Постанова

від 22.05.2024 по справі 2а-2282/11/1370

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року

м. Київ

справа № 2а-2282/11/1370

касаційне провадження № К/9901/33874/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 (суддя Качур Р.П.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 (головуючий суддя - Старунський Д.М, судді - Багрій В.М., Рибачук А.І.) у справі за позовом Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Львівській відділ реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУ МВС у Львівській області, про стягнення податку з власників транспортних засобів,

УСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Личаківському районі міста Львова (правонаступник - Личаківська об`єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС України у Львівській області, далі - позивач, Інспекція, контролюючий орган) звернулася до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), в якому просила стягнути з відповідача податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 18960,00 грн на рахунок місцевого бюджету Личаківського району м. Львова.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні первинної реєстрації транспортного засобу VOLKSWAGEN Transporter Т4 ( НОМЕР_1 ) відповідачем не сплачено до бюджету суму податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 18690,00 грн.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 07.11.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018, в задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що безумовною підставою для першої реєстрації транспортного засобу є сплата відповідного податку, і такий податок сплачується до реєстрації транспортного засобу, а не після. Платник податку не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у процесі сплати та перерахування податків до бюджету. Відсутність надходження податку в дохід бюджету не з вини платника не може бути підставою для стягнення його з відповідача.

Інспекція подала до суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин у справі, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У касаційній скарзі, відповідач доводить наявність у відповідача заборгованості та вжиття контролюючим органом всіх передбачених Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) заходів для погашення податкового боргу платника, які не призвели до погашення податкового боргу, що є підставою для стягнення такого боргу у судовому порядку. Скаржник доводить, що податковий обов`язок платника, який полягає у сплаті необхідної суми податку до бюджету, припиняється саме у зв`язку з такою сплатою, а тому протиправне проведення органами МРЕВ державної реєстрації транспортного засобу без попередньої сплати особою, що здійснює таку реєстрацію, відповідної суми податку не впливає на обсяг податкового обов`язку такої особи та не може бути розцінене як юридичний факт, що припиняє такий податковий обов`язок.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12.04.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12.03.2024 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 20.03.2024.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно довідок ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 28555/10/19 від 19.11.2010 та № 1297/17-010 від 24.01.2011 кошти у сумі 18960,00 грн. по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від ОСОБА_1 не надходили.

Відсутність надходження до місцевого бюджету коштів зі сплати податку з власників транспортних засобів у сумі 18960,00 грн. за реєстрацію у жовтні 2009 року автомобіля марки VOLKSWAGEN Transporter Т4 (державний номерний знак НОМЕР_1 ) стала фактичною підставою для звернення Інспекції до суду із вказаним позовом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об`єктами оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 5 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, зокрема, фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Частиною 4 статті 5 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що фізичні особи - платники податку зобов`язані пред`являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Згідно з частиною 6 статті 5 зазначеного Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Відповідно до абзацу 12 пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків, а також внесення в установленому порядку платежів за огляд транспортних засобів, реєстрацію, перереєстрацію та зняття їх з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Згідно з абзацом 1 пункту 8 Порядку № 1388 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у порядку, встановленому МВС, Мін`юстом, Держпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна і має відповідні документи, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Оцінюючи надані Інспекцією докази в підтвердження факту несплати відповідачем податку з власників транспортних засобів, суди першої та апеляційної інстанцій, з врахуванням викладеного законодавчого регулювання механізму здійснення першої реєстрації транспортного засобу, дійшли висновку, що зазначені позивачем обставини не є такими, які засвідчують невиконання ОСОБА_1 обов`язку зі сплати податку.

Разом з цим, з наявної в матеріалах справи копії протоколу виїмки від 28.07.2011 вбачається, що слідчим відділом слідчого управління Прокуратури Львівської області була вилучена документація, яка знаходиться в приміщенні Львівського ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, у тому числі й документи, які подавались ОСОБА_1 для здійснення першої реєстрації автомобіля марки автомобіля марки VOLKSWAGEN Transporter Т4 (державний номерний знак НОМЕР_1 ) 1999 року випуску, серед яких, крім іншого, вказані реквізити квитанцій.

Цей доказ в обґрунтування обставин невиконання відповідачем обов`язку зі сплати податку з власників транспортних засобів судами попередніх інстанцій досліджений не був, з огляду на що висновок судів про відмову у задоволенні позовних вимог не ґрунтується на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

В свою чергу, в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявний вирок Шевченківського районного суду міста Львова від 01.07.2013 у справі №1-233/11, яким встановлено, що ОСОБА_2 , обіймаючи посаду начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, протягом січня - березня 2010 років здійснив реєстрацію транспортних засобів без сплати та з частковою сплатою податку з власників транспортних засобів, у тому числі транспортного засобу ОСОБА_1 : VOLKSWAGEN T4, 1999 р.в., зареєстровано 22.10.2009, ОСОБА_3 , несплата податку 18960,00 грн.

У той же час, враховуючи межі обов`язковості вироку суду в кримінальній справі, адміністративний суд, вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, окрім оцінки обставин доведеності факту вчинення цих дій, має дослідити також дотримання позивачем процедури стягнення податкового боргу.

Без дослідження цих обставин, ухвалення рішення у справі з дотриманням норм матеріального та процесуального права є неможливим.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга Інспекції підлягає частковому задоволенню, а ухвалені у даній справі судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 349, п. 1 ч. 2 ст. 353, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова