Ухвала

від 21.05.2024 по справі 202/11166/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/937/24 Справа № 202/11166/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю (в режимі відеоконференції):

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2024 року про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який має вищу освіту, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2024 року клопотання слідчого відділу РЗЗС СУ ГУНП в Дніпропетровській області про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задоволене частково, обрано цьому підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 процесуальні обов`язки: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (дислокації); утриматися від спілкування у будь - якому вигляді з потерпілими і свідками у кримінальному провадженні до їх допиту у судовому засіданні з розгляду справи по суті у не передбачений чинним КПК України спосіб; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, що ОСОБА_8 небезпідставно підозрюється у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, що підтверджується здобутими в ході досудового розслідування доказами.

Одночасно зазначено про недостатнє обґрунтування стороною обвинувачення заявлених ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України і того, що до підозрюваного неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід.

Враховано дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, сімейний та майновий стан, інші відомості, що мають значення, та визнано, що застосування альтернативного запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання забезпечить належну процесуальну поведінку цього підозрюваного

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб, з покладенням відповідних обов`язків.

В обґрунтування своїх доводів посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, доведеність заявлених ризиків і неможливість запобігти їм шляхом застосування альтернативного запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

Зазначає, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за який передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або без такого, а тому існує ризик переховування від слідства та суду, а також в разі перебування його на волі він зможе незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадження, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вказує, що з урахуванням встановлених ризиків лише застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку останнього.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту; підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 179 КПК України до підозрюваного, обвинуваченого може бути застосоване у якості запобіжного заходу особисте зобов`язання, яке полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчого зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані, а доводи прокурора щодо незаконності ухвали слідчого судді, викладені в апеляційній скарзі та у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, є необґрунтованими.

Так, клопотанням слідчого та доданими до нього доказамипідтверджується, що відділом РЗЗС СУ ГУНП в Дніпропетровської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022040000000504 від 23.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

17 квітня 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Колегія суддів не вважає за доцільне вдаватися до детального обговорення обґрунтованості підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення з огляду на те, що вона достатньою мірою підтверджується доказами, доданими до клопотання слідчого, та не оспорюється прокурором в апеляційній скарзі.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що фактично відносно підозрюваного існує лише ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, втім він випливає виключно із самого факту можливого притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності, а відтак не є істотно вагомим.

Не наведено прокурором даних про те, що підозрюваний може незаконно вливати на свідків чи підозрюваних у цьому кримінальному правопорушенні, органом досудового розслідування не наведено фактів тиску зі сторони підозрюваного та конкретних осіб. Крім того ризик перешкоджання кримінальному провадженню шляхом спотворення бухгалтерської чи договірної документації колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки підозрюваний звільнений з посади два роки тому.

Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_8 саме запобіжного заходу у виді домашнього арешту колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України лише у такий спосіб.

Також колегія суддів оцінює як такий, що відповідає встановленим фактичним обставинам і відомостям про особу підозрюваного, висновок слідчого судді про можливість усунення встановлених ризиків достатньою мірою шляхом застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, з покладенням на нього відповідних обов`язків, який до цього часу підтверджує свою дієвість.

При цьому апеляційним судом враховується, що відносно цього підозрюваного встановлено наявність лише одного ризику, який в свою чергу обумовлений головною мірою суворістю покарання, що загрожує останньому у випадку визнання його винуватим, втім ця обставина не є достатньою для застосування до нього більш суворого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Також приймається до уваги, що на час апеляційного розгляду ОСОБА_8 фактично перебуває під дією особистого зобов`язання вже 28 днів, і стороною обвинувачення не надані відомості про вчинення ним у цей період будь-яких дій на шкоду досудовому розслідуванню з числа передбачених ст. 177 КПК України, неявки за викликом, або про те, що з будь-яких інших міркувань застосований до нього запобіжний захід виявися недостатньо дієвим.

Крім того, ОСОБА_8 є військовослужбовцем ЗСУ та на даний час і перебуває у зоні ведення бойових дій, у зв`язку із чим застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем проживання у АДРЕСА_2 , про що порушує питання прокурор в апеляційній скарзі, є вочевидь недоцільним.

З урахуванням наведеного колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2024 року про часткове задоволення клопотання слідчого відділу РЗЗС СУ ГУНП в Дніпропетровській області та застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4