Повістка

від 23.05.2024 по справі 420/16235/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/16235/23

Перша інстанція: суддя Дубровна В.А.,

повний текст судового рішення

складено 14.12.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/16235/23 за апеляційною скаргою Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРАНССЕРВІСБУД до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРАНССЕРВІСБУД звернулося до суду з позовом до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, яка полягає у не вчиненні дій у межах компетенції щодо будівництва дорожнього покриття за встановленими будівельними нормами, державними стандартами та нормами по вул. Пивоварній, що у смт. Таїрове, Одеського району, Одеської області;

- зобов`язати Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області вчинити дії у межах компетенції щодо будівництва дорожнього покриття за встановленими будівельними нормами, державними стандартами та нормами по вул. Пивоварній, що у смт. Таїрове, Одеського району, Одеської області.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРАНССЕРВІСБУД до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволений.

Визнано протиправною бездіяльність Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, яка полягає у не вчиненні дій у межах компетенції щодо будівництва дорожнього покриття за встановленими будівельними нормами, державними стандартами та нормами на ділянці дороги у направленні із міста Одеса до с. Бурлача Балка, вдовж червоного бетонного забору до земельної ділянки за номером 11 по вул. Пивоварна в смт Таїрове, Овідіопольського району Одеської області.

Зобов`язано Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області вчинити дії у межах компетенції щодо будівництва дорожнього покриття за встановленими будівельними нормами, державними стандартами та нормами на ділянці дороги у направленні із міста Одеса до с. Бурлача Балка, вдовж червоного бетонного забору до земельної ділянки за номером 11 по вул. Пивоварна в смт. Таїрове, Овідіопольського району Одеської області.

Стягнуто з Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРАНССЕРВІСБУД судовий збір в сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп) гривні.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року апеляційна скарга Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області залишена без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 рокубез змін.

25.04.2024 представник позивача Драгун А.С. звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/16235/23 щодо стягнення з Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРАНССЕРВІСБУД витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у сумі 15 000,00 гривень.

15.05.2024 року до апеляційного суду відповідач надав заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат.

Дослідивши обґрунтування заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Згідно п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.2-4 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок до ведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Колегія суддів вважає, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суд, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 по справі № 922/1163/18.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З наведеного вбачається, що компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 910/15944/17.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Колегія суддів при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України виходить із наступного:

- відзив на апеляційну скаргу на 9 арк.

-додаткові пояснення на 27 арк.

- адвокат приймав участь у судових засіданнях;

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2019 року по справі №905/1795/18.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність);

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність;

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами

У підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Отже, підставою для відшкодування судових витрат на правову допомогу є, зокрема, наявність належних та допустимих доказів щодо взаємозв`язку між сплаченими позивачем спеціалісту у галузі права коштами та наданою йому правовою допомогою на підставі відповідного договору, який стосується безпосередньо підготовки процесуальних документів та супроводження даної судової справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №818/1371/17.

Відповідач надав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення в яких зауважує, що у поданій заяві до апеляційного суду представник ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» фактично посилається на докази, якими заявник обґрунтовував заяву про розподіл судових витрат, подану в суд першої інстанції, та у яких замінені дата та предмет розгляду справи.

Зокрема, квитанція до прибуткового касового ордера №35 від 15.12.2023 року на суму 15 000,00 грн. та додана квитанція до поданої до апеляційного суду заяви, має однаковий номер - №35 із аналогічно вказаною сумою 15 000 грн. та заміну дат додаткової угоди №01 до договору надання правової допомоги і акту приймання передачі наданих послуг №1.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо незгоди з наданими доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки перевірка таких доводів перебуває поза межами повноважень суду апеляційної інстанції.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року по справі №922/2685/19.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн., не є співмірними із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним в акті виконаних робіт переліком.

Враховуючи критерії реальності, розумності та співмірності розміру судових витрат та обставини справи, колегія суддів вважає, що співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 7500 грн. (сім тисяч п`ятсот гривень).

Оскільки, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року апеляційна скарга Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області залишена без задоволення, а рішення без змін , апеляційний суд доходить до висновку, що понесені витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області шляхом стягнення коштів у розмірі: 7500 грн..

Керуючись ст.ст. 4, 132, 134, 139, 194, 252 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРАНССЕРВІСБУД адвоката Драгун Ангеліни Святославівни про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (ЄДРПОУ 05582159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРАНССЕРВІСБУД (ЄДРПОУ 43257038) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500 грн. (сім тисяч п`ятсот гривень).

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23 травня 2024 року.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді Н.В. Вербицька К.В.Кравченко