Постанова

від 23.05.2024 по справі 712/4858/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 712/4858/23Провадження № 22-ц/821/685/24Категорія: 307020000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І.

за участю секретаря: Мунтян К.С.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

представник позивача : адвокат Нікітюк Андрій Миколайович

відповідачі: Третя Черкаська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Третьої Черкаської державної нотаріальної контори на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2024 року (ухваленого під головуванням судді Токової С.Є. в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси) у справі за позовом ОСОБА_1 до Третьої Черкаської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

16 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Третьої Черкаської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Померлий являвся чоловіком позивачки, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .

В подальшому, після смерті ОСОБА_6 , позивачка уклала шлюб із ОСОБА_7 , на підставі чого змінила своє прізвище із ОСОБА_8 на ОСОБА_9 .

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина у вигляді 1/3 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

14.09.2012 року, діючи в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 , вказує ОСОБА_1 , вона звернулася до державного нотаріуса Третьої черкаської державної нотаріальної контори Олексієнко К.П. із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_6 .

Державним нотаріусом Третьої Черкаської державної нотаріальної контори Олексієнко К.П. заведено спадкову справу № 215/2012.

27.04.2023 державним нотаріусом Третьої Черкаської державної нотаріальної контори Олексієнко К.П. винесено постанову № 340 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 за законом на 1/6 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Відмовляючи у видачі свідоцтва про право на спадщину, нотаріус зазначила, що відповідно до матеріалів заведеної спадкової справи, після смерті ОСОБА_6 на підставі ст. 1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за законом першої черги є:

- батько ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- дружина ОСОБА_1 (колишнє прізвище ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- син ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в рівних частках.

Спадкове майно, яке залишилося після спадкодавця складається з 1/2 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 (1/3 частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 , яка належала померлому на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Соснівським райвиконкомом м. Черкаси 18.06.2003 року, та 1/6 (одна шоста) частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_12 - матері померлого, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_6 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав).

Згідно з матеріалами спадкової справи частки спадкоємців в успадкованому майні становлять по 1/8 (одній восьмій) частці у праві власності на вищевказану квартиру.

Відповідно до заяви № 251 від 27.04.2023 ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з метою отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частку у праві власності на квартиру. У зв`язку з цим, керуючись п.1 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про нотаріат», нотаріус відмовила у видачі Позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частку квартири.

Позивач вважає винесену нотаріусом постанову протиправною, оскільки нотаріусом не конкретизовано причини відмови, не зазначено, в чому саме існує суперечність вказаної нотаріальної дії законодавству України. Зокрема, з постанови нотаріуса незрозуміло, яку саме частку у спадковому майні успадковують спадкоємці, зокрема, сама позивач.

Крім того, на думку позивача, нотаріус невірно визначила коло спадкоємців, та не врахувала, що відповідач ОСОБА_4 на час відкриття спадщини після смерті свого батька, разом з ним не проживав за однією адресою, протягом 6 місячного строку після відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернувся самостійно чи через свого представника. У зв`язку з чим, ОСОБА_4 є таким, що не прийняв спадщину у встановленому ЦК України порядку. При цьому, нотаріусом не враховано існування рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.03.2015, винесеному за результатами розгляду справи № 712/16145/14-ц, в якому зазначено, що в судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 не визнав позовні вимоги ОСОБА_13 . Встановлено, що після смерті ОСОБА_6 ні він, ні його матір до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини не зверталися. Жодного відношення до спірної квартири він не має.

Вважаючи постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила постановити рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову № 340 від 27.04.2023 року про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 , винесену державним нотаріусом Третьої Черкаської державної нотаріальної контори Олексієнко К.П.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2024 року позовні вимоги - задоволено частково.

Скасовано постанову державного нотаріуса Третьої Черкаської державної нотаріальної контори від 27.04.2023 року № 340 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 .

Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 березня 2015 року ( справа № 712/16145/14-ц) встановлено, що після смерті ОСОБА_6 ні відповідач ОСОБА_4 , ні його мати ОСОБА_14 , яка на той час діяла в його інтересах так як він був неповнолітнім, із заявами про прийняття спадщини не зверталися. Ніяких претензій з приводу спадкового майна, яке прийняли у спадок дружина та син померлого, у відповідача ОСОБА_4 немає, так як з батьком він не проживав з 2 річного віку та не підтримував ніяких відносин, тому особами, які на даний час фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 є його дружина ОСОБА_2 та син спадкодавця ОСОБА_3 , 2004 року.

При винесенні постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 27.04.2024 № 340 державний нотаріус не врахувала існування рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 березня 2015 року (справа № 712/16145/14-ц), яким фактично встановлено відмову ОСОБА_4 у прийнятті спадщини після смерті батька ОСОБА_6 .

З огляду на викладене, зважаючи на встановлення судовим рішенням від 20.03.2015 року у справі № 712/16145/14-ц, яке набрало законної сили, відповідного факту відмови ОСОБА_4 від прийняття спадщини після свого батька, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині скасування постанови державного нотаріуса Третьої Черкаської державної нотаріальної контори від 27.04.2023 року № 340 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Однак, місцевий суд не вбачав підстав для визнання постанови нотаріуса протиправною, оскільки, нотаріус приймаючи оскаржувану постанову, діяла відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, що подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі, поданій 06 березня 2024 року, державний нотаріус Третьої Черкаської державної нотаріальної контори Ворона І.В., вважаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції необґрунтованим, постановленим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, таким, що не відповідає принципу верховенства права, просила скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2024 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, визначаючи коло спадкоємців після смерті ОСОБА_6 , зважав лише на наявні в матеріалах спадкової справи заяви про прийняття спадщини. Проте, не враховано спадкоємців, які в силу норм статті 1268 ЦК України, отримали частку у спадковій масі шляхом фактичного прийняття спадщини та без подачі відповідних заяв.

Так ОСОБА_4 є сином спадкодавця, якому на момент смерті ОСОБА_6 виповнилося 16 років, а тому він в силу норм ч. 4 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину. Відмова від прийняття спадщини від ОСОБА_4 , в тому числі його представника, до нотаріальної контори не надходила.

З викладеного слідує, що після смерті ОСОБА_6 на підставі ст. 1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за законом першої черги є:

- батько ОСОБА_10 . ІНФОРМАЦІЯ_2

- дружина ОСОБА_1 (колишнє прізвище ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

- син ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4

- син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в рівних частках.

Спадкове майно, яке залишилося після спадкодавця, складається з 1/2 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 Згідно з матеріалами спадкової справи частки спадкоємців в успадкованому майні становлять по 1/8 (одній восьмій) частці у праві власності на вищевказану квартиру. Оскільки ОСОБА_1 подано заяву про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частку у праві власності на квартиру, тобто більше ніж 1/8, то з цих підстав у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частку квартири позивачці було відмовлено.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу Черкаського апеляційного суду 01 квітня 2024 року, представник ОСОБА_1 адвокат Нікітюк А.М. вважає, що рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2024 року законне, обґрунтоване, прийняте на підставі поданих сторонами доказів та вірно встановлених обставин справи, а тому апеляційна скарга є безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення.

Фактичні обставини справи, які встановлені судом першої інстанції

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 14 грудня 2022 року, видане міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області.

Після його смерті, 14 вересня 2012 року до Третьої Черкаської державної нотаріальної контори звернулася спадкоємиця за законом - ОСОБА_15 , дружина померлого, яка діяла від свого імені та від імені свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та подала заяву про прийняття спадщини, на підставі якої було заведено спадкову справу № 215/2012 та проведено реєстрацію у Спадковому реєстрі за № 53385967.

Спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця, складається з 1/2 (однієї другої) частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 (1/3 частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 , яка належала померлому на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого Соснівським райвиконкомом м. Черкаси 18.06.2003 року, та 1/6 частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_12 - матері померлого, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_6 , який прийняв спадщину , але не оформив своїх спадкових прав).

27 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Третьої черкаської державної нотаріальної контори із заявою № 251 про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 .

27 квітня 2023 року державним нотаріусом Третьої черкаської державної нотаріальної контори Олексієнко К.П., керуючись п.1 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про нотаріат», винесено постанову № 340 про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 .

В обгрунтування підстав відмови, нотаріус зазначила, що відповідно до матеріалів заведеної спадкової справи, після смерті ОСОБА_6 , на підставі ст. 1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за законом першої черги є батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в рівних частках. Згідно з матеріалами спадкової справи частки спадкоємців в успадкованому майні становлять по 1/8 частці у праві власності на вищевказану квартиру, а відтак, підстави для видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частку квартири відсутні.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 березня 2015 року ( справа № 712/16145/14-ц) відмовлено ОСОБА_13 , третя особа: Третя державна нотаріальна контора у задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди, завданої спадкодавцем ОСОБА_6 відповідачем ОСОБА_4 .

Рішенням суду від 20 березня 2015 року встановлено, що після смерті ОСОБА_6 ні відповідач ОСОБА_4 , ні його мати ОСОБА_14 , яка на той час діяла в його інтересах, так як він був неповнолітнім, із заявами про прийняття спадщини не зверталися. Ніяких претензій з приводу спадкового майна, яке прийняли у спадок дружина та син померлого, у відповідача ОСОБА_4 немає, так як з батьком він не проживав з 2 річного віку та не підтримував ніяких відносин. Вказане також підтверджується матеріалами справи. Таким чином, особами, які на даний час фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 є його дружина ОСОБА_2 та син спадкодавця ОСОБА_3 , 2004 року. Рішення суду набрало законної сили 31.03.2015.

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріалисправи, перевірившизаконність іобґрунтованість рішеннясуду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі статтею 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від спадщини у встановленому законодавством України порядку.

За змістом статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

На підставі норм статей 1268-1269 ЦК України можна дійти висновку, що порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Для з`ясування обставини прийняття неповнолітньою особою спадщини необхідно встановити факти, що спадкоємець є дитиною спадкодавця, на час відкриття спадщини є неповнолітньою особою, неповнолітньою особою не подано заяви про відмову від прийняття спадщини.

Постановою Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 183/4406/16 зроблено висновок, відповідно до якого частина четвертої статті 1268 ЦК України встановлює додаткові гарантії охорони спадкових прав малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб, а також осіб з обмеженою дієздатністю. Зазначені особи вважаються такими, що прийняли спадщину завжди, крім випадків їхньої відмови від спадщини, а щодо малолітніх та недієздатних осіб - відмови, здійсненої від їхнього імені батьками (усиновлювачами), опікуном з дозволу органу опіки та піклування (частини друга-четверта статті 1273 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 є сином ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і має право на спадкування за законом у першу чергу.

На час відкриття спадщини син спадкодавця - ОСОБА_4 був неповнолітнім. Заяву про відмову від прийняття спадщини за законом ні ОСОБА_4 , ні його законний представник не подавали. Тобто ОСОБА_4 прийняв відповідну спадщину в силу прямої дії норми матеріального права, а тому правила частини першої статті 1269 ЦК України щодо подання заяви про прийняття спадщини на нього не поширюються.

Частиною третьою статті 1269 ЦК України передбачено право, а не обов`язок особи, яка досягла чотирнадцяти років, на подання заяви про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника, а частиною четвертою цієї норми права конкретизовано, що подання відповідної заяви від імені малолітньої, недієздатної особи має бути здійснено її батьками (усиновлювачами), опікунами.

Аналогічна за своїм змістом правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 28 вересня 2022 року у справі №742/2354/20 та є сталою.

Виходячи з вищевикладеного, у разі видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 на 1/6 частку у спадковому майні мало б місце порушення спадкових прав ОСОБА_4 , оскільки останній також є спадкоємцем за законом, що вірно було встановлено Третьою Черкаською нотаріальною конторою.

Доводи позивача та висновки суду першої інстанції про існування рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 березня 2015 року (справа № 712/16145/14-ц), яким фактично встановлено відмову ОСОБА_4 у прийнятті спадщини після смерті батька ОСОБА_6 є помилковими, з таких підстав.

Так, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 березня 2015 року (справа № 712/16145/14-ц) встановлено що після смерті ОСОБА_6 ні відповідач ОСОБА_4 , ні його мати ОСОБА_14 , яка на той час діяла в його інтересах, так як він був неповнолітнім, із заявами про прийняття спадщини не зверталися, ніяких претензій з приводу спадкового майна, яке прийняли у спадок дружина та син померлого, у відповідача ОСОБА_4 немає, так як з батьком він не проживав з 2 річного віку та не підтримував ніяких відносин.

Проте, такі висновки не можуть розцінюватись судом при розгляді даної справи як заява про відмову від прийняття спадщини у розумінні ч. 3 ст .1273 ЦК України, оскільки як вже було наголошено колегією суддів, неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.

Зважаючи на те, що ОСОБА_4 є сином померлого ОСОБА_6 , станом на момент відкриття спадщини був неповнолітнім, тому є таким, що прийняв спадщину в силу ч. 4 ст. 1268 ЦК України, відповідно, є спадкоємцем першої черги.

Спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця складається з 1/2 (однієї другої) частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 (1/3 частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 , яка належала померлому на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого Соснівським райвиконкомом м. Черкаси 18.06.2003 року, та 1/6 частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_12 - матері померлого, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_6 , який прийняв спадщину , але не оформив своїх спадкових прав).

Оскільки, окрім ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги також є - батько ОСОБА_10 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина ОСОБА_1 (колишнє прізвище ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , то частки спадкоємців в успадкованому майні становлять,відповідно, по 1/8 частці у праві власності на квартиру.

Відтак, підстави для видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частку квартири відсутні, про що вірно роз`яснено державним нотаріусом при ухваленні спірної постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

За викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачкою заявлено необгрунтовані підстави для скасування постанови державного нотаріуса Третьої Черкаської державної нотаріальної контори від 27.04.2023 року № 340 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення про задоволення позовних вимог, яке не може залишатися в законній силі, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено: якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами ч. 2ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що понесені судові витрати позивачкою у суді першої інстанції слід залишити за останньою та судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1610,40 грн. стягнути з ОСОБА_1 на користь Третьої Черкаської державної нотаріальної контори.

Керуючись ст. ст. 141, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Третьої Черкаської державної нотаріальної контори - задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Третьої Черкаської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Третьої Черкаської державної нотаріальної контори (код ЄДРПОУ 36492931) судові витрати у розмірі 1610,40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Л.І. Василенко

О.М. Новіков

/повний текст постанови суду виготовлено 23 травня 2024 року/