Постанова

від 23.05.2024 по справі 200/63/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року справа №200/63/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Першого заступника керівника Донецької обласної прокуратури на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі № 200/63/24 (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом керівника Костянтинівської окружної прокуратури в інтересах держави до Управління культури, молоді та спорту Костянтинівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління культури та туризму Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправної бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Управління культури, молоді та спорту Костянтинівської міської ради щодо невиконання вимог розділу III Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (зі змінами), та п. 2 ч.2 ст.6 Закону України Про охорону культурної спадщини у вигляді не вжиття заходів щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - Будинок культури Хімік, розташований за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 1, та не подання пропозицій до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації про занесення даного об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- зобов`язати Управління культури, молоді та спорту Костянтинівської міської ради виконати вимоги розділу III Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (із змінами), п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України Про охорону культурної спадщини шляхом вжиття заходів щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - Будинок культури Хімік, розташований за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 1, та подання пропозицій до органу охорони культурної спадщини вищого рівня управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації про занесення даного об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

В обґрунтування позову зазначив, що Костянтинівською окружною прокуратурою під час виконання повноважень, передбачених статтею 131-1 Конституції України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", за результатами вивчення стану додержання вимог законодавства України у сфері обліку, державної реєстрації та охорони об`єктів культурної спадщини встановлено порушення вимог Закону України Про охорону культурної спадщини встановлено, що Будинок культури Хімік за адресою Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 1 у 2019 році включено до Переліку об`єктів культурної спадщини (архітектури, містобудування та науки і техніки) Донецької області відповідно до вимог Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158.

Вказаний об`єкт культурної спадщини в розумінні Закону України Про охорону культурної спадщини вважається пам`яткою культурної спадщини та щодо нього має бути вирішене питання про його державну реєстрацію шляхом включення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Облікова документація на спірну пам`ятку та рішення про взяття її на державний облік відсутні, а розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації від 11.05.1999 № 256 не містять всіх обов`язкових відомостей для рішення про занесення пам`ятки до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, тому є помилковими висновки суду першої інстанції про можливість включення Будинку культури «Хімік» без облікової документації до Державного реєстру.

При цьому, внесення обладміністрацією Будинку культури «Хімік» до Переліку виявлених об`єктів не означає взяття його на державний облік.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

До державного реєстру речових прав внесено об`єкт: будівля палац культури Хімік, загальною площею 6051,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, будинок 1.

12 вересня 2019 року Колегією управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації прийнято рішення, яким у пункті 5 вирішено затвердити перелік архітектурних об`єктів культурної спадщини Донецької області.

До Переліку об`єктів культурної спадщини (архітектури, містобудування, науки та техніки у Донецькій області входить (позиція 2) Будинок культури Хімік, що знаходиться за адресою: Костянтинівка, вул. Шмідта, 1; пропонована категорія об`єкта культурної спадщини місцевого значення.

В листі від 11.06.2021 № 1578/26 виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради на запит Костянтинівської окружної прокуратури щодо наявності у бюджеті громади коштів на складання облікової документації на об`єкти культурної та археологічної спадщини повідомлено, що у пп. 52 та 102 розділу 2 Культура і туризм Програми економічного розвитку Костянтинівської міської територіальної громади на 2021 рік, що затверджена рішенням Костянтинівської міської ради від 27.05.2021 № 7/10-155 передбачена сума коштів у розмірі 150 тис.грн на послуги зі складання науково-дослідницької документації.

В листі від 16.10.2023 № 01-14-593/0/191-23 Управлінням культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації на запит Костянтинівської окружної прокуратури повідомлено, що станом на 16.10.2023 облікова документація на таку пам`ятку архітектури, як будинок культури Хімік з метою занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, в управління не надходила.

В листі від 31.10.2023 № 2376/26 Костянтинівською військовою адміністрацією Краматорського району Донецької області на запит Костянтинівської окружної прокуратури щодо наявності у бюджеті громади коштів на складання облікової документації на об`єкти культурної та археологічної спадщини повідомлено, що в програмі економічного та соціального розвитку Костянтинівської міської територіальної громади на 2023 рік, затвердженої розпорядженням начальника військової адміністрації Костянтинівської міської територіальної громади від 01.02.2023 № 50-р, передбачені видатки на виконання заходів, пов`язаних з питанням охорони культурної спадщини.

В листі від 22.12.2023 № 01-14-817/0/191-23 Управлінням культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації на запит Костянтинівської окружної прокуратури повідомлено, що під час проведенням на території Донецької області у 2014 році антитерористичної операції, відбулося захоплення приміщень Донецької обласної державної адміністрації у зв`язку з чим більшість документів втрачено.

Наявна лише фотокопія примірника рішення голови Донецької обласної державної адміністрації від 11.05.1999 № 256 Про затвердження переліку виявлених пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення відповідно до якого 9 об`єктів взято на державний облік.

У зв`язку з чим, відповідно до ст. 1 Закону України Про охорону культурної спадщини всі 9 об`єктів взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим законом, до вирішення питання про включення (не включення) цих об`єктів до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Повідомлено, що з метою встановлення наявності/відсутності ціннісних критеріїв для включення/ не включення вищезазначених пам`яток до Реєстру управлінню культури молоді та спорту Костянтинівської міської ради необхідно розробити облікову документацію визначену розділом ІІІ Наказу Міністерства культури України від 11.03.2013 № 153 Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини та подати її на розгляд Консультативної ради Управлінню культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації, з метою направлення до Експертної комісії з питань обліку об`єктів культурної спадщини МКІП, яка уповноважена на розгляд питань щодо включення/не включення об`єктів культурної спадщини до Реєстру.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що відповідно до ст. 1 роз. І та п. 3 роз. Х «Прикінцеві положення» Закону № 1805-III зазначений об`єкт є пам`яткою культурної спадщини, яка не включена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, однак перебуває на державному обліку і може бути включена до реєстру і за відсутності облікової документації.

Оцінка суду.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

На підставі частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовано Законом України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 № 1805-ІІІ.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону:

культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини;

об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Згідно із пунктами 1, 2 частини другої статті 6 Закону України Про охорону культурної спадщини до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України.

Частиною першою статті 13 Закону України Про охорону культурної спадщини передбачено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.

На підставі статті 14 Закону України Про охорону культурної спадщини занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини видає власнику пам`ятки або уповноваженому ним органу свідоцтво про реєстрацію об`єкта культурної спадщини як пам`ятки.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини надає органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, відповідним виконавчим органам сільської, селищної, міської ради витяги з Реєстру щодо пам`яток, які розташовані на їхніх територіях.

Відповідно до статті 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно із частинами першою, третьою статті 51 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

На підставі частин першої, другої статті 54 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо здійснення державної регуляторної політики визначаються Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.

Згідно з підпунктом 5 пункту б частини першої статті 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.

Підпунктом 10 пункту б частини першої статті 32 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про управління культури, молоді та спорту Костянтинівської міської ради, що затверджено Рішенням міської ради від 26.03.2020 № 6/100-1982 (далі - Положення) Управління культури, молоді та спорту Костянтинівської міської ради є виконавчим органом міської ради, підзвітний у своїй діяльності міській раді, її виконавчому комітету. Управління є юридичною особою, має самостійний баланс. Повне найменування Управління культури, молоді та спорту Костянтинівської міської ради.

Основним завданням діяльності управління є забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання. (п. 2.1 Положення)

Управління виконує, зокрема такі функції: бере участь у підготовці пропозицій до проектів програм економічного і соціального розвитку міста, розроблення проектів цільових і комплексних програм розвитку культури та мистецтва, готує пропозиції до проектів міських програм щодо охорони культурної спадщини; розробляє і подає на розгляд виконавчого комітету міської ради пропозиції до проектів фінансування та матеріально-технічного забезпечення виконання програм і здійснення заходів, спрямованих на розвиток охорони культурної спадщини (п.3.1 Положення).

Управління є органом охорони культурної спадщини, в рамках делегованих повноважень забезпечує виконання нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на території міста, надає пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення або вилучення об`єктів культурної спадщини з Державного реєстру нерухомих пам`яток України. (п. 3.2 Порядку)

Таким чином, до компетенції управління культури, молоді та спорту Костянтинівської міської ради належить обов`язок виконання нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на території міста.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.

Статтею 14 Закону України Про охорону культурної спадщини визначено порядок занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього.

Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року № 158 (далі - Порядок № 158), врегульовано систему обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів.

Відповідно до п. 2 Порядку № 158 Державний реєстр нерухомих пам`яток України - банк даних, сформованих за єдиними ознаками та принципами, що містить відомості про пам`ятки культурної спадщини (далі - Реєстр).

Згідно із пунктом 4 розділу І Порядку № 158 ініціаторами розгляду питань занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим - п`ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є:

уповноважений орган - за категорією пам`ятки національного значення;

уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам`ятки місцевого значення.

Водночас, визначення поняття уповноважений орган наведене в п. 2 Порядку № 158, згідно якого це орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Відповідно до пунктів 1-3 Розділу ІІІ Порядку № 158 облікова документація складається на об`єкт культурної спадщини та містить дані щодо його цінності, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень (далі - облікова документація).

Розробником облікової документації є наукові установи, в тому числі заклади культури, одним із основних видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень особу, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю музеєзнавство, пам`яткознавство або таких наук:

мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об`єктів монументального мистецтва;

архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;

історії - для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 158)

Облікова документація складається з:

облікової картки за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

історичної довідки;

матеріалів фотофіксації сучасного стану об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото інтер`єрів, фото загроз (дії негативних чинників);

акта стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 158).

Аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що занесення об`єкта культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України є комплексом заходів, що включає в себе, зокрема: подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, розроблення облікової документації, експертизу останньої та ухвалення відповідного рішення, за кожен з яких відповідає певний спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини.

Як свідчать матеріали справи, розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації від 11.05.1999 № 256 Про затвердження переліку виявлених пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення об`єкт культурної спадщини Костянтинівської міської ради БК Хімік взято на державний облік.

Відомості з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, що є у відкритому доступі в системі інтернет (витяг додано до позову) свідчать, що в ньому відсутня інформація про такий об`єкт культурної спадщини місцевого значення, як БК Хімік за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 1.

Проте, зазначений об`єкт культурної спадщини виявлено та взято на державний облік розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації від 11.05.1999 № 256 Про затвердження переліку виявлених пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення до набрання чинності Законом України Про охорону культурної спадщини № 1805-ІІІ від 05 червня 2000 року.

Згідно пункту 3 розділу IХ Порядку № 158 у разі відсутності облікової документації на об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України Про охорону культурної спадщини № 1805-ІІІ від 05 червня 2000 року, його включення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України здійснюється без облікової документації.

Таким чином, на підставі вимог статті 1 розділу І та пункту 3 розділу Х Прикінцеві положення Закону № 1805-III зазначений об`єкт є пам`яткою культурної спадщини, яка не включена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, однак перебуває на державному обліку і може бути включена до реєстру і за відсутності облікової документації.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Донецької обласної прокуратури на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі № 200/63/24 залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі № 200/63/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 23 травня 2024 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 23 травня 2024 року.

Головуючий суддяІ.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв