Ухвала

від 23.05.2024 по справі 405/5503/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/5503/23

провадження № 1-кс/405/1428/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2024 м. Кропивницький

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , представника селянського (фермерського) господарства «АДОНІС» - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання представника селянського (фермерського) господарства «АДОНІС» - адвоката ОСОБА_3 у кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №62020100000000973від 08.05.2020,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.190,ч.3ст.358,ч.1ст.401-1,ч.3ст.212,ч.1ст.255КК України, про скасування арешту майна, -

встановив:

20.05.2024 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від представника СФГ «АДОНІС» ОСОБА_4 » - адвоката ОСОБА_3 надійшло клопотання, у якому він просить скасувати арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2021 на банківські рахунки СФГ «АДОНІС» ОСОБА_4 ».

В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09.09.2021 у справі № 757/47867/21-к, кримінальне провадження № 62020100000000973 було накладено арешт на банківські СФГ «АДОНІС» ОСОБА_4 », які відкриті у AT КБ «ПриватБанк», АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», ПрАТ «КБ «АКОРДБАНК», АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «Ощадбанк», АТ «Iдея Банк». Арешт на ці рахунки накладений з метою забезпечення збереження речових доказі у кримінальному провадженні.

З моменту накладення арешту на гроші, які розміщені на банківських рахунках СФГ «АДОНІС» ОСОБА_4 », минув значний час; арешт на банківські рахунки блокує фінансово - господарську діяльність фермерського господарства; подальше існування арешту порушує право підприємства на мирне володіння та користування своїм майном.

Представник вважає про існування підстав вважати, що на теперішній час відпали ризики, які слугували підставою для арешту майна, у кримінальному провадженні даних, які виправдовували подальше перебування майна підприємства під арештом, немає.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів. Безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачівкоштів,а такожперерахування банкамиза дорученням підприємств І фізичних осіб коштів, унесених нимиготівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді (п. 1.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління НБУ № 22 від 21.01.2004).

З цих норм слідує висновок, що на банківському рахунку не зберігаються індивідуально визначені кошти власника рахунку, відповідна сума грошових коштів обліковуються банком на рахунку під зобов`язання банку за дорученням власника рахунку перерахувати/зарахувати відповідну суму грошових коштів у межах такої суми.

За таких умов, безготівкові кошти не є індивідуалізованими матеріальними об`єктами, відповідно режим поводження з ними не може бути аналогічний тому, який запроваджений до речових доказів. Тому, накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на рахунках, враховуючи їх нематеріальний і неіндивідуалізований характер, не узгоджується з заявленою метою - збереження речових доказів, адже їх неможливо використати як доказ у кримінальному провадженні.

Крім того, в ухвалі про накладення арешту відсутні будь-які дані, які б вказували, що належні СФГ «АДОНІС» ОСОБА_4 » кошти, які знаходяться на банківських рахунках, набуті кримінальнопротиправним шляхом,зберегли насобі слідиабо містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Така правова позиція викладена в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 19.09.2019 р. у справі №760/18416/19.

Грошові кошти у безготівковій формі на банківському рахунку (без найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових та індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів), не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об`єктами, які можуть зберегти сліди злочинів. Вони не можуть бути речовими доказами.

Отже, накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів можна лише на готівкові кошти.

Згідно ст.3.1. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків), або безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Тобто, грошові кошти у безготівковому вигляді не є матеріальним об`єктом, а отже, не можуть бути речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України і накладеним арешту на них не узгоджується з вимогами ст. 170 КПК України.

Крім того, органом досудового розслідування на час вирішення клопотання про накладення арешту на майно, а також щодо наявності підстав для зняття такого арешту, не надано переконливих доказів, які б свідчили, що гроші в безготівковому вигляді можуть бути предметом, знаряддям злочину, містити сліди злочину або ж здобуті злочинним шляхом.

Отже, відповідно до вищевикладеного, в силу своєї природи, безготівкові гроші не можуть зберегти на собі якісь сліди (відбитки, позначки) або відомості про обставини, що розслідуються під час кримінального провадження, як наслідок не можуть бути речовими доказами.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник селянського (фермерського) господарства «АДОНІС» - адвоката ОСОБА_3 підтримав клопотання про скасування арешту майна за викладених у ньому обставин.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив.

Слідчий суддя, заслухавши доводи представника селянського (фермерського) господарства «АДОНІС» - адвоката ОСОБА_3 , повно та всебічно дослідивши клопотання про скасування арешту майна та матеріали, якими воно обґрунтовується, дійшов наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000000973 від 08.05.2020, за ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст.358, ч. 1 ст. 401-1, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255 КК України.

03.03.2023 постановою Офісу Генерального прокурора підслідність у даному кримінальному провадженні визначена за СУ ГУНП в Кіровоградській області.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2021, по справі № 757/47867/21, провадженні №1-кс-42758/21, на грошові кошти СФГ «АДОНІС» ОСОБА_4 », код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , які розміщені на банківських рахунках у: AT КБ «ПриватБанк» (МФО 305299):№ НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ; АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (МФО 300335): № НОМЕР_4 ; ПрАТ «КБ «АКОРДБАНК» (МФО 380634): № НОМЕР_5 (гривня), № НОМЕР_5 (долар), № НОМЕР_5 (євро); АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478): № НОМЕР_6 ; АТ «Ощадбанк» (МФО 300465): № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 ; АТ «Iдея Банк» (МФО 336310): № НОМЕР_10 (гривня), № НОМЕР_10 (долар), № НОМЕР_10 (євро), був накладений арешт з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Статтею 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

При цьому, ч. 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладено в тому числі на гроші у безготівковій формі, які знаходяться на банківських рахунках.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення, що розслідується, а слідчим та прокурором не доведено зворотного, а відтак, посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, на думку слідчого судді, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства.

Окрім того, дані грошові кошти не індивідуалізовані, без конкретних родових ознак. Тобто, у даному випадку, слідчим порушено право СФГ «АДОНІС» ОСОБА_4 » на мирне володіння та користування своїм майном.

Слідчим суддеюзауважується проте,що арештна грошовікошти,які розміщеніна банківськихрахунках,СФГ «АДОНІС» ОСОБА_4 » був накладений 09.09.2021, тобто з дати накладення арешту минув значний час, зазначений арешт блокує фінансово господарську діяльність СФГ «АДОНІС» ОСОБА_4 », а тому, слідчий та прокурор повинні надати слідчому судді додаткові аргументи щодо наявності потреби у подальшому збереженні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Враховуючи зазначене, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту грошових коштів, які розміщені на банківських рахунках СФГ «АДОНІС» ОСОБА_4 », на теперішній час немає, ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпеченнякримінального провадженняяк арештмайна,на часрозгляду клопотанняпро скасуванняарешту майна,відпали,а тому,слідчий суддяприходить довисновку провідсутність укримінальному провадженніданих,які бвиправдовували подальшевтручання державиу володіння СФГ «АДОНІС» ОСОБА_4 » належним йому майном та задовольняє клопотання про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст. 174, 369-372 КПК України,

постановив:

Клопотання представника селянського (фермерського) господарства «АДОНІС» - адвоката ОСОБА_3 у кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №62020100000000973від 08.05.2020,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.190,ч.3ст.358,ч.1ст.401-1,ч.3ст.212,ч.1ст.255КК України, про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2021, по справі № 757/47867/21, провадженні №1-кс- 42758/21, з грошових коштів СФГ «АДОНІС» ОСОБА_4 », код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , розміщених на наступних банківських рахунках у:

1)AT КБ «ПриватБанк» (МФО 305299):

-№ НОМЕР_2 ,

-№ НОМЕР_3 ;

2)АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (МФО 300335):

-№ НОМЕР_4 ;

3)ПрАТ «КБ «АКОРДБАНК» (МФО 380634):

-№ НОМЕР_5 (гривня),

-№ НОМЕР_5 (долар),

-№ НОМЕР_5 (євро);

4)АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478):

-№ НОМЕР_6 ;

5)АТ «Ощадбанк» (МФО 300465):

-№ НОМЕР_7 ,

-№ НОМЕР_8 ,

-№ НОМЕР_9 ;

6)АТ «Iдея Банк» (МФО 336310):

-№ НОМЕР_10 (гривня),

-№ НОМЕР_10 (долар),

-№ НОМЕР_10 (євро).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_5