» наАТ «СенсБанк» уцивільній справіза позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до АТ«Альфа Банк»,КП «Регістрсервіс»про скасуваннярішення державногореєстратора прореєстрацію прававласності наіпотечне майно.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 січня 2024 року підготовче судове засідання закрито та призначено розгляд справи по суті.

В судове засідання позивачі не з`явились. 11 квітня 2024 року від представника позивачів до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачів.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся.

Державний реєстратор КП Регістрсервіс Первомайської міської ради Харківської області Андрусович О.О. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся.

Державний реєстратор Кобзарівської сільської ради Валківського району Харківської області Іваницький Є.А. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся.

Суд дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 08 лютого 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк - правонаступником якого є АТ «Сенс-Банк» (далі - Кредитор) та ОСОБА_5 (далі - Позичальник) укладено договір кредиту № 830/27/14-4/12/7-011.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпечності, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 77600 доларів США, зі сплатою 12,25% процентів річних.

Відповідно до п. 1.3, 1.3.1 вказаного договору, в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витратна здійснення забезпеченою іпотекою вимоги, кредитор укладає: в день укладання цього договору - з майновим поручителем - ОСОБА_4 - іпотечний договір № 830/27/14-4/48/7-017 від 08 лютого 2007 року, за умовами якого майновий поручитель передає кредитору в іпотеку трьохкімнатну квартиру загальною площею 88.5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 489850 грн.

З копії іпотечного договору вбачається, що 08 лютого 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк правонаступником якого є АТ «Сенс-Банк» (далі - Іпотекодержатель) та ОСОБА_4 (далі - Іпотекодавець) укладено договір іпотеки № 830/27/14-4/48/7-017 відповідно до умов якого, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення позичальником основного зобов`язання трьохкімнатну квартиру загальною площею 88.5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пунктів 2.4.3, 2.4.4 вказаного іпотечного договору іпотекодержатель має право: у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; у разі невиконання іпотекодавцем хоча б одного зі своїх обов`язків, встановлених згідно з п.п. 2.1.1 - 2.1.11 цього договору вимагати дострокового виконання позичальником основного зобов`язання, а у разі його невиконання - забезпечити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктами 4.5-4.5.4 вказаного договору іпотеки встановлено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: на підставі рішення суду; шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому ст. 37 ЗУ Про іпотеку; шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 ЗУ Про іпотеку; шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому ст. 6 ЗУ Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна права власності на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровано 22.02.2019 за ПАТ «Укрсоцбанк», форма власності: приватна. Підстава виникнення права власності: довідка-розрахунок заборгованості, серія та номер: бн, виданий 16 березня 2018 року, видавник: ПАТ Укрсоцбанк; повідомлення про вручення, серія та номер: бн, видавник 18.10.2018, видавник: Укрпошта; повідомлення серія та номер: USB/254, виданий 07.06.2018, видавник: Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк; договір кредиту, серія та номер: 830/27/14-4/12/7-011, виданий 08.02.2007, видавник: Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку Укрсоцбанк; іпотечний договір, серія та номер: 830/27/14-4/48/7-017, виданий 08.02.2007, видавник Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку Укрсоцбанк.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна права власності на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровано 18.11.2020 за ПАТ «Альфа-Банк». Підстава для державної реєстрації: рішення №5/2019, серія та номер:10305,10306, виданий 15.10.2019, видавник: н/п Київського МНО Розсоха С.С.; передавальний акт, серія та номер: б/н, виданий 11.10.2019, видавник: АТ Альфа-Банк; іпотечний договір, серія та номер: 830/24/27/14-4/48/7-017, виданий 08.02.2007, видавник Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку Укрсоцбанк.

Позивач вважає вказані рішення державних реєстраторів незаконним та прийняті з порушенням вимог законодавства а право власності набуте АТ Сенс Банк набуто незаконно.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).

Відповідно до статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, у статті 575 ЦК України наведено окремі види застав та вказано, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Отже, іпотека є особливим видом застави, за яким виконання зобов`язань забезпечується виключно нерухомим майном. Іпотека регулюється не лише загальним законодавством - ЦК України, Законом України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу», а й спеціальним -Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 ЗУ «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У частині першій статті 12 Закону України «Про іпотеку» вказано, що в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (частина перша статті 35 ЗУ «Про іпотеку»).

Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді (частини перша, друга статті 37 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно з п. 4.5 та п.п. 4.5.2 Іпотечного договору від 08 липня 2007 року укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк правонаступником якого є АТ «Сенс-Банк» та ОСОБА_4 іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із таких способів як шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 ЗУ «Про іпотеку».

Згідно із пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відповідно до пункту 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 9, 15 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, та статті 37 Закону № 898-IV порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 607/8488/18 (провадження № 61-7603св19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 (провадження № 14-711цс19) зазначено, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.

В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.

Так, з матеріалів справи встановлено, що 07 червня 2018 року ПАТ Укрсоцбанк було надіслано на адресу ОСОБА_5 (позичальника) та ОСОБА_4 (іпотекодавець) повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням (Том 1, а.с. 200, 203).

З копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, яке було долучено до матеріалів справи представником АТ Альфа-Банк вбачається, що ОСОБА_4 12.06 особисто отримала вказане повідомлення банка (Том 1 а.с. 206).

Враховуючи, що банком були виконанні всі дії вказані у законодавстві для звернення стягнення на предмет іпотеки, у державного реєстратора були наявні підстави для державної реєстрації права власності за АТ Укрсоцбанк.

Таким чином, в супереч вимогам статей 76 84 ЦПК України, представником позивачів не доведено перед судом той факт, що державним реєстратором не було дотримано вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Щодо реєстрації державним реєстратором Іваницьким Є.А. права власності на спірну квартиру за АТ Альфа Банк в період дії заборони суду на відчуження квартири суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 травня 2019 року заявупредставника ОСОБА_4 адвокатаОстапенко Д.М.про забезпеченняпозову усправі запозовом ОСОБА_4 до АТ«Укрсоцбанк»,КП «Регістрсервіс»про скасуваннярішення державногореєстратора прореєстрацію прававласності наіпотечне майнозадоволено частково.Постановлено заборонитивідчуженняквартири АДРЕСА_2 , що належить АТ «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019). В іншій частині вимог клопотання відмовлено.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна права власності на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровано 18.11.2020 за ПАТ «Альфа-Банк». Номер запису про право власності: 39349085. Підстава для державної реєстрації: рішення №5/2019, серія та номер:10305,10306, виданий 15.10.2019, видавник: н/п Київського МНО Розсоха С.С.; передавальний акт, серія та номер: б/н, виданий 11.10.2019, видавник: АТ Альфа-Банк; іпотечний договір, серія та номер: 830/24/27/14-4/48/7-017, виданий 08.02.2007, видавник Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку Укрсоцбанк.

Так, станом на дату здійснення вказаної реєстрації державним реєстратором ухвала суду про забезпечення позову від 16 травня 2019 року, не була скасована та не втратила свою дію.

Згідно копії рішення № 5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з 15.10.2019.

Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 року було вирішено затвердити Передавальний акт (п. 2.1. протоколу).

Таким чином, 15 жовтня 2019 року відповідно до підпункту «г» пункту 11 частини 4 статті 1 ЗУ «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», пунктів 3.1., 5.3., Постанови Правління НБУ № 189 від 27.06.2008 року «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників», було затверджено Передавальний акт, у відповідності до якого АТ «Альфа-Банк» у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

Згідно п. 1 Передавального акта від 15 жовтня 2019 року, внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ «Альфа Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження цього Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» а саме з 15.10.2019 року.

Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України, «Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників».

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. №1952- IV, «Порядком державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженою Постановою КМУ 25 грудня 2015 р. № 1127», передбачена процедура державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею у власність фізичним та юридичним особам майна у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи.

Отже дії державного реєстратора Іваницького Є.А. щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 39349085 від 18 листопада 2020 року, згідно якого на підставі передавального акту б/н від 11 листопада 2019 року укладеного між AT «Альфа-Банк» та AT «Укрсоцбанк» право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за AT «Альфа-Банк» є правомірними діями, пов`язані лише з реорганізацію юридичної особи.

Щодо рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків від 01 березня 2011 року про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором №830/27/14-4/12/7-011 від 08 лютого 2007 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до копії рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків від 01 березня 2011 року по справі № 335/10 позов Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк, що є правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено повністю: Вирішено стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк 513089,87 грн. заборгованості та 5530,90 грн. витрат, пов`язаних з вирішенням спору Третейським судом.

За приписами статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; чинне законодавство (частина перша статті 598, статті 599 - 601, 604 - 609 ЦК України) не пов`язує припинення зобов`язання з прийняттям судового рішення.

Також відповідно до статті 1 ЗУ «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 ЗУ «Про іпотеку»).

Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (стаття 17 ЗУ «Про іпотеку»).

Відповідне регулювання наведено також у статті 593 ЦК України.

Згідно із частиною першою статті 7 ЗУ «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Відповідно до статті 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором за наведеними вище положеннями законодавства не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі №921/107/15-г.

Також, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних доказів виконання ОСОБА_5 рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків від 01 березня 2011 року по справі № 335/10.

Таким чином, при зверненні ПАТ Укрсоцбанк до державного реєстратора КП «Регістрсервіс» Первомайської міської ради Харківської області Андрусовича О.О. з відповідною заявою про звернення стягнення на іпотечне майно, у ПАТ Укрсоцбанк існувало порушене право, у зв`язку з невиконанням ОСОБА_5 кредитних зобов`язань.

В частині позовних вимог до відповідачів: державного реєстратора Андрусовича О.О. та державного реєстора Іваницького Є.А. суд зазначає, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, що узгоджується із висновками постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що у подібних з цією справах за позовом іпотекодавця до державного реєстратора спірні правовідносини виникають здебільшого саме між позивачем та іпотекодержателем через невиконання договірних зобов`язань і реалізацію прав іпотекодержателя щодо предмета іпотеки - нерухомого майна позивача (постанова від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц). Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункт 36)).

Суд зазначає, що встановленими обставинами справи підтверджено, що спір у позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник саме з АТ «Сенс Банк» з приводу порушення банком права власності позивачів на квартиру, внаслідок дій іпотекодержателя щодо реєстрації за ним такого права. Державний реєстратор не є належним відповідачем у даних правовідносинах.

Враховуючи викладене, суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки даним рішенням суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 травня 2019 року.

Розподіл судових витрат здійснено на підставі ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволеніпозовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Сенс Банк, державного реєстратора КП Регістрсервіс Первомайської міської ради Харківської області Андрусович Олександра Олександровича, державного реєстратора Кобзарівської сільської ради Валківського району Харківської області Іваницького Євгена Анатолійовича про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на іпотечне майно відмовити в повному обсязі.

Судовий збір залишити за позивачами.

Скасувати заходизабезпеченняпозовувжиті ухвалоюДзержинськогорайонногосуду м.Харковавід16травня2019рокушляхомзаборони відчуженняквартири АДРЕСА_2 .

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному веб-порталі судової влади України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ).

Відповідач: Акціонерне товариство «Сенс-Банк» (ЄДРПОУ 23494714, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська 100).

Відповідач: Державний реєстратор КП «Регістрсервіс» Первомайської міської ради Харківської області Андрусович Олександр Олександрович (адреса: Харківська область, м. Первомайський, мікрорайон , буд. 58, кім. 4).

Відповідач: Державний реєстратор Кобзарівської сільської ради Валківського району Харківської області Іваницький Євген Анатолійович (адреса: Харківська область, Валківський район, с. Кобзарівка, вул. Центральна 3).

Повний текст судового рішення складено 21 травня 2024 року.

Суддя Л.М. Рибальченко