Рішення

від 23.05.2024 по справі 925/77/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року м. Черкаси справа № 925/77/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом приватного підприємства "Дон Івко І С" (с. Маяк, Криворізький район, Дніпропетровська область) до товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Продукт" (м. Шпола, Звенигородський район, Черкаська область) про стягнення 63 253,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 63 253,53 з яких: 30 163,09 грн. пені, 2 131,62 грн. як 3 % річних та 30958,82 грн. інфляційних втрат на підставі договору поставки № 12/04 від 12.04.2022, укладеного між сторонами у справі, за прострочення розрахунків.

Рішенням від 17.04.2024 позов задоволено частково і стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Продукт" (код 43687274, м. Шпола, Звенигородський район, Черкаська область, вул. Івана Піддубного, 10) на користь приватного підприємства "Дон Івко І С" ( код 33244939, с. Маяк, Криворізький район, Дніпропетровська область, вул. Степова, 15 кв. 3) - 10 000,00 грн. пені, 14043,77 грн. інфляційних втрат та 1814,99 грн. як 3% річних за прострочення розрахунків по Договору поставки № 12/04 від 12.04.2022 та 3028,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Приватним підприємством "Дон Івко І С" в позовній заяві вказано, що позивач планує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. Докази на підтвердження розміру витрат будуть подані протягом п`яти днів з дати ухвалення рішення.

Із дотриманням строків за правилами ГПК України, 23.04.2024 судом зареєстровано заяву позивача, приватного підприємства "Дон Івко І С" , в якій просить суд стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн., пропорційно до розміру заявлених вимог.

У відповідності до ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В засідання для розгляду заяви та прийняття додаткового рішення представники сторін не з`явилися, явка обов`язковою не визнавалася.

В справі від відповідача 16.05.2024 через систему Електронний суд надійшли заперечення на клопотання (заяву) про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, якими просить відмовити в задоволенні цієї заяви.

Дослідивши наявні у справі докази та доводи і заперечення сторін, судом встановлено наступне:

При прийнятті рішення у справі суд стягнув з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України (оскільки спір виник через неправильні дії боржника, а частково розмір санкцій було зменшено за рішенням суду), 3028,00 грн. на відшкодування витрат на сплату судового збору повністю.

Такий принцип розподілу має бути застосований судом до всіх видів судових витрат, до яких у відповідності до ст. 123 ГПК України відносяться витрати, пов`язані із розглядом справи, а саме, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 3-6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За договором про надання правничої допомоги від 20.10.2023 (а.с. 31) адвокат Бабіч Т.Г., яка представляла в ході розгляду справи інтереси позивача за ордером (а.с. 34), зобов`язалася надати на користь ПП "Дон Івко і С" правову допомогу щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, складення документів правового характеру і процесуальних документів, представництво та захист інтересів клієнта в судах та всіх органах.

Згідно п. 4.2. Договір припиняється через рік після його укладення.

Додатковою угодою № 1 від 14.01.2024 адвокат та позивач домовилися (а.с. 187), що позивач сплачує адвокату гонорар в сумі 10000,00 грн. за надання правничої допомоги у справі, на підтвердження якого сторони складають Акт приймання-передачі виконаних робіт, який є підставою для сплати гонорару.

21.04.2024 року між адвокатом та позивачем підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт (а.с. 188) яким підписами обох сторін підтверджено, що на виконання умов договору адвокат надав, а позивач прийняв правничу допомогу у вигляді вивчення та аналіз письмових документів щодо договору поставки № 12/04 від 12.04.2022, яким обґрунтовано позов; підготовка позовної заяви про стягнення коштів, подання позовної заяви з додатками до суду; представництво інтересів клієнта у суді.

Дані послуги позивачем від адвоката прийнято без зауважень, оскільки протилежного суду не вказано.

За змістом ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі КАС у справі № 640/18402/19 від 28.12.2020).

За правилами п1) ч. 2 ст. 126 ГПК України відшкодуванню в якості витрат на професійну правничу допомогу підлягають кошти, що сплачені або підлягають сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Це підтверджено висновком постанови ВС у складі ОП КГС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Згідно ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем подано в справу заперечення від 22.04.24 на заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн., якою просить відмовити у її задоволенні взагалі.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, про яке йде мова у ч. 5,6 ст. 126 ГПК України, відповідачем суду не подавалося. Суму, до якої відповідач вважає за доцільне зменшити такі витрати, відповідачем не вказано та не обґрунтовано.

У відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові ВС у складі ОП КГС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладено правові висновки про те, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Об`єднана палата зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідач просить суд врахувати, що предметом стягнення у справі були лише санкції, оскільки основний борг за договором поставки № 12/04 від 12.04.2022 відповідач сплатив, прострочення сплати не було значним. Предмет спору та розрахунки позовних вимог для позивача не були складними, поведінка відповідача не була спрямована на затягування вирішення спору, до часу звернення до суду позивач не звертався за мирним врегулюванням питання про сплату санкцій.

При заявленому у справі нескладному позові, що не потребує аналізу значної кількості законодавства, на думку відповідача несення адвокатських послуг для позивача не були неминучими та виправданим у заявленому до стягнення розмірі, а подана позовна заява ніби має шаблонний характер та не потребувала значних затрат часу та зусиль адвоката.

Оцінивши наявні у справі докази та заперечення відповідача, керуючись нормами ст. 129 ГПК України та власною ініціативою, суд вважає, що немає підстав присуджувати позивачу всі понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.

У суду немає заперечень, що всі перелічені у Акті приймання-передачі виконаних робіт від 21.04.2024 послуги були надані адвокатом в межах розгляду даної справи, обоє представників сторін належним чином виконували свої професійні обов`язки з представництва інтересів своїх сторін, виконували всі вимоги суду.

Однак враховуючи, що предмет позову складають лише заявлені до стягнення санкції за порушення порядку розрахунків, обрахунок та доказування яких є нескладним, ціна позову у розмірі 63 253,53 грн. є незначною, а заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу складають майже 16 % від неї, то суд вважає, що з відповідача на користь позивача буде обґрунтованим стягнути лише 40 % заявлених витрат на професійну правничу допомогу, що становить 4000 грн. і є розумно необхідним для цих судових витрат по справі.

Це відповідає і клопотанню позивача від 22.04.2024 про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 129, 244 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача, приватного підприємства "Дон Івко І С" від 22.04.2024 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, задовольнити частково.

Прийняти у справі додаткове рішення .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Продукт" (код 43687274, м. Шпола, Звенигородський район, Черкаська область, вул. Івана Піддубного, 10) на користь приватного підприємства "Дон Івко І С" ( код 33244939, с. Маяк, Криворізький район, Дніпропетровська область, вул. Степова, 15 кв. 3) - 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати.

В решті вимог за клопотанням відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Суддя НМ. Спаських