Ухвала

від 22.05.2024 по справі 761/30573/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткова)

22 травня 2024року м. Київ

Справа № 761/30573/20

Провадження № 22-з/824/786/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Верланова С. М., Нежури В. А.

секретар Сакалош Б. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Микитишин Оксани Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Органу місцевого самоврядування Київська міська рада (Київрада), Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, скасування реєстрації земельної ділянки, відновлення інтересів позивача,

у с т а н о в и в:

У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, адвокат Стороженко Б.В. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Стороженка Б. В. в інтересах ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2022 року залишено без змін.

19 квітня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшла заява адвоката Микитишин О. М. в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, яка обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , під час перегляду справи апеляційним судом, поніс відповідні витрати в сумі 18 100 грн, що підтверджується належними доказами.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року питання про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, від адвоката Микитишин О.М. в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без її участі, а тому колегія суддів відповідно до вимог частини 4 статті 270 ЦПК України вважала за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення за їх відсутності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Частина 4 ст. 270 ЦПК передбачає, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про ухвалення додаткового рішення.

Згідно вимог частин 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 134 ЦПК України кожна із сторін процесу подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла, і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно частини 2 зазначеної статті у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду відповідні докази: договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання щодо ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат, колегія суддів виходить з наступного.

Так, в судовому засіданні, що відбулось 28.02.2024 року адвокат Микитишин О.М. зробила відповідну заяву щодо надання доказів, підтверджуючих понесення витрат на правничу допомогу, протягом 5 днів після ухвалення судового рішення (т. 3, а. с. 239).

З матеріалів справи убачається, що така заява зареєстрована канцелярією суду 19.04.2024 року, разом з тим, згідно опису вкладення, долученого до заяви, вбачається що Микитишин О.М. направила таку заяву 16.04.2024 року, тобто, у передбачений законодавством для цього строк.

Адвокат Глухенький С.М. в інтересах ОСОБА_2 своїм правом на заперечення щодо заявленого відповідачем розміру витрат, понесених на правничу допомогу, не скористався.

З матеріалів справи убачається, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції інтереси ОСОБА_1 представляла адвокат Микитишин О.М. на підставі договору про надання правничої допомоги № 43/2023 від 04.09.2023 року.

До заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу Микитишин О. В. долучила:копію договору №43/2023 про надання правничої допомоги від 04.09.2023 року та додатку №1 від 04.09.2023 року до нього; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги ( для суду); копії квитанцій на оплату послуг з надання правничої допомоги: №000-01/23 від 04.09.2023 року, №000-02/23 від 21.09.2023 року, №000-04/23 від 06.12.2023 року, №000-05/24 від 31.01.2024 року, №000-06/24 від 28.02.2024 року, №000-07/24 від 06.03.2024 року, №000-08/24 від 14.03.2024 року, №000-09/24 від 25.03.2024 року, №000-10/24 від 11.04.2024 року, №000-11/24 від 12.04.24 року; копію акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 11.04.2024 року; копію акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 15.04.2024 року.

Так, на підставі договору №43/2023 від 04.09.2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом в особі Микитишин О.М. , останній отримав та оплатив надану правничу допомогу, на загальну суму 18 100 грн, з наступних питань: надання правничої консультації по спірному питанню в межах справи 761/30573/20 (вартість послуги - 850 грн); складення пояснень по суті спірних питань у справі (вартість послуги - 2000грн); ознайомлення з матеріалами справи (вартість послуги - 2000 грн); представництво інтересів клієнта у судовому засіданні з розгляду даної справи в апеляційному провадженні (06.12.2023, вартість послуги - 2000 грн, 31.01.2024, вартість послуги - 2000 грн, 28.02.2024, вартість послуги - 2000 грн, 06.03.2024, вартість послуги - 2000 грн, 14.03.2024, вартість послуги 1000 грн (половина вартості послуги); 25.03.2024, вартість послуги - 1000 грн, 11.04.2024, вартість послуги - 2000 грн); підготовка заяви про розподіл судових витрат в порядку вимог ст. 141 ЦПК України (вартість послуги - 1250 грн).

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності) та розумності розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України»).

Згідно позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Відповідно до актів приймання - передачі наданих послуг, загальна сума гонорару (винагороди), яку отримує адвокат за свою правничу допомогу від ОСОБА_1 становить 18 100 грн.

В той же час, колегія суддів не в повній мірі погоджується із таким застосуванням коефіцієнту вартості наданих адвокатом послуг, враховуючи наступне.

Верховний Суд у постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зазначив, «…надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною…».

Визначаючи сукупний розмір зазначених витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню, застосовуючи наведений правовий висновок щодо реальності (дійсності та необхідності) витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає, що такі витрати як надання усної консультації, не можуть бути враховані при розподілі витрат, понесених стороною, оскільки фактично охоплюються змістом наданої послуги із складання пояснень (відзиву) на апеляційну скаргу.

Подібна за змістом правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що заява про ухвалення додаткового рішення є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви також не підлягають відшкодуванню.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022.

За наведених обставин, колегія суддів доходить висновку про зменшення заявленного розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 , з 18 100 грн до 16 000 грн. (18 100 (сума, заявлена до стягнення) - 850 (усна консультація)- 1250 (складання заяви про компенсацію витрат на правничу допомогу).

Отже, апеляційний суд ухвалює у справі додаткове рішення (постанову) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат на правничу допомогу 16 000 грн.

Керуючись ст.ст. 260, 270, 368, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву адвоката Микитишин Оксани Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення щодо розподілу витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т. О. Невідома

Судді С. М. Верланов

В. А. Нежура