Рішення

від 16.05.2024 по справі 914/2660/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2024 Справа № 914/2660/23

За позовом: Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.25; ідент.код 00100227)

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ (81652, Львівська обл, м.Новий Розділ(пн), вул.Грушевського, буд.37; ідент.код 33525073)

про: стягнення грошових коштів (за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0165-02024 від 04.06.2019) у загальній сумі 1973070,41 грн.

Суддя: Стороженко О.Ф.

Секретар: Мацейко А.Ю.

Представники:

Позивача: Карплюк П.М. Довіреність №06/11-52 від 06.11.2023;

Відповідача: Денькович М.І. Довіреність №1/1 від 01.01.2024.

Процесуальні дії вчинено Cудом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.

Виходячи з обставин, зазначених у частині третій ст. 238 ГПК України, -

Суд встановив:

Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія Укренерго подано Позовну заяву з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ грошових коштів у загальній сумі 1973070,41грн, а саме:

-боргу в сумі 1085039,45грн, що виник у зв`язку з порушенням Відповідачем грошового зобов`язання (з оплати вартості послуг з передачі електричної енергії), передбаченого умовами Договору №0165-02024 від 04.06.2019;

-пені в сумі 150001,68грн;

-штрафу в сумі 139953,40грн;

-трьох процентів річних (від прострочених платежів) у сумі 91206,85грн;

-інфляційних втрат у сумі 506869,03грн.

Крім цього, Позивачем подано Відповідь на Відзив та Пояснення.

У Поясненнях від 02.05.2024 Позивачем зазначено про виявлення помилок при первинному розрахунку сум додаткових нарахувань, тому належні суми менші, а саме:

-пені 100806,45грн;

-штрафу 75952,75грн;

-трьох процентів річних 69806,55грн;

-інфляційних втрат 412026,23грн.

При цьому, Позивачем не заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідачем подано Відзив, у якому викладено Клопотання (Заяви) про:

-відстрочення на один рік сплати суми основного боргу;

-зменшення для стягнення (на 90%) сум пені, штрафу, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Відповідачем подано також Заперечення, у якому викладено Клопотання про зменшення для стягнення (на 90%) сум пені, штрафу та трьох процентів річних.

Також Відповідачем подано окреме Клопотання з відповідними вимогами про зменшення для стягнення спірних сум.

Зазначені Клопотання Відповідача обґрунтовано, зокрема, такими обставинами:

-Позивачем, за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0165- 02024 від 04.06.2019, із врахуванням усіх підписаних Сторонами Актів коригувань, надано ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» послугу з передачі електричної енергії на загальну суму 5418673,64 грн;

-Відповідачем розрахунок за Договором, через відсутність обігових коштів та вказані у Відзиві причини і обставини, проведено частково: сплачено 4333634,19 грн і ступінь виконання зобов`язань з оплати становить 80%;

-сума основного боргу Відповідача становить 1085039,45 грн (5418673,64 грн - 4333634,19 грн);

-ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» не ухилялося від проведення оплати за надані послуги з передачі електричної енергії;

-оплата проводилася залежно від фінансового стану Товариства, а в окремі періоди/етами і місяці мала місце переплата (про що вказує і Позивач у позовній заяві), зокрема, по розрахунках за січень 2021 року надлишок сплачених коштів становить 7257,93 грн, а по розрахунках за березень 2021 року переплата становить 292653,30 грн;

-сума основного боргу (1085039,45 грн) включає в себе 903347,37 грн, що є сумою боргу згідно з Актами коригувань, відповідно до яких було скориговано фактичний обсяг наданої раніше послуги, тому вартість послуги збільшилася і у Відповідача виникло грошове зобов`язання щодо доплати суми 903347,37 грн;

-10 червня 2021 року НЕК «Укренерго» повідомило Відповідача, як учасника ринку, що відповідно до п. 1.7.4 Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (зі змінами), ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» отримало статус «дефолтний»;

-таким чином, з 10 червня 2021 року ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» перебувало у «дефолтному» статусі, тому не здійснювало постачання електричної енергії та не купувало її на сегментах ринку і, відповідно, до Відповідача не надходили кошти від споживачів електричної енергії, що суттєво вплинуло на проведення розрахунку з Позивачем;

-Акти коригування від 16 серпня 2021 року, від 20 вересня 2021 року, від 27 вересня 2021 року, від 28 жовтня 2021 року, від 29 грудня 2021 року і від 30 грудня 2021 року, згідно з якими вартість послуги збільшилася на загальну суму 572726,50 грн (903347,37 грн - 330620,87 грн), були підписані після 10 червня 2021 року, тобто коли Відповідачу вже було надано статус «дефолтний» і Товариство відповідно не мало можливості розрахуватися з Позивачем;

-ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» (яке є правонаступником ЗАТ «Енергія-Новий Розділ»), Рішенням Виконавчого комітету Новороздільської Міської Ради Львівської області від 28.08.2006 № 367, з 01.08.2006 визначено виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення, і Товариство по даний час здійснює господарську діяльність з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення у місті Новий Розділ;

-діяльність ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" у даний час спрямована на повне та якісне задоволення потреб населення, релігійних організацій, закладів культури та охорони здоров`я, дитячих садків та шкіл, інших бюджетних установ та організацій міста та усіх споживачів міста Новий Розділ у наданні послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;

-ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» не спроможне було у встановлений Договором строк розрахуватися з НЕК «Укренерго» з незалежних від Відповідача причин і на розрахунки з Позивачем, крім вказаної обставини (перебування у статусі «дефолтний») суттєво вплинули ще й інші обставини:

·накладення арештів на рахунки ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» згідно з Ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва у справах № 760/32373/18 від 17.12.2018 і № 760/24817/19 від 30.08.2019;

·невиконання споживачами своїх обов`язків перед ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» по оплаті, що, відповідно, спричинило неможливість належного виконання обов`язків Відповідача перед Позивачем;

·збитки Товариства від господарської діяльності за 2020 рік становили 151689 тис. грн., за 2021 рік - 47090 тис. грн., за 2022 рік - 54856 тис. грн., за І півріччя 2023 року - 7592 тис. грн., - відповідно до Звітів про фінансові результати ТзОВ «Енергія-Новий Розділ»;

·непокритий збиток Відповідача станом на 31 грудня 2020 року становив 485536 тис. грн., на 31 грудня 2021 року - 532626 тис. грн., на 31 грудня 2022 ро;су - 719343 тис. грн., на 30 червня 2023 року - 726935 тис. грн., - відповідно до Балансів (Звітів про фінансовий стан) ТзОВ «Енергія- Новий Розділ»;

·дебіторська заборгованість контрагентів, яка виникла на підставі укладених цивільно- правових і господарських договорів, станом на 31.12.2020 становила 146876 тис. грн., на 31.12.2021р. - 142738 тис. грн., на 31.12.2022р. - 24570 тис. грн., на 30.06.2023 р. - 25643 тис. грн., що підтверджується Балансами (Звітами про фінансовий стан) ТзОВ «Енергія-Новий Розділ»;

-ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» у період дії Договору перебувало і продовжує перебувати у важкому, збитковому, фінансовому стані, що підтверджується Звітами про фінансові результати (Звіти про сукупний дохід) та Балансами (Звіти про фінансовий стан);

-арешт на грошові кошти ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», який накладений згідно з Ухвалами Солом`янського районного суду м. Києва від 17.12.2018 у справі № 760/32373/18 і від 30.08.2019 у справі №760/24817/19, був чинним на момент виникнення у Відповідача боргу перед Позивачем і є чинним по даний час;

-Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 (який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ), на всій території України запроваджено воєнний стан;

-відповідно до Постанови КМУ № 206 від 05 березня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

·нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;

·припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;

-основним джерелом доходів ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» є кошти, отримані від споживачів за надані Товариством комунальні послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення, а основним споживачем комунальних послуг у місті Новий Розділ є населення;

-відсутність своєчасної оплати за послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення та накладення арештів на рахунки впливає як на господарську діяльність ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», так і на фінансовий стан Товариства, яке працює у надскладних обставинах, потребує ресурсів і не може своєчасно виплачувати працівникам Товариства заробітну плату та проводити розрахунок з кредиторами, в т.ч. - з НЕК «Укренерго»;

-29 квітня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану», пунктом 1 якої (застосовується з 1 червня 2022 року) рекомендовано протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, органам, уповноваженим встановлювати тарифи, не підвищувати тарифи на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що були чинними станом на 24 лютого 2022 року;

-ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» до 01 липня 2023 року надавало споживачам послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення по тарифах, які встановлені Рішенням Виконавчого комітету Новороздільської міської ради № 78 від 16 березня 2021 року (діють з 1 квітня 2021 року);

-тарифи на електроенергію, інші товари та послуги суттєво зросли, заборгованість населення за послуги також суттєво зросла, що прямо впливає на рентабельність та на розрахунки Товариства з кредиторами;

-протягом 2022 року та першого півріччя 2023 року тарифи (які діють з 1 квітня 2021 року), по яких Товариство надавало послуги споживачам, були збитковими та такими, що не покривали витрат Товариства;

-ТзОВ «Енергія - Новий Розділ», в умовах правового режиму воєнного стану, задовольняє потреби населення, підприємств та організації міста Новий Розділ й інших населених пунктів питною водою згідно з доведеним мобілізаційним завданням (замовленням);

-згідно з Розпорядженям міського голови м.Новий Розділ від 20.02.2023 №М-1ДСК, на підставі Розпорядження Стрийської районної державної адміністрації від 28.04.2021 №М-1-ДСК, ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» прийняло до виконання доведене мобілізаційне завдання та уклало Договір на його виконання;

-згідно з Договором №01/09 від 02.09.2022 про співробітництво з Виконавчим комітетом Новороздільської міської ради, ТзОВ «Енергія Новий Розділ» формує резерв води для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій на період воєнного стану і за відповідним зверненням заповнює водою спецтраспорт для забезпечення водопостачання територіальної громади;

-вказані обставини спричинили неналежне виконання Відповідачем зобов`язань перед кредиторами і перед Позивачем та підтверджують, що в діях ТзОВ «Енергія Новий Розділ» відсутній будь-який умисел щодо несплати коштів НЕК «Укренерго»;

-наслідком «дефолтного» статусу є вибуття Товариства з ринку електричної енергії через неможливість виконання своїх зобов`язань;

-ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» не спроможне було у встановлений Договором строк розрахуватися з НЕК «Укренерго» з незалежних від Відповідача причин і на розрахунки з Позивачем також суттєво вплинуло накладення арештів на грошові кошти ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» згідно з Ухвалами Солом"янського районного суду м. Києва від 17.12.2018 у справі № 760/32373/18 і від 30.08.2019 у справі №760/24817/19, які є чинними по даний час і були чинними на момент виникнення у Відповідача боргу перед Позивачем;

-зазначені обставини зумовлюють необхідність зменшення Судом для стягнення сум додаткових нарахувань;

-ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» є виконавцем послуг з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення, тому господарська діяльність Відповідача спрямована на повне та якісне задоволення потреб населення, релігійних організацій, закладів культури та охорони здоров`я, дитячих садків та шкіл, інших бюджетних установ та організацій та усіх споживачів міста Новий Розділ у наданні вказаних комунальних послуг;

-оскільки Відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі, то понесення додаткових витрат зі сплати штрафних санкцій негативно вплине на господарську діяльність Товариства і на якісне та безперебійне надання послуг близько 30 тисячам мешканців та підприємствам і організаціям міста, а також на виконання мобілізаційних завдань;

-статтею 614 ЦК України встановлено, що підставою відповідальності за порушення зобов`язання є вина (умисел або необережність);

-частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення;

-також нормами статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій;

-просимо врахувати: ступінь виконання Відповідачем зобов`язань по оплаті за Договором (80%), його майновий стан і те, що Позивачем нараховані штрафні і фінансові санкції на загальну суму 888030,96 грн, що становлять 82 % від суми основного боргу 1085039,45 грн (на 197008,49 грн менше від його розміру);

-право суду зменшувати неустойку є втіленням принципів цивільного законодавства, заснованих, в тому числі, на забезпеченні судового захисту цивільних прав та інтересів на засадах справедливості, добросовісності і розумності;

-суми стягнутої з боржників неустойки (штрафу, пені) є окремим джерелом доходів/прибутків Позивача, враховуючи, що Позивач компенсує свої матеріальні втрати від інфляційних процесів шляхом стягнення передбачених ст.625 ЦК України нарахувань на суму заборгованості;

-у Постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 викладено висновок, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України;

-враховуючи наведене, беручи до уваги ступінь виконання (80%) Відповідачем своїх зобов`язань по оплаті за Договором, причини і обставини несвоєчасного виконання зобов`язання, беручи до уваги фінансовий стан Товариства, відсутність його вини і відсутність у Відповідача джерел погашення штрафних і фінансових санкцій, необхідність належного функціонування ТзОВ Енергія-Новий Розділ та своєчасного і якісного надання ним комунальних послуг споживачам міста Новий Розділ, виконання мобілізаційних завдань, наявні підстави для зменшення для стягнення сум додаткових нарахувань (на 90%).

Позивачем подано Заперечення стосовно відстрочення виконання рішення Суду та зменшення для стягнення спірних сум з таким обґрунтуванням:

-згідно з правовою позицією Верховного Суду "щодо підстав для зменшення розміру штрафних санкцій" у справі №924/709/17, при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо;

-відповідні висновки Верховного Суду щодо підстав зменшення пені містяться також у Постановах від 19.02.2020 у справі № 910/1199/19 та від 04.05.2018 у справі №908/1453/14, у яких, крім цього, зазначено, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто врахувати інтереси обох сторін;

-за своєю правовою суттю відсотки та інфляційні, передбачені нормою ст.625 ЦК, мають компенсаційний характер та мають на меті захист кредитора шляхом отримання від недобросовісного боржника плати за користування коштами;

-установлений у законі розмір такої компенсації у вигляді 3% річних за сучасних реалій не здатен виконувати компенсаційну функцію та насправді є символічним;

-дана справа №914/2660/23 не є подібною зі справою № 902/417/18, яку зазначено Відповідачем і у якій вирішувався спір стосовно стягнення 40 процентів річних, оскільки обставини очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних у справі 914/2660/23 - відсутні, так як розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом (3 %);

-відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові від 31.05.2023 у справі № 914/2453/21, відсутня правова підстава для зменшення 3% річних у даній справі, оскільки такий розмір встановлено законом;

-Відповідач просить зменшити також розмір інфляційних втрат (на 90 %), проте не вказує правових підстав можливості такого зменшення;

-жоден з доводів Відповідача на обґрунтування клопотання про зменшення штрафних санкції (пені, штрафу) та 3% річних не підтверджує наявності виняткових обставин у даній справі і особливості становища ДП «Енергія - Новий Розділ" порівняно з НЕК «Укренерго», оскільки слід врахувати:

·згідно з приписами ст. 33, 62 Закону України «Про ринок електричної енергії», на НЕК «Укренерго» покладені функції з передачі електричної енергії;

·оплата послуг з передачі електричної енергії здійснюється за тарифами, які визначаються НКРЕКП відповідно до затвердженої нею методики;

·до тарифу на послуги з передачі електричної енергії включаються, як окремі складові, зокрема: витрати Оператора системи передачі, що здійснюються ним у разі покладення на нього спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (абзац 3 частини 5 статті 33, частина 8 статті 33, абзац 8 частини 2 статті 62, частини 6 статті 63 Закону); купівля технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами (абзац 3 частини 6 статті 33 Закону); ставка за користування потужністю електричних мереж (частин 4 статті 5 Закону); план розвитку системи передачі (інвестиційна діяльність) (частина 8 статті 37 Закону) тощо;

·згідно з п. 23 ч. 1, ч. 8 ст. 33, ч. 1, 2 ст. 62 Закону, на НЕК «Укренерго», як Оператора системи передачі, покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільного інтересу зі збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел енергії;

·отже, НЕК «Укренерго» надає послуги з передачі електричної енергії, передбачені Законом, при цьому, тариф на передачу електричної енергії включає економічно обґрунтовані витрати Оператора системи передачі, у зв`язку з чим має враховуватися той факт, що несвоєчасне отримання плати за послуги перешкоджає виконанню НЕК «Укренерго» покладених дДержавою обов`язків, у тому числі щодо своєчасної компенсації гарантованому покупцю та постачальникам універсальних послуг витрат на оплату виробникам електричної енергії з відновлюваних джерел, перешкоджає виконанню договірних зобов`язань перед іншими учасниками ринку та належному виконанню функцій Оператора системи передачі;

-зменшення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат на 90 % за даних обставин справи порушує принцип справедливості, рівності Сторін та об`єктивного очікування Позивача на отримання компенсації за порушення зобов`язання;

-Конституційним Судом України, у п. 2 мотивувальної частини Рішення № 18-рп/2012 від 13.12.2012, зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, Держави;

-за практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року);

-вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України");

-Європейський суд з прав людини у своєму Рішенні у справі "Жовнер проти України" (від 29.06.2004) зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін;

- зазначені Відповідачем обставини та докази, зокрема Звіт про фінансові результати підприємства за 2023 рік, свідчать про те, господарська діяльність Відповідача з року в рік лише погіршується і не приносить йому прибутків, за рахунок яких він міг би в майбутньому погасити наявну заборгованість перед Позивачем, а відтак клопотання Відповідача про відстрочення сплати основної заборгованості на 1 рік є безпідставним, оскільки таке відстрочення буде не чим іншим, як звільненням від відповідальності;

-Відповідач не додає жодних доказів, які б свідчили про здійснення ним всіх можливих заходів для покращення стану розрахунків чи інших заходів щодо покращення свого матеріально-фінансового стану, не надає жодного обґрунтованого плану дій, яким би визначалося, за рахунок яких заходів та ресурсів Товариство збирається (у разі відстрочення виконання рішення) покращувати своє матеріально-фінансове становище та здійснювати виконання судового рішення, що, імовірно, свідчить про відсутність у Відповідача мети виконувати рішення суду (намір ухилення від виконання судового рішення);

-збитковість діяльності і наявність кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності Відповідачем, як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочки та/або розстрочки виконання судового рішення (зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у Постанові від 27.06.2018 у справі № 813/8842/13-а);

-враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (Рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності, суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі;

-тобто, для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів, обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення;

-оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (Рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Ясюнієне проти Литви");

-складне фінансове становище Відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання судового рішення; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника;

-наведені Відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають стан його господарської діяльності на певний момент, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, і обставини, на які посилається Відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим;

-при цьому, фінансове становище Відповідача є результатом його власної господарської діяльності, в ході якої він мав планувати свої видатки.

Представники Сторін надали пояснення стосовно обставин спору.

У судових засіданнях Судом неодноразово оголошувались перерви.

Справу, згідно з нормами статей 12, 247 ГПК України, розглянуто за правилами загального позовного провадження.

У ході дослідження обставин справи та поданих доказів, - Суд встановив:

04.06.2019 Сторонами укладено Договір №0165-02024, згідно з умовами якого Позивач (Оператор системи передачі), упродовж лютого місяця 2021 року - червня місяць 2021 року, надав Відповідачу послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується двосторонніми Актами приймання-передавання за лютий-червень місяці 2021 року, а також Актами коригування до підписаних Актів приймання-передавання.

Відповідно до Додаткових угод Сторін від 14.08.2019, 21.09.2021 та 28.12.2021, Договір викладався у новій редакції.

Договір розірвано 01.02.2022, - відповідно до укладеної Сторонами Додаткової угоди.

Умовами п.6.2 Договору (у редакції від 14.08.2019) передбачено здійснення Відповідачем поетапної попередньої оплати планової вартості послуги (п`яти платежів).

Згідно з умовами п.6.5 Договору (у редакції від 14.08.2019), Відповідач зобов`язався здійснювати остаточну оплату послуг Позивача упродовж трьох операційних днів «з дати отримання та на підставі Акту приймання-передавання», який надається Позивачем упродовж перших п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до вартості послуг Позивача (зазначених в Актах) та фактичних оплат (здійснених Відповідачем), борг з оплати вартості послуг (наданих у вказаному періоді) складає 1085039,45грн.

Спір між Сторонами стосовно суми боргу відсутній.

Згідно з умовами п.6.7 Договору (у редакції від 14.08.2019), Позивач, у зв`язку з простроченням Відповідачем оплати вартості наданих послуг, нарахував:

-пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (від прострочених платежів) за кожен день прострочення;

-штраф у розмірі 7% (від прострочених платежів) за прострочення оплати понад тридцять днів.

Також Позивачем, згідно з нормою ч.2 ст.625 ЦК України, нараховано Відповідачу три проценти річних (від прострочених платежів) та інфляційні втрати.

Належна загальна сума пені складає 100806,45грн, штрафу 75952,75грн, трьох процентів річних 69806,55грн, інфляційних втрат 412026,23грн, про що зазначено Позивачем у Додаткових поясненнях від 02.05.2024.

Враховуючи відсутність клопотання Позивача про зменшення сум пені, штрафу, трьох процентів річних та інфляційних втрат, які зазначено у Позовній заяві (150001,68грн, 139953,40грн, 91206,85грн та 506869,03грн відповідно), наявні підстави для часткової відмови у задоволенні вказаних позовних вимог: у частині надмірно нарахованих сум (пені, штрафу, процентів річних та інфляційних втрат).

Оскільки Відповідачем, виходячи з норм статей 509, 526, 530, 610, 612, 629, 901, 903 ЦК України та умов Договору, допущено порушення грошового зобов`язання (з оплати вартості наданих послуг), тому вимоги Позивача про стягнення суми боргу і належних сум пені, штрафу, трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідають нормам статей 546-550, 611, 625 ЦК України та умовам Договору.

Проте, Відповідачем заявлено Клопотання про зменшення для стягнення сум додаткових нарахувань на 90 відсотків.

Згідно з нормою ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки (пені та штрафу) може бути зменшений (за рішенням Суду) за наявності обставин, які мають істотне значення.

Зменшення для стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат законодавством не передбачено, хоча наявний висновок Верховного Суду у справі №902/417/18 (Постанова від 18.03.2020) стосовно можливості зменшення, за певних умов, суми процентів річних, нарахованих згідно з нормою ч.2 ст.625 ЦК України.

Проте, у вказаній справі розмір річних складав 40 процентів (а не три проценти, як у даній справі).

Відповідачем, на обґрунтування зменшення для стягнення сум додаткових нарахувань, зазначено, зокрема, такі обставини:

-10 червня 2021 року НЕК «Укренерго» повідомило Відповідача, як учасника ринку, що відповідно до п. 1.7.4 Правил ринку (затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307), ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» отримало статус «дефолтний»;

-таким чином, з 10 червня 2021 року ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» перебувало у «дефолтному» статусі, тому не здійснювало постачання електричної енергії та не купувало її на сегментах ринку і, відповідно, до Відповідача не надходили кошти від споживачів електричної енергії, що суттєво вплинуло на проведення розрахунку з Позивачем;

-Акти коригування від 16 серпня 2021 року, від 20 вересня 2021 року, від 27 вересня 2021 року, від 28 жовтня 2021 року, від 29 грудня 2021 року і від 30 грудня 2021 року, згідно з якими вартість послуги збільшилася на загальну суму 572726,50 грн (903347,37 грн - 330620,87 грн), були підписані після 10 червня 2021 року, тобто коли Відповідачу вже було надано статус «дефолтний» і Товариство, відповідно, не мало можливості розрахуватися з Позивачем;

-діяльність ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" у даний час спрямована на повне та якісне задоволення потреб населення, релігійних організацій, закладів культури та охорони здоров`я, дитячих садків та шкіл, інших бюджетних установ та організацій та усіх споживачів міста Новий Розділ у наданні послуг з централізованого водопостачання та водовідведення;

-на рахунки ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» накладено арешт згідно з Ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва у справах № 760/32373/18 від 17.12.2018 і № 760/24817/19 від 30.08.2019;

-наявне неналежне виконання споживачами міста своїх обов`язків перед ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» з оплати, що, відповідно, спричинило неможливість належного виконання обов`язків Відповідача перед Позивачем;

-у Відповідача наявне скрутне фінансове становище, так як збитки Товариства від господарської діяльності за 2020 рік становили 151689 тис. грн., за 2021 рік - 47090 тис. грн., за 2022 рік - 54856 тис. грн., за І півріччя 2023 року - 7592 тис. грн., - відповідно до Звітів про фінансові результати ТзОВ «Енергія-Новий Розділ»;

-непокритий збиток Відповідача станом на 31 грудня 2020 року становив 485536 тис. грн., на 31 грудня 2021 року - 532626 тис. грн., на 31 грудня 2022 року - 719343 тис. грн., на 30 червня 2023 року - 726935 тис. грн., - відповідно до Балансів (Звітів про фінансовий стан) ТзОВ «Енергія- Новий Розділ»;

-дебіторська заборгованість контрагентів Товариства, яка виникла на підставі укладених цивільно- правових і господарських договорів, станом на 31.12.2020 становила 146876 тис. грн., на 31.12.2021р. - 142738 тис. грн., на 31.12.2022р. - 24570 тис. грн., на 30.06.2023 р. - 25643 тис. грн., що підтверджується Балансами (Звітами про фінансовий стан) ТзОВ «Енергія-Новий Розділ»;

-основним джерелом доходів ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» є кошти, отримані від споживачів за надані Товариством комунальні послуги з централізованого водопостачання і водовідведення, а основним споживачем комунальних послуг у місті Новий Розділ є населення;

-відсутність своєчасної оплати за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення та накладення арештів на рахунки впливає як на господарську діяльність ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», так і на фінансовий стан Товариства, яке працює у надскладних обставинах, потребує ресурсів і не може своєчасно виплачувати працівникам Товариства заробітну плату та проводити розрахунки з кредиторами, в т.ч. - з НЕК «Укренерго»;

-ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» до 01 липня 2023 року надавало споживачам послуги з централізованого водопостачання і водовідведення за тарифами, які встановлені Рішенням Виконавчого комітету Новороздільської міської ради № 78 від 16 березня 2021 року (діють з 1 квітня 2021 року) і які не покривають дійсних витрат на виробництво;

-ТзОВ «Енергія - Новий Розділ», в умовах правового режиму воєнного стану, задовольняє потреби населення, підприємств та організації міста Новий Розділ й інших населених пунктів питною водою згідно з доведеним мобілізаційним завданням (замовленням);

-згідно з Розпорядженям міського голови м.Новий Розділ від 20.02.2023 №М-1ДСК, на підставі Розпорядження Стрийської районної державної адміністрації від 28.04.2021 №М-1-ДСК, ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» прийняло до виконання доведене мобілізаційне завдання та уклало Договір на його виконання;

-згідно з Договором №01/09 від 02.09.2022 про співробітництво з Виконавчим комітетом Новороздільської міської ради, ТзОВ «Енергія Новий Розділ» формує резерв води для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій на період воєнного стану і за відповідним зверненням заповнює водою спецтраспорт для забезпечення водопостачання територіальної громади;

-ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» є виконавцем послуг з централізованого водопостачання і водовідведення, тому господарська діяльність Відповідача спрямована на повне та якісне задоволення потреб населення, релігійних організацій, закладів культури та охорони здоров`я, дитячих садків та шкіл, інших бюджетних установ та організацій та усіх споживачів міста Новий Розділ у наданні вказаних комунальних послуг;

-оскільки Відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі, то понесення додаткових витрат зі сплати штрафних санкцій негативно вплине на господарську діяльність Товариства і на якісне та безперебійне надання послуг близько 30 тисячам мешканців та підприємствам і організаціям міста, а також на виконання мобілізаційних завдань.

Зазначені Відповідачем обставини підтверджено такими доказами:

-Рішенням №367 від 28.08.2006 Виконкому Новороздільської міської ради Львівської області про визнання Відповідача виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення;

-Ухвалами від 17.12.2018 у справі №760/32373/18 та від 30.08.2019 у справі №760/24817/19 Солом`янського району суду міста Києва про накладення арешту на грошові кошти Відповідача;

-Балансами (Звітами про фінансовий стан) Товариства на 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023;

-Звітами про фінансові результати (про сукупний дохід) Товариства за 2021, 2022, 2023 роки.

Отже, упродовж трьох років Товариство «Енергія Новий Розділ» перебуває у скрутному фінансову стані, здійснюючи, при цьому, централізоване водопостачання (і водовідведення) усім споживачам міста Новий Розділ, у тому числі населенню;

Враховуючи вид господарської діяльності Відповідача, наявна необхідність у забезпеченні безперебійного ведення ним виробничої діяльності з метою недопущення припинення надання послуг споживачам міста з водопостачання та водовідведення.

Враховуючи наявність зазначених обставин, які мають істотне значення у даній справі, наявні підстави, передбачені нормою ч.3 ст.551 ЦК України, для зменшення до стягнення суми пені на 50 відсотків, а штрафу на 80 відсотків, так як штраф, у даному випадку, є додатковим (порівняно з пенею) видом забезпечення виконання того ж договірного зобов`язання і нарахований за те ж саме порушення зобов`язання, що і пеня (лише з врахуванням 30-денного строку прострочення оплати).

Отже, з урахуванням зменшення сум неустойки, стягненню (за рішенням Суду) підлягає пеня в сумі 50403,23грн та штраф у сумі 28210,55грн.

Враховуючи значну відмінність обставин даної справи №914/2660/23 (розмір річних три проценти) від обставин у справі №902/417/18, у якій Верховним Судом (у Постанові від 18.03.2020) зроблено висновок про можливість зменшення для стягнення суми процентів річних (розмір яких складав 40 процентів), правові підстави для такого зменшення у даній справі відсутні.

Також відсутні правові підстави для зменшення для стягнення суми інфляційних втрат.

Враховуючи помилковість первинного розрахунку Позивачем сум пені, штрафу, трьох процентів річних та інфляційних втрат, який зазначено у Позовній заяві, а також - зменшення для стягнення сум пені (на 50%) і штрафу (на 80%), наявні підстави для часткового задоволення позову та стягнення з Відповідача:

-боргу в сумі 1085039,45грн;

-пені в сумі 50403,23грн;

-штрафу в сумі 15190,55грн;

-трьох процентів річних (від прострочених платежів) у сумі 69806,55грн;

-інфляційних втрат у сумі 412026,19грн.

Відповідачем заявлено Клопотання про відстрочення сплати суми основного боргу на один рік.

При цьому, Відповідачем не наведено обґрунтування вказаного строку відстрочення сплати боргу і не обґрунтовано можливості покращення фінансового стану Товариства упродовж року, що б забезпечило сплату боргу після спливу такого строку. Зазначене унеможливлює встановлення відстрочення виконання рішення Суду.

Проте, враховуючи скрутне фінансове становище Відповідача та важливість його господарської діяльності для забезпечення населення і інших споживачів послугами з водопостачання і водовідведення, наявні підстави, передбачені нормою п.2 ч.6 ст.238 ГПК України, для встановлення розстрочення виконання Товариством Енергія-Новий Розділ рішення Суду і сплати ним сум боргу, пені, штрафу, трьох процентів річних та інфляційних втрат частинами, щомісяця, до 31.12.2024.

При цьому важливо, що нормами ст.331 ГПК України (які зазначено Сторонами) передбачено підстави для встановлення розстрочення виконання рішення вже після набрання рішенням законної сили, проте такі норми можуть бути застосовані, за аналогією закону, і при вирішенні такого питання у ході ухвалення рішення (у випадку наявності відповідних обставин).

Тому Суд враховує наявність у Відповідача: об`єктивних перешкод (на даний час) у виконанні грошового зобов`язання за Договором та обставин, що унеможливлюють повну сплату спірних сум коштів на даний час (чи у найближчому майбутньому).

При цьому Суд керується також загальними засадами цивільного законодавства, передбаченими нормою ст.3 ЦК України, тому встановив: необхідність захисту прав Позивача і врахування інтересів Відповідача, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності.

Згідно з нормою п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, наявні підстави для покладення на Сторін витрат на судовий збір пропорційно розміру обґрунтованих сум коштів (без врахування зменшення для стягнення сум пені та штрафу).

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України,-

Суд вирішив:

1.Позов задоволити частково.

2.Задоволити частково Клопотання Відповідача про відстрочення сплати суми основного боргу та зменшення для стягнення сум пені, штрафу, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

3.Зменшити для стягнення з Відповідача суму пені на 50 відсотків та суму штрафу на 80 відсотків.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ (81652, Львівська обл, м.Новий Розділ(пн), вул.Грушевського, буд.37; ідент.код 33525073) на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.25; ідент.код 00100227): борг у сумі 1085039,45грн, пеню в сумі 50403,23грн, штраф у сумі 15190,55грн, три проценти річних (від прострочених платежів) у сумі 69806,55грн та інфляційні втрати в сумі 412026,23грн, а також витрати на судовий збір у сумі 26154,47грн.

5.Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

6.Розстрочити виконання даного Рішення до 31.12.2024 та встановити такий порядок сплати коштів, зазначених у пункті четвертому даного Рішення:

-до 30.06.2024 сплата основного боргу в сумі 155039,45грн, пені в сумі 7203,23грн, штрафу в сумі 2170,55грн, трьох процентів річних у сумі 9974,55грн, інфляційних втрат у сумі 58860,89грн та витрат на судовий збір у сумі 26154,47грн;

-до 31.07.2024 сплата основного боргу в сумі 155000,00грн, пені в сумі 7200,00грн, штрафу в сумі 2170,00грн, трьох процентів річних у сумі 9972,00грн та інфляційних втрат у сумі 58860,89грн;

-до 31.08.2024 - сплата основного боргу в сумі 155000,00грн, пені в сумі 7200,00грн, штрафу в сумі 2170,00грн, трьох процентів річних у сумі 9972,00грн та інфляційних втрат у сумі 58860,89грн;

-до 30.09.2024 - сплата основного боргу в сумі 155000,00грн, пені в сумі 7200,00грн, штрафу в сумі 2170,00грн, трьох процентів річних у сумі 9972,00грн та інфляційних втрат у сумі 58860,89грн;

-до 31.10.2024 - сплата основного боргу в сумі 155000,00грн, пені в сумі 7200,00грн, штрафу в сумі 2170,00грн, трьох процентів річних у сумі 9972,00грн та інфляційних втрат у сумі 58860,89грн;

-до 30.11.2024 - сплата основного боргу в сумі 155000,00грн, пені в сумі 7200,00грн, штрафу в сумі 2170,00грн, трьох процентів річних у сумі 9972,00грн та інфляційних втрат у сумі 58860,89грн;

-до 31.12.2024 - сплата основного боргу в сумі 155000,00грн, пені в сумі 7200,00грн, штрафу в сумі 2170,00грн, трьох процентів річних у сумі 9972,00грн та інфляційних втрат у сумі 58860,89грн.

Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:

- у випадку відсутності апеляційного оскарження у 20-денний строк після закінчення вказаного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до Західного апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;

- у випадку апеляційного оскарження (у 20-денний строк) і відсутності факту скасування після ухвалення Західним апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.

Повне рішення складено 23.05.2024.

СуддяСтороженко О.Ф.