Ухвала

від 22.05.2024 по справі 344/1861/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/1861/18

Провадження № 22-з/4808/48/24

Головуючий у 1 інстанції

Суддя-доповідач Томин

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючої Томин О.О.

суддів: Бойчука І.В., Пнівчук О.В.,

за участю секретаря Петріва Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Вищого художнього професійного училища №3 м. Івано-Франківська про роз`яснення постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Вищого художнього професійного училища №3 м. Івано-Франківська про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 04 травня 2023 року в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 04 травня 2023 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищого художнього професійного училища №3 м. Івано-Франківська про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_1 на дане рішення суду подала апеляційну скаргу.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 04 травня 2023 року - без змін.

Позивач оскаржила вказану постанову до касаційного суду.

Постановою Верховного Суду від 17 січня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 травня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Вищого художнього професійного училища №3 міста Івано-Франківська про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди скасовано. Позов ОСОБА_1 до Вищого художнього професійного училища №3 міста Івано-Франківська про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди задоволено. Скасовано Наказ Вищого художнього професійного училища №3 м. Івано-Франківська №07-ОС від 17 січня 2018 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчальної роботи Вищого художнього професійного училища №3 міста Івано-Франківська з 17 січня 2018 року. Стягнуто з Вищого художнього професійного училища №3 міста Івано-Франківська на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 8000 грн. Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Вищого художнього професійного училища №3 міста Івано-Франківська про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 04 травня 2023 року в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, ухвалено нове судове рішення в цій частині. Позов ОСОБА_1 до Вищого художнього професійного училища №3 м. Івано-Франківська про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Стягнуто з Вищого художнього професійного училища №3 м. Івано-Франківська на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 січня 2018 року по 31 серпня 2020 року включно в розмірі 119886 грн. 76 коп., стягнувши із присудженої суми всі обов`язкові платежі та внески. Стягнуто з Вищого художнього професійного училища №3 м. Івано-Франківська на користь ОСОБА_1 3524 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарги. Стягнуто з Вищого художнього професійного училища №3 м. Івано-Франківська в дохід держави 3519 грн. 13 коп. судового збору за подання позову до суду першої інстанції, апеляційної та касаційної скарги.

15.05.2024 року до Івано-Франківського апеляційного суду надійшла заява, підписана директором Вищого художнього професійного училища №3 м. Івано-Франківська, про роз`яснення постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року щодо того, чи повинне Вище художнє професійне училище №3 м. Івано-Франківська, виконуючи вказану постанову, здійснити утримання податків і зборів із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої рішенням суду, а саме податок на доходи фізичних осіб в сумі 21579 грн. 62 коп. та військовий збір в сумі 1798 грн. 30 коп.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 16.05.2024 року призначено заяву Вищого художнього професійного училища №3 м. Івано-Франківська про роз`яснення постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського апеляційного суду на 09 год. 45 хв. 22 травня 2024 року; викликано в судове засідання учасників справи.

В судовому засіданні апеляційного суду представники заявника - директор Коростіль Н.Ж. та адвокат Говзан М.М. вказану заяву про роз`яснення постанови підтримали, просили суд її задовольнити.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, повідомлялися про дату, час та місце розгляду заяви належним чином.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вирішила розглядати заяву за відсутності позивача та її представника.

Вислухавши суддю-доповідача, представників заявника, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви з таких підстав.

Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

У відповідності до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

З наведеного вбачається, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Таким чином, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Отже, роз`яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний і зрозумілий виклад рішення, розуміння та сприйняття якого викликає труднощі. При цьому роз`яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі №233/3676/19 (провадження №14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду».

Вказані висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі №758/9406/19, від 09 червня 2021 року у справі №758/420/17, ухвалі від 15 липня 2020 року у справі №357/4496/18.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просила, зокрема, поновити її на посаді викладача та на посаді заступника директора з навчальної роботи; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Верховного Суду від 17 січня 2024 року, зокрема, ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника директора з навчальної роботи Вищого художнього професійного училища №3 міста Івано-Франківська з 17 січня 2018 року. Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Вищого художнього професійного училища №3 міста Івано-Франківська про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Частиною 2 статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Абзацом 3 пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до підпункту 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 цього Кодексу.

Суд не є податковим агентом, тому обов`язок відрахувати зазначені податки і збори закон покладає на роботодавця.

Згідно п. 5 ч. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 року задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Також Верховний Суд в постанові від 18 липня 2018 року по справі №359/10023/16-ц дійшов висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, розраховуються без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку повинен нарахувати роботодавець під час виконання відповідного судового рішення. Під час вирішення питання про призначення суми, яка підлягає стягненню на користь позивача, суд має вказувати суму без відрахування з неї податків і зборів.

Відтак, у постанові Івано-Франківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року зазначено, зокрема, «Стягнути з Вищого художнього професійного училища №3 м. Івано-Франківська (код ЄДРПОУ 02544313, місцезнаходження: вул. Дж. Дудаєва, 35, м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 (1971 року народження, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 січня 2018 року по 31 серпня 2020 року включно в розмірі 119886 (сто дев`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 76 коп., стягнувши із присудженої суми всі обов`язкові платежі та внески.».

Таким чином, судове рішення, яке просить роз`яснити Вище художнє професійне училище №3 м. Івано-Франківська, є мотивованим, чітким та зрозумілим і не містить варіантів різного тлумачення резолютивної частини, яка викладена чітко, доступно і не є суперечливою.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви Вищого художнього професійного училища №3 м. Івано-Франківська про роз`яснення постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 271, 389, 390 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні заяви Вищого художнього професійного училища №3 м. Івано-Франківська про роз`яснення постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Вищого художнього професійного училища №3 м. Івано-Франківська про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 04 травня 2023 року в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуюча: О.О. Томин

Судді: І.В. Бойчук

О.В. Пнівчук

Повний текст ухвали складено 22 травня 2024 року.