УХВАЛА
22 травня 2024 року
м. Київ
справа №420/10615/23
адміністративне провадження № К/990/13209/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М. В., Мацедонської В.Е.
перевіривши касаційну скаргу Громадської організації «Молодіжний центр розвитку» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі № 420/10615/23 за адміністративним позовом Громадської організації «Молодіжний центр розвитку» до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2024 року цю касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подачі документа про сплату судового збору.
Ухвалу Верховного Суду від 22 квітня 2024 року надіслано одержувачам: Громадська організація «Молодіжний центр розвитку» та представнику позивача - адвокату Базилєві Ю.О. в їх електронні кабінети. Документ доставлено до електронних кабінетів 22 квітня 2024 року о 19:15 год., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
На виконання вимог цієї ухвали суду 07 травня 2024 року скаржник надав платіжну інструкцію № 11 від 06 травня 2024 року про сплату судового збору у розмірі 2340,00 грн.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі Верховний Суд встановив таке.
За визначенням наведеними у підпунктах 5.3, 5.6 та 5.8 пункту 5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС, ЄСІТС відповідно) електронне повідомлення (повідомлення) - це автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом; користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень; офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Розділом ІІ Положення про ЄСІТС визначені основні функції ЄСІТС, відповідно до підпункту 6.5 пункту 6 якого відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», процесуального законодавства України ЄСІТС забезпечує обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу.
Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема, підсистеми «Електронний кабінет» визначено розділом ІІІ Положення про ЄСІТС, відповідно до пункту 17 якого особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства) (підпункт 37 пункту 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).
З огляду на запровадження підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд», що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи підпункту 15.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України щодо обов`язкового вручення судового рішення виключно у паперовій формі, за таких обставин, не мають імперативного характеру.
Отже, аналіз наведених норм у системному зв`язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд» є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.
Ухвала Верховного Суду від 22 квітня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху внесена до АСДС, підписана кваліфікованим підписом, направлена скаржнику та його представнику через підсистему «Електронний суд», та згідно з інформацією АСДС її доставлено до електронних кабінетів Громадської організації «Молодіжний центр розвитку» та адвоката Базилєвої Ю.О. 22 квітня 2024 року о 19:15 год., а з огляду на приписи частини шостої статті 251 КАС України указаний процесуальний документ вважається врученим 23 квітня 2024 року.
Таким чином, останнім днем установленого судом строку на усунення недоліків відповідно до ухвали про залишення касаційної скарги без руху було 03 травня 2024 року.
Водночас скаржник подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги лише 07 травня 2024 року, здійснив сплату судового збору 06 травня 2024 року, тобто поза межами встановленого судом десятиденного строку.
В заяві про усунення недоліків касаційної скарги скаржник просить поновити строк для усунення недоліків касаційної скарги у зв`язку із тим, що представник Громадської організації «Молодіжний центр розвитку» - адвокат Базилєва Ю.О. наразі територіально знаходиться у м. Херсон, яке постійно під ворожими обстрілами, зв`язок з нею на постійній основі не вдається підтримувати через об`єктивні причини (відсутність мережі, Інтернету). З огляду на такі обставини, Громадська організація «Молодіжний центр розвитку» 25 квітня 2024 року уклала договір із іншим адвокатом для можливості належного захисту своїх прав та інтересів.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022 від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 07 листопада 2022 року №757/2022, від 06 лютого 2023 року № 58/2023, від 01 травня 2023 року №254/2023.
Водночас уведення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах.
За усталеною практикою Верховного Суду питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
У постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд указував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
В аспекті наведеного Верховний Суд зазначає, що посилання скаржника, без надання відповідних доказів на підтвердження, лише на перебування його представника у м. Херсон та утрудненість зв`язку із нею через відсутність мережі, Інтернету, обстрілами міста, колегія суддів зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.
До того ж, зазначаючи про перебування представника Громадської організації «Молодіжний центр розвитку» у м. Херсон не надав доказів, які б підтверджували такі доводи скаржника.
Верховний Суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану, повітряні тривоги чи ракетні обстріли на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів існування таких обставин безперервно та того, як саме такі обставини вплинули на роботу відповідної юридичної особи, що, в свою чергу, обумовило пропуск процесуального строку або необхідність його продовження.
Щодо посилань про укладення 25 квітня 2024 року договору про надання правничої допомоги з іншим адвокатом, то колегія суддів зазначає, що вказуючи на таку обставину скаржник не надав доказів укладення договору з адвокатом саме 25 квітня 2024 року.
Більше того, Верховний Суд зауважує, що цю касаційну скаргу було залишено без руху з підстав не сплати судового збору у встановленому законом розмірі. На переконання Суду здійснення сплати судового збору не вимагає від заявника юридичних знань, а такі дії міг вчинити інший працівник Громадської організації «Молодіжний центр розвитку».
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Тобто, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, скаржник не надав доказів, які б підтверджували реальну відсутність можливості підготувати та подати заяву на усунення недоліків касаційної скарги у встановлений строк.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи те, що скаржник не усунув недоліків касаційної скарги у встановлений Судом строк, касаційна скарга підлягає поверненню.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України,
у х в а л и в:
Касаційну скаргу Громадської організації «Молодіжний центр розвитку» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі № 420/10615/23 повернути скаржнику.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді О.А. Губська М.В. Білак В.Е. Мацедонська
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2024 |
Оприлюднено | 24.05.2024 |
Номер документу | 119212585 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Губська О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні