Постанова

від 23.04.2024 по справі 757/29579/22-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 757/29579/22-ц

номер провадження: 22-ц/824/3034/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

за участю секретаря - Цуран С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Васюка Миколи Миколайовича на рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року у складі судді Батрин О.В., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 , третя особа: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарден», про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Перший українській експертний центр» про визнання недійсним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (далі - ТОВ «Перший український експертний центр») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарден» (далі - ОСББ «Гарден»), про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позовна заява мотивована тим, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та машино-місця (гаража) № НОМЕР_1 за цією ж адресою. ТОВ «Перший український експертний центр» надавало послуги з утримання вказаного будинку на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 21 червня 2018 року, укладеним між позивачем та співвласниками цього багатоквартирного будинку. За умовами цього договору співвласники будинку користуються та отримують надані їм послуги та зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління.

Однак відповідач не виконує свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг.

У подальшому з 17 травня 2022 року на підставі наказу ТОВ «Перший український експертний центр» № 11 від 16 травня 2022 року позивачем достроково припинено надання житлово-комунальних послуг у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з передачею зазначеного будинку з обслуговування ОСББ «Гарден».

Позивач вказував, що згідно з розрахунком заборгованості станом на 12 жовтня 2022 року по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 наявна заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг за період з 01 грудня 2020 року по 16 травня 2022 року у розмірі 14822грн 75 коп.

Зазначав, що несплачена відповідачем заборгованість завдає йому фінансових збитків, а тому позивачем також нараховано відповідачу понесені інфляційні втрати у розмірі 949 грн 13 коп. та три проценти річних у розмірі 306 грн 11 коп.

З урахуванням наведеного, ТОВ «Перший український експертний центр»просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 14822 грн 75 коп., інфляційні втрати у розмірі 949 грн 13 коп. та три проценти річних у розмірі 306 грн 11 коп.

Не погоджуючись із вказаним позовом, у грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Перший українській експертний центр» про визнання недійсним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 21 червня 2018 року укладений та підписаний не уповноваженою на це особою, а саме, ОСОБА_2 , яка не могла укладати договір від імені співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Вказував, що у ОСОБА_2 відсутня цивільна дієздатність та договір не містить волевиявлення співвласників будинку, а тому ОСОБА_1 вважав, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 21 травня 2018 року підлягає визнанню недійсним на підставі ч.ч.2,3 ст. 203 ЦК України.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив визнати недійсним з моменту укладення договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 21 червня 2018 року, укладеним між ТОВ «Перший українській експертний центр» та співвласниками багатоквартирного будинку, за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року позов ТОВ «Перший український експертний центр» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Перший український експертний центр» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 14882 грн 75 коп., інфляційна складова боргу у розмірі 949 грн 13 коп. та три проценти річних у розмірі 306грн11 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Перший український експертний центр» судовий збір у розмірі 2481 гри 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000грн 00 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Васюк М.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Перший український експертний центр» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком - задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків, викладений у рішенні суду, фактичним обставинам справи, неправильне застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на час подання апеляційної скарги саме ОСББ «Гарден» здійснює управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Звертає увагу що 15 серпня 2021 року установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 було прийнято рішення про створення ОСББ «Гарден», затвердження його статуту, обрання правління, голови правління, ревізійної комісії. 23 вересня 2021 року було створено ОСББ «Гарден», про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 24 вересня 2021 року.

Указує, що на загальних зборах ОСББ «Гарден» від 14 листопада 2021 року (протокол №2) прийнято наступні рішення: відмова ОСББ «Гарден» від послуги з управління багатоквартирним будинком, які надає виконавець таких послуг ТОВ «Перший український експертний центр» та розірвання договорів; утримання багатоквартирного будинку та його прибудинкової території об`єднанням самостійно шляхом самозабезпечення.

Тому вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що скаржник має сплачувати комунальні платежі по 16 травня 2022 року, тобто до моменту приймання-передачі житлового будинку.

Зазначає, що приєднанні до позовної заяви договори та додаткові угоди не є достатніми доказами на підтвердження виконання ТОВ «Перший український експертний центр» своїх зобов`язань за договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 21 червня 2018 року, а саме, не можливо встановити факт наданих послуг у будинку по АДРЕСА_2 і чи такі послуги були сплачені позивачем, тобто не було надано первинних бухгалтерських документів. Відтак вважає, що суд першої інстанції повинен був відмовити у позові ТОВ«Перший український експертний центр» за його необґрунтованістю.

Щодо відмови у задоволенні зустрічного позову представник ОСОБА_1 - адвокат Васюк М.М. зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тій обставині, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 21 червня 2018 року був укладений між ТОВ«Перший український експертний центр» та уповноваженою зборами співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_3 , що діла на підставі протоколу. Вважає, що ОСОБА_3 є не уповноваженою особою і не могла укладати договір від імені співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а тому оспорюваний договір підписаний неуповноваженою особою, у зв`язку з чим суперечить ч.2 ст.203 ЦК України, оскільки у такої особи (підписанта з боку співвласників) відсутня цивільна дієздатність, та суперечить ч.3 ст.203 ЦК України, оскільки не містить волевиявлення співвласників.

Також вказує, що судом першої інстанції не було враховано посилання ОСОБА_1 щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «Перший український експертний центр», що призвело до неправильного ухвалення рішення в частинні стягнення витрат на правничу допомого з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Перший український експертний центр».

Представник ТОВ «Перший український експертний центр» - адвокат ЗакарлюкаН.С. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що ні ОСОБА_1 , ні ОСББ «Гарден» не підтверджено належними та допустимими доказами те, що ТОВ «Перший український експертний центр» не надавало житлово-комунальні послуги у спірний період та не підтверджено, що відповідач отримував такі послуги від ОСББ «Гарден». Крім того, вважає, що договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 21 червня 2018 року було укладено у відповідності до вимог діючого законодавства, договір підписано уповноваженою на це особою, яка мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, на підставі прийнятого рішення співвласниками багатоквартирного будинку від 21 червня 2018 року.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Перший український експертний центр» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд першої інстанції виходив із того, що за період з 01 грудня 2020 року по 16 травня 2022 року ТОВ «Перший український експертний центр» належним чином виконало свої зобов`язання щодо надання житлово - комунальних послуг до житлового будинку по АДРЕСА_2 , в тому числі до квартири АДРЕСА_3 та машино - місця (гаражу) №22 цього будинку, які належить ОСОБА_1 на праві власності. Однак ОСОБА_1 своїх обов`язків по оплаті послуг в цей період не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 14882 грн 75 коп., яка підлягає стягнення з нього на користь ТОВ «Перший український експертний центр».

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, суд першої інстанції виходив із безпідставності цих позовних вимог, оскільки договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 21 червня 2018 року зі сторони співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 укладено та підписано уповноваженою на це особою, яка мала необхідний обсяг цивільної дієздатності на підставі рішення співаниками багатоквартирного будинку від 21 червня 2018 року, а тому відсутні, передбачені ч.ч.2,3 ст. 203 ЦК України підстави для визнання недійсним оспорюваного договору.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласники зобов`язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати внески і платежі та виконувати обов`язки передбачені статутом об`єднання.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21 червня 2018 року між ТОВ «Перший український експертний центр» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в особі ОСОБА_2 , уповноваженої зборами співвласників багатоквартирного будинку, укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (далі - Договір).

Відповідно до п.4 цього договору, кожен співвласник зобов`язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором. У разі несвоєчасного внесення платежів сплачувати пеню у розмірі, встановленому законом/договором.

З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання умов договору з управління багатоквартирним будинком ТОВ «Перший український експертний центр» було укладено договори із спеціалізованими надавачами послуг з утримання будинків та прибудинкової території (виконавцями робіт), а саме: договір № 107-0 на технічне обслуговування пожежних систем від 15 листопада 2012 року; договір № 2/1848-К-12 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів від 01 грудня 2012 року; договір № 16-08-2013 року на технічне обслуговування та ремонт диспетчерських систем від 01 серпня 2013 року; договір № 6/12 на охорону об`єкта від 01 лютого 2019 року; договір № 60713012 ПВ про постачання електричної енергії від 28 грудня 2018 року; договір № 18255/9-10 про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 05 грудня 2017 року (а.с.37-74, т.1).

Установлено та підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , а також машино-місце за цією ж адресою.

На підставі акту приймання-передачі житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , від 17 травня 2022 року та у відповідності до наказу № 11 від 16 травня 2022 року, відбулась передача обслуговування вказаного будинку від ТОВ «Перший український експертний центр» до ОСББ «Гарден».

Таким чином наявними у справі доказами підтверджується той факт, що ТОВ «Перший український експертний центр» надавало послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 21 червня 2018 року по 16 травня 2022 року.

Доказів того, що ТОВ «Перший український експертний центр» не надавались послуги у вказаний період або надавались неякісно, відповідач ОСОБА_1 суду не надав, що є його процесуальним обов`язком відповідно до вимог ст.ст.12,81 ЦПК України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У відповідності до ст.179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так згідно з п.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24 січня 2006 року «Про внесення змін до постанови Кабміну від 08 жовтня 1992 року № 572», власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконував свій обов`язок по оплаті послуг, які надавало ТОВ «Перший український експертний центр», та згідно з розрахунком позивача від 12 жовтня 2022 року по особовому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому для здійснення запису операцій, що відображають розрахунки ОСОБА_1 , заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг за період з 01 грудня 2020 року по 16 травня 2022 року складає 14822 грн 75 коп. (а.с. 10, т.1).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки споживач комунальних послуг ОСОБА_1 належним чином не сплачував рахунки за надані ТОВ «Перший український експертний центр» житлово-комунальні послуги за період з 01 грудня 2020 року по 16 травня 2022 року, внаслідок чого у нього виникло прострочене перед позивачем грошове зобов`язання на суму 14822 грн 75 коп., то ТОВ «Перший український експертний центр»нарахувало відповідачу понесені інфляційні втрати у розмірі 949 грн 13 коп. та три проценти річних у розмірі 306 грн 11 коп., за період з лютого 2021 року по грудень 2021 року, що підтверджується відповідним розрахунком.

Указані розрахунки заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, інфляційних втрат і трьох процентів річних ОСОБА_1 не спростовано.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги закону та встановлені обставини справи, які свідчать про те, що відповідач ОСОБА_1 не виконував належним чином свої зобов`язання щодо оплати наданих йому позивачем житлово-комунальних послуг відповідно до вимог закону та договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 14882 грн 75 коп., а також передбачені ч.2 ст.625 ЦК України компенсаційні виплати за прострочене грошове зобов`язання, а саме, інфляційні втрати у розмірі 949 грн 13 коп. та три проценти річних у розмірі 306грн11 коп.

Доводи апеляційної скарги про те, що згідно протоколу №2 загальними зборами ОСББ «Гарден», проведених 14 листопада 2021 року, прийнято рішення про відмову ОСББ «Гарден» від послуги з управління багатоквартирним будинком, які надає виконавець таких послуг ТОВ «Перший український експертний центр» та розірвано відповідні договори, а тому, на думку скаржника, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що відповідач має сплачувати комунальні платежі по 16 травня 2022 року, тобто, до моменту приймання-передачі житлового будинку ОСББ «Гарден», не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСББ «Гарден» фактично надавало послуги з утримання будинку по АДРЕСА_2 замість ТОВ «Перший український експертний центр» саме з 14 листопада 2021 року, і скаржник таких доказів суду не надав.

Також колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Перший українській експертний центр» про визнання недійсним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, з таких підстав.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 21 червня 2018 року підлягає визнанню недійсним, оскільки він підписаний не уповноваженою особою, а саме, ОСОБА_2 , яка не могла укладати договір від імені співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що суперечить ч.ч.2,3 ст. 203 ЦК України.

Так, відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст.203 ЦК України особа, як вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У відповідності до приписів ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою,п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 215 ЦК України у разі, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку встановлено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління є загальні збори. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»). Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. До компетенції правління відноситься: підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання; скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення. Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління об`єднання на загальних зборах обирається з числа співвласників ревізійна комісія (ревізор) або приймається рішення про залучення аудитора. Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджуються загальними зборами.

Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. Збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем, обраним відповідно до цього Закону. Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку. Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах. Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників. Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування («за», «проти», «утримався»), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. У протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника). Якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання «так», «ні» або «утримався», особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування. Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів. Рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за згодою сторін та зазначається у договорі з управителем. Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Істотними умовами договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком є: 1) перелік послуг; 2) права і обов`язки сторін; 3) ціна на послуги; 4) строк дії договору.

Якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, такий договір (зміни до нього) підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Управитель протягом одного місяця після підписання з ним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (змін до нього) зобов`язаний надати або надіслати рекомендованим листом кожному співвласнику примірник такого договору (змін до нього), завірений підписом і печаткою управителя (за її наявності).

Згідно з приписами ч.1 ст.15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками. У випадках, визначених законом, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою органу місцевого самоврядування. В одному багатоквартирному будинку договір про надання послуг з управління може укладатися одночасно не більш як з одним управителем. Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, проведених 21 червня 2018 року за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 5317,50 кв.м.

У цих зборах взяли участь особисто співвласники квартир та нежитлових приміщень, загальною площею 4227,40 кв.м, що становить 79,50% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

На зборах співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , які були проведені 21 червня 2018 року, було прийнято рішення про обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору управителем.

Здійснення контролю за його виконанням ОСОБА_2 визначено управителем багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , затвердження управителем будинку ТОВ «Перший український експертний центр» та затверджено тарифи за надання послуг з управління будинком.

21 червня 2018 року між ТОВ «Перший український експертний центр» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в особі ОСОБА_2 уповноваженої зборами співвласників багатоквартирного будинку укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, який був розміщений на офіційному сайті ТОВ «Перший український експертний центр».

Будь-яких доказів того, що під час підписання договору від 21 червня 2018 року ОСОБА_2 не мала достатнього обсягу цивільної дієздатності або ж діяла не в інтересах співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 суду не надав.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги закону та дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним з моменту укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 21 червня 2018 року, укладеним між ТОВ «Перший українській експертний центр» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Доводи апеляційної скарги щодо незгоди з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову не дають підстав для висновку про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів, яким судом надана належна правова оцінка, на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат, судом першої інстанції не було враховано посилання ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «Перший український експертний центр», то вони відхиляються апеляційним судом, виходячи з такого.

Так, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

У ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п.п.1,2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також у постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, від 12 січня 2022 року у справі № 750/10242/20.

У відповідності до вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як видно з оскаржуваного рішення суду першої інстанції, дослідивши надані представником позивача документи на підтвердження оплати професійних послуг адвоката, зокрема, договір № 15/9 про надання правової допомоги від 15 вересня 2022 року, укладений між ТОВ «Перший український експертний центр» та фахівцем у галузі права адвокатом Закарлюкою Н.С. та складений між ними акт приймання-передачі наданих послуг від 21 жовтня 2022 року, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 5000 грн 00 коп., оскільки такий розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Тобто, всупереч доводів апеляційної скарги, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, судом першої інстанції надавалась оцінка відповідності заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, критеріям співмірності розумності та справедливості.

З урахуванням предмету спору, фактичних обставин справи та процесуальної поведінки учасників справи, апеляційний суд не вбачає підстав для зменшення визначеного судом першої інстанції розміру професійної правничої допомоги, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Перший український експертний центр».

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Що стосується заявленого під час апеляційного розгляду справи клопотання представником ОСОБА_1 - адвокатом Васюком М.М. судової почеркознавчої експертизи щодо з`ясування авторства підписів виконаних від імені співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у протоколі зборів від 21 червня 2018 року, то воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Згідно з ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Статтею 367 ЦПК України визначено межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Так, відповідно до ч.3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_1 - адвокат Васюк М.М. не звертався до суду першої інстанції із клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи і таке клопотання не було предметом розгляду у суді першої інстанції.

Доказів неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від скаржника, представник ОСОБА_1 апеляційному суду не надав.

Посилання адвоката Васюка М.М. у клопотанні на те, що під час ознайомлення з матеріалами справи у суді першої інстанції йому не було надані усі необхідні документи для можливості заявити клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, апеляційний суд не вважає винятковими та непереборними обставинами, що унеможливили дотримання скаржником порядку подання доказів.

Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до ч.6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У суді першої інстанції ОСОБА_1 не мотивував свої зустрічні позовні вимоги тим, що підписи від імені співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у протоколі зборів від 21 червня 2018 року виконані не співвласниками даного будинку, а іншими особами.

За таких обставин, у суду апеляційної інстанції відсутні процесуальні підстави для задоволення заявленого під час апеляційного розгляду справи клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Васюка М.М. про призначення судової почеркознавчої експертизи з метою з`ясування авторства підписів виконаних від імені співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у протоколі зборів від 21 червня 2018 року.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому це рішення відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Васюка Миколи Миколайовича залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 17 травня 2024 року.

Головуючий

Судді: