Ухвала

від 22.05.2024 по справі 592/5861/21

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/5861/21

Провадження № 2-р/592/4/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Шияновська Т.В., дослідивши заяву представника ТОВ «СГ-ТРАНС» Снопова С.С. про роз`яснення судового рішення по справі №592/5861/21,

в с т а н о в и л а :

У травні 2021 року ТОВ «СГ-ТРАНС» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 32 672,55 грн

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.10.2022 відмовлено у задоволені позову.

Постановою Сумського апеляційного суду від 19.01.2023 апеляційну скаргу ТОВ «СГ-ТРАНС» залишено без задоволення, рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.10.2022 залишено без змін.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.02.2024 відмовлено в задоволені заяви представника ТОВ «СГ-ТРАНС» Снопова С.С. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.10.2023 у справі №592/5861/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ-ТРАНС» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу; вказане судове рішення залишено в силі.

В апеляційному порядку ухвала суду від 29.02.2024 ОСОБА_2 не оскаржувалась.

21.05.2024 директор ТОВ «СГ-ТРАНС» звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з заявою, в якій в порядку ст.271 ЦПК України, вимагає надати роз`яснення судового рішення по справі №592/5861/21.

Обґрунтування заяви про роз`яснення рішення суду здійснюється з використанням таких висловлювань та слів: «суддя-доповідач Криворотенко В.І., судді Кононенко О.Ю. та Ткачук С.С. під час винесення постанови 19.01.2023 додатково продемонстрували власну безграмотність та відсутність компетентності», «з метою роз`яснення норм та вимог Податкового кодексу України безграмотним та малоосвіченим в питаннях бюджетного відшкодування ПДВ суддям Шияновській Т.В., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з метою підвищення кваліфікації вищезазначених осіб з абсолютно низькою юридичною кваліфікацією у вказаних питаннях…», «доводжу до відома та звертаю увагу голови Ковпаківського районного суду м. Суми Корольової Г.Ю. на наявність серед суддів вищезазначеної судової інстанції безграмотної та малоосвіченої судді, судді з наднизьким рівнем компетентності, а саме ОСОБА_6 », «з метою притягнення вищезазначеної особи до певних видів відповідальності, а також для документування дисциплінарних проступків та інших правопорушень, вчинених вищезазначеною суддею, вимагаю надати роз`яснення…».

Тобто, звертаючись до суду з заявою про роз`яснення рішення суду, представник ТОВ «СГ-ТРАНС» Снопов С.С. використовує лексику, яка має цинічний (зневажливий характер) та виражає явну неповагу та зневажливе ставлення до судової гілки влади.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (п. п. 2 та 11 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (п.1 ч.2 ст.43 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

У частинах 3 та 4 ст.44 ЦПК України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Отже, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

Так, саме з метою виконання завдання цивільного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами.

Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню цивільного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.

У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників.

Такі висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 13.03.2019 у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14.03.2019 у справі № 9901/34/19, від 07.11.2019 у справі № 9901/324/19).

Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. mutatis mutandis ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

Частиною 1 ст.143 ЦПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Згідно з п.2 ч.1 ст.148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Вжиті представником ТОВ «СГ-ТРАНС» Сноповим С.С. висловлювання у клопотанні, які не притаманні для написання ділових документів, відображають зневажливе ставлення заявника до судової гілки влади загалом, є виявом очевидної неповаги, не спрямовані на ефективний захист його прав, свобод та інтересів, а тому суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.

Таким чином, наявні підстави для визнання дій ОСОБА_2 зловживанням процесуальними правами та залишення без розгляду заяви представника ТОВ «СГ-ТРАНС» Снопова С.С. про роз`яснення рішення суду.

Крім того, з метою запобігання в подальшому зловживанням представником ТОВ «СГ-ТРАНС» Сноповим С.С. процесуальними правами, до нього необхідно застосувати заходи процесуального примусу та стягнути з ТОВ «СГ-ТРАНС» в дохід державного бюджету штраф в розмірі 3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9084 грн.

Керуючись ст.ст.43-44,148,258,260, 271 ЦПК України,

п о с т а н о в и л а:

Визнати, що звернення представника ТОВ «СГ-ТРАНС» Снопова С.С. із заявою про роз`яснення судового рішення є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.

Залишити без розгляду заяву представника ТОВ «СГ-ТРАНС» Снопова С.С. про роз`яснення судового рішення.

Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ-ТРАНС» захід процесуального примусу у вигляді штрафу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ-ТРАНС» в дохід державного бюджету України штраф в розмірі 9084 грн.

Стягувач: Державна судова адміністрація України, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795.

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «СГ-ТРАНС», місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 45/41, код ЄДРПОУ 34923163.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Т.В. Шияновська