Рішення

від 14.05.2024 по справі 523/5066/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/5066/23

Провадження №2/523/725/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2024 р. Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді Бузовського В.В.,

при секретарі Петровської О.П.,

за участі:

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представників відповідачів: ОСОБА_2 ,

- ОСОБА_3 ,

- ОСОБА_4 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залісуду №16,в м.Одесі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) до ПрАТ «Одеський завод гумових технічних виробів» (ЄДРПОУ 00152276, місцезнаходження за адресою: вул. Миколаївська дорога, буд.124, м. Одеса), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (ЄДРПОУ 13989432, місцезнаходження за адресою: вул. Петра Могили, буд. 24, м. Рівне) про визнання договору недійсним, визнання права власності

встановив:

ОСОБА_5 , звернувся із позовом до ПрАТ «Одеськийзавод гумовихтехнічних виробів»(даліПрАТ «ОЗГТВ»)та Регіональноговідділення Фондудержавного майнаУкраїни поРівненській таЖитомирській областях(даліРегіональне відділення) та просив визнати недійсним Договір «Про врегулювання відносин сторін щодо спільної діяльності, експлуатації водноспортивної бази відпочинку» (далі Договір від 08.12.86р.) укладеного 08.12.1986 року між Одеським заводом гумових технічних виробів та Острозьким шиноремонтним заводом та визнати за ним право власності на дерев`яний каркасний будиночок для відпочинку «Ф», веранду «ф», згідно до технічного паспорту від 11.05.2005р та 20.03.2023р., що розташований на водноспортивній станції ПрАТ «ОЗГТВ» Миколаївська дорога № 140, в м. Одесі.

В обґрунтування вимог посилався на те, що на підставі Договору від 18.12.86р., якого не існувало та не існує до теперішнього часу, Постановою Південно-західного апеляційного суду від 16.11.2020р., за державою України в особі Регіонального відділення було визнано право власності на одинадцять будинків відпочинку в тому числі на дерев`яний будинок «Ф», який належить йому на праві власності. Таким чином, на підставі наданих доказів просить ухвалити рішення яким визнати за ним право власності на дерев`яний каркасний будинок «Ф» та веранду «ф».

Представники ПрАТ «ОЗГТВ» адвокат Гусаров О.Л., та голова правління ОСОБА_3 , вимоги позову визнали в повному обсязі.

Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях вимоги позову не визнав та зазначив, що позивач взагалі не обґрунтував яким чином та в який спосіб порушено права позивача укладеним Договором від 08.12.1986р., між Одеським заводом гумових технічних виробів та Острозьким шиноремонтним заводом. В частині визнання права власності на дерев`яний будинок зазначив, що право власності держави в особі Регіонального відділення визнано на підставі , Постанови Південно-західного апеляційного суду від 16.11.2020р., яка набрала законної сили. На даний час судове рішення не скасовано, а отже не може бути ухвалено протилежне рішення іншого суду.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так встановлено, що 08.12.1986р., між Одеським заводом гумових технічних виробів та Острозьким шиноремонтним заводом було укладено договір «Про врегулювання відносин сторін щодо спільної діяльності, експлуатації водноспортивної бази відпочинку». З Акту перевірки використання та збереження державного майна, що не увійшло в статутний фонд ВАТ «Острозький ШРЗ» від 31.05.2000р., вбачається, що в ході перевірки встановлено наступні інвентаризаційні об`єкти, а саме будиночки відпочинку 13 шту, що розташовані в м. Одеса, загальною площею 136,5 кв.м. У зв`язку із невизнанням ПрАТ «ОЗГТВ» права власності Регіонального відділення на зазначені будинки, Регіональне відділення звернулося до суду із позовом до ПрАТ «ОЗГТВ» про визнання права власності. 16.11.2020р., постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду у справі №916/67/20 визнано право власності за державою України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях на 11 будинків відпочинку, з яких: 9 (дев`ять) двокімнатних дерев`яних будинків відпочинку («Б» розміром 3,76м на 7,12м; «В» розміром 3,60 на 4,25м; «Д» розміром 3,64м на 7,07м; «Г» розміром 3,60м на 7,08м`Е» та «Е1» розміром 3,64м на 16,03м; «Н1» розміром 3,60м, на 7,07м; «Ф» розміром3,76мна 7.07м; «У» розміром 6,91м на 5,42м), що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 ; та два цегляних дворівневих будинка «А» та «Х». Зазначена Постанова набрала законної сили. Касаційний господарський суд в складі Верховного Суду відхилив касаційну скаргу ПрАТ «ОЗГТВ», та касаційну скаргу ОСОБА_5 .

Отже, на час звернення ОСОБА_5 , із зазначеним позовом до Суворовського районного суду м. Одеси, рішення Південно-Західного апеляційного господарського суду у справі №916/67/20 не скасовано, таким чином, право власності Регіонального відділення підтверджується не Договором від 08.12.1986р., укладеним між Одеським заводом гумових технічних виробів та Острозьким шиноремонтним заводом «Про врегулювання відносин сторін щодо спільної діяльності, експлуатації водноспортивної бази відпочинку», а на підставі судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

В силу ч. 5 ст. 11 ЦК України, у випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Аналізуючи зазначені норми права слід дійти висновку про те, що вимоги позову задоволенню не підлягають, оскільки право власності Держави України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях на дерев`яні будинки, в тому числі будинок «Ф», визнано постановою Південно-Західногоапеляційного господарськогосуду усправі №916/67/20 від 16.11.2020р., яка не скасована судом касаційної інстанції. Без скасування зазначених рішень судів апеляційної та касаційної інстанції визнання права власності на маймо за іншою особою на підставі нового судового рішенняє неприпустимим.

Доводи, наведені ОСОБА_5 , в позовній заяві були предметом дослідження судами апеляційної та касаційної інстанції, які надали їм належну правову оцінку, тому суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.

Посилаючись на надані докази заявник, таким чином, намагається досягти повторної оцінки доказів та нового вирішення спору на свою користь, що суперечить принципу правової визначеності, який вимагає, крім іншого, щоб у разі винесення судами остаточного судового рішення, воно не підлягало перегляду.

З іншими вимогами, або з інших підстав позивач до суду не звертався.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 82, 95, 141, 259, 263-265, 268ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстроване місцепроживання заадресою: АДРЕСА_1 )до ПрАТ«Одеський заводгумових технічнихвиробів» (ЄДРПОУ00152276,місцезнаходження заадресою:вул.Миколаївська дорога,буд.124,м.Одеса),Регіонального відділенняФонду державногомайна Українипо Рівненськійта Житомирськійобластях (ЄДРПОУ13989432,місцезнаходження заадресою:вул.Петра Могили,буд.24,м.Рівне)про визнаннядоговору недійсним,визнання прававласності відмовити.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.05.2024 року.

Суддя: