Постанова

від 05.11.2024 по справі 613/1657/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 613/1657/23 Головуючий суддя І інстанції Сеник О. С.

Провадження № 22-ц/818/2832/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: що виникають з договорів оренди

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада2024 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючогоЯцини В.Б.

суддів колегіїМальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засіданняЗінченко М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012» - адвоката Осьмак Ольги В`ячеславівни на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 15 травня 2024 року, по цивільній справі №613/1657/23, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012» про зобов`язання вчинити певні дії, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 12 жовтня 2023 року звернулась до суду з позовом, в якому просила: зобов`язати ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» звільнити земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,0691 га, яка знаходиться на території Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163 шляхом припинення її використання, та повернути у фактичне володіння та користування власника ОСОБА_1 ; визнати незаконним та негайно скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 6761919 від 14.10.2013, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,0691 га, яка знаходиться на території Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163, що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), закріпленого за ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» (код ЄДРПОУ 38535594), прийняте та проведене державним реєстратором реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області Зайцем Миколою Миколайовичем 30.09.2013 на підставі договору оренди земельної ділянки №156 від 12.12.2012, що не був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі до 01.01.2013 в установленому законодавством порядку; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 5,0691 га, кадастровий номер 6320887000:01:002:0163, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ХР № 013585.

12.12.2012 між ОСОБА_1 та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» було укладено договір оренди земельної ділянки № 156, предметом якого є вищевказана земельна ділянка, яка знаходиться на території Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області загальною площею 5,0691 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163. Вказаний договір укладено строком на 25 років. В силу п. 45 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Разом з тим, у 2012 році вказаний договір не був зареєстрований Управлінням Держгеокадастру у Богодухівському районі Харківської області у Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, записи в яких здійснювались до 31.12.2012 включно.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, право оренди земельної ділянки відповідно до договору оренди земельної ділянки №156 від 12.12.2012 зареєстровано за ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» 30.09.2013 (підстава - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 6761919 від 14.10.2013).

Позивач зазначив, що відповідно до ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст.18, 20 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент підписання договору оренди земельної ділянки, право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону та набирає чинності лише після його державної реєстрації. Порядок державної реєстрації договору оренди був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі». Станом на час підписання договору оренди між позивачем та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012», на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року функціонувала Перехідна реєстраційна система, що діяла у період з 03 вересня 2011 року по 30 грудня 2012 року, адміністраторами якої були підрозділи державного підприємства «Центр державного земельного кадастру». Момент укладення договору, в свою чергу, визначено у статтях638та640 ЦК України, в яких вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Частиною 3 статті 640 ЦК України визначено момент, коли договір, який підлягав державній реєстрації, є укладеним, а саме: договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації. Отже, оскільки момент укладення договору №156 від 12 грудня 2012 року, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації, а інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить, то договір слід вважати неукладеним до моменту державної реєстрації. Таким чином, вказаний договір оренди землі необхідно вважати таким, що не був укладений, оскільки його державна реєстрація в установленому законом порядку проведена не була. Проведення у 2013 році реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі №156 від 12 грудня 2012 року не може підмінити державну реєстрацію самого договору, а тому не впливає на момент набрання договором чинності, а також на початок перебігу строку дії договору.

На думку позивача, фактично без проведення державної реєстрації договору оренди землі не існували підстави для виникнення прав та обов`язків за договором, а державний реєстратор повинен був відмовити у проведенні такої реєстрації, посилаючись на норми законодавства.

Позивач стверджує, що інших договорів оренди вказаної земельної ділянки в період з 2012 року по теперішній час між позивачем та відповідачем укладено не було, а також такі договори не укладались з будь-якою іншою фізичною або юридичною особою.

У зв`язку з вказаним, позивач звернулася до суду за поновленням права, як власника, на володіння та користування земельною ділянкою, шляхом усунення перешкод у користуванні належним їй нерухомим майном та повернення земельної ділянки неправомочним фактичним користувачем, а також скасування рішення про державну реєстрацію речового права оренди вказаної земельної ділянки.

Рішенням Богодухівськогорайонного судуХарківської областівід 15травня 2024року позовнузаяву ОСОБА_1 -задоволено.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012» звільнити земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,0691 га, яка знаходиться на території Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163 шляхом припинення її використання, та повернути у фактичне володіння та користування власника ОСОБА_1 .

Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 6761919 від 14.10.2013, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,0691 га, яка знаходиться на території Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163, що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , закріпленого за Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012», прийняте та проведене державним реєстратором реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області Зайцем Миколою Миколайовичем 30.09.2013 на підставі договору оренди земельної ділянки №156 від 12.12.2012.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012» (код ЄДРПОУ 38535594) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ТОВ ««Аграрна компанія «Промінь-2012»подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, товариство просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов залишити без задоволення.

Апеляційна скарга мотивовано тим, що оцінюючи характер спірних правовідносин суд першої інстанції неправильно витлумачив норми матеріального права, не застосував норми матеріального права, які не підлягає застосуванню, а також неправильно застосував норми права, які підлягали застосуванню.

Суд не надав належної оцінки обставинам справи, що після заміни законодавчої вимоги реєстрації договору оренди землі на реєстрацію речового права оренди відповідач 30 вересня 2013 року здійснив державну реєстрацію речового права оренди за спірним договором земельної ділянки від 12 грудня 2012 року.

У подальшому відповідач - ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» добросовісно виконувало всі договірні зобов`язання передбачені спірним договором, що підтверджується доданими до відзиву на позов документами, порушень умов договору оренди не відбулось. Позивач у судовому засіданні підтвердила факт отримання з 2012 року орендної плати від відповідача та зазначила, що будь-яких претензій орендарю з приводу орендної плати чи використання її земельної ділянки, вона не заявляла. Суд безпідставно не взяв до уваги докази отримання позивачем орендної плати відповідача.

На підтвердження своїх аргументів апелянт покликається на правові висновки, які були висловлені у постанові КЦС ВС від 10 січня 2024 року у справі № 390/964/21 (провадження № 61-5323св22) про те, що за аналогічних обставин у разі виконання договору оренди землі протягом тривалого часу обома сторонами ( користування земельною ділянкою і сплата за неї орендарем; отримання орендної плати орендодавець та відсутність заперечень щодо користування орендарем земельною ділянкою) кваліфікація такого договору як неукладеного на підставі відсутності проведення його державної реєстрації виключається.

Схожі правові висновки були висловлені у постанові ВП ВС від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 щодо неможливості вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами, у постанові КЦС ВС від 02 серпня 2023 року у справі № 607/16519/21 про те, що якщо дії сторін свідчить про те, що договір фактично був укладений, кваліфікація договору як неукладеного виключається.

Вважає, що суд першої інстанції вказаний спір мав бути вирішений на підставі загальних норм цивільного законодавства, що регулюють правовідносини укладення та виконання договорів зокрема ст.207, 638, 642 ЦК України, тобто суд першої інстанції не застосував закон, який підлягає застосуванню, припустивши неправильне застосування норм матеріального права.

Вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки діям власника земельної ділянки, що передана в оренду, щодо заперечення права оренди орендаря і перешкоджання у здійсненні прав з володіння і користування які є недобросовісними. Суперечать його попередній поведінці та являють собою зловживанням правом і мають на меті не відновлення порушеного права позивача в зв`язку з реєстрацією договору оренди земельної ділянки, а фактичне його розірвання за відсутності підстав для такого розірвання.

Вказує, що ухвалюючи рішення та відмовляючи у застосуванні позовної давності до спірних правовідносин суд першої інстанції помилково не застосував закон, який підлягав застосуванню, а саме положення ч.4 ст.267 ЦК України, чим припустився порушення норм матеріального права.

Вказаним рішенням порушені майнові права ТОВ «Аграрна компанія «Промінь- 2012», оскільки воно позбавляє відповідача можливості здійснювати господарську діяльність на орендованій ним земельній ділянці, внаслідок чого відповідач зазнає збитків.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, за відсутності сторін, належним чином повідомлених про судове засідання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

У статті 263 ЦПК України визначені наступні положення щодо законності і обґрунтованості судового рішення: 1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. 3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. 4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам рішення суду не відповідає.

Судом встановлено, що 12 грудня 2012 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь 2012» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 156, згідно з яким в оренду передано земельну ділянку загальною площею 5,0691 га, кадастровий номер 6320887000:01:002:0163.

Пунктом 8 договору передбачено, що його укладено на 25 (двадцять п`ять) років.

Відповідно до п.19 договору земельна ділянка передається орендарю в тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Згідно з п.45 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких залишається у орендодавця, другий у орендаря, третій в органі, який провів його державну реєстрацію.

Невід`ємною частиною договору є план або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні, встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об`єкта оренди, проект відведення земельної ділянки у випадках, встановлених законом, інші документи, що додаються до договору (т.1, а.с.12-13)

Згідно з актом приймання передачі земельної ділянки (додаток 1 до договору №156 від 12.12.2012), на виконання п. 19 Договору оренди земельної ділянки від 12.12.2012 орендодавець ОСОБА_1 передала, а орендар ТОВ «Аграрна компанія «Промінь 2012» прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, загальною площею 5,0691 га. Земельна ділянка, яка є предметом цього договору, належить орендодавцеві на підставі Державного акту на право власності на землю ХР № 0135857.

Крім того, 12.12.2012 сторонами підписано акт визначення меж земельної ділянки в натурі (т.1, а.с.14).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.09.2013 № 9585608, виданого Реєстраційною службою Богодухівського районного управління юстиції Харківської області на підставі заяви від 10.09.2013, Богодухівським районним відділом земельних ресурсів 25.01.2005 зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,0691 га, розташовану на території Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області.

10.09.2013 державним реєстратором Реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області Зайцем М.М. зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ХР № 013585 від 25.01.2005 (рішення від 18.09.2013 № 5986990) (т.1, а.с.15).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 14.10.2013 № 10839239, виданого Реєстраційною службою Богодухівського РУЮ Харківської області на підставі заяви уповноваженої особи ОСОБА_2 від 30.09.2013, державним реєстратором Реєстраційної служби Богодухівського РУЮ Харківської області Зайцем М.М. 30.09.2013 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163 за ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» на підставі договору оренди № 156 від 12.12.2012 (рішення від 14.10.2013 № 67611919) (т.1, а.с.7).

Відповідно до відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №29-20-14-4749/0/19-23 від 19 вересня 2023 року на адвокатський запит представника позивача, за інформацією відділу №2 Управління надання адміністративних послуг ГУ інформація про проведення у 2012 році Управлінням Держгеокадастру у Богодухівському районі в Харківській області державної реєстрації договору оренди від 12 грудня 2012 року земельної ділянки з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163, площею 5,0691 га, яка знаходиться на території Полково - Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, між ОСОБА_1 та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь 2012», в Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного коритування землею, договорів оренди землі відсутня.

Крім того, відділом повідомлено, що відповідно до Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного коритування землею, договорів оренди землі, записи в яких здійснювалися до 31.12.2012 включно, на земельну ділянку з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163 зареєстровано договір оренди землі між ОСОБА_1 та СФГ «Промінь» за № 040768600009 від 30.11.2007 на 25 років (т.1, а.с.17).

Згідно з довідкою ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012 » від 25.10.2023 № 141, на підставі договору оренди земельної ділянки № 156 від 12.12.2012, укладеного між ОСОБА_1 та відповідачем, номер запису про інше речове право 2866630, з кадастровим номером 6320887000:01:002:0163, нарахована та виплачена орендна плата: за 2013 рік 31.08.2013 на суму 3324,01 грн., яка виплачена у вигляді пшениці озимої на суму 2380,00 грн.; за 2014 рік в сумі 4044,01 грн., яка виплачена 22.05.2014 у вигляді крупи кукурудзяної, 04.08.2014 грошима в сумі 2765,00 грн., 18.08.2014 у вигляді цукру; за 2015 рік на суму 6423,96 грн., яка виплачена 31.07.2015 у вигляді крупи кукурудзяної та крупи пшеничної, 04.08.2015 грошима в сумі 5271,00 грн.; за 2016 рік на суму 8488,51 грн., яка виплачена 04.03.2016 грошима в сумі 5361,00 грн., 14.11.2016 грошима в сумі 1472,00 грн.; за 2017 рік в сумі 11444,10 грн., яка виплачена 30.06.2017 у вигляді крупи пшеничної, 02.11.2017 грошима в сумі 9259,00 грн.; за 2018 рік на суму 12711,18 грн., яка виплачена 22.11.2018 грошима в сумі 10232,00 грн.; за 2019 рік на суму 13953,42 грн., яка виплачена 25.11.2019 на суму 11233,00 грн.; за 2020 рік на суму 15195,65 грн., яка виплачена 27.08.2020 на суму 11233,00 грн., 22.10.2020 в сумі 1000,00 грн.; за 2021 рік на суму 17680,12 грн., яка виплачена 16.08.2021 грошима в сумі 14232,00 грн.; за 2022 рік 17680,12 грн., яка виплачена 06.12.2022 на картку в сумі 14233,61 грн.; за 2023 рік на суму 17680,12 грн., яка виплачена на картку в сумі 14232,00 грн. (т.1, а.с.68).

Отримання позивачкою ОСОБА_1 орендної плати в натуральній формі підтверджено наявними в матеріалах справи копіями списку орендарів на видачу орендної плати за землю за 2013 рік, за 2014 рік, за 2015 рік, за 2017 рік (т.1, а.с.69-74, 76-79, 83-84), у грошовій формі видатковими касовими ордерами від 04.08.2014, 04.08.2015, 04.03.2016, 14.11.2016, 02.11.2017, 22.11.2018, 25.11.2019, 27.08.2020, 22.10.2020, 16.08.2021, платіжними дорученнями від 06.12.2022, 24.10.2023 (т.1, а.с.75, 80-82, 85-93).

При цьому, суд звернув увагу, що даний науково правовий висновок є аналогічним обставинам даної справи, а саме стосується укладених з ТОВ « Аграрна компанія « Промінь 2012» 12 грудня 2012 року договорів оренди землі та набрання ними чинності, тому він враховується судом при розгляді даної справи.

Колегія суддів не вбачає підстав для врахування згаданого правового висновку, з огляду на те, що зміна порядку державної реєстрації права оренди само по собі не може бути підставною для розірвання договору оренди, якщо орендар добросовісно виконує свої обов`язки за договором.

Відповідно до статті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Статтею 792 ЦК Українипередбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

На час підписання договору оренди частиною четвертоюстатті 124ЗК України передбачалось, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. При цьому устатті 125 ЗК Українибуло визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Крім того, частиною п`ятоюстатті 126 ЗК Українибуло передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Частиною п`ятоюстатті 126 ЗК Українибуло передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, єЗакон України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі»(тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди земліце договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно зі статтею 18Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

На підставі договору оренди землі від 12 грудня 2012 року ОСОБА_1 передала в оренду ТОВ «Аграрна Компанія «Промінь 2012» спірну земельну ділянку строком на 25 років. Цим договором оренди землі передбачено, що він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 45).

Отже, момент набрання чинності договору оренди землі сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації, що відповідає нормі статті 18 Закону України «Про оренду землі».

З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому після 01 січня 2013 року товариство не могло зареєструвати договір оренди землі.

Таким чином, державній реєстрації відповідно до закону (частина п`ятастатті 6 Закону № 161-XIVу редакції від 01 січня 2013 року) з 01 січня 2013 року підлягало право оренди земельної ділянки.

Після скасування законодавчої вимоги про необхідність реєстрації договору оренди та введення вимоги реєструвати право оренди, орендар 30.09.2013 року відповідне право зареєстрував.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що проведення 30.09.2013 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 12.12.2012 року не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому договір від 12.12.2012 року чинності не набрав і, відповідно, товариство не набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками, які всупереч вимог ст. 89 ЦПК України не враховують надані до суду відповідачем докази на підтвердження фактичного виконання договору оренди земельної ділянки.

Так, у разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Саме такі правові висновки були висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц, провадження № 14-79цс21.

З матеріалів справи вбачається, що до пред`явлення позову сторони виконували досягнуті між ними домовленості, зафіксовані в договорі оренди землі від 12 грудня 2012 року, зокрема відповідач користувався земельною ділянкою та сплачував за неї позивачу орендну плату .

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц зазначає, що суди мають керуватися вимогами пункту 6 частини першоїстатті 3 ЦК Українита враховувати загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, надав таке тлумачення пункту 6статті 3 ЦК України: «Добросовісність (пункт 6статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Судова колегія звертає увагу, що згідно вказаних документів позивач ОСОБА_1 яка 12 грудня 2012 року підписала з відповідачем договір оренди землі, передала земельну ділянку орендарю, тривалий час отримувала орендну плату, а згодом пред`явила позов про витребування земельної ділянки, суперечать її попередній поведінці, а тому за відсутності поважних причин для такої зміни є недобросовісними. При цьому колегія суддів також приймає до уваги, що на день реєстрації права оренди земельної ділянки на підставі вищевказаного договору оренди від 12 грудня 2012 року позивачка не заперечувала своєї доброї волі на укладення цього договору, що узгоджується з поведінкою сторін щодо виконання його умов, а тому доводи позову про те, що договір оренди не був укладений - є безпідставний.

Дії орендодавця (підписання договору оренди, отримання орендної плати, відсутність протягом тривалого часу заперечень щодо користування орендарем земельною ділянкою) підтверджують фактичне визнання нею договору оренди.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, не заперечувала, що земельною ділянкою користується відповідач, не доводила, що земельна ділянка передана орендарю поза її волею, лише наголошувала на тому, що договір оренди землі не був зареєстрований у строк до 01 січня 2013 року, у зв`язку із чим між сторонами відсутні договірні відносини, оскільки договір оренди не набув чинності.

Виходячи з вище викладеного колегія суддів вважає, що між сторонами виникли та тривалий час існували правові відносини з договору оренди землі, про що свідчить користування орендарем земельною ділянкою та виплата орендодавцеві орендної плати.

У зв`язку з наведеним висновки суду, що відповідач не набув прав орендаря за спірним договором оренди землі і, як наслідок, про наявність підстав для повернення земельної ділянки позивачеві є помилковими. Тому рішення суду першої підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 390/964/21.

З огляду на підстави та наслідки державної реєстрації орендних правовідносин, - метою державної реєстрації як договору оренди, що було передбачено на день його укладення, так і права оренди земельної ділянки, що було передбачено пізніше з 01 січня 2013 року, - є надання цим відносинам правової визначеності у цивільному обороті. Дійсні орендні правовідносини сторонами у цій справі не оспорюються, а тому сама по собі зміна правил державної реєстрації з договору оренди на право оренди, які за своїм змістом мають похідний, отже формально-юридичний характер по відношенню до змісту орендних правовідносин, - не впливає на дійсність договору оренди земельної ділянки, не позбавляє орендаря його прав за цим договором, та внаслідок цього не надає орендодавцеві права на дострокове його розірвання і повернення земельної ділянки.

Оскільки вимога про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки є похідною, підстав для її задоволення також немає.

Щодо доводів ТОВ «Аграрна компанія «Промінь 2012» про пропуск позивачем строку позовної давності, то судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутності підстав для застосування наслідків його спливу, оскільки позивачем не доведено факт порушення його права.

Так, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України), а у даному випадку позивач довів факт порушення його прав орендодавця.

Тому, відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст.376 ЦПК України, згідно з якимипідставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне встановлення обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального прав, - колегія суддів скасовує рішення суду та постановляє нове про відмову у задоволенні позову, за недоведеності заявлених підстав.

Статтею 141 ЦПК Українивстановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна компанія «Промінь - 2012» необхідно стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3220,80 грн.

Керуючись ст.ст.367, 368, ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "ПРОМІНЬ-2012" адвоката Осьмак Ольги В`ячеславівни задовольнити.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 15 травня 2024 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012» про зобов`язання вчинити певні дії, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна компанія «Промінь - 2012» судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3220,80 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складений 18 листопада 2024 року.

Головуючий В.Б. Яцина

Судді колегії Ю.М. Мальований

Н.П. Пилипчук