Ухвала

від 22.05.2024 по справі 595/255/18

БУЧАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 595/255/18

Провадження № 4-с/595/3/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2024 місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Содомори Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Присташ П.Р.,

розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Череватий Петро Миколайович, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , заступник начальника відділу Бучацького відділу ДВСу Чортківськомурайоні Тернопільськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїХотинська Мар`яна Володимирівна,на рішеннядержавного виконавця, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Череватий П.М., звернулася в суд з даною скаргою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу Бучацького відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хотинської М.В. від 18 січня 2024 року, винесену у виконавчому провадженні № 58149196 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 595/255/18, виданого 25 вересня 2018 року Бучацьким районним судом Тернопільської області.

В обґрунтування скарги посилається на те, що заступником начальника відділу Бучацького відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хотинською М.В. 18 січня 2024 року у виконавчому провадженні № 58149196 винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 595/255/18, виданого 26 вересня 2018 року Бучацьким районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики у розмірі 1500 Євро. Вказане рішеннядержавнимвиконавцембуло прийнятонапідставіп.1ч.1ст.34ЗУ«Провиконавче провадження»(надаліпотексту-Закон№1404-VIII)узв`язкуіз надходженням17січня2024року заявиборжника прозупиненнявиконавчого провадження,оскільки вінпроходитьвійськовуслужбу увійськовійчастині НОМЕР_1 ,щопідтверджуєтьсядовідкою вказаноївійськовоїчастини,якадоданаразом іззаявою. Проте,у відповідностідоп.1ч.1ст.34Закону №1404-VIII,виконавецьзупиняєвчинення виконавчихдійуразі проходженняборжникомстроковоївійськової служби,військовоїслужбиза призовомосібофіцерськогоскладу,військовоїслужбиза призовомпідчасмобілізації,наособливийперіод,військовоїслужбиза призовомпідчасмобілізації,наособливийперіод,військовоїслужбиза призовомосібізчисла резервістіввособливийперіод,абоякщоборжник проходитьвійськовуслужбута виконуєбойовізавданнявійськової службиубойовійобстановці чиврайоніпроведення антитерористичноїоперації,здійсненнязаходівіз забезпеченнянаціональноїбезпекиі оборони,відсічіістримування збройноїагресіїРосійськоїФедерації уДонецькійтаЛуганській областях,якщозгідноз умовамислужбипроведеннявиконавчих дійнеможливечина проханнястягувача,якийпроходитьтаку військовуслужбу.Порядокпроходженнягромадянами Українивійськовоїслужбиу ЗбройнихСилахУкраїнита вирішенняпитань,пов`язанихзпроходженням такоїслужбипідчас виконаннягромадянамивійськовогообов`язку взапасі,врегульованоПоложеннямпро проходженнягромадянамиУкраїнивійськової службиуЗбройнихСилах України,затвердженимУказомПрезидента Українивід10грудня2008року№1153/2008.Відповіднодоп.12вказаногоПоложеннявстановлення,змінаабоприпинення правовихвідносинвійськовослужбовців,якіпроходятьвійськову службузаконтрактомта запризовомосібофіцерського складу(зокрема,присвоєннятапозбавлення військовогозвання,пониженнятапоновлення увійськовомузванні,призначеннянапосади тазвільненнязпосад,переміщенняпослужбі,звільненнязвійськової служби,залишеннянавійськовій службіпонадграничнийвік перебуваннянавійськовійслужбі,направленнязакордон,укладеннятаприпинення (розірвання)контракту,продовженняйогостроку,призупиненняконтрактута військовоїслужбитощо)оформлюєтьсяписьмовиминаказами поособовомускладуна підставівідповіднихдокументів,переліктаформа якихвстановлюютьсяМіністерствомоборони України.Проте,матеріаливиконавчогопровадження немістятьдостовірнихдоказів напідтвердженнятого,щоборжникперебуває ускладіЗбройнихСил Україниабоіншихутворених відповіднодозаконувійськових формувань,щопереведеніна воєннийстанабозалучені допроведенняантитерористичноїоперації,оскількиостаннімне наданонаказупоособовому складу. Також, обов`язковою умовоюдлязупиненнявиконавцем виконавчихдійнапідставі п.1ч.1ст.34Закону№1404-VIIIєсаменеможливість проведеннявиконавчихдійв конкретномувиконавчомупровадженнізгідно зумовамислужбиборжника.Зматеріалів,долученихдоданої скарги,таматеріаліввиконавчого провадженнявбачається,щоувиконавчому провадженнізборжникастягуються грошовікоштинапідставі судовогорішення,якенепередбачає вчиненняособистихдійта присутностіборжника,апередбачаєповернення заборгованості,щонезумовлює неможливістьвиконаннярішеннясуду внаслідокобставинзаявленихборжником усвоїйзаяві.Такимчином,відсутнівідомості,якібсвідчили,щоумовиймовірного проходженняборжникомвійськовоїслужби унеможливлюютьвчиненнядержавнимвиконавцем виконавчихдійвмежах виконавчогопровадження.Відповіднодост.18Закону№1404-VIIIвиконавецьзобов`язанийвживати передбаченихцимЗакономзаходів щодопримусовоговиконаннярішень,неупереджено,ефективно,своєчасноів повномуобсязівчинятивиконавчі дії. Відтак, ймовірне перебування боржника на військовій службі не перешкоджає вчиненню виконавчих дій, зокрема списанню коштів з рахунків боржника на які той отримує, заробітну плату (грошове забезпечення), а оскаржувана постанова порушує права стягувача.

Ухвалою БучацькогорайонногосудуТернопільськоїобластівід 06березня2024рокуприйнятодорозглядускаргу ОСОБА_1 тапризначенодорозгляду увідкритому судовомузасіданні. Зобов`язано державного виконавця надати для огляду в судовому засіданні матеріали виконавчого провадження № 58149196.

13 березня 2024 року до суду представником ОСОБА_1 - адвокатом Череватим П.М. подано заяву про стягнення понесених судових витрат, у якій просить стягнути з Бучацького відділу ДВСу Чортківськомурайоні Тернопільськоїобласті Західного міжрегіонального управлінняМіністерства юстиції на користь ОСОБА_1 3000 грн. судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги адвокатом Адвокатського об`єднання «ВІФІКС» - Череватим П.М.

14березня 2024року відпредставника Бучацькоговідділу ДВСу Чортківському районіТернопільськоїобласті Західногоміжрегіональногоуправління Міністерства юстиції досуду надійшлозаперечення наскаргу,у якомупредставник ДВСзазначає,що навиконанні у Бучацького відділуДВС уЧортківськомурайоні Тернопільської області Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції (далі Відділ)перебуває зведеневиконавче провадженняЗВП № 58150252 про стягненняз ОСОБА_2 в користьстягувачів заборгованості,а самещодо примусовоговиконання виконавчоголиста №595/255/18 від 25.09.2018, виданого Бучацькимрайонним судомТернопільської області, про стягненняз ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики у розмірі 1500 Євро, згідно курсу Національного банку України, Євро/гривеня, на день платежу (ВП№ 58149196).21 січня 2019 року державнимвиконавцем винесенопостанову провідкриття виконавчогопровадження № 58149196. 21.01.2019 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. 21.01.2019 року державним виконавцем винесено постанову про об єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження (ЗВП № 58150252). Державним виконавцем направлялися запити до реєструючи органів щодо зареєстрованого майна за боржником. Згідно відповіді на запит до Пенсійного фонду України № 1047280009 від 21.01.2019 про осіб-божників, які отримують пенсію - боржник перебуває на обліку у Головному управлінні ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію. 29.01.2019 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, оскільки боржник отримує пенсію. З пенсії боржника стягнуто 7270,81 грн. боргу в користь стягувана. 14.02.2020 у Відділ надійшло повідомлення від Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області про те, що утримання із пенсії боржника з січня 2020 не проводилися, оскільки у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Тернопільській області знаходиться постанова по ВП №60927273 про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на неповнолітню дитину. Згідно відповіді на запит до Пенсійного фонду України від 29.09.2021 про осіб-божників, які отримують пенсію - боржник перебуває на обліку у Головному управлінні ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію. Згідно відповіді на запит до Пенсійного фонду України від 29.09.2021 про осіб-божників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи - інформацію не знайдено. 19.05.2023 державним виконавцем направлено запит до військової частини НОМЕР_2 про те чи проходить боржник військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . 09.01.2024 державним виконавцем направлено запит до військової частини НОМЕР_1 про те, чи проходить боржник військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 17.01.2024 у Відділ надійшла заява від боржника про зупинення виконавчого провадження, так як останній проходить військову службу у лавах ЗСУ на сході України. До заяви боржник долучив довідку військової частини НОМЕР_1 від 13.01.2024 про те, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про ведення воєнного стану України», затвердженого Законом України від 24.02.2022 та №2102-ІХ, ОСОБА_2 призваний по мобілізації на військову службу з 24.05.2022 та по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 18.01.2024 державним виконавцем, керуючись п.1 ч.1 ст.24 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій. 20.01.2024 вищевказана постанова направлена рекомендованою кореспонденцією сторонам виконавчого провадження за адресою сторін які зазначені у виконавчому проваджені, що підтверджується трек-номером рекомендованого відправлення. 20.02.2024 рекомендована кореспонденція повернулася за зворотною адресою: закінчення встановленого терміну зберігання. 05.03.2024 до Бучацького районного суду представником стягувана ОСОБА_3 подана скарга на рішення державного виконавця по ВП № 58149196. Однак, згідно розносної книги Відділу 28.7-26/2024 номер запису 129, 09.01.2024 стягувану ОСОБА_1 , було надано повторно постанову про відкриття виконавчого провадження № 58149196 з ідентифікатором доступу для ознайомлення матеріалів виконавчого провадження. З вказаних підстав представник Відділу просив визнати строк для подання скарги на рішення державного виконавця пропущеним та в задоволенні скарги на дії державного виконавця відмовити.

Також, 14 березня 2024 року до суду подана заява представника Бучацького відділу ДВС у Чортківськомурайоні Тернопільськоїобласті Західногоміжрегіонального управління Міністерства юстиції про надання для огляду в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження № 67070909. У вказаній заяві представник Відділу просив розглянути справу без їх участі.

01 квітня 2024 року представником ОСОБА_1 адвокатом Череватим П.М. надано письмові пояснення на заперечення представника Бучацького відділу ДВС у Чортківськомурайоні Тернопільськоїобласті Західногоміжрегіонального управління Міністерства юстиції, у яких він зазначає, що, оскільки ОСОБА_1 оскаржується рішення заступника начальника відділу Бучацького відділу ДВС Хотинської М.В., відомості про звільнення якої з посади у матеріалах справи відсутні, то саме вказаний заступник начальника відділу повинен бути учасником справи, яка користується правом подати свої заперечення на скаргу, а не начальник відповідного відділу ДВС. При цьому, начальник відділу звертає увагу суду, що ОСОБА_1 09 січня 2024 року повторно отримувала копію постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу для ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, а отже могла дізнатися про існування оскаржуваної постанови в автоматизованій системі виконавчого провадження. З вказаними запереченнями він погодитися не може, оскільки на час отримання стягувачем відомостей про ідентифікатор доступу для ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, оскаржуване ним рішення державним виконавцем ще прийняте не було. Зауважує, що ОСОБА_1 взагалі не відомо, як користуватися Автоматизованою системою виконавчих проваджень. Із доводами, викладеними у письмових заперечення начальником відділу, про те, що копія оскаржуваної постанови була надіслана учасникам виконавчого провадження 20 січня 2024 року, а відтак стягувач обізнаний із її змістом, також погодися не може, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення стягувачу саме копії оскаржуваної постанови. Точна адреса, на яку скеровувалося поштове відправлення, не відома. Окрім того, із змісту наданих документів виконавчого провадження слідує, що ОСОБА_1 не отримувала поштового відправлення. Також, просить суд врахувати, що ОСОБА_1 , на час ймовірно скерування їй листа із копією оскаржуваної постанови, перебувала закордоном, що підтверджується копією її закордонного паспорту (додається), і про рекомендоване відправлення їй нічого відомо не було.

18 квітня 2024 року представником ОСОБА_1 адвокатом Череватим П.М. надано до суду заяву про поновлення процесуального строку, у якій адвокат зазначив, що скаржник не була присутня під час винесення оскаржуваної постанови та не отримувала її копії особисто, а про її існування дізналася із відповіді на адвокатський запит від 22 лютого 2024 року, отриманій ним 26 лютого 2024 року, про що свідчить інформація на офіційному веб-сайті «Укрпошти» за трек-номером рекомендованого відправлення № 4840203217695, відтак дана скарга подана у десятиденний строк, з дня, коли стягувач дізналася про порушення її прав. ОСОБА_1 не погоджується із доводами представника відділу ДВС про пропущення нею процесуального строку, викладеними у письмовому запереченні, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення саме їй копії оскаржуваної постанови. Також, ОСОБА_1 на час ймовірного скерування їй листа із копією оскаржуваної постанови, перебувала закордоном, що підтверджується копією її закордонного паспорту, і про рекомендоване відправлення їй нічого невідомо. При цьому, у випадку встановлення судом під час розгляду скарги пропущення процесуального строку для її подання, зважаючи на вказані вище обставини, просить такий поновити. До заяви долучено копію закордонного паспорта ОСОБА_1 .

Також, адвокатом Череватим П.М. долучено інформацію надану Державною прикордонною службою України.

Представник стягувача ОСОБА_1 адвокат Череватий П.М. в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просить розглядати скаргу без участі сторони скаржника. Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме.

Представник Бучацького відділу ДВС у Чортківськомурайоні Тернопільської області Західногоміжрегіонального управління Міністерства юстиціїв судове засідання не з`явився, згідно поданого клопотання просить справу розглядати за їх відсутності.

Відповідно до ч.3ст.211 ЦПК Україниособа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання усіхосіб,які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно доположеньцьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом завідсутностіосіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу нездійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Застаттею 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

За правиламист. 449 ЦПК Українискаргу може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Представник заінтересованої особи Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у поданому запереченні просить визнати пропущеним строк для подання скарги на рішення державного виконавця.

Представник стягувача ОСОБА_1 адвокат Череватий П.М. заперечив щодо пропущення строку на подання скарги, при цьому ним подано заяву про поновлення процесуального строку, у випадку встановлення судом під час розгляду скарги пропущення процесуального строку.

Як вбачається з відповіді, наданої на запит суду Державною прикордонною службою України, з наявною у Базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України в період з 01 січня 2024 року по 23 квітня 2024 року громадянином України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , 02 січня 2024 року о 02:45 у пункті пропуску Краківець здійснено перетин, напрям в`їзд; 15 січня 2024 року о 20:02 у пункті пропуску Грушів здійснено перетин, напрям виїзд. Таким чином, станом на час надіслання виконавчою службою копії оскаржуваної постанови ОСОБА_1 (20 січня 2024 року), остання перебувала за межами України, а відтак не могла отримати вказану постанову.

Із зазначених підстав суд не вбачає підстав для визнання строку пропущеним, оскільки представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Череватий П.М. відповідь про зупинення виконавчого провадження, надану Відділом на адвокатський запит, отримав 26 лютого 2024 року та 05 березня 2024 року подав скаргу до суду, тобто у встановлений строк, передбаченийст. 449 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

В силуст.447ЦПКУкраїни сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1ст. 448 ЦПК Українипередбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Положеннямист. ст. 77-80 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідност. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що на виконанні у Бучацького відділу ДВС у Чортківськомурайоні Тернопільськоїобласті Західногоміжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі Відділ) перебуває зведене виконавче провадження ЗВП № 58149196 про стягнення з ОСОБА_2 в користь стягувачів заборгованості, в тому числі щодо примусового виконання виконавчого листа № 595/255/18 від 25 вересня 2018 року, виданого Бучацьким районним судом Тернопільської області.

21 січня 2019 року постановою ВП № 58149196 головного державного виконавця Відділу Бернась І.Б. було відкрите виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 595/255/18 від 25 вересня 2018 року, виданого Бучацьким районним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики у розмірі 1500 Євро.

17 січня 2024 року у Відділ надійшла заява від боржника ОСОБА_2 про зупинення виконавчого провадження, так як він проходить військову службу у лавах ЗСУ на сході України.

До заяви боржник долучив довідку військової частини НОМЕР_1 від 13 січня 2024 року, згідно якої відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про ведення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, солдат ОСОБА_2 призваний по мобілізації на військову службу з 24 травня 2022 року та по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

18 січня 2024 року головним державним виконавцем Відділу Холод Ю.І., на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34, ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 595/255/18, виданого 25 вересня 2018 року Бучацьким районним судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування на всій території України у випадках, установлених міжнародними договорами, згода та обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності (п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»(ч. 1ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 4ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження»виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

За правилами п.1 ч.1ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.

З аналізу наведеної правової норми випливає, що існують три умови, за наявності яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій:

1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період,якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе; або

2) якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе; чи

3) на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.

Синтаксичний розбір текстуального змісту цієї норми права дає підстави для висновку, що у цьому випадку словосполучення «якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе» застосовується до обох частин речення, які пов`язані сполучником «або». Натомість, сполучник «чи» якраз використаний з метою посилення роздільності перелічуваних підстав. Відповідно, застосовуючи у названій нормі матеріального права сполучник «або», законодавець мав на меті не протиставити одну умову іншій, а вирізнити види проходження боржником військової служби (правовий висновок Верховного Суду, сформований у постановах від 30 листопада 2023 року у справі № 120/875/230, провадження № К/990/15420/23, від 06 грудня 2023 року у справі №583/3097/23, провадження № 61-16360ск23).

Разом з тим, до поданої суду скарги ОСОБА_1 долучено копію довідки Військової частини № НОМЕР_1 від 13 січня 2024 року за № 6, згідно якої солдат ОСОБА_2 призваний по мобілізації на військову службу з 24 травня 2022 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Інших відомостей в довідці не значено.Аналогічна довідка долучена ОСОБА_2 до його заяви від 12 січня 2024 року, поданої 17 січня 2024 року до Бучацького відділу ДВС у Чортківськомурайоні Тернопільськоїобласті Західногоміжрегіонального управління Міністерства юстиції. Крім того, в поданій заяві боржник лише зазначає, що він проходить службу у лавах ЗСУ на сході України.

Суду не надано доказів, які б свідчили, що умови проходження боржником військової служби унеможливлюють вчинення приватним виконавцем виконавчих дій в межах виконавчого провадження.

Примусове виконання рішення суду про стягнення заборгованості не вимагає особистої присутності боржника, у зв`язку з цим відсутня обов`язкова умова для зупинення виконавчого провадження, передбачена п. 1 ч. 1ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»щодо неможливості проведення виконавчих дій згідно з умовами служби боржника, тому підстави для зупинення виконавчого провадження відсутні.

В Конституції України чітко закріплений конституційний принцип обов`язковості судових рішень. З вказаною нормою кореспондується норми ЦПК України, а також Закону України «Про судоустрій та статус суддів», вказуючи, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених узаконі «Про виконавче провадження», що спрямовані на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗаконута інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню. Тривале невиконання судового рішення протирічить конституційним та конвенційним принципам і вимогам.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п. 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що саме лише проходження боржником військової служби не є перешкодою для стягнення за виконавчим листом. Оскільки у цій справі боржник хоча і є військовослужбовцем, втім спосіб виконання ним судового рішення не потребує його безпосередньої участі та не створює перешкод для проходження ним військової служби.

Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити дану скаргу, визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу Бучацького відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хотинської М.В. від 18 січня 2024 року, винесену у виконавчому провадженні № 58149196 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 595/255/18, виданого 25 вересня 2018 року Бучацьким районним судом Тернопільської області.

Також, представником скаржника адвокатом Череватим П.М. заявлено вимогу про стягнення з Бучацького відділу ДВС у Чортківськомурайоні Тернопільськоїобласті Західногоміжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 3000 грн. витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги адвокатом АО «ВІФІКС» - Череватим П.М.

В обґрунтування понесених судових витрат представник позивача надав: договір про надання правничої допомоги від 04 березня 2024 року, згідно п. 4.1 якого розмір гонорару Адвокатського об`єднання становить загальну фіксовану суму 9000 грн., тобто 3000 грн. за надання правничої допомоги у Бучацькому районному суді Тернопільської області під час оскарження кожної із трьох окремих постанов, вказаних у п. 1.1 даного Договору та не залежить від обсягу наданих послуг (виконаних робіт). Відповідно до п. 4.2 вказані у п. 4.1 грошові кошти клієнт зобов`язаний почергово, в розмірі 3000 грн. перерахувати на розрахунковий рахунок АО протягом тридцяти днів з дня прийняття судом судового рішення за наслідками розгляду кожної окремої скарги на одну із постанов, вказаних у п. 1.1 даного Договору.

Відповідно дост. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничудопомогу.

Частиною 8ст. 141 ЦПК Українивстановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставіподаних сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно дост. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, складність справи, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим, співмірним та обґрунтованим є розмір витрат скаржника на професійну правничу допомогу на загальну суму 1500 грн.

Керуючисьст. ст. 133, 137, 141, 447- 452 ЦПК України, ст. ст. 1, 5, 18, 24, 34 Законом України «Про виконавче провадження»,суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Череватий Петро Миколайович, заінтересовані особи: ОСОБА_2 ,заступник начальника відділу Бучацького відділу ДВСу Чортківськомурайоні Тернопільськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїХотинська Мар`яна Володимирівна, на рішеннядержавного виконавця задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу Бучацького відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хотинської Мар`яни Володимирівни від 18 січня 2024 року, винесену у виконавчому провадженні № 58149196 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 595/255/18, виданого 25 вересня 2018 року Бучацьким районним судом Тернопільської області.

Стягнути з Бучацькоговідділу ДВСу Чортківськомурайоні Тернопільської області Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїв користь ОСОБА_1 судові витати, пов`язані із наданням правничої допомоги у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Ухвала може бути оскаржена до безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Р. О. Содомора