Рішення

від 16.05.2024 по справі 161/21931/23

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/21931/23

Провадження № 2/931/68/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року смт. Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Кідиби Т.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Гупалик А.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області - Макогончук Є.С.,

представника третьої особи - Дорощука М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про визнання права на виключення квартири з числа службових для забезпечення постійним житлом та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про визнання права на виключення квартири з числа службових для забезпечення постійним житлом та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що покійний батько позивача, ОСОБА_3 , працюючи в Локачинській професійно-пожежній частині Головного Управління МНС України у Волинській області отримав в 1972 році квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в якій проживала та зареєстрована вся їх сім`я (батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 , брат позивача - ОСОБА_5 , позивач ОСОБА_1 , син позивача - ОСОБА_6 , син позивача - ОСОБА_7 , дружина позивача - ОСОБА_8 ).

11 лютого 2008 року наказом Головного управління МНС України у Волинській області його батька ОСОБА_9 було звільнено із займаної посади диспетчера 15-ї самостійної державної пожежної частини смт. Локачі за п.1 ст. 40 КзПП України в зв`язку із скороченням штату працівників, проте їх сім`я залишалася проживати у вказаній квартирі.

Після звільнення батька позивача рішенням виконкому Локачинської селищної ради від 26 березня 2009 року № 37 право власності на квартиру було оформлено за державою Україна в особі Міністерства України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та віднесено до службових. При цьому було рекомендовано адміністрації Локачинського РВ ГУ МНС у Волинській області провести процедуру оформлення необхідної документації щодо можливостей приватизації гр. ОСОБА_10 даного службового житлового приміщення, проте ці рекомендації не були реалізовані за життя батька, а також після його смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача - ОСОБА_11 помер. Після його смерті в квартирі залишились проживати його сім`я: позивач, дружина позивача та їх діти, де і проживають по даний час більше 20 років.

Ні позивач, ні члени його сім`ї, правом на безоплатну приватизацію житлових приміщень по даний час не скористалися; іншого житла, в тому числі і яке б належало їм на праві приватної власності, в них немає.

Позивач працював в у відділі Державної служби охорони при МВС України у Волинській області 20 років та 4 дні. Проте, змушений був залишити службу за станом здоров`я.

Після смерті батька позивач звертався із заявами в Управління МНС України у Волинській області, Державну Службу України з надзвичайних ситуацій щодо приватизації житла, однак йому було відмовлено через відсутність підстав для виключення житла із числа службових.

Разом з тим, службовий статус вказаної квартири значно обмежує можливість його сім`ї в реалізації права на безоплатну приватизацію житла, встановленого Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Зважаючи на вищевикладене, вважає, що є всі підстави для задоволення його позовних вимог, оскільки його сім`я проживає в даній квартирі ще з 1972 року, як покійний батько, так і він мають вислугу роботи більше як по 20 років, відповідно в Державній службі України з надзвичайних ситуацій та Державній службі охорони при МВС України, які прирівняні до військової служби, а відтак відповідно до п. 2 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 3 серпня 2006 року, мають право на забезпечення житлом, в тому числі і шляхом виключення житла із числа службового.

Просить визнати його право на виключення квартири, за адресою: АДРЕСА_1 із числа службових для забезпечення постійним житлом та зобов`язати відповідачів: Державну службу України з надзвичайних ситуацій та Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області клопотати перед виконкомом Володимир -Волинської районної ради про виключення квартири за адресою АДРЕСА_1 із числа службових для забезпечення постійним житлом моєї сім`ї шляхом її подальшої приватизації.

Ухвалою суду від 23.01.2024 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснити її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

06.02.2024 року до суду надійшов відзив ГУ ДСНС України у Волинській області на позовну заяву, в якому представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позову, вказала наступне.

Позивач своє право на виключення квартири за адресою АДРЕСА_1 із числа службових для забезпечення його постійним житлом пов`язує з проживанням в цій квартирі тривалий час та проходженням служби в Державній службі охорони при УМВС України у Волинській області.

Однак, позивач вселився в дану квартиру, як член (неповнолітній син) сім`ї ОСОБА_3 , який перебував у трудових відносинах з установою, що надала йому це службове житло.

Його батько ОСОБА_3 з 10.02.1971 був прийнятий на посаду інструктора з протипожежної профілактики 14-ї професійної пожежної частини смт Локачі Відділу пожежної охорони УВС Волинського облвиконкому та звільнений 11.02.2008 з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням штату працівників з посади диспетчера (службовця) 15-ї самостійної державної пожежної частини смт Локачі Відділ пожежної безпеки у Волинській області ДДПБ МНС України.

Дійсно у 2009 році виконавчий комітет Локачинської селищної ради вирішив оформити право власності на приміщення пожежного депо з квартирою і господарською будівлею, розташованого в АДРЕСА_1 , за державою Україна в особі Міністерства України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на праві державної власності. Керуючись ст.ст. 15, 118 Житлового кодексу України, постановою КМУ «Про службові жилі приміщення», вказану в п.1 даного рішення квартиру віднесено до числа службових.

У зв`язку з тим, що відповідно до ст.125 Житлового кодексу України та Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 4 лютого 1988 року № 37 (далі - Положення № 37) громадянин ОСОБА_3 з сім`єю відносяться до осіб, яких не може бути виселено із службового житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення, вирішено рекомендувати адміністрації Локачинського РВ ГУ МНС провести процедуру оформлення необхідної документації щодо можливостей подальшої приватизації гр. ОСОБА_3 даного службового житлового приміщення.

Однак, процедуру оформлення необхідної документації щодо можливості подальшої приватизації ОСОБА_3 даного службового житлового приміщення не було проведено, у зв`язку з відсутністю на це правових підстав.

Відповідно до ч. 1, ч.2 статті 4 Закону України від 18.01.2018 № 2269 -VIIІ «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі - Закон України № 2269 - VIIІ) до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

Приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема: приватизації не підлягають майнові комплекси підрозділів пожежної охорони (пожежні депо, пости, адміністративні приміщення), транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійного лиха.

Також статтею 2 Закону України "Про приватизацію житлового фонду" від 19.06.1992 № 2482-ХІІ (далі- Закон України № 2482-ХІІ) не підлягають приватизації квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових; забороняється здійснювати приватизацію квартир, які розташовані на території підприємств, установ та організацій.

Спірна квартира по АДРЕСА_1 є службовою, розташована в адміністративній будівлі пожежного депо на території державної установи, а саме: в цілісному майновому комплексі 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області.

Зважаючи на викладене, відсутні правові підстави для звернення в органи місцевого самоврядування у питанні виключення вказаної службової квартири з числа службових.

Крім того, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України та був звільнений з посади міліціонера-водія спеціального взводу груп затримання Нововолинського міжрайонного відділення Відділу Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області з вислугою 20 років 00 місяців 24 дні.

Позивач своє право на отримання службового житла з подальшою приватизацією, як військовослужбовець повинен був реалізувати за місцем проходження служби.

ОСОБА_1 не проходив службу цивільного захисту в органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Батько позивача відноситься до категорії працівників, на якого не розповсюджується Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081, Кодекс цивільного захисту України.

Як вбачається з норм чинного законодавства, питання про виключення житла з числа службових позивачем може бути порушене лише щодо того службового житла, яке йому було надане установою, пов`язаною з такою службою, в даному випадку - Державна служба охорони при УМВС України у Волинській області.

Для того, щоб житло можна було приватизувати, першим кроком має бути його виведення з числа службових. Відповідно до Положення № 37 підставами для виключення квартири з числа службових є: відсутність потреби у подальшому використанні житла у якості службового, виключення у встановленому порядку житла з числа службових.

Однак, службова квартира розташована у майновому комплексі - пожежному депо (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1418787507224) 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується технічним паспортом, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, свідоцтвом на право власності.

Враховуючи вищевикладене, законних підстав для виключення із числа службових квартири, що розташована у майновому комплексі (пожежному депо) 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області за адресою: АДРЕСА_1 , не має.

Також, ГУ ДСНС України в області повідомляє, що у відповідача наявна нагальна потреба у подальшому використанні спірного житла у якості службового, з огляду на те, що на сьогоднішній день, у зв`язку з проведенням активних бойових дій на території України, 01.02.2024 року 10 осіб рядового та начальницького складу прибули з Луганської області до ГУ ДСНС України в Волинській області для проходження подальшої служби в їх гарнізоні.

Виключення квартири з числа службових позбавляє можливості державу забезпечити житловою площею інших працівників.

Щодо зобов`язання ГУ ДСНС в області клопотати перед виконкомом про виключення квартири із числа службових для забезпечення постійним житлом позивача шляхом її подальшої приватизації зазначає, що у ГУ ДСНС України в області відсутні правові підстави для вчинення таких дій, позаяк згідно із ч.1 ст.5 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" головним суб`єктом, який здійснює від імені держави управління державними об`єктами, є Кабінет Міністрів України, який є суб`єктом управління, що визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам управління, визначеним цим Законом.

Такими юридичними особами публічного права - органами виконавчої влади є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації та відповідні суб`єкти господарювання, які також набувають лише окремих повноважень, притаманних лише їм згідно зі статтею 6 вищезазначеного Закону (в тому числі передають функції з управління об`єктами держвласності господарським структурам та здійснюють контроль за їх діяльністю).

Враховуючи викладене, ГУ ДСНС України в Волинській області просить відмовити у задоволенні позову повністю.

14.02.2024року досуду надійшоввідзив ДСНСУкраїни напозовну заяву,в якому представник відповідача просила відмовити у позові із аналогічних підстав, що зазначені у відзиві ГУ ДСНС України в Волинській області.

Додатково наголошує, що Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не поширюється на осіб рядового і начальницького складу осіб, які проходять службу цивільного захисту, а відтак посилання позивача на вказаний Закон не є обгрунтованим.

Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 3 серпня 2006 року, передбачає забезпечення житловими приміщеннями виключно військовослужбовців, які проходять військову службу у військових формуваннях та правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Натомість, ДСНС не є правоохоронним органом спеціального призначення, посади в якій військовослужбовцями не комплетуються.

Крмі того, зазначає, що позивач не проходив службу в підрозділах ДСНС, у квартирі проживає на підставі строкових договорів найму, які не є підставою для приватизації квартири, батько позивача не проходив службу, а працював на підставі трудового договору, до матеріалів справи не долучено доказів правомірності вселення та проживання в квартирі, також не надано доказів, що позивач потребує забезпечення житлом.

Позивачем не оскаржено рішення ДСНС та Управління щодо зняття статусу службового житла з квартири.

Також у матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких позивач представляє інтереси інших осіб, зареєстрованих в цій квартирі.

Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

20.02.2024року представникомпозивача подановідповідь навідзив ДСНСУкраїни,в якій зазначає, що заперечує щодо посилання відповідача на застосування у даній ситуації п. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», позаяк відповідач не надав доказів знаходження будинку, в якому розташована спірна квартира, на території підвідомчої йому установи.

Із технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , що доданий ДСНС до відзиву не вбачається, що будівля, в якій розташована квартира, знаходиться на території, тобто земельній ділянці, яка на праві власності чи користування належить 3 Державному пожежно-рятувальному загону Головного управління ДСНС у Волинській області.

Також вважає необґрунтованим посилання на частину 2 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», оскільки змісту цієї норми не випливає, що приватизації не підлягають квартири в майнових комплексах, оскільки тут йдеться про приватизацію майнових комплексів вцілому. Адже відповідно до ст. 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. Таким чином, ця норма забороняє приватизацію цілісних майнових комплексів в названій сфері, проте не забороняє приватизації квартир в цих майнових комплексах.

Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачає приватизацію квартир Державного житлового фонду, до якого належать також квартири житлового фонду, що знаходяться у повному господарському відданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій, в тому числі і житлового фонду ДСНС.

Позивач та члени його сім`ї не перебувають у черзі на житло з поважних причин, оскільки після смерті ОСОБА_3 останній відповідно до рішення виконавчого комітету Локачинської селищної ради від 30.12.2010 № 156 був знятий з квартирного обліку в зв`язку зі смертю.

Звернення ОСОБА_1 щодо відновлення квартирного обліку щодо членів сім`ї померлого залишено без задоволення.

Разом з тим, приватизація житла пов`язана не тільки із перебуванням у черзі на житло, але із безпосереднім проживанням в цьому житлі.

Позивач та члени його сім`ї до цих пір не скористалися правом на приватизацією, права власності на житло не мають, постійно на протязі тривалого часу проживають в зазначеному житлі, а відтак мають право на приватизацію житла в зв`язку з постійним проживанням у спірній квартирі.

05.03.2024року представниквідповідача Головногоуправління Державноїслужби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області подала письмові пояснення у справі, в яких повідомила, що відповідно до пункту 48 Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 488 у разі літерування великої кількості житлових будинків, будівель та господарських (присадибних) та інших допоміжних будівель, розміщених на одній земельній ділянці, якщо закінчуються літери алфавіту, ліворуч зазначають додаткові цифрові позначення. Наприклад, 2А; 2Б; 2В; 3А; 3Б тощо. Наприклад, А1, А2 - основна частина та прибудова до житлового будинку; "а3", "а4", "а5", "а6" - тамбури, веранди тощо; "В", "Г" - господарські (присадибні) будівлі (сарай, гараж, літня кухня тощо); № 1, № 2 - господарські (присадибні) споруди (огорожі, хвіртки, ворота тощо); I, II - замощення, вимощення, машино-місця.Поверховість житлового будинку, будівлі або їх окремих частин додатково зазначається через тире. Наприклад, А - 1, Б - 2; 2В - 4 тощо.

У зв`язку з реконструкцією приміщення пожежного депо із квартирою за адресою: АДРЕСА_1 згідно з проектно-кошторисною документацією з`явився 2 поверх (мансарда) і відповідно до нового розробленого технічного паспорту об`єкту нерухомого майна, як двоповерховій будівлі присвоєно літеру А-2.

Оскільки реконструкція ще триває, відповідні зміни ще не внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 06.03.2024 рокузалучено доучасті усправі вякості третьоїособи,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області.

12.03.2024року відпредставника ДСНСУкраїни надійшлозаперечення навідповідь на відзив, в якому зазначає, що позивачем не спростовано факт того, що спірна квартира входить до єдиного майнового комплексу пожежного ДЕПО.

Крім того, з відзивом управління на позовну заяву від 06.02.2024 до матеріалів справи долучено копію Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 036764 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 19.09.2022 № 310103861, які підтверджують, що за адресою: АДРЕСА_1 належить 3 ДПРЗ на праві постійного користування для обслуговування будівель і споруд.

Отже, в матеріалах справи наявні докази, що квартира знаходиться в цілісному майновому комплексі пожежного депо, яке розташоване на земельній ділянці, яка належить 3 ДПРЗ на праві постійного користування земельною ділянкою.

Відтак, твердження позивача, що вимоги пункту 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не поширюються на правовідносини щодо спірної квартири є необґрунтованими.

Зазначає, що в обґрунтування відповіді на відзив позивач посилається на абзац 35 частини 2 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та із зазначеного положення позивач дійшов до необґрунтованого висновку, що частиною 2 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» не заборонено приватизацію квартир в цілісних майнових комплексах.

Проте, як вказувалося вище, квартира є невід`ємною частиною єдиного майнового комплексу пожежного депо, що належить державі та 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Волинській області.

У матеріалах справи відсутні також докази наявності у позивача житлових чеків, а відтак і посилання на частину 1 статті 4 Закону є необґрунтованим.

Таким чином, із зняттям із обліку у позивача відпала одна із необхідних підстав для приватизації, а саме: потреба у забезпеченні житлом.

На сьогодні квартира має статус службової та існує потреба у забезпеченні житлом осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, відтак підстави для виключення квартири з числа службових відсутні.

Таким чином, ввжає, що позов є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.

20.03.2024 року до суду надійшли письмові пояснення щодо позову третьої особи - 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області, відповідно до яких останній просить відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, викладених у відзивах на позов відповідачів.

Ухвалою суду від 22.03.2024року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали із підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив. Просили його задовольнити повністю.

Представник відповідача - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області щодо задоволення позову заперечувала із підстав, зазначених у відзиві на позов та письмових поясненнях.

Представник відповідача - Державної служби України з надзвичайних ситуацій 14.05.2024 року подала до суду письмову заяву про проведення судового засідання, призначеного на 16.05.2024 року, без її участі, що задоволено судом.

Представник третьої особи також просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини спірних правовідносин.

Як вбачається із довідки ГУ ДСНС у Волинській області від 30.01.2024 року, ОСОБА_3 з 10.02.1971 року був прийнятий на посаду інструктора з протипожежної профілактики 14-ї професійної пожежної частини смт Локачі Відділу пожежної охорони УВС Волинського облвиконкому (том 1 а.с.102 на звороті).

У 1972 році останній отримав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , де проживав та був зареєстрований разом з сім`єю, в тому числі сином ОСОБА_1 , що підтверджується копією будинкової книги, оригінал якої був оглянутий судом (том 1 а.с. 5-13).

11 лютого 2008 року ОСОБА_9 було звільнено із займаної посади диспетчера 15-ї самостійної державної пожежної частини смт. Локачі за п.1 ст. 40 КзПП України в зв`язку із скороченням штату працівників, що підтверджується витягом з наказу Головного управління МНС України в Волинській області №1 (том 1 а.с. 14).

Після звільнення ОСОБА_9 , рішенням виконкому Локачинської селищної ради від 26 березня 2009 року № 37 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 було оформлено за державою Україна в особі Міністерства України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на праві державної власності та віднесено до службових. Також було рекомендовано адміністрації Локачинського РВ ГУ МНС у Волинській області провести процедуру оформлення необхідної документації щодо можливостей приватизації гр. ОСОБА_10 даного службового житлового приміщення (том 1 а.с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер,що підтверджуєтьсясвідоцтвом пройого смертьсерії НОМЕР_1 від 25.02.2010 року (том 1 а.с. 17).

Ні позивач, ні члени його сім`ї, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , правом на безоплатну приватизацію житлових приміщень по даний час не скористалися, іншого житла, в тому числі, яке б належало їм на праві приватної власності у них немає, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (том 1 а.с. 18-21).

Позивач та його сім`я залишились проживати у вказаній квартирі, як члени сім`ї ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 працював у Відділі Державної служби охорони при МВС України у Волинській області, його вислуга складає 20 років 00 місяців 04 дні, що підтверджується трудовою книжкою позивача та витягом з наказу Відділу Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області від 15.05.2015 № 27 о/с і звільнився з органів МВС у запас Збройних Сил за станом здоров`я (том 1 а.с. 22-24).

ОСОБА_12 звертався із заявами до Управління МНС України в Волинській області, Державної Служби України з надзвичайних ситуацій, ГУ ДСНС у Волинській області щодо приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та її виключення із числа службових. Листами від 22.12.2010 року, 10.04.2023 року та 13.04.2023 року йому було відмовлено у задоволенні його заяв, позаяк квартира є службовою та розташована в адміністратвиній будівлі пожежного депо на території державної установи, а саме: в цілісному майновому комплексі 15-ї державної пожежно-рятувальної частини ІНФОРМАЦІЯ_3 (том 1 а.с. 25-27).

Позивач вважає, що хоча він і не перебуває у черзі на забезпечення житлом, проте службовий статус вказаної квартири значно обмежує можливість його сім`ї в реалізації права на безоплатну приватизацію житла та отримання постійного, а не тимчасового житла.

Щодо визнання права позивача на виключення квартири з числа службових для забезпечення постійним житлом.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло.

Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Статтею 48 Житлового кодексу України визначено, що громадяни, які одержали житло у державному фонді на цих умовах, мають право на його приватизацію відповідно до вимог чинного законодавства (ч.3).

Так, позивач вселився в спірну квартиру, як член (неповнолітній син) сім`ї ОСОБА_3 , який перебував у трудових відносинах з установою, що надала йому службове житло.

Відповідно до ст.125 Житлового кодексу України та Положення № 37 громадянин ОСОБА_1 з сім`єю відносяться до осіб, яких не може бути виселено із службового житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення, що не заперечується відповідачами та третьою особою.

Частиною 1 статті 4 Закону України від 18.01.2018 № 2269 -VII «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі - Закон України № 2269 - VII) до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України № 2269 - VII приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема: приватизації не підлягають майнові комплекси підрозділів пожежної охорони (пожежні депо, пости, адміністративні приміщення), транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійного лиха.

Також правові основи приватизації житла, що знаходиться у державній власності, його подальшого використання і утримання, визначені у Законі України "Про приватизацію житлового фонду" від 19.06.1992 № 2482-ХІІ (далі- Закон України № 2482-ХІІ).

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України № 2482-ХІІ не підлягають приватизації квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Спірна квартира по АДРЕСА_1 , що в смт Локачі відповідно до рішення виконкому Локачинської селищної ради від 26 березня 2009 року № 37, є службовою. Вказане рішення є чинним, не оскаржувалося позивачем, хоча він і посилається на його протиправніть, однак вказане питання не є предметом розгляду цього спору.

Крім того, квартира розташована в адміністративній будівлі пожежного ДЕПО на території державної установи, а саме: в цілісному майновому комплексі, балансоутримувачем якого та володільцем на праві оперативного управління є 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області.

Вказана обставина підтверджується Державним актом серії ЯЯ № 036764 від 16.02.2006 року, що виданий Локачинському РВ УМНС в Волинській області на право постійного користування земельною ділянкою, площею 977 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування будівель та споруд; технічним паспортом на об`єкт нерухомого майна, зокрема, експлікацією приміщень за адресою: АДРЕСА_1 ; свідоцтвом про право власності від 26.03.2009 серії НОМЕР_2 , що посвідчує належність Державі Україна в особі Міністерства України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в цілому на приміщення пожежного депо з квартирою і господарською будівлею, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; витягом про реєстрацію права власності на приміщення пожежного депо з квартирою і господарською будівлею від 29.09.2009 № 23988122; витягами з Державного реєстру речових прав про нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 27.112017 № 105143203 та від 04.10.22 № 311498672, якими підтверджується, що приміщення пожежного депо з квартирою і господарською будівлею, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на праві оперативного управління перебуває у правокористуванні 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області (а.с. 84, 114-125).

Щодо розбіжностей у технічному паспорті на вищевказаний об`єкт нерухомого майна та інформації, наявної щодо нього в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо літерування А-1 та А-2, відповідачем роз`яснено, що відповідно до пункту 48 Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 488, у разі літерування великої кількості житлових будинків, будівель та господарських (присадибних) та інших допоміжних будівель, розміщених на одній земельній ділянці, якщо закінчуються літери алфавіту, ліворуч зазначають додаткові цифрові позначення. Наприклад, 2А; 2Б; 2В; 3А; 3Б тощо. Наприклад, А1, А2 - основна частина та прибудова до житлового будинку; "а3", "а4", "а5", "а6" - тамбури, веранди тощо; "В", "Г" - господарські (присадибні) будівлі (сарай, гараж, літня кухня тощо); № 1, № 2 - господарські (присадибні) споруди (огорожі, хвіртки, ворота тощо); I, II - замощення, вимощення, машино-місця. Поверховість житлового будинку, будівлі або їх окремих частин додатково зазначається через тире. Наприклад, А - 1, Б - 2; 2В - 4 тощо.

У зв`язку з реконструкцією приміщення пожежного депо із квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , проведення якої підтверджується проектно-кошторисною документацією (том 2 а.с.3-66), з`явився 2 поверх (мансарда) і відповідно до нового розробленого технічного паспорту об`єкту нерухомого майна, як двоповерховій будівлі присвоєно літеру А-2.

Оскільки реконструкція ще триває, відповідні зміни не внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 1 Положення, затвердженого наказом ДСНС від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС від 29.03.2021 № 157) (далі - Положення ГУ ДСНС України в області) ГУ ДСНС України в області (код ЄДРПОУ 38592652) - є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з пункту 7 Положення ГУ ДСНС України в області здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через підпорядковані підрозділи, територіальні органи нижчого рівня (у разі їх утворення в установленому законодавством порядку), а також контроль за їхньою діяльністю.

3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в області є підпорядкованим підрозділом зі статусом юридичної особи.

Відповідно до пункту 5.2. Положення 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в області майно, отримане 3 ДПРЗ від ДСНС, територіального органу, інших юридичних та фізичних осіб або придбане за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету, є державною власністю і закріплене за ним на праві оперативного управління. 3 ДПРЗ використовує закріплене за ним майно лише за його цільовим і функціональним призначенням. Розпорядження майном та його відчуження здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства (том 1 а.с.174).

Враховуючи наведене, твердження сторони позивача, що об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , розташований не на території ДСНС, а також те, що квартира не є частиною єдиного майнового комплексу пожежного ДЕПО, не береться до уваги судом.

Крім того, відповідно до пункту 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 р. № 37, жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.

На сьогодні квартира має статус службової та існує потреба у забезпеченні житлом осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, в підтвердження чого стороною відповідача надано витяг з наказу ГУ ДСНС у Волинській області від 01.02.2024 року та список осіб, які перебувають на квартирному обліку станом на 01.01.2024 року (том 1 86-90, том 2 а.с.109)

Крім того, суд констатує, що забезпечення житлом здійснюється в порядку черговості.

Відповідно до статті 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.

Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються, правом першочергового одержання жилих приміщень).

Законодавством України окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.

Позивач не перебуває у черзі на забезпечення житлом, що ним не заперечується.

Листом Локачинської селищної ради Волинської області від 31.10.2023 р. №Л-199 позивача повідомлено про відмову у взятті його на квартирний облік у зв`язку з відсутністю підстав та рекомендовано звернутись до профспілки Державної служби охорони при МВС України у Волинській області (або правонаступника) (том 1 а.с. 75).

Також позивач не відноситься до категорії осіб, які отримують житло поза чергою (стаття 46 ЖК України).

У постанові Верховного Суду від 03.10.2022 року справа № 643/15613/19 зроблено висновок, що особа, яка бажає приватизувати службове житло, повинна звернутися до керівництва підприємства, установи чи організації, яке надавало службове приміщення, з проханням виключити житло із службового житлового фонду у зв`язку з відсутністю потреби в його використанні в статусі службового.

Також у вказаній постанові Верховний Суд зробив висновок, що виключення жилого приміщення з числа службових здійснюється на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, а чинним законодавством не передбачені правові норми, які зобов`язували б власника службового житлового приміщення виключити його із цього фонду.

В даному випадку, службове приміщення надавалося ОСОБА_3 Локачинською професійно-пожежною частиною Головного Управління МНС України у Волинській області та відповідних відомостей про звернення вказаної юридичної особи (або його правонаступника) про виключення з числа службових приміщень квартири за адресою АДРЕСА_1 , матеріали справи не містять. Натомість відповідачами зазначається, що виключення даної квартири з числа службових позбавляє можливості державу забезпечити житловою площею інших працівників (осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту) ГУ ДСНС України в області, зокрема, тимчасово прикомандированих осіб з територій України, де ведуться активні бойові дії, які потребують житла.

Зважаючи на викладене, враховуючи норми положень частини 2 статті 2 Закону України № 2482-ХІІ, частини 2 статті 4 Закону України № 2269-VІІ, Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання права позивача на виключення службової квартири на АДРЕСА_1 з числа службових.

У позові позивач посилається на Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та зазначає, що ДСНС та його колишній роботодавець - Державна служба охорони при МВС України є правоохоронними органами. Відтак позивач стверджує, що у цій справі підлягає застосуванню Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року № 1081.

Аналізуючи таке твердження позивача, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на:

- військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей;

- військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

- військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей;

- членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України.

Частиною 5 статті 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Частиною 1 статті 99 Кодексу цивільного захисту України до персоналу (кадрів) органів та підрозділів цивільного захисту належать особи рядового і начальницького складу, які проходять службу цивільного захисту за контрактом, державні службовці та інші працівники, з якими укладається трудовий договір.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається Кодексом цивільного захисту України та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Батько позивача, який отримав квартиру, був звільнений на підставі частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, отже він не проходив службу цивільного захисту та не був військовослужбовцем, позаяк працював і був звільнений за трудовим договором.

Отже, посилання позивача на Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не поширюється на батька позивача ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 не проходив службу цивільного захисту в органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій, у нього відсутні будь які трудові відносини з ДСНС та її органами і підрозділами, він не перебував та не перебуває на квартирному обліку ГУ ДСНС України та підпорядкованих підрозділів.

Також, є необгрунтованим і посилання позивача на Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року № 1081 (далі - Порядок).

Пунктом 1Положення проДержавну службуУкраїни знадзвичайних ситуацій,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від16.12.2015року №1052, передбачено, що ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно- рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до пункту 1 Порядку, він визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших, утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

Отже, Порядок передбачає забезпечення житловими приміщеннями виключно військовослужбовців, які проходять військову службу у військових формуваннях та правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Натомість, ДСНС не є правоохоронним органом спеціального призначення, посади в якому військовослужбовцями не комплектуються.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, Служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Відповідно до пункту 7 Порядку військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, за відсутності в них житла для постійного проживання в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця проходження військової служби (перелік таких населених пунктів для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначається Міноборони, МВС, МОН, СБУ, розвідувальними органами, Адміністрацією Держспецзв`язку, ДКА та Управлінням: державної охорони), забезпечуються службовими житловими приміщеннями.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень.

Як вже зазначалося вище, потреба у використанні відповідачами службового житла не відпала, а приватизувати спірну квартиру прямо заборонено законом, а відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Подання клопотання про виключення житла з числа службового є не обов`язком ДСНС, а правом, яке установа може реалізувати, якщо відпала потреба в його використанні як службового.

При цьому, варто наголосити, що позивач та його сім`я зареєстровані, проживають і користуються службовою квартирою як члени сім`ї особи, якій було надано таку квартиру, а доказів того, що відповідач звертався з вимогою про виселення чи оспорювання права їх проживання у квартирі, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, беручи до уваги встановлені в результаті розгляду фактичні обставини справи, здійснивши оцінку та правовий аналіз аргументів, доказів учасників судового розгляду, наданих до суду на обґрунтування відповідних обставин спірних правовідносин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-80, 81, 89, 259, 263-265, 272-273, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 43, 46, 118, 125 ЖК України, Постановою Ради Міністрів Української РСР від 4 лютого 1988 року № 37, ст. 4 Закону України від 18.01.2018 № 2269 -VII "Про приватизацію державного і комунального майна", ст. 2 Закону України "Про приватизацію житлового фонду", ст. 3 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст. 99 Кодексу цивільного захисту України, пунктами 1, 7, 11 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. № 1081, пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052, ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про визнання права на виключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 з числа службових для забезпечення постійним житлом та зобов`язання відповідачів клопотати перед виконкомом Володимир-Волинської районної ради про виключення даної квартири із числа службових для забезпечення постійним житлом його сім`ї шляхом її подальшої приватизації - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30 - денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Відповідач: Державна служба України з надзвичайних ситуацій, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. О.Гончара, 55а, код ЄДРПОУ 38516849.

Відповідач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області, адреса місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 6, Волинської області, код ЄДРПОУ 38592652.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області, адреса місцезнаходження: м. Володимир, вул. Коперника, 2, Волинської області, код ЄДРПОУ 37950336.

Суддя Локачинського районного суду Т.О. Кідиба