Рішення

від 23.05.2024 по справі 613/1657/23

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/1657/23 Провадження № 2/613/110/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участі секретаря судового засідання Нагорної С.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 613/1657/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012» про зобов`язання вчинити певні дії, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник позивача адвокат Строгий В.Ф., звернулася до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012», в якому просить:

1) зобов`язати ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» (код ЄДРПОУ 38535594) звільнити земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,0691 га, яка знаходиться на території Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163 шляхом припинення її використання, та повернути у фактичне володіння та користування власника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

2) визнати незаконним та негайно скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 6761919 від 14.10.2013, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,0691 га, яка знаходиться на території Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163, що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), закріпленого за ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» (код ЄДРПОУ 38535594), прийняте та проведене державним реєстратором реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області Зайцем Миколою Миколайовичем 30.09.2013 на підставі договору оренди земельної ділянки №156 від 12.12.2012, що не був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі до 01.01.2013 в установленому законодавством порядку;

3) стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 5,0691 га, кадастровий номер 6320887000:01:002:0163, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ХР № 013585.

12.12.2012 між ОСОБА_1 та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» було укладено договір оренди земельної ділянки № 156, предметом якого є вищевказана земельна ділянка, яка знаходиться на території Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області загальною площею 5,0691 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163. Вказаний договір укладено строком на 25 років. В силу п. 45 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Разом з тим, у 2012 році вказаний договір не був зареєстрований Управлінням Держгеокадастру у Богодухівському районі Харківської області у Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, записи в яких здійснювались до 31.12.2012 включно.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, право оренди земельної ділянки відповідно до договору оренди земельної ділянки №156 від 12.12.2012 зареєстровано за ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» 30.09.2013 (підстава - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 6761919 від 14.10.2013).

Позивач зазначив, що відповідно до ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст.18, 20 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент підписання договору оренди земельної ділянки, право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону та набирає чинності лише після його державної реєстрації. Порядок державної реєстрації договору оренди був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі». Станом на час підписання договору оренди між позивачем та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012», на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року функціонувала Перехідна реєстраційна система, що діяла у період з 03 вересня 2011 року по 30 грудня 2012 року, адміністраторами якої були підрозділи державного підприємства «Центр державного земельного кадастру». Момент укладення договору, в свою чергу, визначено у статтях 638 та 640 ЦК України, в яких вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Частиною 3 статті 640 ЦК України визначено момент, коли договір, який підлягав державній реєстрації, є укладеним, а саме: договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації. Отже, оскільки момент укладення договору №156 від 12 грудня 2012 року, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації, а інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить, то договір слід вважати неукладеним до моменту державної реєстрації. Таким чином, вказаний договір оренди землі необхідно вважати таким, що не був укладений, оскільки його державна реєстрація в установленому законом порядку проведена не була. Проведення у 2013 році реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі №156 від 12 грудня 2012 року не може підмінити державну реєстрацію самого договору, а тому не впливає на момент набрання договором чинності, а також на початок перебігу строку дії договору.

На думку позивача, фактично без проведення державної реєстрації договору оренди землі не існували підстави для виникнення прав та обов`язків за договором, а державний реєстратор повинен був відмовити у проведенні такої реєстрації, посилаючись на норми законодавства.

Позивач стверджує, що інших договорів оренди вказаної земельної ділянки в період з 2012 року по теперішній час між позивачем та відповідачем укладено не було, а також такі договори не укладались з будь-якою іншою фізичною або юридичною особою.

У зв`язку з вказаним, позивач звернулася до суду за поновленням права, як власника, на володіння та користування земельною ділянкою, шляхом усунення перешкод у користуванні належним їй нерухомим майном та повернення земельної ділянки неправомочним фактичним користувачем, а також скасування рішення про державну реєстрацію речового права оренди вказаної земельної ділянки.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 16.10.2023 було відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.10.2023 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху. Роз`яснено позивачці, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом направлення до Богодухівського районного суду Харківської області квитанції про доплату судового збору у розмірі 1073,60 грн. протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Вимоги вказаної ухвали були виконані позивачкою.

06.11.2023 від представника ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначила, що до набрання чинності змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тобто, до 01 січня 2013 року реєстрації підлягали не речові права, а документи, які засвідчували факт набуття цих прав. Разом з тим, з 01 січня 2013 року цей Закон передбачав виключно державну реєстрацію права, а не державну реєстрацію правочину чи іншого документу, який посвідчує набуття речового права, тому зміни, внесені у законодавство, фактично ототожнюють державну реєстрацію договору оренди та відповідну реєстрацію права оренди на підставі такого договору. Отже, державна реєстрація відповідачем права оренди є достатньою умовою виконання вимоги про державну реєстрацію договору оренди.

Відмітила, що в обгрунтування позовних вимог позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 15.01.2020 по справі № 322/1178/17, від 16.06.2020 по справі № 145/2047/16-ц, від 23.06.2020 по справі № 696/1693/15-ц про те, що проведення державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі відповідного договору не може підмінити державну реєстрацію самого договору оренди, а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі. Разом з тим, у зв`язку з необхідністю відступити від вказаного висновку та з огляду на наявність виключної правової проблеми, Верховним Судом ухвалою від 01.06.2022 по справі № 513/879/19 передано вказану справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, і ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04.08.2022 її було прийнято до свого провадження.

Підтвердила, що 12 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та TOB «Аграрна компанія «Промінь-2012» був укладений договір оренди спірної земельної ділянки. Між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, про що свідчать власноручні підписи позивача та уповноваженої особи ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012». Пояснила, що ані положеннями оспорюваного договору, ані нормами чинного на той час законодавства не було установлено строків здійснення державної реєстрації договору або права оренди земельної ділянки. Отже, жодного порушення з боку відповідача допущено не було. З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11.02.2010 «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому після 01 січня 2013 року ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012 » не могло зареєструвати спірний правочин. Після скасування законодавчої вимоги про необхідність реєстрації договору оренди землі і введення вимоги реєструвати речове право оренди, ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» 14.10.2013 було здійснено державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки №156 від 12 грудня 2012 року. В подальшому TOB «Аграрна компанія «Промінь-2012» добросовісно виконувало всі зобов`язання, передбачені оспорюваним договором.

З 2012 року по 2023 рік позивачкою не заперечувався факт існування договірних правовідносин між сторонами та щодо чинності договору оренди. Позивачка систематично отримувала від відповідача орендну плату, що не заперечується позивачем та підтверджується документально. Однак, після 10 років існування та добросовісного виконання сторонами договору (обробляли землю, вносили та приймали оплату за оренду землі у грошовій та натуральній формі), позивач з посиланням на вищенаведені зміни у земельному законодавстві та відсутність законодавчого регулювання земельних відносин, що склалися у зв`язку з такими змінами, зловживаючи своїм правом, намагається уникнути своїх договірних зобов`язань. Такі дії позивача відповідач вважає такими, що направлені на заперечення права оренди та перешкоджання у здійснення правомочностей з користування земельною ділянкою, суперечать попередній поведінці позивача та є недобросовісними.

Зазначила, що в силу ч. 1 ст.638,ч.ч.1,2ст.640ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції, а якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, - з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Зауважила, що спірний договір добросовісно виконувався сторонам майже десять років, тобто протягом тривалого часу сторони вчиняли дії, що свідчили про визнання ними спірного договору укладеним.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Вказала, що відповідно до правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі №904/5542/18, прийняттям пропозиції (оферти) відповідно до ч. 2 ст.642ЦК України є також вчинення особою, яка одержала оферту, відповідних конклюдентних дій (зокрема, надання послуг, сплата коштів) у межах строку для відповіді. Отже, оскільки договір оренди сторони частково виконали (орендодавець передав земельну ділянку у користування орендареві та отримував за неї орендну плату), то його не можна вважати неукладеним.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 02.08.2023 по справі № 607/16519/21, підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Таким чином, якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, кваліфікація договору як неукладеного виключається.

Представник відповідача вважає, що метою подання вказаного позову за надуманих підстав є не захист власне порушеного права землевласника, а відшукання підстав для розірвання договорів оренди укладених ТОВ «Аграрна компанія «Промінь - 2012» з власниками земельних ділянок з метою дестабілізації роботи товариства.

Крім того,06.11.2023 від ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» надійшла заява про застосування позовної даності, за змістом якої позивач у позовній заяві не вказує прямо, коли саме він дізнався про порушення свого права щодо несвоєчасної реєстрації договору оренди землі № 156 від 12.12.2012. Разом з тим, наявність у позивача оригіналів документів, копії яких додані до позовної заяви оспорюваного договору оренди № 156 від 12.12.2012, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 10829239 від 14.10.2013 підтверджує той факт, що позивач знала про використання його земельної ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012» протягом 10 років та не перешкоджала її використанню. Крім того, позивачка регулярно отримувала оренду плату від ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» за використання земельної ділянки, що підтверджується довідками про нарахування та сплату орендної плати, списком орендарів на видачу орендної плати, видатковими касовими ордерами та платіжними дорученнями. З посиланням на ст.ст. 253, 254, 256, 261 ЦК України стверджує, що строк позовної давності щодо повернення земельної ділянки у фактичне користування власника та скасування рішення державного реєстратора сплинув 13 грудня 2015 року. При цьому, правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 28.11.2018 по справі № 911/926/17, вказує на презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав. Отже, оскільки позивачу було достеменно відомо про укладення договору з відповдіачем, обов`язок здійснення державної реєстрації за договором для жодної зі сторін не визначений, вважає, що посилання позивача на лист ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 19.09.2023 є штучною дією для поновлення строку позовної давності, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав спливу позовної давності.

09.11.2023 представником позивача подано відповідь на відзив, у якому зазначено, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки у розумінні чинної на той час ч.3 ст.640 ЦК України та ст.18 Закону України «Про оренду землі» є саме його державна реєстрація. Державна реєстрація договору оренди від 12.12.2012 між ОСОБА_1 та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» не була проведена, а відтак, договір чинності не набув і відповідач не набув права оренди за договором. Отже, відповідачем було порушене земельне законодавство шляхом ухилення від проведення державної реєстрації договору оренди землі відповідно до вимог чинного на той час законодавства, що було узгоджено сторонами під час підписання договору (п.45 договору). Таким чином, орендарем фактично не було виконано покладеного на нього обов`язку з державної реєстрації договору, і як наслідок, договір є неукладеним.

Щодо доводів представника відповідача про сплив строку позовної давності вказано, що позивачка не мала можливості отримати інформацію про порушення свої прав до цього часу, оскільки інформація, яка підтверджує факт такого порушення, не міститься у відкритих джерелах та автоматизованих системах. Позивач довідалася про наявність у діях ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» порушення умов договору, земельного законодавства та своїх прав у вересні 2023 року з відповіді ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 19.09.2023 № 29-20-14-4749/0/19-23, відповідно до якого відсутня інформація про проведення у 2012 році Управлінням Держгеокадастру у Богодухівському районі Харківської області договору оренди від 12.12.2012 земельної ділянки з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163. Тому перебіг позовної давності розпочався від дня, коли позивачу стало відомо про порушення свого права з 19.09.2023. Крім того, однією з позовних вимог є звільнення належної позивачу земельної ділянки, яка використовується без законних підстав та за відсутності виниклого права на володіння та користування нею, що свідчить про тривалість дій, що порушують права позивача.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 16.11.2023, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 24.01.2024, за клопотанням представника відповідача зупинено провадження у справі № 613/1657/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 513/879/19 (провадження №14-49цс22).

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 07.02.2024 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 26.03.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Відмітив, що відповідно до п.19 договору передача земельної ділянки орендарю здійснювалася у тижневий строк з державної реєстрації договору оренди, а відтак, відповідач не міг почати оброблення цієї земельної діляінки раніше, ніж 22 жовтня 2013 року, однак, акт приймання-передачі був підписний 12.12.2012. Пояснив, що вперше за оспорюваним договором орендна плата була отримана ОСОБА_1 у 2014 році за 2013 рік. Не заперечував факт подальшого щорічного отримання позивачкою орендної плати у січні-лютому наступного року за минулий рік.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві. Крім того, пояснила, що договори між ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» та фізичними особами-орендодавцями підписувалися протягом грудня 2012 року - травня 2013 року, шляхом заповнення бланку договору, в якому вже була зазначена дата 12 грудня 2012 року, і лише після цього збиралися документи для державної реєстрації. При розробленні бланку договору було взято за основу типовий договір, форму якого було затверджено Кабінетом Міністрів. Вказала, що передача земельної ділянки від попереднього орендаря до ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» була здійснена після реєстрації права оренди, але орендну плату відповідач розпочав виплачувати орендодавцям раніше - з 2013 року. Вперше орендна плата була отримана позивачкою 31.08.2013, і в подальшому виплачувалася щорічно і приймалася позивачкою.

Пояснила, що на момент укладення договору з позивачкою діяли перехідні положення Земельного кодексу України, відповідно до яких було передбачено реєстрацію права і договору оренди. ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» було зареєстроване як юридична особа лише у грудні 2012 року. Отримавши документи про державну реєстрацію юридичної особи, відповідач звертався до органів ДЗК з питання реєстрації договорів оренди, але йому було відмовлено та рекомендовано звернутися до новоствореної Реєстраційної палати. З січня 2013 року в органах ДЗК вже не реєструвалися договори. Реєстраційна служба фактично почала працювати з червня 2013 року, і саме з цього часу ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» розпочало реєструвати договори оренди земельних ділянок, у т.ч. з позивачем по справі. Крім того, тривалість реєстрації договорів оренди земельних ділянок була пов`язана з великою кількістю орендодавців, та з необхідністю вчинення кількох реєстраційних дій по кожному орендодавцю (реєстрація самої земельної ділянки як об`єкта права власності, реєстрація договору оренди з попереднім орендарем та його розірвання, реєстрація права оренди за ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012»).

Механізм державної реєстрації у цій ситуації не був детально урегульований законодавством, тому відповідач керувався виключно листами ДЗК та Реєстраційної палати.

Відмітила, що у договорі оренди не прописано обов`язку відповідача (орендаря) зареєструвати договір оренди, але відповідач добровільно взяв на себе цей обов`язок, оскільки був прямо заінтересований у реєстрації договорів оренди, та у зв`язку зі складністю проведення повного обсягу реєстраційних дій.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначила, що договір оренди із ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» був підписаний нею у грудні 2012 року. Коли вона вперше отримала орендну плату не пам`ятає. Зазначила, що не брала на себе зобов`язання щодо реєстрації оспорюваного договору в органах ДЗК, відповідної домоволеності між нею та відповідачем не існувало. Лише потім вона дізналася, що договір був зареєстрований пізніше, ніж 1 січня 2013 року.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 12 грудня 2012 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь 2012» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 156, згідно з яким в оренду передано земельну ділянку загальною площею 5,0691 га, кадастровий номер 6320887000:01:002:0163.

Пунктом 8 договору передбачено, що його укладено на 25 (двадцять п`ять) років.

Відповідно до п.19 договору земельна ділянка передається орендарю в тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Згідно з п.45 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких залишається у орендодавця, другий у орендаря, третій в органі, який провів його державну реєстрацію.

Невід`ємною частиною договору є план або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні, встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об`єкта оренди, проект відведення земельної ділянки у випадках, встановлених законом, інші документи, що додаються до договору (т.1, а.с.12-13)

Згідно з актом приймання передачі земельної ділянки (додаток 1 до договору №156 від 12.12.2012), на виконання п. 19 Договору оренди земельної ділянки від 12.12.2012 орендодавець ОСОБА_1 передала, а орендар ТОВ «Аграрна компанія «Промінь 2012» прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, загальною площею 5,0691 га. Земельна ділянка, яка є предметом цього договору, належить орендодавцеві на підставі Державного акту на право власності на землю ХР № 0135857.

Крім того, 12.12.2012 сторонами підписано акт визначення меж земельної ділянки в натурі (т.1, а.с.14).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.09.2013 № 9585608, виданого Реєстраційною службою Богодухівського районного управління юстиції Харківської області на підставі заяви від 10.09.2013, Богодухівським районним відділом земельних ресурсів 25.01.2005 зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,0691 га, розташовану на території Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області.

10.09.2013 державним реєстратором Реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області Зайцем М.М. зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ХР № 013585 від 25.01.2005 (рішення від 18.09.2013 № 5986990) (т.1, а.с.15).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 14.10.2013 № 10839239, виданого Реєстраційною службою Богодухівського РУЮ Харківської області на підставі заяви уповноваженої особи ОСОБА_4 від 30.09.2013, державним реєстратором Реєстраційної служби Богодухівського РУЮ Харківської області Зайцем М.М. 30.09.2013 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163 за ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» на підставі договору оренди № 156 від 12.12.2012 (рішення від 14.10.2013 № 67611919) (т.1, а.с.7).

Відповідно до відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №29-20-14-4749/0/19-23 від 19 вересня 2023 року на адвокатський запит представника позивача, за інформацією відділу №2 Управління надання адміністративних послуг ГУ інформація про проведення у 2012 році Управлінням Держгеокадастру у Богодухівському районі в Харківській області державної реєстрації договору оренди від 12 грудня 2012 року земельної ділянки з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163, площею 5,0691 га, яка знаходиться на території Полково - Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, між ОСОБА_1 та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь 2012», в Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного коритування землею, договорів оренди землі відсутня.

Крім того, відділом повідомлено, що відповідно до Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного коритування землею, договорів оренди землі, записи в яких здійснювалися до 31.12.2012 включно, на земельну ділянку з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163 зареєстровано договір оренди землі між ОСОБА_1 та СФГ «Промінь» за № 040768600009 від 30.11.2007 на 25 років (т.1, а.с.17).

Згідно з довідкою ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012 » від 25.10.2023 № 141, на підставі договору оренди земельної ділянки № 156 від 12.12.2012, укладеного між ОСОБА_1 та відповідачем, номер запису про інше речове право 2866630, з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163, нарахована та виплачена орендна плата: за 2013 рік 31.08.2013 на суму 3324,01 грн., яка виплачена у вигляді пшениці озимої на суму 2380,00 грн.; за 2014 рік в сумі 4044,01 грн., яка виплачена 22.05.2014 у вигляді крупи кукурудзяної, 04.08.2014 грошима в сумі 2765,00 грн., 18.08.2014 у вигляді цукру; за 2015 рік на суму 6423,96 грн., яка виплачена 31.07.2015 у вигляді крупи кукурудзяної та крупи пшеничної, 04.08.2015 грошима в сумі 5271,00 грн.; за 2016 рік на суму 8488,51 грн., яка виплачена 04.03.2016 грошима в сумі 5361,00 грн., 14.11.2016 грошима в сумі 1472,00 грн.; за 2017 рік в сумі 11444,10 грн., яка виплачена 30.06.2017 у вигляді крупи пшеничної, 02.11.2017 грошима в сумі 9259,00 грн.; за 2018 рік на суму 12711,18 грн., яка виплачена 22.11.2018 грошима в сумі 10232,00 грн.; за 2019 рік на суму 13953,42 грн., яка виплачена 25.11.2019 на суму 11233,00 грн.; за 2020 рік на суму 15195,65 грн., яка виплачена 27.08.2020 на суму 11233,00 грн., 22.10.2020 в сумі 1000,00 грн.; за 2021 рік на суму 17680,12 грн., яка виплачена 16.08.2021 грошима в сумі 14232,00 грн.; за 2022 рік 17680,12 грн., яка виплачена 06.12.2022 на картку в сумі 14233,61 грн.; за 2023 рік на суму 17680,12 грн., яка виплачена на картку в сумі 14232,00 грн. (т.1, а.с.68).

Отримання позивачкою ОСОБА_1 орендної плати в натуральній формі підтверджено наявними в матеріалах справи копіями списку орендарів на видачу орендної плати за землю за 2013 рік, за 2014 рік, за 2015 рік, за 2017 рік (т.1, а.с.69-74, 76-79, 83-84), у грошовій формі видатковими касовими ордерами від 04.08.2014, 04.08.2015, 04.03.2016, 14.11.2016, 02.11.2017, 22.11.2018, 25.11.2019, 27.08.2020, 22.10.2020, 16.08.2021, платіжними дорученнями від 06.12.2022, 24.10.2023 (т.1, а.с.75, 80-82, 85-93).

Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦПК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до ч.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 3 статті 640ЦК України (у редакції, чинній на час підписання сторонами оспорюваного договору оренди землі) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

У статті 792ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Судом встановлено, що договір № 156 від 12.12.2012 фактично було підписано позивачкою та уповноваженою особою ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» у грудні 2012 року, що підтвердила позивачка у судовому засіданні.

Частиною 2 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час підписання договору оренди) було передбачено, що передача воренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст.125 ЗК України (в редакції, чинній на час підписання договору) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моментудержавної реєстрації цих прав.

Згідно з ч. 5 ст.126Земельного кодексуУкраїни (в редакції, що діяла на час підписання договору), право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про оренду землі».

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.

Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 14 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, моментом укладення договору оренди земельної ділянки (на час дії зазначеної редакції частини 3 статті 640ЦК України та статті 18 Закону України «Про оренду землі») була саме його державна реєстрація.

У постановах від 18 грудня 2013 року у справі № 1106/2791/2012 (провадження № 6-127цс13), від 07 червня 2017 року у справі № 634/769/15-ц (провадження № 6-872цс17), від 18 січня 2017 року у справі № 532/129/16-ц (провадження № 6-2777цс16) Верховний Суд України звертав увагу на те, що у договорах оренди сторони не вказали початку перебігу строку договору оренди, однак зауважували, що договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації, тому в таких випадках моментом початку строку дії договору є саме набрання ним чинності.

У постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) Верховний Суд України зробив висновок, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки є момент, коли сторони, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами. При цьому Верховний Суд України указав, що цивільні права та обов`язки за договором набуваються після його державної реєстрації.

Велика Палата Верховного Суду підтримала зазначені висновки у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19).

Як зазначалось вище, згідно п. 45 договору № 156 від 12.12.2012, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже, момент набрання договором чинності сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації.

Разом з тим, як було встановлено судом, договір № 156 від 12.12.2012 не був зареєстрований в органах Держгеокадастру, а відтак, його не можна вважати таким, що створює юридичні наслідки для його сторін у вигляді набуття прав та обов`язків стосовно його предмета.

В силу ст. 17 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

У свою чергу, згідно з п. 19 Договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Разом з тим, відповідач у справі приступив до використання земельної ділянки позивача за відсутності державної реєстрації договору оренди.

За визначенням ч. 1 ст.2Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підставою для державної реєстрації права оренди землі є укладений в установленому законом порядку договір оренди, предметом якого є нерухоме майно земельна ділянка, речові права на яке підлягають державній реєстрації.

З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому після 01 січня 2013 року ТОВ «Аграрна компанія «Промінь 2012» не могло зареєструвати спірний правочин.

Разом з тим, проведення 30 вересня 2013 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі №156 від 12 грудня 2012 року не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01 січня 2013 року.

Отже, оскільки ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» не здійснило державну реєстрацію договору оренди землі, договір між позивачем та відповідачем чинності не набрав і, відповідно вказане сільськогосподарське підприємство не набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі.

Враховуючи наведене, договір оренди земельної ділянки від 12 грудня 2012 року є неукладеним.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц (провадження№ 14-737цс19).

Суд відмічає, що ухвалою від 01 червня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 513/879/19 у зв`язку з необхідністю відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц та від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц, а також у зв`язку з необхідністю вирішення виключної правової проблеми, що полягає у необхідності формування єдиної правозастосовної практики у спорах щодо визначення моменту укладення та набрання чинності договором оренди землі, який сторони відразу не зареєстрували, тривалий час належно виконували, а після зміни правового регулювання зареєстрували право оренди.

У зв`язку з викладеним судом було зупинено провадження у даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 513/879/19.

Постановою від 29.11.2023 Велика Палата Верховного Суду завершила розгляд справи № 513/879/19, задовольнивши частково касаційну скаргу орендодавця, однак, за обставин цієї справи зазначену правову проблему та питання про відступ від висновку, який вона сформулювала у подібних правовідносинах, не вирішувала.

Таким чином, правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц та від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, наразі є чинними та підлягають обов`язковому врахуванню судом в силу приписів ч. 4 ст. 263 ЦПК України, а тому суд відхиляє посилання відповдіача на відсутність сталої правозастосовної практики Верховного Суду з цього питання.

З приводу посилання відповідача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 05.06.2018 по справі № 338/180/17 щодо неможливості вважати договір неукладеним після його повного чи часткового виконання сторонами, суд зауважує, що вказана правова позиція була висловлена Великою Палатою у справі, предметом якої є відносини за договором підряду, який не потребує і не потребував державної реєстрації.

Однак, до спірних відносин, що виникли за договором оренди земельної ділянки, підлягають застосуванню спеціальні норми закону, які вимагали обов`язкової реєстрації договору оренди землі, зокрема, ч. 3 ст. 640 ЦК України (в редакції, чинній на час підписання договору оренди), ст.ст. 124-126 Земельного кодексу України та ст.ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі», з приводу застосування яких Великою Палатою Верховного Суду було зроблено окремий висновок, викладений у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц та від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 по справі № 145/2047/16-ц, відповідно до частини другої статті 205ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

Між тим, статтею 18Закону України«Про орендуземлі» договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації. Зазначена норма виключає можливість укладення спірного договору шляхом вчинення конклюдентних дій, бо такий договір не може бути зареєстрований.

Судом взято до уваги доводи відповідача про складність у проведенні державної реєстрації договорів оренди та права оренду у зв`язку з великою кількістю орендодавців та необхідністю вчинення багатьох реєстраційних дій щодо кожної земельної ділянки, проте, такі доводи не спростовують факту нездійснення реєстрації самого договору, з яким закон і договір на той час пов`язували набуття чинності договором оренди землі.

Щодо тверджень відповідача про те, що ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» було позбавлене можливості зареєструвати договори оренди, у т.ч. з позивачем по справі, в органах ДЗК до 01.01.2013, з огляду на зміни у законодавчому регулюванні спірних відносин та перехід повноважень щодо реєстрації права оренди від органів ДЗК до органів Реєстраційної служби, які фактично почали працювати лише у червні 2013 року, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів звернення до органів ДЗК до 01.01.2013 та відмови у проведенні державної реєстрації договору оренди. Як зазначив представник відповідача у судовому засіданні, докази такого звернення наразі не збереглися.

Доводи відповідача про недобросовісність дій позивача, яка протягом 10 років отримувала орендну плату від ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012», а потім звернулася з позовом про витребування земельної ділянки, посилаючись на неукладеність договору оренди, не спростовують висновку суду про відсутність у відповідача права оренди спірної земельної ділянки, з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у вищезазначених постановах.

Суд відхиляє посилання відповідача на висновок Верховного Суду, викладений у постанові Першої Судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2024 по справі № 390/964/21, про недобросовісність дій орендодавця, яка тривалий час отримувала орендну плату, а згодом пред`явила позов про витребування земельної ділянки, оскільки вказаний висновок сформульований у справі за інших фактичних обставин.

Так, у справі № 390/964/21, на момент підписання договору оренди від 21 липня 2012 року, який орендодавець, звертаючись до суду, вважала неукладеним, та станом на 01.01.2013 між цими ж сторонами діяв первісний договір оренди, який був укладений між сторонами 12 червня 2007 року та належним чином зареєстрований в органах ДЗК 31 березня 2008 року, і який був достроково розірваний лише 12 серпня 2015 року, після чого 14 серпня 2015 року державним реєстратором було зареєстровано право оренди за новим договором від 21 липня 2012 року. Отже, відносини оренди між сторонами договору фактично не припинялися з 31.03.2008.

Разом з тим, у даному випадку між ОСОБА_1 та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» було вперше укладено договір саме 12.12.2012, до цього орендарем цієї земельної ділянки була інша юридична особа.

Крім того, як було встановлено у судовому засіданні, хоча договором № 156 від 12.12.2012 не було визначено сторони, яка відповідальна за державну реєстрацію договору оренди, фактично цей обов`язок добровільно взяв на себе орендар ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012», зібравши пакет документів та надавши його державному реєстратору. Позивачка не могла здійснити державну реєстрацію договору оренди, оскільки при підписанні договору вона отримала лише один його примірник, при цьому, домовленості про те, що саме вона повинна звернутися за державною реєстрацією договору, між сторонамми досягнуто не було.

Отже, враховуючи конкретні встановлені судом обставини справи, суд не вбачає підстав для застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) до правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі.

Згідно ст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Враховуючи, що ТОВ «Аграрна компанія «Промінь 2012» користується належною позивачці земельною ділянкою сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163 площею 5,0691 га, за відсутності вчиненого правочину, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача звільнити зазначену земельну ділянку шляхом припинення її використання та повернути її у фактичне користування ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Як зазначалось вище, підставою для державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки, як офіційного підтвердження державою факту набуття речового права на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір оренди, предметом якого є нерухоме майно (земельна ділянка), речові права на яке підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 статті 9Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (в редакції, що діяла на момент вчинення державної реєстрації права оренди спірної земельної ділянки за відповідачем 30.09.2013) державний реєстратор , зокрема, 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2)приймає рішенняпро державнуреєстрацію правта їхобтяжень,про відмовув державнійреєстрації,про їїзупинення,внесення зміндо Державногореєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об`єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8-1)під часпроведення державноїреєстрації прав,які виниклита зареєстрованів установленомупорядку до1січня 2013року,запитує відорганів виконавчоївлади,органів місцевогосамоврядування,підприємств,установ таорганізацій,які відповіднодо чинногона моментреєстрації законодавствапроводили такуреєстрацію,інформацію (довідки,копії документівтощо),необхідну дляреєстрації правта їхобтяжень,якщо такідокументи небули поданізаявником абоякщо документи,подані заявником,не містятьпередбачених цимЗаконом відомостейпро правонабувачаабо пронерухоме майно.Органи виконавчої влади,органи місцевогосамоврядування,підприємства,установи таорганізації,до якихнадійшов запит,зобов`язані безоплатнов установленомузаконодавством порядкупротягом трьохробочих днівнадати державномуреєстратору відповіднуінформацію,зокрема щодозареєстрованих речовихправ нанерухоме майно,у томучислі земельніділянки; 9) pдійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Оскільки договір оренди земельної ділянки № 156 від 12 грудня 2012 року не був зареєстрований в установленому законом порядку, а на момент їх проведення здійснити таку реєстрацію було неможливо, тому проведені реєстраційні дії фактично були вчинені на підставі правочину (договору), який за відсутності державної реєстрації чинності не набрав, тому державний реєстратор повинен був відмовити у проведенні реєстрації права оренди земельної ділянки.

Разом з тим, державним реєстратором 30.09.2013 було проведено державну реєстрацію речового права (право оренди) на нерухоме майно належну ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 5,0691 га з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163 за ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» на підставі договору оренди земельної ділянки, який за відсутності державної реєстрації є таким, що не набрав чинності, не встановивши наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та конкретний правочин пов`язує можливість виникнення речового права, що підлягає державній реєстрації, а також не перевіривши відповідність документів, на підставі яких у ТОВ «Аграрна компанія «Промінь - 2012» могло виникнути речове право оренди земельної ділянки вимогам законодавства.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про визнання незаконним скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6761919 від 14.10.2013 про реєстрацію права оренди належної позивачці земельної ділянки за ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» на підставі договору оренди земельної ділянки №156 від 12 грудня 2012 року.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, суд зазначає, що відповідно до ст.256ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Представник ТОВ «Аграрна компанія» Промінь -2012» просила застосувати позовну давність, оскільки позивачу було відомо про використання її земельної ділянки ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» з 2012 року, протягом 10 років та вона не перешкоджала її використанню. Наголосила, що позивачу достеменно було відомо про укладення договору оренди з відповідачем, обов`язок здійснення державної реєстрації спірним договором для жодної із сторін не визначений, а відтак враховуючи презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, вважала, що посилання позивача на лист ГУ Держгеокадастру у Харківській області № 29-20-14-4753/0/19-23 від 19 вересня 2023 року має бути розцінене як штучна дія для поновлення строку позовної давності.

В судовому засідання позивач ОСОБА_1 пояснила, що вперше про порушення своїх прав, яке позивачка вбачає у нездійсненні вчасної та належної реєстрації договору оренди земельної ділянки з ТОВ «Аграрна Компанія «Промінь-2012» (договори оренди земельної ділянки від 12.12.2012 з відповідачем не було зареєстровано в органах ДЗК до 01.01.2013, а лише було пізніше зареєстровано право оренди), вона дізналася лише з листа ГУ Держгеокадастру в Харківській області, наданого у відповідь на запит адвоката.

Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Суд вважає, що позивач про порушення прав дізнався з відповіді ГУ Держгеокадастру у Харківській області 29-20-14-4749/0/19-23 від 19 вересня 2023 року, коли їй стало відомо, що інформація про проведення у 2012 році Управлінням Держгеокадастру у Богодухівському районі в Харківській області державної реєстрації договору оренди від 12 грудня 2012 року земельної ділянки з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163 в Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного коритування землею, договорів оренди землі відсутня.

Отже, беручи до уваги, що ТОВ «Аграрна компанія «Промінь 2012» не спростовано доводів позивача, щодо його необізнаності про відсутність реєстрації саме договору оренди, а не права оренди земельної ділянки до 2022 року, позивачем не пропущено строк звернення до суду.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі та про відсутність підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Відповідно до квитанцій АТ «ТАСкомбанк» від 11.10.2023 № 2490-1549-1763-9232 та від від 23.10.2023 № 496303723-2188-7727 позивачкою сплачений судовий збір за подання позову в загальному розмірі 2147,20 грн., який на підставі ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012».

Керуючись ст.ст. 10-13, 19, 43, 76-81, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012» про зобов`язання вчинити певні дії, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди, - задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012» звільнити земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,0691 га, яка знаходиться на території Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163 шляхом припинення її використання, та повернути у фактичне володіння та користування власника ОСОБА_1 .

Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 6761919 від 14.10.2013, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,0691 га, яка знаходиться на території Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163, що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , закріпленого за Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012», прийняте та проведене державним реєстратором реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області Зайцем Миколою Миколайовичем 30.09.2013 на підставі договору оренди земельної ділянки №156 від 12.12.2012.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012» (код ЄДРПОУ 38535594) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ «ПРОМІНЬ-2012», адреса: 62130, Харківська область, Богодухівський район, с. Полкова Микитівка, вул. Польова, 16-А, код ЄДРПОУ 38535594.

Повний текст рішення складено 23.05.2024.

Суддя О.С. Сеник