Постанова

від 08.02.2018 по справі 2а-2282/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11578/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у справі № 2а-2282/11/1370 (постанова ухвалена у м. Львові о 14 год 04 хв, в складі головуючого судді Качур Р.П., повний текст постанови складено та підписано 13.11.2017) за адміністративним позовом Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області до ОСОБА_2, третя особа Львівський відділ реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАЇ при Головному управлінні МВС України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,

в с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова (правонаступник - Личаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС України у Львівській області) 01.03.2011 звернулася в суд із адміністративним позовом до ОСОБА_2, третя особа Львівський відділ реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАЇ при Головному управлінні МВС України у Львівській області, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 18960,00 грн. на рахунок місцевого бюджету Личаківського району м.Львова.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Личаківська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що податковий обов'язок платника, який полягає у сплаті необхідної суми податку до бюджету, припиняється саме у зв'язку з такою сплатою, а тому протиправне проведення органами МРЕВ державної реєстрації транспортного засобу без попередньої сплати особою, що здійснює таку реєстрацію, відповідної суми податку не впливає на обсяг податкового обов'язку такої особи та не може бути розцінене як юридичний факт, що припиняє такий податковий обов'язок.

При апеляційному розгляді представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що згідно з даними УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області на ім'я ОСОБА_2 16.10.2009 зареєстровано транспортний засіб VOLKSWAGEN Transporter Т4 (ВС3633АВ), 1999 року випуску.

Згідно розрахунків сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів при першій реєстрації транспортного засобу видно, що відповідач повинен був сплатити 18960,00 грн.

З матеріалів справи видно, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 18960,00 грн. при реєстрації транспортних засобів на ім'я ОСОБА_2 до місцевого бюджету не надійшов.

У зв'язку з несплатою відповідачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що безумовною підставою для першої реєстрації транспортного засобу є сплата відповідного податку, і такий податок сплачується до реєстрації транспортного засобу, а не після. Платник податку не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у процесі сплати та перерахування податків до бюджету. Отже, відсутність надходження податку в дохід бюджету не є підставою для стягнення його з відповідача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Згідно зі ст. 3 вказаного Закону перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

Частиною 1 ст. 5 Закону України Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів передбачає, що вказаний вид податку сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд. При цьому сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, розраховується саме фізичною особою за ставками, встановленими цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Згідно з ч. 6 ст. 5 вказаного Закону у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388.

Відповідно до вказаного Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції з метою здійснення контролю, в числі іншого, за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з п. 8 даного Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Отже, безумовною підставою для першої реєстрації транспортного засобу є сплата відповідного податку, і такий податок сплачується до реєстрації транспортного засобу, а не після такої реєстрації.

Відтак, ніхто не може здійснити першу державну реєстрацію транспортного засобу без попередньої сплати за нього податку з власників транспортних засобів. Провівши реєстрацію транспортного засобу, посадові особи ВРЕР підтвердили виконання відповідачем усіх необхідних вимог, зокрема, і сплати податку з власників транспортних засобів. За наявності у платника податку відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового зобов'язання необхідно визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Колегія вважає за необхідне зазначити, що реєстрація транспортного засобу без сплати встановленого законом податку тягне за собою відповідальність посадових осіб ВРЕР, які здійснили таку реєстрацію, а тому відсутність надходження такого податку в дохід бюджету не є підставою для стягнення його з відповідача.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про те, що існування обставин, які б свідчили про наявність вини відповідача у ненадходженні податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів до місцевого бюджету, податковим органом не доведено.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що першій реєстрації в Україні транспортних засобів на ім'я ОСОБА_2 передувала сплата податку з власників транспортних засобів, яка є безумовною підставою для такої реєстрації, оскільки без сплати такого не проводиться перша реєстрація транспортного засобу, а тому відсутні підстави для стягнення такого податку з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 313, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у справі № 2а-2282/11/1370 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 13.02.2018