Ухвала

від 22.05.2024 по справі 202/11166/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/11166/23

Провадження № 1-кс/202/3589/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

22 травня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, яке подане у кримінальному провадженні № 12022040000000504 від 23.09.2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся з погодженим із прокурором клопотанням, в якому просить накласти арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме транспортний засіб «CHEVROLET LACETTI», номерний знак НОМЕР_1 , vin-код НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 2007 року випуску.

З метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження майна розглянути клопотання про арешт майна без участі власника майна.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022040000000504 від 23.09.2022 року.

В цьому кримінальному провадженні 17 квітня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме службової недбалості, внаслідок якої Державному підприємству «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787) заподіяно матеріальні збитки на загальну суму 15 209 306,40 грн., що спричинило тяжкі наслідки.

Слідчий зазначає, що під час досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно підозрюваного з метою забезпечення в майбутньому відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову), забезпечення можливої конфіскації майна як виду кримінального покарання, оскільки є ризик відчуження цього майна на користь третіх осіб.

Відповідно до частини 2 статті 172 КПК України з метою забезпечення арештумайна слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотанняслідчого безповідомлення власника майна.

Слідчий суддя, ознайомившись із клопотанням та доданими до нього матеріалами, приходить до висновку, що клопотанняслідчого підлягає задоволенню за наступних підстав:

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022040000000504 від 23.09.2022 року, в якому 17 квітня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме службової недбалості, що спричинило тяжкі наслідки.

На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 слідчим надано копію протоколу обшуку, копії наказів про призначення на посаду виконуючого обов`язки заступника генерального директора ДП «СхідГЗК», копію висновку судово-економічної експертизи, протоколи допиту свідків.

З матеріалів клопотання слідчого вбачаться, що у кримінальному провадженні 18 квітня 2024 року прокурором заявлений цивільний позов в інтересах держави в особі Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787) про відшкодування шкоди в розмірі 15 209 306,4 грн., відповідачем за яким є підозрюваний ОСОБА_5 .

При розгляді клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя виходить із того, що заходи забезпечення кримінальногопровадження,до якиху томучислі належитьарешт майна,застосовуються зметою досягненнядієвості цьогопровадження (стаття 131 КПК України).

За змістом частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини 5 статті 170КПКУкраїни, на яку слідчий посилається в своєму клопотанні, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до частини 6 статті 170КПКУкраїни у випадку,передбаченому пунктом4частини другоїцієї статті,арешт накладаєтьсяна майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно з частиною 7 статті 170 КПК України арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

При цьому частиною 8 статті 170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (частина 11 статті 170 КПК України).

Частиною 4 статті 172 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.

Відповідно до частини 1 статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разізадоволення клопотанняслідчий суддя,суд застосовуєнайменш обтяжливийспосіб арештумайна.Слідчий суддя,суд зобов`язанийзастосувати такийспосіб арештумайна,який непризведе дозупинення абонадмірного обмеженняправомірної підприємницькоїдіяльності особи,або іншихнаслідків,які суттєвопозначаються наінтересах іншихосіб (частина четверта статті 173 КПК України).

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Тобто санкцією частини 2 статті 367 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , не передбачено такого виду покарання як конфіскація майна.

Тож доводи слідчого щодо необхідності забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного є безпідставними.

Водночас слідчий суддя враховує, що у кримінальному провадженні прокурором заявлений до ОСОБА_5 цивільний позов про відшкодування шкоди в сумі 15209306,40 грн., яка в разі задоволення такого позову може бути стягнута з нього.

Тому слідчий суддя знаходить обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності вжиття заходу забезпечення можливого відшкодування шкоди (цивільного позову).

Слідчий суддя вважає доведеним, що належне підозрюваному на праві приватної власності майно може бути ним відчужене, оскільки до нього пред`явлений цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушення, тобто він є особою, заінтересованою у результатах кримінального провадження та вирішення цивільного позову. Відчуження підозрюваним належного йому майна може ускладнити чи зробити неможливим відшкодування шкоди у разі доведеності у подальшому його підозри у вчиненні кримінального правопорушення та завданні збитків.

Отже, з метою забезпечення відшкодування шкоди (цивільного позову) слід накласти арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження на належне підозрюваному майно, а саме транспортний засіб «CHEVROLET LACETTI», номерний знак НОМЕР_1 , vin-код НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 2007 року випуску.

На переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси підозрюваного як власника майна та накладення арешту не матиме негативних наслідків для підозрюваного та третіх осіб, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, і завданні збитків на суму 15209306,40 грн., що підтверджується матеріалами досудового розслідування, та до нього у кримінальному провадженні заявлений цивільний позов на вказану суму. При цьому накладений арешт не позбавляє його та третіх осіб права користування майном. Тобто арештом майна на підозрюваного та інших осіб не буде покладено надмірний тягар.

Керуючись ст. ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження на майно, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на транспортний засіб «CHEVROLET LACETTI», номерний знак НОМЕР_1 , vin-код НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 2007 року випуску.

Роз`яснити, що відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_6