Постанова

від 21.05.2024 по справі 748/3128/14-ц

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

21 травня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 748/3128/14-ц

Головуючий у першій інстанції Олещенко В. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/717/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.

секретар Шкарупа Ю.В.

Заявник ( боржник): ОСОБА_1

Стягувач: Публічне акціонерне товариство «Кредобанк»

Боржник: ОСОБА_2

Заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1

Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 березня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (суддя Олещенко В.І.), постановлену у м. Чернігів,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про визнання виконавчого листа, виданого 30 квітня 2014 року Чернігівським районним судом Чернігівської області в частині стягнення з неї в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованості за кредитним договором № 23-12 від 14 березня 2012 року в розмірі 101268,27 грн (в тому числі: сума за кредитом - 87 995,41 грн, за відсотками - 11044,61 грн, пенею - 2 228,25 грн), таким, що не підлягає виконанню. Вказує на те, що вона є боржником по зазначеному виконавчому листу, а ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» втратило статус стягувача, оскільки постановою Чернігівського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року скасовано ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 09 вересня 2023 року на підставі якої товариство стало стягувачем замість ПАТ «Кредобанк» у справі № 748/3128/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «КредоБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вважає що відсутність належного кредитора у виконавчому провадженні унеможливлює буд-яке стягнення на його користь, а виконавче провадження без нього не може тривати вічно, тому задоволення заяви забезпечить її права, як боржника у виконавчому провадженні.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 березня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 грудня 2014 року на підставі якого видано 30 квітня 2015 року виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «КредоБанк» заборгованості, яка виникла за кредитним договором №23-12 від 14 березня 2012 року, набрало законної сили і підлягає примусовому виконанню. Підстав перелічених у ч.2 ст.432 ЦПК України для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню матеріали справи не містять, а відсутність обов`язку перед ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» у ОСОБА_1 виконувати рішення суду не може бути підставою для задоволенні її заяви.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду та ухвалити постанову , якою задовольнити її заяву про визнання виконавчого листа, виданого 30 квітня 2014 року Чернігівським районним судом Чернігівської області в частині стягнення з неї в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованості за кредитним договором № 23-12 від 14 березня 2012 року в розмірі 101268,27 грн таким, що не підлягає виконанню. ОСОБА_1 вказує в апеляційній скарзі про те, що на виконанні Чернігівського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження ВП № 71048710, яке було відкрито на підставі заяви ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія». Оскільки ухвала суду на підставі якої було змінено стягувача в подальшому скасована, то обов`язку виконувати рішення суду перед новим кредитором у ОСОБА_1 не має. При цьому жодним новим кредитором не було підтверджено правомірності набуття права вимоги за кредитним договором після ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія». Подальше стягнення із боржника заборгованості на користь стягувача, який не набув таких прав, порушує права боржника.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону відповідає ухвала суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Виконання рішення суду необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

Згідно з частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 грудня 2014 року, яке залишено без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 19 березня 2015 року, стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «КредоБанк» заборгованість, яка виникла за кредитним договором № 23-12 від 14 березня 2012 року, в сумі 101 268, 27 грн (т.1 а.с.63-64, 127-129).

30 квітня 2015 року за заявою ПАТ «КредоБанк» було видано виконавчий лист щодо примусового виконання вище зазначеного судового рішення. (т.1 а.с.149).

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 вересня 2021 року справі замінено стягувача з Публічного акціонерного товариства «КредоБанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», а ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 лютого 2022 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого 30 квітня 2015 року Чернігівським районним судом Чернігівської області .

15 лютого 2023 року за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» державним виконавцем Чернігівського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження ВП № 71048710 про стягнення з боржника ОСОБА_1 кредитної заборгованості на користь нового стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року було скасовано ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 9 вересня 2021 року та відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні. Ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 лютого 2022 року про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання - залишено без змін (т.2 а.с.17-22).

З відповіді Чернігівського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління юстиції від 27 листопада 2023 року на адвокатський запит, слідує, що після скасування ухвали про заміну стягувача на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження АСВП №71048710 з примусового виконання виконавчого листа № 2/748/963-14 від 30.04.2015 року, виданого Чернігівським районним судом Чернігівської області про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 23-12 від 14.03.2012 року у розмірі 101268,27 грн та 506,34 грн судового збору. 22 вересня 2023 року на адресу відділу надійшла заява та зупинено перерахування стягнутих коштів. Станом на дату надання відповіді на депозитному рахунку відділу перебуває 10792,51 грн, стягнутих з боржника. (т.2 а.с.58).

Встановивши, що заявниця не надала належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, що відповідно до статей 12, 81 ЦПК України було її процесуальним обов`язком, з урахуванням наявності рішення суду про стягнення боргу, яке набрало законної сили та підлягає примусовому виконанню, суд першої інстації дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви.

Колегія суддів приймає до уваги, що ухвала про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання відносно заявниці є чинною, виконавчий лист відносно неї на час розгляду справи продовжує перебувати на примусовому виконанні, спірні правовідносини допускають правонаступництво, яке можливо на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення, тому доводи ОСОБА_1 на те, що відсутність стягувача у виконавчому провадженні внаслідок скасування ухвали про заміну сторони виконавчого провадження є підставою для визнання виконавчого листа, таким що не підлягає виконанню, є помилковими.

Інші доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не спростовують, ухвалу суду постановлено з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 23 травня 2024 року.

Головуючий: Судді: