Ухвала

від 22.05.2024 по справі 160/21219/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 травня 2024 рокуСправа №160/21219/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОРЯНИЙ-4» про встановлення судового контролю у справі №160/21219/23 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОРЯНИЙ-4» до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради в особі Головного архітектурно-планувального управління про встановлення наявності компетенції, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/21219/23 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОРЯНИЙ-4» до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради в особі Головного архітектурно-планувального управління про встановлення наявності компетенції, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

14.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОРЯНИЙ-4» про встановлення судового контролю у справі №160/21219/23, у якому просить:

- зобов`язати суб`єкта владних повноважень - Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради подати звіт про виконання судового рішення, встановивши строк для його подання.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 29.04.2024 за вих. №4 ОСББ «Зояний-4» направило на адресу Департаменту Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради лист з проханням виконати рішення суду та розглянути заяви про погодження дозволів на розміщення реклами у терміни встановлені відповідно до п. 3.15 Порядку розміщення реклами у м. Дніпрі, а саме, протягом п`яти робочих днів. Однак, Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради рішення суду не виконується.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 призначено до розгляду клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОРЯНИЙ-4» про встановлення судового контролю у справі №160/21219/23 в порядку письмового провадження.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд заяви Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Станом на день розгляду клопотання до суду відповідачем не надано пояснень стосовно поданого клопотання про встановлення судового контролю у справі №160/21219/23.

Розглядаючи подане позивачем клопотання, судом встановлено наступне.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОРЯНИЙ-4» (бульвар Зоряний, буд. 1, секція 4, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 40060840) до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради в особі Головного архітектурно-планувального управління (пр-т Дмитра Яворницького, буд. 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 37454258) про встановлення наявності компетенції, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Встановлено наявність компетенції у сфері управління у Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради в особі Головного архітектурно-планувального управління в частині наявності повноважень на погодження дозволів на розміщення реклами із спеціально уповноваженим органом у сфері містобудування та архітектури при оформленні дозволів на розміщення реклами для Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОРЯНИЙ-4» за адресою м. Дніпро, бульвар Зоряний, будинок 1, секція 4.

Визнано протиправними дії Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради в особі Головного архітектурно-планувального управління щодо відмови у наданні погодження дозволів на розміщення реклами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОРЯНИЙ-4» за адресою м. Дніпро, бульвар Зоряний, будинок 1, секція 4.

Зобов`язано Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради в особі Головного архітектурно-планувального управління повторно розглянути заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОРЯНИЙ-4» від 04.04.2023 №9 та від 03.05.2023 №12 про надання погодження дозволів на розміщення реклами за адресою: м. Дніпро, бульвар Зоряний, будинок 1, секція 4, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОРЯНИЙ-4» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1789 (одна тисяча сімсот вісімдесят дев`ять) грн 33 коп.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.04.2024 апеляційну скаргу Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської залишено без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 в адміністративній справі №160/21219/23 залишено без змін.

Рішення у справі №160/21219/23 набрало законної сили 17.04.2024.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом 15.05.2024 на адресу позивача направлено виконавчі листи у справі №160/21219/23. Доказів отримання виконавчих листів позивачем на момент розгляду заяви у суду не має.

Не погоджуючись з невиконанням рішення суду, позивач звернувся до суду із клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

У відповідності до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу. Поряд з тим, суд зауважує, що такий захід судового контролю підлягає до застосування у разі не виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертає увагу, що норма статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у Кодексу адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувана шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.

Враховуючи позицію суддів, викладену в постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 800/592/17, Кодекс адміністративного судочинства України, в редакції, що застосовується з 15 грудня 2017 року, не пов`язує встановлення судового контролю за виконанням рішення суду із встановленням у резолютивній частині рішення суду відповідачу - суб`єкту владних повноважень обов`язку подати звіт про виконання судового рішення. Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може як під час прийняття рішення у справі, так і після ухвалення рішення у справі (з урахуванням положень ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, метою застосування до суб`єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.

З аналізу викладених норм видно, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Вказаний порядок встановлений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема в ч. 1 цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

На думку суду, встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є можливим та доцільним щодо того боржника, який є стороною виконавчого провадження, та після того, як вжиті органом Державної виконавчої служби заходи не призвели до виконання судового рішення.

Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення, в тому числі і в примусовому порядку, не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання рішення в примусовому порядку.

Судом перевірено подане клопотання про встановлення судового контролю та не встановлено, що позивач звертався до відповідного територіального органу Державної казначейської служби із заявою та виконавчим листом про примусове виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, суд не бачить підстав для задоволення клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі, оскільки позивачем не використано всі передбачені законодавством можливості для належного та повного виконання рішення суду.

З огляду на викладене, клопотання про встановлення судового контролю є передчасним, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОРЯНИЙ-4» про встановлення судового контролю у справі №160/21219/23 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОРЯНИЙ-4» до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради в особі Головного архітектурно-планувального управління про встановлення наявності компетенції, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський